Київ-столиця давньоруської держави.

Тема: Київ-столиця давньоруської держави.

Мета :Формувати знання учнів про столицю давньоруської держави-місто Київ.

Розвивати пізнавальну діяльність учнів, вміння порівнювати, аналізувати почуте, усне зв’язне мовлення.

Коригувати процеси пам’яті, уваги, сприймання, образне мислення.

Виховувати інтерес до вивчення історії України, повагу до здобутків попередніх поколінь, любов до Батьківщини.

Формувати засобами уроку життєво –важливі компетенції (соціальну, комунікативну, інформаційну, полікультурну)

 

 

Тип уроку: урок формування нових знань, вмінь, навичок.

 

 

Обладнання :підручник, дидактичний матеріал, карта Києва, мультимедійний проектор, презентація уроку, відеоролик «Сучасний Київ».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку.

1. Організаційний момент

Привітання:

Любі діти!!!У наш клас завітали гості щирі

Привітайте в добрий час гостей посмішкою й миром (слайд 2)

Доброго дня вам !

Доброго дня нам !

Доброго дня всій Україні!

Сьогодні у нас незвичайний урок,

В світ історії зробимо ще один крок,

З історією ми зустрічались не раз

І знову вона завітала до нас.

2. Загально-корекційний етап уроку.(слайд 3)

Загадка :Цю людину знають всі, був він князем на Русі

               Про науку дбав, «Руську правду» склав,

               Мудро правив він країною і був гарною людиною.(Я. Мудрий)

3. Перевірка домашнього завдання

Як називалась тема попереднього уроку?(Побут мешканців Київської держави)

 Фронтальне опитування класу.(слайд 4)

1) Що таке побут?(повсякденне життя людей)

2) Яку назву мали житла східних слов’ян?

(напівземлянки, хати, мазанки)

3) Чим займались селяни?(обробляли землю, платили данину князю)

4) Хто такі ремісники? Скільки  ремесел існувало на Русі?(60;

ремісник-людина, яка своїми руками обробляє певний матеріал)

      5)Назвіть перші східнослов’янські племена? Скільки їх було?

(7 :поляни, древляни, уличі, тиверці, дуліби, білі хорвати, сіверяни)

6) Хто був і вождем, і воєначальником, і правителем держави?(князь)

7) Хто у наш час керує державою?(президент)

8) Як називали військо князя?(дружина)

9) Як називались гроші у добу Київської держави? (срібники, златники, гривні)

10) Як у наш час називають грошові одиниці? (гривні, копійки)

Актуалізація набутих знань.(робота в малих групах)

Вправа  «Історична кухня»

Розташувати  портрети князів у хронологічному порядку.

Добрати події, дати відповідно до кожного із князів.

4. Мотивація навчальної діяльності учнів.(слайд 5)

Повідомлення теми і мети уроку.

Скажіть, як називається головне місто країни? (столиця)

Як називається столиця нашої країни? (Київ)

На цьому уроці ви дізнаєтесь якою була столиця Русі –місто Київ більше тисячі років тому назад. Що залишили нам наші пращури у спадок?

 

5. Фізхвилинка .(слайд 6)

Хлопчики й дівчатка колони підрівняйте

Й розминку –веселинку зі мною починайте

Раз-підняти руки вгору, два-нагнутися додолу

Три, чотири- прямо стати, будем знову починати

Руки в боки ,руки так, руки вгору як вітряк

Вище руки підніміть, головою потрусіть

Нахил вліво-раз, два, три

Нахил вправо- раз, два, три

Нахилились, розігнулись, навкруг себе повернулись

Раз-присядьте, два-присядьте

І за парти тихо сядьте.

 

6. Повідомлення нових знань :

Вчитель:(слайд 7)

Київ був заснований слов’янами дуже давно-в кінці V століття.

Про цю подію ми дізналися із «Повісті минулих літ» Нестора Літописця.

 

              Учень ( уривок літопису про заснування Київа)

І були три брати . Одному ім’я Кий, другому –Щек, третьому –Хорив, і сестра їхня – Либідь. І сидів Кий на горі ,де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі , що й нині зветься Щекавиця, а Хорив –на третій горі, від нього і прозвалася Хоревиця. І в ім’я брата старшого заклали місто і назвали його Київ.

 

 

Словникова робота (літописець, літопис)

(слайд 8)

Літопис —твір у Русі, в якому оповідь про події велася за роками

Літописець — це той, хто писав літопис Особа, що володіла грамотою і послідовно описувала певні події.

