Київська держава за правління Ярослава Мудрого.

Тема: Київська держава за правління Ярослава Мудрого.

Епіграф «Велика буває польза

від навчання книжного».

Ярослав Мудрий

Мета: схарактеризувати внутрішньо та зовнішньополітичну діяльність князя

Ярослава Мудрого, визначити становище держави за часів його правління; розвивати у учнів навички роботи з картою, з джерелами інформації та на їх основі робити певні висновки про історичні факти та події; давати характеристику історичним діячам і визначати їхнє місце в історичному процесі, сприяти національно-патріотичному виховання учнів.

Основні поняття: звід законів «Руська правда», Софійський собор, Золоті ворота.

Обладнання: карти з джерелами інформації, портрет Ярослава Мудрого, карта, презентація до уроку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати:

• показувати на карті територія Київської Русі за князя Ярослава Мудрого;
• визначати наслідки його зовнішньої та внутрішньої політики;
• складати характеристику князя Ярослава Мудрого як особистості і державного діяча;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття «закон», «Руська правда»;
• удосконалити навички роботи з джерелами інформації, уміння аналізувати й узагальнювати матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору.

 

І. Орг. момент.

1. Привітання.
2. Відмітка відсутніх.
3. Психологічне налаштування учнів до роботи.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Інтерактивна вправа. («Виклик»).

За допомогою відповідей на загадки об’єднати дітей в групи.

1. Літописи доносять людям:

«Хай місто матір’ю всім буде…

Своїм дружинникам й колегам

Так було сказано… (Олегом)

 

2. Цей всім відомий князь поважний

В наметах з військом проживав

І все життя своє відважно

Він з ворогами воював. (Святослав)

 

3. Нову Христову віру дав

і срібну гривню карбував

на Бузі місто збудував.

Один три прізвиська він мав

То хто така оця людина,

яку так славить Україна? (Володимир)

 

4. Його боялись й шанували

За силу і свої й чужі

І «вищим» князя називали

За те, що мав все до душі. (Олег)

 

5. І печенізький князь кичливий

Із черепа як з чаші пив

Шукав чужого князь сміливий,

А вийшло, що й своє згубив. (Святослав)

 

6. Він бажав держави значення підняти

Й наказав монету власну карбувати

Церкву Десятинну ставив, як окрасу,

Нашої країни, князівського часу

Час великі справи не поглине виром

Того князя знали всі … (Володимир)

 

Кожен учень отримує картки з зображенням князів і учні об’єднуються в групи.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель: Сьогодні на уроці мова піде про історичну постать, яку ми впізнаємо за допомогою науки – нумізматики (наука, яка вивчає кошти, монети). Кожного дня ми тримаємо в руках паперові гроші, а хто саме і що на них зображене? Так, видатні історичні діячі та архітектурні споруди. Кого ж зображено на 2хгривневій купюрі – Ярослав Мудрий. Так, саме про нього піде мова на нашому уроці.

 

IV. Оголошення теми і мети уроку.

Тема: Київська держава за правління Ярослава Мудрого.

План вивчення нового матеріалу:

1. Прихід Ярослава до влади.
2. Розбудова Києва.
3. Внутрішня політика Ярослава Мудрого.
4. Зовнішня політика князя.
5. Політичний заповіт.

 

V. Вивчення нового матеріалу («Осмислення»).

Учитель: У кожного з вас, учні, є конспект уроку, який ви заповнюєте на протязі уроку, він вам допоможе на прикінці уроку скласти тести за темою, яку ми сьогодні вивчаємо, і отримати оцінку за урок.

Учитель: Роки правління цього правителя – час найвищого розвитку та найбільшого піднесення Київської Русі (1019 – 1054рр.).

Стояла холодна зима 1054 року. Лютий, виправдовуючи своє наймення, тріщав суворими морозами. У близькому до Києва Вишгороді помирав Великий князь Ярослав Мудрий. Його земний шлях закінчувався у 75 літ.

Мабуть, у ті останні години він передумав усе своє довге, сповнене багатьох діянь і клопотів життя.

Син Володимира Святославовича і полоцької княжни Рогнеди виростав людиною замкнутою і суворою. Не знав він батьківського тепла змалечку – дні Володимира Святославовича минали у походах і державних клопотах, дітей своїх він бачив рідко. Та й не належав Ярослав до його улюбленців, бо складними були стосунки у Великого князя з Рогнедою, а син завжди стояв горою за матір, що й спричинило холод у взаєминах з батьком.

 

І. Прочитайте історичні джерела і проілюструйте в презентаціях прихід Ярослава до влади.

 

Інструктаж для роботи в групах.

• прочитати;
• обговорити;                                       – обрати лідера для презентації
• наклеїти;
• продемонструвати.

 

Група 1 – джерело 1

Група 2 – джерело 2                                    Додаток 1

Група 3 – джерело 3

Висновок: Отже, ми прослідили шлях Ярослава Мудрого до влади і можемо побачити на карті «Київська Русь» територію, яка була за часи князя (учень показує на карті).

