Класна година «Україна – наш рідний край».
Мета: формувати ключові компетентності з використанням елементів STEM-технологій, розвивати пізнавальну активність учнів, творчі здібності, логічне мислення; закріпити і збагатити уявлення про Батьківщину, виховувати громадянські й патріотичні почуття: любов до Вітчизни, гордість за свій народ.
Обладнання: телевізор, плакати із зображеннями державних символів України; сюжетні ілюстрації на національну тематику; роздатковий матеріал: малюнки українця і українки, держава із символами, портрети Тараса Шевченка, Богдана Хмельницького, Катерини Білокур.
Методи: словесні, наочні, практичні, інтерактивні.
Прийоми: бесіда, розповідь, загадки, «Сенкан», «ЗХД», «Кубування».
ХІД ЗАНЯТТЯ:
На дошці розміщують плакати із зображеннями українських державних символів та відповідний ілюстративний матеріал.
Я надзвичайно, друзі, рада
Дитячі бачить оченята —
Як сяють вони ясно в вас!
Застиг в очікуванні клас:
Чекають з нетерпінням діти:
Про що ж розмова нині піде?
ІІ. Основна частина.
Відгадайте загадку.
На ріднім полі шепчуть колоски,
Я рад би знати тихі їх думки.
Я слухав, чув, як кожна колосина
Шептала тихо слово: (Україна).
Все від нього навкруги
Набирається снаги.
Тільки ранок настає,
Виглянь у віконце!
Всім воно життя дає,
Променисте (Сонце). Малюнок Сонця (Додаток 1).
ЗНАЄМО |
ХОЧЕМО ЗНАТИ |
ДІЗНАЛИСЯ |
|
|
|
Українці славні в усьому світі своєю гостинністю, працьовитістю. Наша Батьківщина дала світові багато видатних людей: поета і художника Тараса Шевченка, гетьмана Богдана Хмельницького, художницю Катерину Білокур... Зараз ви ще маленькі, але згодом, може, хтось із вас стане відомим у всьому світі і теж прославить Україну своїми справами, творчістю чи науковими відкриттями.
Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.
Богдан Хмельницький - гетьман Війська Запорозького, талановитий воєначальник і полководець, який отримав ряд великих перемог, що увійшли в історію. Підняв українські землі на визвольну війну проти Речі Посполитої у 1648-1657 роках. Заявив, що його мета - звільнення всього українського народу від польської неволі та об'єднання українських земель у незалежну державу.
Катерина Білокур - як художниця могла б органічно існувати зі своїми картинами у будь-яку епоху. Ніколи не ходила до школи, ніде не вчилася малярству. В загубленому серед левад селі Богданівці (нині Київська обл.) вона провела усе життя, свідомо витративши його на те, щоб її, сільську жінку-самоуку, просто визнали за художницю.
Час, в який жила ця людина, зовсім не був лагідним до неї — роки її життя: 1900-1961, — але в своїх картинах вона ніби знаходить притулок від тих бурхливих подій, що вирували в Україні на початку та в середині ХХст. (Додаток 2)
Наші символи — золотий герб-тризуб і синьо-жовтий прапор. Тризуб — символ козацької влади, свободи й незалежності, а прапор нагадує синє небо над українською землею і жовті хлібні лани нашого краю.
Справжній українець повинен змалку знати символіку своєї Батьківщини, цікавитися рідним краєм, його визначними місцями, природою, минувшиною, історією та подіями сьогодення. народними символами серед рослин є верба і калина. Складено багато легенд про ці рослини.
Перегляд відео про калину. https://www.youtube.com/watch?v=aa_gLtxX34E
Розповідь. Легенда про плакучу вербу.
У матері-вдови було троє синів. Вони дуже любили маму. Росли вони добрими, роботящими, приносили радість усім людям. Та от напали на рідну землю вороги. Прийшов до матерів старший:
— Благословіть, мамо, за свій край боротися.
Стиснулося в мами серця, але благословила. Потім прийшов середній. І його мусила благословити. А коли попросив благословення найменший, не витримала:
— Не пущу! — скрикнула. — Один ти у мене залишився!
— А земля у нас теж одна. Хто ж її захистить, як не я?
Ще більше защеміло у матері серце, але провела у дорогу і найменшого сина. А сама щодня виходила на берег річки, синочків рідних виглядала.
Поверталися їх друзі, схиляли перед матір’ю голови, приносили їй невтішні звістки: загинули всі її сини героями. Довго плакала-ридала мама над річкою, не хотіла в хату без дітей вертатися. А на ранок побачили люди на березі вербу, що невтішно додолу схилила свої віти.
Отак на світі з’явилася плакуча верба.
А ще є відоме українське прислів’я «Без верби і калини нема України!»
Чоловічий костюм
Традиційний чоловічий одяг українців дуже схожий з російським і білоруським - конопляна або льняна сорочка і вовняні штани. Сорочка часто використовувалася як верхній одяг. Головною відмінністю української сорочки є наявність пазушки - невеликого розрізу спереду з вишитими візерунками. Вишивали на пазушці чорними і червоними нитками. Штани, або шаровари, закріплювалися на тілі за допомогою поясу або шнурка. Українські чоловічі штани були дуже широкими, особливо у козаків. На Закарпатті прикрашали вишивкою нижній край штанин зсередини, а потім відвертали його наверх. Для вишивки використовували переважно жовті й зелені нитки, які найбільш яскраво виглядали на червоному тлі.
Жіночий костюм
Основою костюма є жіноча вишиванка, яка була трохи довша, ніж чоловіча і складалася з двох частин. Нижня частина шилася з більш щільної і грубої тканини. Поверх сорочки одягали запаску або плахту. Плахта являла собою полотно до 4 метрів у довжину, яке пряли з фарбованої вовни. Плахту обмотували навколо талії, прив'язуючи зверху поясом. Вишивка на плахті була досить стриманою і невибагливою. Поверх плахти спереду одягали запаску, певну подобу сучасного фартуха. Дівчата заплітали волосся в дві коси, викладали їх на голові вінком та прикрашали квітами. Жінки покривали голову в'язаним чепцем та зверху пов'язували хустку так, щоб на маківці видно було чепець.
Велике значення в українському жіночому костюмі відводилося прикрасам. Так, поверх вишиванки одягали намисто або буси. Кількість і розмір намистин безпосередньо говорили про фінансове становище родини.
Зараз, діти, я пропоную вам узяти участь у пізнавальній вікторині.
Запитання для вікторини
1. Які державні символи має наша держава? (Герб, прапор, пісню-гімн.)
2. Скільки кольорів має український державний прапор? (Два.)
3. Які ці кольори? (Синій та жовтий.)
4. Як ми називаємо український герб? (Тризуб.)
5. Як називають наших пращурів, що боролися за свободу українського народу? (Козаки.)
6. Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро)
7. Який предмет національного вбрання носять українські дівчата? (Віночок.)
8. Як називається столиця України? (Київ).
9. Які народні символи-рослини ви знаєте? (Верба і калина).
10. Яке прислів’я є про вербу у калину? (Без верби і калини нема України).
11. Як звати відому українську художницю? (Катерина Білокур).
12. Про якого українського гетьмана ми сьогодні говорили? (Богдан Хмельницький).
13. Як звати відомого українського поета? (Тарас Шевченко).
4. Руханка «Сонечко» (відеоматеріал) https://www.youtube.com/watch?v=W7aqsZILjR0
5,6 «Здогадайся!» та «Розфарбуй!». (Додаток 3)
Виконати завдання на промінчиках «Здогадайся!» та «Розфарбуй!» нам допоможе «Щоденник вражень».
Робота в «Щоденнику вражень».
- Вибрати та розфарбувати ті символи, які стосуються нашої держави. (1 група дітей).
- Розфарбувати українця та українку їх національний одяг. (2 група дітей).
ІІІ. Заключна частина.
Зростає, розквітає, виховує.
Ти моя рідна земля. Батьківщина.
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3