 

Вчитель:

(слайд 9)

Давній Київ був розташований на мальовничих схилах берега Дніпра, Навколо нього, розкинулися великі ліси, багаті на звірину, ягоди, гриби, дикий мед. Ліси чергувалися з широкими просторами родючої землі, де було добре вирощувати хліб. Таке виняткове місце не могло не стати великим центром навколишніх земель.

(слайд 10)

Після захоплення Києва князем Олегом у 882 році місто стало центром східнослов’янської держави –Русі.

(слайд 11)

А в 988 р. в Києві здійснилось хрещення киян у водах Дніпра . З цього часу бере початок нове, християнське життя на Русі, що освятило Київ великою силою свого духу і величі

(слайд 12)

Київ був добре захищеним від ворога.

Місто ділилося на кілька частин. Однією з них є місто  Володимира  на Старокиївській горі, де, за переказом, оселився князь Кий.

За часів Ярослава, на місці, де відбувся останній бій із печенігами, виникло місто Ярослава.

Внизу розташований Поділ, де мешкали ремісники і торговці. У моменти крайньої небезпеки населення з Подолу шукало захисту на захищеній  горі   у місті Ярослава.

(слайд 13)
Укріплене місто захисними валами. На хребті валу споруджено огорожу з частоколу, побудовано дерев’яні, а подекуди навіть кам’яні стіни.

(слайд 14)

Загалом все місто займало 400 гектарів(800 футбольних полів). Жило в ньому приблизно 50 тис. киян. Особливої опіки Київ зазнав за часів правління Ярослава Мудрого-князь добре розбудуав місто.

(слайд 15)

Київ є дуже мальовничим. Ніхто не мав права зводити споруди, як заманеться. Існував спеціальний збірник правил забудови. Наприклад, заборонено закривати гарний краєвид сусідам.

(слайд 16)
Переважна більшість будівель є дерев’яними.

Князівські і боярські палати мають два і більше поверхи. Ці будівлі ще називають тереми.

Біднота мешкала в невеликих будиночках з глини чи дерева, дах вкривали соломою, деревом. Підлога — глиняна, подекуди — дерев’яна. З дерева також були споруджені перші церкви в місті.

(слайд 17)
Перший кам’яний храм, збудував князь Володимир Великий –це Десятинна церква, вона стала його усипальницею у 1015 році. В наш час вважається пам’яткою національного значення.

(слайд 18)
У 1036 році русичі розбили печенігів, на честь цієї перемоги князь Ярослав побудував Софійський собор. При соборі була відкрита школа і бібліотека, яка стала центром давньоруського літописання.

(слайд 19)  

На Подолі знаходилась Церква Успіння Богородиці Пирогощої. Це перша церква яка побудована тільки з цегли без використання каменю.

(слайд20 )  

В’їзд до міста проходив через одну з чотирьох брам-Золоті ворота, це головна брама стародавнього Києва.

(слайд21)  

Ще одна славетна споруда яку побудували пізніше нащадки князя Ярослава Мудрого-це Михайлівський собор.  Ця церква була на той час єдиною в Києві, яка мала золоті куполи і через це одержала назву «Золотоверхої».

(слайд22)  

Окрасою тогочасного Києва став Києво-Печерський монастир, який з середини XI століття вважався центром розповсюдження християнства і освіти у Київській державі і за свої розміри отримав назву лавра.

VII Первинне закріплення матеріалу

Робота з підручником, (ст.122, 2 абзац)прочитайте про ще одну частину міста Київ-дитинець.

(Діти читають)

Де він був розташований?(на Старокиївській горі)

Хто на ньому мешкав?(князі, бояри, духовенство)

Робота з картою (ст.125)

(Діти знаходять, називають, показують головні частини давньоруського міста Києва.)

Графічний диктант(слайд23)  

робота на картках

1. Софійський собор побудував князь Володимир (-)
2. Ярослав побудував Золоті ворота в Чернігові (-)
3. Володимир побудував Десятинну церкву (+)
4. Києво-Печерський монастир отримав назву лавра(+)
5. Поділ- частина Києва, де жили князі і бояри(-)
6. Князі жили в напівземлянках (-)

(самоперевірка) (слайд24)  

 

Вчитель:

Діти, ви побачили і почули як виглядав стародавній Київ, тож подивіться, як він виглядає зараз.

Відеоролік про сучасний Київ.(4хв.)

 

VIII Підсумки уроку. Оцінювання знань учнів: (слайд25)  

Хто заснував Київ?

В якому столітті?

Пригадайте і назвіть відомі споруди Києва з якими ви познайомились на уроці.

IX Домашнє завдання (ст.122-126; прочитати, відповісти на питання)

(слайд26)  

Хай на все життя стануть вам заповітом слова найвідомішого київського князя Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою. І, якщо будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. І будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незлагодах, то загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її трудом своїм великим».