Урок історії УкраЇни у 7 кл "Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Князь Вітовт"

Про матеріал

Конспект уроку на тему: "Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Князь Вітовт" містить різні дидактичні матеріали до кожного етапу. Наприклад щодо актуалізації опорних знань цікавим є завдання "Портретна галерея". Заздалегідь підготовлена презентація із портретами князів, але без імен. Учні повинні назвати їх самостійно. Під час розповіді вчителя опрацьовуючи новий матеріал звертається увага на:

- словникову роботу;

- обговорення ілюстрації картини Я. Матейка «Грюнвальдська битва»

- робота з картками «Умови Городельської унії»;

- перегляд відеоматеріалів «Політична діяльність Вітовта» і обговорення побаченого;

- повідомлення юних дослідників (матеріал із дитячої енциклопедії Інтернету» Вікіпедії);

- робота з історичним джерелом (підручник ст..190, «З'їзд європейських монархів у Луцьку»).

Перегляд файлу

Тема: Українські землі у складі Великого

            князівства Литовського. Князь Вітовт.

 

Мета: ознайомити учнів із становищем  земель Галицько-Волинської

            держави у складі Литви та Польщі після укладення Кревської унії.

         Вивчити причини входження земель Південно-Західної Русі до

        складу іноземних держав; висловлювати власну думку щодо причин

        відмінностей  становища українських земель у складі Литовсько-

        Руського князівства та Польського королівства; характеризувати

        внутрішню і зовнішню політику Вітовта та його наступників

        Свидригайла та Сигізмунда;  умови Городельської унії

            аналізувати події, що сприяли відновленню та остаточній ліквідації

            Київського та Волинського князівств.

             Розвивати в учнів вміння працювати з історичною картою, атласами

            та контурними картами; висловлювати власні думки, аналізуючи

            історичні джерела інформації.

             Виховувати в учнів повагу до історії, звичаїв, традицій українського

            народу. Формувати ціннісне ставлення до суспільства і держави.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: історична карта «Українські землі у складі Великого

                         князівства Литовського», підручники, атласи, контурні карти,

                         картки із завданнями для перевірки домашнього завдання,

                         картки із історичними джерелами інформації, умовна стрічка

                         часу, презентація портретної галереї князів Галицько-

                         Волинської держави та Великого князівства  Литовського.

                         Відеоматеріали про політичну діяльність Вітовта, Сигізмунда

                         і Свидригайла.

 

 Хід уроку.

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Експрес-опитування.

  • Давайте, діти, пригадаємо  який історичний період ми з вами вивчаємо на уроках історії у 7 класі?
  • Назвіть хронологічні межі цього періоду.
  • Який розділ  Середньовічної України закінчили нещодавно вивчати?
  • Чому Галицько-Волинську державу називають спадкоємицею Київської Русі?
  • Яке історичне значення Галицько-Волинської держави?
  • Назвіть причини занепаду Галицько-Волинської держави.
  • Після занепаду Галицько-Волинської держави, які держави стали претендувати на наші українські землі? Покажіть на карті.

  Отже, на минулому уроці ми з вами почали вивчати новий розділ. Хто з вас допоможе пригадати?

  • Які українські землі і коли відійшли до Польщі?
  • Які українські землі і коли саме відійшли у підпорядкування Литовського князівства?
  • Що таке експансія?
  • Чим саме відрізнялась на наших землях польська експансія  від Литовської?
  • Розкажіть про суспільно-політичний устрій Великого Литовського князівства  за часів правління Ольгерда.
  • Що ви запам’ятали про унію укладену між Литвою і Польщею?

2. А зараз до вашої уваги наступне завдання «Портретна галерея князів Галицько-Волинської держави та Литовського князівства». Ви повинні вгадати історичну особу.(перегляд слайдової презентації, див.  додаток до уроку на диску)

3. Завдання на картках.

І-в: Встановити відповідність між назвою суспільного стану у князівстві Литовському та його характеристикою.

ІІ-в: Встановити відповідність між датами та подіями.

4. Робота із стрічкою часу.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  Галицько-Волинська держава припинила існування, а з нею скінчився княжий період історії України, який тривав майже п’ять століть. В той самий час, коли Галицько-Волинська держава руйнувалась, її сусіди - Литва, Польща, Московська держава - зміцнилися й приступили до загарбання нових територій, у т. ч. на українських землях.

 Оскільки найбільша частина українських земель наприкінці XІV століття  відійшла у підпорядкування Литовського князівства, а це 90%, то сьогодні на уроці ми з вами, діти, продовжимо вивчати події, що відбувались на наших землях у цей період часу.

  Тема нашого уроку: «Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Князь Вітовт».

  Завдання уроку:

  1. Дізнатись більше про особливості Литовської експансії на українських землях.
  2. Правління Вітовта. Його внутрішня і зовнішня політика.
  3. Умови Городельської унії 1413 року.
  4. Правління наступників Вітовта: Свидригайла і Сигізмунда.

І  поповнити кожному учневі  історичний словник термінами: автономія, централізація, привілей.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Особливості Литовської експансії на українських землях.
  • робота з історичним джерелом.(уривок із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України», див. додаток до уроку).
  • Бесіда за питаннями:
  1. Чому  Велике князівство Литовське після вступу до нього українських земель називали Литовсько-Руською державою?
  2. Поясніть, чому приєднання українських земель до Литви відбулося майже без війн і без боротьби?
  3. Давайте разом зробимо висновок про особливості Литовської експансії на українських землях.

 

 

2. Правління Вітовта. Його внутрішня і зовнішня політика.

- розповідь вчителя;

- словникова робота;

- обговорення ілюстрації картини Я. Матейка «Грюнвальдська битва»

- робота з картками «Умови Городельської унії»;

- перегляд відеоматеріалів «Політична діяльність Вітовта» і обговорення побаченого;

- повідомлення юних дослідників (матеріал із дитячої енциклопедії Інтернету» Вікіпедії);

- робота з історичним джерелом (підручник ст..190, «З’їзд європейських монархів у Луцьку»).

- робота в групах:

1-ша: складає 5 речень про внутрішню політику князя Вітовта.

2-га: складає 5 речень про зовнішню політику  князя Вітовта.

 

 

3. Правління наступників Вітовта: Свидригайла і Сигізмунда.

- розповідь вчителя;

-робота з історичним джерелом (підручник ст..193 М. Грушевський про князів Олельковичів);

- повідомлення юних дослідників про Сигізмунда і Свидригайла(матеріал із дитячої енциклопедії Інтернету» Вікіпедії);

- робота з контурними картами;

- робота в парах (учні складають запитання один одному і дають відповіді на них).

 

V. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

Учні по черзі дають інтерв’ю . Свою відповідь починаючи словами: Сьогодні на уроці я дізналась(-всь) про…..

V. Підсумок уроку. Домашнє завдання: скласти історичний портрет князя Вітовта,  ст..193- відповіді на запитання.

1

 

doc
До підручника
Історія України 7 клас (Гупан Н.М., Смагін І.І., Пометун О.І.)
Додано
20 грудня 2018
Переглядів
2467
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку