Конспект уроку на тему: "Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Князь Вітовт" містить різні дидактичні матеріали до кожного етапу. Наприклад щодо актуалізації опорних знань цікавим є завдання "Портретна галерея". Заздалегідь підготовлена презентація із портретами князів, але без імен. Учні повинні назвати їх самостійно. Під час розповіді вчителя опрацьовуючи новий матеріал звертається увага на:
- словникову роботу;
- обговорення ілюстрації картини Я. Матейка «Грюнвальдська битва»
- робота з картками «Умови Городельської унії»;
- перегляд відеоматеріалів «Політична діяльність Вітовта» і обговорення побаченого;
- повідомлення юних дослідників (матеріал із дитячої енциклопедії Інтернету» Вікіпедії);
- робота з історичним джерелом (підручник ст..190, «З'їзд європейських монархів у Луцьку»).
Тема: Українські землі у складі Великого
князівства Литовського. Князь Вітовт.
Мета: ознайомити учнів із становищем земель Галицько-Волинської
держави у складі Литви та Польщі після укладення Кревської унії.
Вивчити причини входження земель Південно-Західної Русі до
складу іноземних держав; висловлювати власну думку щодо причин
відмінностей становища українських земель у складі Литовсько-
Руського князівства та Польського королівства; характеризувати
внутрішню і зовнішню політику Вітовта та його наступників
Свидригайла та Сигізмунда; умови Городельської унії
аналізувати події, що сприяли відновленню та остаточній ліквідації
Київського та Волинського князівств.
Розвивати в учнів вміння працювати з історичною картою, атласами
та контурними картами; висловлювати власні думки, аналізуючи
історичні джерела інформації.
Виховувати в учнів повагу до історії, звичаїв, традицій українського
народу. Формувати ціннісне ставлення до суспільства і держави.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: історична карта «Українські землі у складі Великого
князівства Литовського», підручники, атласи, контурні карти,
картки із завданнями для перевірки домашнього завдання,
картки із історичними джерелами інформації, умовна стрічка
часу, презентація портретної галереї князів Галицько-
Волинської держави та Великого князівства Литовського.
Відеоматеріали про політичну діяльність Вітовта, Сигізмунда
і Свидригайла.
Хід уроку.
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Експрес-опитування.
Отже, на минулому уроці ми з вами почали вивчати новий розділ. Хто з вас допоможе пригадати?
2. А зараз до вашої уваги наступне завдання «Портретна галерея князів Галицько-Волинської держави та Литовського князівства». Ви повинні вгадати історичну особу.(перегляд слайдової презентації, див. додаток до уроку на диску)
3. Завдання на картках.
І-в: Встановити відповідність між назвою суспільного стану у князівстві Литовському та його характеристикою.
ІІ-в: Встановити відповідність між датами та подіями.
4. Робота із стрічкою часу.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Галицько-Волинська держава припинила існування, а з нею скінчився княжий період історії України, який тривав майже п’ять століть. В той самий час, коли Галицько-Волинська держава руйнувалась, її сусіди - Литва, Польща, Московська держава - зміцнилися й приступили до загарбання нових територій, у т. ч. на українських землях.
Оскільки найбільша частина українських земель наприкінці XІV століття відійшла у підпорядкування Литовського князівства, а це 90%, то сьогодні на уроці ми з вами, діти, продовжимо вивчати події, що відбувались на наших землях у цей період часу.
Тема нашого уроку: «Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Князь Вітовт».
Завдання уроку:
І поповнити кожному учневі історичний словник термінами: автономія, централізація, привілей.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
2. Правління Вітовта. Його внутрішня і зовнішня політика.
- розповідь вчителя;
- словникова робота;
- обговорення ілюстрації картини Я. Матейка «Грюнвальдська битва»
- робота з картками «Умови Городельської унії»;
- перегляд відеоматеріалів «Політична діяльність Вітовта» і обговорення побаченого;
- повідомлення юних дослідників (матеріал із дитячої енциклопедії Інтернету» Вікіпедії);
- робота з історичним джерелом (підручник ст..190, «З’їзд європейських монархів у Луцьку»).
- робота в групах:
1-ша: складає 5 речень про внутрішню політику князя Вітовта.
2-га: складає 5 речень про зовнішню політику князя Вітовта.
3. Правління наступників Вітовта: Свидригайла і Сигізмунда.
- розповідь вчителя;
-робота з історичним джерелом (підручник ст..193 М. Грушевський про князів Олельковичів);
- повідомлення юних дослідників про Сигізмунда і Свидригайла(матеріал із дитячої енциклопедії Інтернету» Вікіпедії);
- робота з контурними картами;
- робота в парах (учні складають запитання один одному і дають відповіді на них).
V. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.
Учні по черзі дають інтерв’ю . Свою відповідь починаючи словами: Сьогодні на уроці я дізналась(-всь) про…..
V. Підсумок уроку. Домашнє завдання: скласти історичний портрет князя Вітовта, ст..193- відповіді на запитання.
1