 

ІІ. Серцем Київської Русі було місто – Київ.

Нагадайте, будь ласка, легенду утворення.

Князь дбав про добробут, матеріальне і культурне становище Київської Русі.

Роздивимося, як змінилося місто за часи Ярослава.

Презентація:

• карти Київа;
• Софія Київська;
• Золоті ворота;
• Храм Святого Георгія і Ірини.

Відомий мандрівник Павло Алепський, який бачив Софію Київську, у XVІІ столітті говорив «ум людський не в силах її обняти».

Завдання: прочитати ст. 56 підручника і відповісти на питання: Центром чого була Софія Київська в середні віки? Храми того часу були уздоблені.

Робота в групах.

1 група – працює з поняттям фреска.

2 група – працює з поняттям мозаїка.

3 група – працює з поняттям графіті.

Запишіть значення цих слів у своєму конспекті.

Висновок: Отже, ми ознайомились з архітектурними спорудами, які прикрашали Київ за часи Ярослава Мудрого.

Фіз. хвилинка.

 

ІІІ. Ярослав Мудрий був першим, хто уклав письмову «збірку законів «Руську правду»».

 

Лабораторно-практична робота.

Інструктаж

 

• уважно прочитати витяг із «Руської правди»;
• ознайомтесь з глосарієм;
• та дайте відповіді на запитання.

 

Група 1 –

Група 2 –                                 Додаток 2

Група 3 –

 

Висновок: На основі вивченої пам’ятки давнього права ми робимо висновок:

• що в Київській Русі існували різні верстви населення;
• захищалась приватна власність;
• та цінувалась більш за всього особиста гідність.

Закон був обов’язковий для всіх.

«По этой грамоте живите, как написано вам, так и соблюдайте ее».

Ярослав Мудрий

 

IV. Учитель: Якою ж була зовнішня політика Ярослава Мудрого? Князь уникав воєн, намагався підтримувати з європейськими країнами добросусідські відносини.

 

Робота в групі: Опрацювати підручник ст. 53 та складіть пазли схеми-таблиці «династичні зв’язки» родини Ярослава Мудрого.

 

 

Ярослав Мудрий

 

Сестра Я.М. Добронега Син Всеволод

 

 

 

Доньки

 

 

 

 

 

Група 1 – (1-2)

Група 2 – (3-4)                                        Називають пазли

Група 3 – (5-6)

 

Висновок: Шлюбна дипломатія принесла великий міжнародний авторитет Давньоруській державі. За що Ярослава Мудрого було названо «Тесть Європи».

Учитель: На відміну від свого батька, Ярослав піклувався про свої дітей, був уважний, турботливий. І за кілька літ до смерті він скликав усіх синів і наказав їм «Із настанови Ярослава Мудрого» Джерело 3.

Запитання: Метод пресс.

1. Який заповіт залишив Ярослав Мудрий своїм дітям?

2. Чим він аргументував заклик до своїх синів жити за злагоди?

Зразок: «Я думаю…», «Тому що…», «Отже…»

3. Робота з контурною картою: підписати імена Князів, в яких містах вони сіли посадниками за заповітом батька.

Самоперевірка.

Учитель: Перевіримо, як ви зрозуміли сьогоднішню тему за домопогою тестування (Додаток 4).

Виставлення оцінок.

Інструктаж домашнього завдання.

Опрацювати § 8. Порівняти, що було спільного та відмінного у діяльності Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Учитель: За вікнами княжого терема бився холодними крилами і ніс тривогу лютневий вітер. Ярослав Мудрий лежав, заглиблений у свої останні думи. Потім звів погляд до вікна, мовби хотів щось там побачити. Але за ним лежала темрява – густа й тривожна, мов невідома.

А вранці на Русі починався перший день без Ярослава Мудрого. 

Годинник історії вже відлічував інші її часи.

 

Яким же запам’ятався вам Ярослав Мудрий? (Метод Асоціативний кущ).

Я – яркий

р – розумний

о – освічений

с – сильний

л – люблячий

а – активний

в – вольовий

 

М – мужній

у – упевнений

д – добрий

р – розумний

и – ініціативний

й.

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1

 

 

Група 1. Документ.

Володимир послав Ярослава князювати в Новгород, де син швидко здобув авторитет своїми розважливими діями і далекоглядною політикою. І коли у 1014 році Ярослав відмовився від сплачування данини Києву, пішовши цим на відвертий конфлікт із батьком, новгородці підтримали його.

Після смерті Володимира київський великокняжий стіл зайняв один із його синів – Святополк Жорстокий, підступний, він боявся, що брати відберуть у нього титул головного князя Русі. За наказом Святополка було вбито трьох його братів – Бориса, Гліба і Святослава. Народ назвав братовбивцю Окаянним і з цим іменем він назавжди й лишився в історії.

