Казка-шумівка «Маленька сім’я»

Казка-шумівка «Маленька сім’я»

Мета: Сприяти розвитку уяви, слуху, пам’яті, формувати навички співпраці та співтворчості.

Завдання:

1.     Навчатись утілювати свої фантазії, різноманітні образи в шумах, звуках, ритмах;

2.     Вчити дітей уважно слухати музику, емоційно відгукуватись на неї;

3.     Розвивати увагу, пам’ять, музичний слух дітей;

4.     Вчити дітей контролювати свої рухи, жести, міміку.

Матеріали: багато смужок кольорового паперу, обгортки з-під цукерок, поліетиленові пакети, дзвіночки, дерев’яні молотки, свистки, сопілки, музика.

Хід заняття:

Дітки разом з педагогом присідають на килим. Перед дітьми стоять предмети, які використовуватимуть діти під час розповіді. Педагог розповідає казку, діти уважно слухають та повторюють рухи за педагогом:

У ведмежій родині, в маленькій хатині жило собі ведмежа на ймення Шурхотунчик. А назвали його так, бо воно дуже полюбляло цукерки і постійно шурхотіло обгортками з-під них./ Діти шурхотять обгортками з-під цукерок.

Мало ведмежатко маму-ведмедицю Шелестунку. Вона завжди все по місцях складала й за всіма прибирала./ Діти шелестять смужками паперу.

А ще мав Шурхотунчик тата-ведмедя на ім’я Стукотун — він завжди щось майстрував або ремонтував./ Діти стукають дерев’яними молотками по килиму.

Ще була в Шурхотунчика молодша сестричка Свистунка, яка дуже полюбляла свистіти./ Діти свистять у свистки.

Одного разу, коли вся родина обідала, хтось подзвонив у двері./ Діти дзвонять у дзвіночки.

Першим до дверей підбіг Шурхотунчик/ Діти шурхотять обгортками з-під цукерок/, але крізь шпаринку нікого не розгледів.

Другою підбігла Свистунка/ Діти свистять у свистки/, але теж нікого не побачила.

Третьою підійшла мама Шелестунка/ Діти шелестять смужками паперу/ і теж подумала, що за дверима нікого немає.

Останнім повільно підійшов тато Стукотун/ Діти стукають дерев’яними молотками по килиму/, — Хто там?, — запитав він сердито.

Але ніхто не відповів.

Тато повільно відчинив двері, і до ведмежої хатинки залетів легенький вітерець. Вітерець пурхав по кімнаті, ніби щось хотів сказати./ Діти

https://youtu.be/DDj8v4Lq1Rk?si=K-mBOu6l_Q6ZYanj .

Слова пісні «Злу хмаринку покарали»

Злу хмарку наказали, / махи вказівним пальцем - «не можна» Ти погана!, - їй сказали.

І вона заплакала /труть кулачками очі - «плачуть»

Та кап-кап-кап закапала... /стукають вказівним пальчиком по долонці Кап–кап–кап, /три рази плескають у долоні

дощик пішов! /руки вгору, долонями ловлять каплі дощу Кап–кап–кап, /три рази плескають у долоні дощик пішов! /руки вгору, долонями ловлять каплі дощу

Мишки зразу затремтіли /долоні на щоки, махи голови наче тремтить Заховатись захотіли,

Полетіли пташки вниз, /махи руками – «наче летимо»

Та сіли пташки на карниз. /присіли Кап–кап–кап, /три рази плескають у долоні

дощик пішов! /руки вгору, долонями ловлять каплі дощу Кап–кап–кап, /три рази плескають у долоні дощик пішов! /руки вгору, долонями ловлять каплі дощу

Пес по імені Барбос,/ пружинення ніг, долоньки перед грудьми – «як лапки» Дуже так злякався,

І в свою собачу будку/ руками робимо «дах» над головою

Миттю заховався!

Кап–кап–кап, /три рази плескають у долоні

дощик пішов! /руки вгору, долонями ловлять каплі дощу Кап–кап–кап, /три рази плескають у долоні дощик пішов! /руки вгору, долонями ловлять каплі дощу

Ми з тобою не сумуєм,/ ідемо по колу тримаючись за руки По калюжах помандруєм!

В гору краплі всі летять,

З хмаринкою вітаються, Ну а потім вже назад

Із неба повертаються!

Шльоп–шльоп–шльоп!/ хлопаємо долонями по колінах Шльоп–шльоп–шльоп!

Шльоп–шльоп–шльоп!/ хлопаємо долонями по колінах

Дощик ішов!/ руки вгору, долонями ловлять каплі дощу

Шльоп–шльоп–шльоп!/ хлопаємо долонями по колінах

Дощик ішов!/ руки вгору, долонями ловлять каплі дощу

Бідну хмарку вже простили,/ розводиморукиусторони–«розганяємохмаринки»

Хмарку з миром відпустили,/ махаєморукаминадголовою «допобачення»

Хмарка плакать перестала

Потім зовсім вже пропала!/ долонями ховаємо личко Кап–кап–кап, /три рази плескають у долоні

дощик пішов! / махаємо руками над головою «до побачення» Кап–кап–кап, /три рази плескають у долоні

дощик пішов! / махаємо руками над головою «до побачення»

Кап–кап–кап... /три рази плескають у долоні

На завершення дітки присідають у коло на килимі. Педагог продовжує розповідати казку-шумівку.

От і повеселилась ведмежа родина і взялась за сопілку грати, літечко вітати!/ Діти беруть сопілку та дудять.