"Київська держава (Русь-Україна) за правління князя Ярослава Мудрого (1019 - 1054)" Презентація

Київська гімназія №154 КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ-УКРАЇНА) ЗА ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО(1019 – 1054 рр.)Історія України 7 клас. Київ - 2021

ПЛАН УРОКУ1. Прихід до влади Ярослава. Боротьба за владу.2. Внутрішня політика князя Ярослава.3. Законодавча діяльність Ярослава Мудрого. «Руська правда».4. Зовнішня політика Ярослава Володимировича.

Борис і Гліб – перші святіна Русі Незадовго до смерті Володимир призначив спадкоємцем великокнязівського престолу свого молодшого сина Бориса. Проте, коли 1015 р. князь помер, владу в Києві захопив Святополк, скориставшись відсутністю Бориса. Між синами Володимира Святославом, Мстиславом, Борисом, Глібом і Святополком спалахнула жорстока міжусобна боротьба за великокнязівську владу. Прихід до влади Ярослава. Боротьба за владу. Міжусобна боротьба — незлагода, внутрішній розбрат, війна між якими-небудь суспільними групами або особами в державі. У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав із Тмутаракані. Він спробував захопити владу в Києві, але «не прийняли його кияни». Унаслідок Лиственської битви, яка сталася 1024 р. між Ярославом і Мстиславом біля Чернігова, брати домовилися поділити територію Південної Русі навпіл по Дніпру і правити разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям - за Мстиславом. Після смерті Мстислава 1036 р. Ярослав став правити одноосібно і став, за словами літописця, «САМОВЛАДЦЕМ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ».

Доба правління князя Ярослава, названого пізніше МУДРИМ, стала періодом розквіту і найвищого піднесення Київської Русі. У державотворчій діяльності він став гідним продовжувачем свого батька, князя Володимира. Внутрішня політика князя Ярослава. Продовжуючи справу батька, він зміцнював південні кордони своєї держави і «ставив міста по Росі». Проте, печенізькі орди у 1036 р. прорвалися до Києва. Ярослав переможно розгромив їх.

«РУСЬКА ПРАВДА»За князювання Ярослава у 30-40-х роках ХІ століття було укладено писемний збірник норм звичаєвого права Русі-України, що дістав назву «Правда Ярослава». Вони захищали людське життя, установлювали штрафи за вбивства й приниження людської гідності. При цьому смертної кари вони не передбачали, але звичай кривавої помсти продовжував існувати, як і раніше. «Правда Ярослава» містила 18 статей і стала основою «РУСЬКОЇ ПРАВДИ» - першої писемної кодифікації норм права Русі-України.

КНЯЗЬ-БУДІВНИЧИЙБагато зусиль Ярослав докладав для створення нових і розбудови існуючих міст. Князь укріпив Київ, звівши «місто Ярослава» - нову систему укріплень із ровами й земляними валами заввишки 14 м із міцними дубовими стінами та вежами, яка простяглася на 3,5 км. Могутність цих укріплень не мала рівних у Русі-Україні. Територія «міста Ярослава» в сім разів перевищувала площу «міста Володимира». Також було збудовано Софійський собор, закладено Георгіївський та Ірининський монастирі. Імовірно, близько 1051 р. чернець Антоній на схилах Дніпра поблизу Києва заснував чоловічий монастир - Києво-Печерську лавру. Із часом цей монастир перетворився на провідний осередок культурного життя і взірець для наслідування при заснуванні інших монастирів Київської Русі. За зразком візантійської столиці звели Золоті ворота — головний парадний в’їзд до Києва. За зразком візантійської столиці звели і Софійський собор – головний храм і резиденція в Києві. ЛАВРА - назва великого та впливового православного чоловічого монастиря, підпорядкованого безпосередньо вищій церковній владі. МИТРОПОЛІЯ - церковно-адміністративний округ, яким завідує митрополит. МИТРОПОЛИТ - вище звання православних єпископів.

І усю свою увагу. Ярослав звернув на лад.І небавом Україна. Зацвіла, як пишний сад. Олександр Олесь. Церковне та культурно-освітнє життя МИТРОПОЛІЯ - церковно-адміністративний округ, яким завідує митрополит. МИТРОПОЛИТ - вище звання православних єпископів. З ім’ям Ярослава пов’язаний розквіт культурного життя, насамперед книжності. Літописець зазначає, що сам князь читав книжки вдень і вночі, організовував переклад творів із «гречизни слов’янською мовою». За Ярослава створили перший літописний звід 1037 - 1039 рр. Князь власноручно переклав багато книжок і зібрав велику бібліотеку, яка зберігалася при Софійському соборі. У ній налічувалося до 900 примірників книжок, що для Середньовіччя було дуже великою книгозбірнею. Князь Ярослав піклувався про розвиток церкви, віддаючи їй десяту частину своїх прибутків. Церкви й монастирі були осередками освіти - при них працювали школи. У 1051 р. за наполяганням князя Ярослава собор руських єпископів без погодження з константинопольським патріархом уперше обрав загальноруським митрополитом русина Іларіона.«Слово про закон і благодать» - богословський трактат, створений у 1037 - 1050 рр. митрополитом Іларіоном, є найдавнішою пам’яткою оригінальної літератури Русі-України. «Слово про закон і благодать» стверджувало самостійність держави та її церкви, заперечувало претензії Візантії на управління нею.

Ярослав сприяв одруженню своїх дітей з королівськими династіями Старого Світу. Сам він у 1019 році узяв шлюб із дочкою норвезького конунга Олафа – Інгігердою. Усі його діти одружилися з членами правлячих сімей континенту:«ШЛЮБНА ДИПЛОМАТІЯ»Ілля – з дочкою датського та англійського короля Кнута;Ізяслав – з донькою правителя Польщі Казимира Гертрудою;Святослав – з онукою німецького цісаря Генріха II;Всеволод – з візантійською принцесою Марією;Ігор – з принцесою з Німеччини Кунігундою. Доньки Ярослава:Єлизавета – дружина короля Норвегії Гаральда; Анастасія - дружина короля Угорщини Андрія; Анна - дружина короля Франції Генріха; Агата - дружина короля Англії Едварда. За широкі родинні зв’язки князя стали називати «Тестем Європи». ТЕСТЬ ЄВРОПИРейнське євангеліє – книга привезена Анною, на який складали присягу французькі королі

Зовнішня політика князя Ярослава. Значну увагу Ярослав приділяв зовнішній політиці:1030 - 1031 рр. відвоював у поляків «Червенські міста»; розширив кордони своєї держави до Фінської затоки;заснував на нових землях місто Юр’їв (його назва походить від християнського імені князя).1043 р. спалахнула війна між Руссю-Україною та Візантією, яка закінчилась поразкою. За правління Ярослава Мудрого Русь-Україна перетворилася на велику й могутню державу середньовічної Європи. Вона сягнула вершини свого розквіту, ставши в один ряд із тогочасними провідними європейськими країнами: Візантійською та Священною Римською імперіями.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1. Опрацювати параграф 7 підручника, с. 36 – 41.2. Вивчити всі нові терміни, дати, персоналії.3. Письмово завдання 7, ст. 40: «Порівняти правління князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого».