Класна година " Останій дзвоник"

Малодолинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст..

м.Чорноморськ Одеської області

Класна година в 10 класі:

«Останній урок 10 класу»

Класний керівник : Завірюха Юлія Георгіївна

Ось і все! Нам дзвоник пролунав, 
Вже не повернуть цей рік назад.

Хтось радіє: «Yes! Вже час настав!»

В когось, на очах бринить сльоза. 

Доброго ранку ще раз .Я хочу привітати вас всіх з завершенням 10 навчального року в стінах нашої школи . Чесно кажучи я думала, що діти нашого класу на сходинку стали вище на шляху до дорослого життя , але у мене склалась картина , що вони перебували в якійсь невідомій галактиці на якійсь планеті, скажемо планеті 10-А.

Презентація

Спочатку жителям цієї планети здавалося, що життя тут дуже легко, але потім нарешті зрозуміли, що тут потрібно виживати:

вони  переходили з класу в клас(тобто з кабінету в кабінет)...

знайшовши слабинку або підхід до вчителя – почали відкривати свої закони виживання!

Якщо бачили, що хтось відпочиває, допомогали  йому!

- Відпочивали на перерві, щоб спати можна було на уроках

- Були  швидкими і спритним, якщо бігли лише  в їдальню!

Домальовували  тільки свої малюнки

Друзів не вибирали - вони самі приходили

Честь повинна була врятована миттєво

• І не важливо, що противник менший чи слабший!

- Не вчили сьогодні те, що можеш вивчити завтра, й пам'ятали:
Навчання - це святе - не чіпай його!

Не чіпали вдома навіть підручники!

На кінець року батьки все ж таки можливо і після першого семестру

    нарешті, зрозуміли, що жителі планети 10-А   не вундеркінди...
Почали заздрити  самі собі
- Парадоксальна штука! Знаючи, хто ці представники планети 10-А в реальності, вони впевнені, що вони здатні на більше!
- Вони вважають, що урокофобія і прогуломанія це дійсно серйозні захворювання.
-Вони готові захищати  своїх улюбленців, навіть, від вчителів

Добре, це все ж таки були жарти, але в кожній частині жарту…

А зараз хочу розказати  вам невелику  притчу.

«Профессор філософії, стоячи  перед учнями, взяв трьохлітрову стікляну банку и наповнив її камінями, кожний не менше 3-х см в діаметрі. Потім запитав у студентів: «Чи повна банка?» Як ви думаєте? Вони відповіли: «Так, повна». Тоді професор відкрив банку горошку и висипав зміст в банку. Природно, горошок зайняв вільне  місце між камнями. Знову запитав: «Чи повна  банка?».

Вони відповіли: «Повна».

Потім  професор взяв коробку з піском  і висипав його в банку. Пісок зайняв повністю існуюче вільне місце і  все закрив. Ще раз запитав профессор: «Повна  банка?». Відповіли: «Так, цього разу точно повна». Тоді, посміхнувшись, він взяв стакан води  і  вилив її до останньої краплі , а пісок ввібрав в себе вологу.

«А зараз  я хочу, - сказал професор, - щоб ви зрозуміли, що банка – це  ваше життя;

каміння – це найважливіші речі вашого життя: сімя, здоровя, друзі, свої діти– все те, що необхідне, щоб ваше життя залишалось повним; 

горошок – це речі, які особисто для вас стануть  важливими: робота, дім, автомобіль;

пісок – це все дрібязки .

Якщо  спочатку  наповнитти банку піском, не залишиться  місця, де ви могли б розмістить каміння та  горошок. Ось також в вашому житті: якщо витрачати весь час і всю енергію на дрібязок, не залишиться місця для важливіших речей. Займайтесь тим, що вам приносить щастя. Завжди  знайдеться час, щоб попрацювати, зайнятися прибиранням,покрутити  авто. Займайтесь перш за  все камінням, тобто найважливішими речами в житті: передивіться ваші пріоритети, все інше  – лише пісок.». Тоді одна студентка запитала: «А яке значення має вода?». Професор посміхнувся і сказав: «Молодець. Я знав, що ви піднімете це питання . Я це зробив просто так, щоб довести, як би ви не були зайняті в житті, завжди знайдеться місце  для лінощів.» Тож не лінуйтесь, а прагніть кращого в житті.
 

Усе життя-театр, і люди в ньому актори,
Сказав поет і був, звичайно, правий.
На шкільній сцені вдосталь погравши,
деякі з вас вже  в ЖИТТЯ йдуть  грати інші ролі.

Так, я говорю про наших учнів, які все ж таки вирішили випробувати свій шанс та вступити до коледжів: це наш спортсмен, чемпіон не лише України (нам було дуже приємно, що ти був з нами, хоч на жаль ти для мене зовсім по- іншому став розкриватися лише в кінці навчального року).Але я тобі бажаю нових звершень, перемог, а також, щоб коли ми дивилися Олімпійські ігри – ми з гордістю могли сказати: « Цей чемпіон – учень мого класу, мій однокласник» Тож девіз Олімпійських ігор –нехай буде кредом твого життя!

Наступна наша лелека,яка покидає рідне шкільне гніздо – це Валентина. Я надіюсь, змінивши мрію з ветеринара на залізничника – ти зробиш правильний вибір і обрана професія буде для тебе задоволенням!А ми інколи будемо мати честь їхати потягом з провідником кудись до країн Європи.

Я хочу привітати наполегливого нашого учня, який так старанно взявся за підготовчі курси, то тут безумовно ми всі надіємося, що ти таки вступиш до обраного коледжу, а я на старості буду знати до кого першого мені звертатися за медичною допомогою.

Добре мати своїх людей в місті, я сподіваюсь, що у мене буде можливість дивитися на чемпіонат, мати скидку на проїзд у потязі чи отримати безкоштовний укол,а й можливість покуштувати вишукані страви майбутнього шеф – повара.Маріна, я бажаю тобі здійснення всіх твоїх мрій, щоб твій талант побачили, а можливо ти приймеш участь  та станеш переможцем програми «Мастер-шеФ»

І на останок :завершити класну годину хотіла б такими словами – побажаннями.

• Справу нашого життя визначають наші особисті якості.
• Ти маєш пам’ятати, що від того
• Іржавіє і лист новий заліза,
• Що не знаходять діла жодного для нього,
• І в сирості лежить він некорисний.
• Душі людській – важніше набагато:
• Пороки потайні й пороки явні
• До серця стежку пролягають – їх багато,
• Запам’ятай із них хоч три принаймні:
• По-перше – заздрість. Знищ її, неправу,
• Й навчись по правді цінувать людей,
• Цінити їхню вдачу, успіх, славу,
• Не слухай заздрості лихих речей.
• По-друге – злість. Біжи від неї, друже.
• Сій доброту. Живи з повагою, обачно,
• Себе суди, якщо когось осудиш,
• Пробач комусь, якщо собі пробачив.
• В пориві злому, в рішенні крутому
• Утримайся і гніву не показуй.
• Не спричини образи випадково,
• Якщо ж спричиниш – вибачайсь одразу.
• І третє – то коріння багатьох незгод,
• Що безліч особистостей калічить, -
• Лінь. Це ганебніший у всі віки порок,
• Тож потурати ліні нам не личить.
• Не у пустому лежанні щоденнім,
• А в святі світлого, корисного труда
• Шукай свій смисл, працюй завжди натхненно,
• Щоб розквітала доля молода.