Ярослав вирішив покласти край Святополковим злочинам і пішов з військом на Київ. Після кількох років війни із Святополком, якому допомагав його тесть, польський король Болеслав, Ярослав здобув вирішальну перемогу на річці Альті. У тій битві братовбивця наклав головою. Сталося це 1019 року. Ярослав увійшов до Києва. Жителі міста урочисто зустрічали його.

 

Група 2.

Але княжі міжусобиці на Русі не скінчилися. Брячислав,  князь полоцький , напав на Новгород, захопив багато людей у полон і погнав їх на свої землі. Ярослав перейняв його в дорозі, розгромив і змусив Брячислава присягнути собі на вірність, так між ними було укладено мир. Через два роки після того збунтувався проти київського князя його брат Мстислав, що уславився своїми перемогами над племенами касогів.

Досвідчений полководець і хоробрий воїн Мстислав ущент розгромив Ярославове військо; самому київському князю довелося утікати аж до Новгорода, де, як він знав, завжди приймуть його і захистять. Очевидно, Ярослав у думках назавжди попрощався з Києвом, оскільки добре розумів, що не йому вести ратні змагання з Мстиславом, якому завжди всміхалася перемога. І тут Ярослава чекала несподіванка: прибули посланці від Мстислава. Вони переказали його слова, звернені до Ярослава: «Повертайся, брате, до Києва і сили там, бо  ти – наш старший брат, а я забираю собі землі лівобіч Дніпра аж до самісінького моря». Погодився на те Ярослав, ніколи більше не конфліктували вони з Мстиславом і спільними силами захищали руську землю від ворога й ходили в походи.

 

 

 

 

Група 3.

Ярослав, на противагу батькові Володимиру та дідові Святославу, не любив воювати. Він прагнув більше сидіти в Києві й клопотатися мирними справами.

Під час правлення Ярослава з’явилися печеніги. І тоді князь, відклавши вбік рукописну книгу, брав до рук меча, одягав воєнні доспіхи і вів дружину на ворога. Одна з таких важких битв відбулася під Києвом 1037 року. Йому вдалося остаточно розгромити печенігів і після того вони ніколи більше не нападали на Русь. На честь тієї перемоги Ярослав наказав закласти знамениту згодом церкву Святої Софії.

За часів його правління виросло, розбудувалося місто над Дніпром, Русь зміцнила зв’язки з багатьма європейськими країнами, з усіма ними вона вела жваву торгівлю. В її монастирях процвітали ремесла й мистецтва. Сам Ярослав кохався в книжних премудростях, про  що  з великою повагою говорять усі літописи. Він зібрав величезну бібліотеку, слава про яку пішла далеко за кордони землі руської. Про неї захоплено розповідали й нащадки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

З «Руської правди» (Коротка редакція кін. ХІ ст.)

 

«1. Якщо уб’є вільна людина вільну, то за нього мають право помститися брат за брата, або син за батька, або батько за сина, або сини брата та сестри; якщо хто з них не бажає або не має можливості помститися, то нехай одержить 40 гривень за вбитого; якщо вбитий буде русин чи гридин, чи купчина, чи ябедник, чи мечник, якщо він ізгой буде, чи словеник, то сплатити за нього 40 гривень».

Гридин – молодший дружинник

Ябедник – княжний суддя

Мечник – княжний слуга

Ізгой – людина, що втратила зв’язок з общиною

Русин – мешканець Київської землі

Словенин – мешканець Новгородської землі

Гривня – срібний або золотий зливок вагою приблизно 400 гр.

 

«6. Якщо палець відрубає у будь-кого, то сплатити потерпілому 3 гривні за кривду.

 

7. А за вирваний вус або жмут бороди сплатити потерпілому 12 гривень.

 

…12. Якщо хтось вкраде чужого коня або зброю, або одяг, або знайде крадене у своїй общині, то дістає своє та 3 гривні за кривду.

 

…16. Якщо холоп ударить вільного чоловіка та сховається в хоромах свого пана, а той не схоче його видати, то залишає холопа в себе і сплачує скривдженому 12 гривень; а потім, якщо де зустріне побитий кривдника холопа, то має право побити його».

 

 

 

Запитання

Група 1:

а) Яким було становище різних груп населення?

б) Чи були присутні невільні групи населення?

в) Як захищалася приватна власність?

 

Група 2:

а) Яка юридична відповідальність різних груп населення?

б) Чи були присутні родові пережитки у розв’язанні конфліктів?

в) Якими були уявлення про особисту гідність?

 

Група 3:

а) Чому за відрубаного пальця закон вимагає плату в чотири рази меншу, ніж за вирваний вус чи жмут бороди?

б) Яку власність захищає «Руська правда»? про що це свідчить?

в) Яке становище людини в суспільстві часів Ярослава Мудрого? Про що це свідчить?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

«Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам»

«Осе я відходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, – замість себе, – стіл свій Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу.  Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяславль, а Ігорю – Володимир, В’ячеславу – Смоленськ…»