Казкотерапія. Казка на тему: "Спільна допомога"

Бандурівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

Казка до казкотерапії

«Спільна допомога»

 

 

 

 

 

 

 

 

                        Вчитель

Бершадська Катерина Ярославівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звучить мелодія «В гостях у казки», «Мелодія лісу».

Виходить тітонька сова

• Здрастуйте хлопчики  та дівчатка!
• Я рада вітати Вас знову у нашій чудовій школі. Сьогодні ми подивимось нову казку.
• Із - за театру вибігає домовичок Неслух і кидає в зал кульку.

Домовичок. – Здрастуйте, діти !

- Здрастуйте, тітонько Сова!

Сова.

- Здрастуй, домовичок Неслух! Ти знову бешкетуєш ?

- Тітонько Сова! Я більше не буду. Я так хочу подивитися нову казку. Я буду вести себе добре.

Сова.

•   Сьогодні ми побачимо казку «Спільна допомога».

Домовичок. – Допомога – це зрозуміло.

А що таке спільна?

Сова. - Це коли допомагають, виконують певну роботу усі разом.

Домовичок. – А! Зрозуміло !

Сова.    – Я думаю, що наші маленькі школярики також чекають зустрічі із новою казкою.

Всідайтеся зручненько ,дивіться і слухайте уважно.

(Домовичок   і тітонька Сова сідають на лавочку щоб було видно казку.

 

 Звучить гарна мелодія

Виходить ведмедиця-мама. Вона кличе свого сина).

Ведмедиця. – Мишко,Мишко! Іди - но сюди!

Синку, на обід я хочу спекти пиріг. Ти мені допоможеш?

Мишко. – Так, мамусю,що робити?

Сова. - Я поставлю  тісто! А ти сходи до малинника і набери кухлик ягід.

(Дає кухлик чи відеречко і ведмедик біжить до малинника.

 Звучить весела мелодія і ведмедик підстрибує, ловить метеликів. На задньому плані міняються дерева, квіти, пейзажі).

Ведмедик співає пісню:

 

День такий чудовий

Сонечко сія

Наберу малинки

На пиріжки я.

Мамі допоможу

Ягід наберу

Більше всіх на світі

Маму я люблю.

Ля-ля-ля-ля-ля! Ля-ля-ля-ля-ля!

- А ще для матусі я квітів нарзбираю

 (Під музику) збирає квіти ромашки

(З під дерева чути плач. Ведмедик зупиняється, прислухається).

Ведмедик: - Ой, що це за звуки? Наче хтось плаче?

Подивлюся, що це там трапилось. ( Підходить до дерева, заходить з однієї сторони, з іншої і бачить пташення, яке лежить і плаче).

Ведмедик. – Ти чому плачеш?

Пташеня.  -  Я випало із гніздечка.

Ведмедик. Ось у чому річ. Це невелика біда. Залазь назад! (Пташеня заплакало ще сильніше).

Пташеня.  - Я ще маленьке, літати не вмію, а гніздо дуже високо на гіллі.

Ведмедик. -  Не плач! Я тобі допоможу.

(ведмедик бере пташеня на руки і починає підстрибувати до гнізда. Пробує раз, вдруге, але нічого не виходить).

Пташеня. Ось бачиш не виходить, не дістаю.

Ведмедик поклав пташеня на землю і став роздивлятися навкруги. Пташеня заплакало ще гірше.

Ведмедик. Не плач! Зараз когось покличемо, щось придумаємо. (З іншого боку показалися зайчик і їжачок).

Ведмедик. Агов! Зайчику, їжачку, ідіть - но сюди, швидше. Ваша допомога потрібна. Зайчик і їжачок підбігли до ведмедика і почали заспокоювати пташеня.

• Не плач! Ми тобі допоможемо.

Їжачок. -  Ведмедику ставай під гніздечком, а ти ,зайчику, станеш ведмедикові на плечі, а я видерусь із пташенятком на зайчикові плечі і підсадив пташеня у гніздечко.

Зайчик.  - Як ти гарно придумав, їжачку! Давайте попробуємо.

Ведмедик. -  Зайчику, попробуй! Ось і добре. А тепер ти їжачку. Та не колись! Ой-ой-ой.

Їжачок. -  Я не хотів. (Вовтузяться! Пробують, і врешті висаджують у гніздо).

Ведмедик. Дякую вам, друзі, що допомогли. Разом ми гарну справу зробили – пташеня врятували.

Зайчик.  - Так, повернули пташеня додому.

Їжачок. -  От і добре. І пташенятко врятували і самим приємно від того.

Ведмедик. -  Від доброї справи і настрій піднімається.

Ой, як я затримався. А вдома мама чекає, тісто поставила. Я ягоди мав принести, а тепер не встигаю.

Зайчик. -  Давай, ведмедику, ми тобі допоможемо.

Їжачок. - Так, так ! Разом ми швидко справимося. (Друзі весело закружляли і побігли до малини).

 Грає музика.

Їжачок. – Раз  малинка.

Зайчик. – Два малинка.

Ведмедик. – Три малинка.

(Так повторюють три рази).

Ведмедик. – Ось уже і повний кухлик! Спасибі вам друзі за допомогу.

Зайчик. -  Нам не важко було допомогти.

Їжачок. -  Ми спільно працювали, а така праця радість приносить.

Ведмедик.  - Друзі, давайте поспішімо ягоди матусі віднести.

Грає музика

(Міняється декорація. Мама ведмедиха виробляє пиріг).

Ведмедик.  - Матусю, рідненька, я із друзями ягідки приніс, щоб наш пиріг смачненький вийшов.

Ведмедиця.  - Давайте ягоди, а самі погуляйте трішки.

Друзі водять хоровод.

Грає музика

 

За малиною підем

В ліс підем

І малини наберем, наберем.

Сонечко угорі, а в лісі

Стежинка

Ой солодка дуже ягода малинка.

(Ведмедиця  виносить спечений пиріг і пригощає звірят).

_  Ось уже й пиріг готовий! Пригощайтеся малята.

Ведмедик. – Мамочко, ти у мене сама найкраща.

У тебе руки золоті і пиріг виходить найсмачніший.

Зайчик. – Спасибі вам ,тітонько, за смачний пиріг.

Їжачок. – Дякуємо Вам красно.

 

 Ведмедик. – Мамочко,а можна ми віднесемо кусочок пирога нашому новому другу – пташеняті.

 Ведмедиця. -  Можна! Який же ти у мене,молодець, синку.

Добрі справи  роблять людину кращою.

А багато друзів роблять людину багатшою.

Тітонька Сова. – Тільки разом допомагаючи один одному можна впоратись зі складною справою!

 Домовичок.  -  Я все зрозумів, тітонько Сова.

Не треба соромитись просити допомоги в друзів, якщо в тебе щось трапилось. Тітонька Сова. – Правильно, будь-яка складна робота стає легшою, коли в тебе є помічники, є друзі.

 Ну а зараз до побачення !Хлопчики та дівчатка.

 Домовичок. – До нових зустрічей, діти!