Класна година "День Соборності України"

Сценарій виховного заходу, присвяченого Дню Cоборності України

Мета: ознайомити учнів з історією дня Cоборності України; прищеплювати повагу до минулого Батьківщини; виховувати національну свідомість та почуття гідності бути громадянином України, любов до рідного краю, його історичного минулого і сучасності.

Обладнання: музичні записи, проектор, національна символіка.

Перебіг заходу

I. Організаційний момент

II. Основна частина

Звучить лірична українська мелодія, на фоні якої говорить читець.

Тобі, найкращая перлино

Моїх розбуджених надій,

Тобі, що звешся Україна

І в цей життєвий буревій,

Тобі, що постаті козачі

Для нас змальовуєш щодня,

Я шлю привіт й бажаю вдачі

У сяйві радісного дня.               (Б. Цибульский)

Україна... Золота, чарівна сторона. Земля рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних поетичних слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися й живуть!

У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорозьку Січ, славетну Києво-Могилянську академію. Україна виколисала велетнів сили і духу — таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої Батьківщини. І сьогодні ми святкуємо річницю проголошення Соборності нашої держави.

Збулося довічне прагнення нашого народу. Збулося те, за що страждали і гинули, боролися і вболівали, для чого жили і працювали мільйони синів і дочок України — впродовж років, десятиліть, століть... Воскресний день настав!.. 1 грудня 1991 року народ України підтримав акт про незалежність. Слава Україні! Слава! Героям її — слава!

До незалежності Україна йшла довгим, тяжким і жертовним шляхом, дорого за неї заплатила. За нею — і трагічні, і героїчні сторінки історії нашого народу.

Не судилося Україні вибороти незалежність у 1917 році, коли впали мури російської темниці і, здавалося, невольниця Воля усміхнеться всім народам. Держава проіснувала недовго. Вистояти не було сили. В боротьбі за волю славні сини України віддали найдорожче — життя... Та народ пам’ятає своїх лицарів і слава про них не вмре, не поляже...

Народе мій, до тебе я ще верну,

Як в смерті обернуся до життя.

Своїм стражденним і незлим обличчям

Я, син, тобі доземно уклонюсь.

Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:

Внесіте прапор вільної Держави!

Степів таврійських і карпатських гір

З’єднався колір синій і жовтавий.

Гей, недругам усім наперекір —

Внесіте прапор вільної Держави!

Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,

Його полотна в попелі лежали...

Але він знов, як день новий, розцвів.

Внесіте прапор вільної Держави!

Повірмо в те, що нас вже не збороть,

І долучаймось до добра і слави.

Хай будуть з нами Правда і Господь —

Внесіте прапор вільної Держави!

    (В. Крищенко)

Слово надається учням, які розповідають про свої уявлення про незалежність та свободу країни.

III. Підсумок заходу

Ведучий. Україна може вижити і повинна вижити і — насамперед завдяки її культурі. Бо це — єдиний посланець душі України, її людська і творча суть. Час минає, а все, що талановито закарбовано у слові, залишається з нами і залишиться після нас. Утверджуймо Україну Духу, Україну Розуму, Україну Серця — навіки, до нескінченності, — на Радість Світам!

Звучить пісня «Роде наш красний».