Класний лекторій "Міжнародний день рідної мови"

Виховна година

Тема. Класний лекторій «Міжнародний день рідної мови»

Мета: формувати в учнів розуміння того, що українська мова – наш чудовий скарб; розширювати знання про красу та багатство української мови; виховувати почуття любові до рідної мови, гордості, національної гідності, поваги до всього українського, бажання розмовляти українською мовою.

Обладнання: плакати з висловлюваннями про мову; аудіозаписи українських пісень, вишивані рушники,державні символи України,портрети українських письменників.

Епіграф: «Мова народу- це найбільший національний скарб»

Вислови про мову:
О мова рідна! Їй гаряче
віддав я серце недарма.
Без мови рідної, юначе,
й народу нашого нема.
В.Сосюра

Рідна мова- найперша підвалина життя
народу як окремої нації.
І.Огієнко

Моря бриліантів, це- мова моя,
Це- мова моєї Вкраїни.
В.Сосюра

Мова- коштовний скарб народу.
І.Франко

Хід заходу

Звучить пісня «Немає України без калини» (муз. М.Ведмедері, слова Г.Клок)

Виходять ведучі свята у вишиванках, українських костюмах.

1-й ведучий
        До щирої бесіди, до гарної пісні, іскрометного жарту зібрала сюди нас рідна мова.

2-й ведучий
        Мова- то цілюще джерело, і хто не припаде до нього устами, той сам всихає од спраги.

1-й ведучий
        Мова- то найперша ознака нації. Є мова-є і держава, є і народ.Тому так ревно, так планомірно нищили українську мову наші вороги-«раби на розум і на вдачу». Вони добре розуміли, що «людина без мови- то глина безлика, безязика отара овець».А отарою так легко управляти.

2-й ведучий
         Від часів російського царизму та в умовах радянської імперії наша вона витримала 48 заборон! Подібного не знає історія жодної мови, жодної держави.

1-й ведучий
Хотіли вирвати язик,
Хотіли ноги поламати,
Топтали під шалений крик,

В’язнили, кидали за грати.
Зробить калікою з калік
Тебе хотіли, рідна мати!

2-й ведучий
        Душогуби стояли вже близько. Багато чого їм вдалося. Але рідна мова наша- вистояла. Тепер вона –державна мова України.Її державний і офіційний статут закріплений 10 статтею Конституції України.

1-й ведучий
        Україна та її культура святкують нині своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Тисячі найкращих синів України пройшли через сталінські репресії, беріївська концтабори.

2-й ведучий
       Наші письменники, вчені, художники жорстоко переслідувалися тільки за те, що любили рідну землю і не зрікалися материнської мови.

(Виходять  хлопчик та дівчинка)

• Хто ти, дівчинко маленька?
• Доня я Вкраїни-неньки.

Українкою зовуся

Й тою назвою горджуся.

• А по чім тебе впізнаю?
• По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла,

І відвага духу й тіла.

І душа моя здорова –

Українська в мене мова.

• А скажи, де край твій рідний?
• Там де неба круг погідний,

Там де сонце сяє ясне

Де вкраїнські діти красні.

Де лани, степи безкраї,

Де орел буйний літає,

Де Карпат вершин високі,

Де потоків дна глибокі,

Де Дністер і хвилі Прута,

Де Дніпро – старий Славута,

Де високії могили,

Що в них голови зложили

Мої предки в лютім бою

За Вкраїну любу свою.

• Як поможеш свому люду?
• Пильно все учити буду,

Щоб свої мене любили,

А чужі щоби мене цінили,

Щоб про мій народ питали

І Вкраїну шанували.

1-й ведучий.

        Кращої, ніж рідна мова, не буває… Це свято державне, адже 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови.

Опановувати мову людина починає з дня народження. Протягом життя – змалку і до останнього подиху – людину супроводжує мова.

Щасливі ми і горді, що маємо можливість читати твори Тараса Шевченка, Івана Франка і Лесі Українки незрівнянною українською мовою.

Хлопчик

О, що за мова!

Лиш торкнешся слова –

І заспіває, немов би вітер…

Дівчинка

Струни торкнись –

І враз вона зітхнула, -

Струна? Чи слово? Чи саме душа?

2-й ведучий
      Словом можна торкнутися  найніжніших рис у людському характері, найпотаємніших куточків людської душі. Можна створити красу, а можна й спотворити. Для кожного народу дорога його мова.

Учні.

МОВА

Ой, яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”.
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль…

Та не в тому справа, що така багата
Помагало слово нам у боротьбі.
Кликало на битву проти супостата,
То звучало сміхом на полях плеката,
І за все це, мово, дякуєм тобі.

Олександр ПІДСУХА

1-й ведучий.

1-й ведучий.

       Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалося під пером Івана Котляревського, особливо – Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, Панасом Мирним, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

 (Слайди із портретами цих письменників)

 2-й ведучий.

      Вони прославляли країну своїми справами, пропагували українське слово, національну культуру за межами України.

(Звучить пісня «Наша мова» муз. М.Ведмедері, слова В.Кленця)

Дівчинка

Яка ж багата рідна мова!

Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова,

І нищити її не смій!

Хлопчик

Вона про все тобі розкаже,

Чарівних слів тебе навчить,

Усе розкриє і покаже,

Як правильно у світі жить.

Дівчинка

Вивчайте мову українську

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

1-й ведучий.

       Шкода, правда, що дехто не бачить цього. Інколи стаємо варварами рідному слову та куль­турі, немилосердно знівечуючи й власні душі. Звернімо ува­гу на нашу повсякденну мову. Чому вона така бідна, засмічена?  Особливо це стосується сучасної молоді. Дехто з наших ровесників не замислюється над тим, що мовна культура є свідченням вихованості та розумового інтелекту молодої людини.

Пропонуємо вашій увазі сценку «На дискотеці».

                                                   Звучить музика

 Хлопець. — Прівєт, бебі. Давай знакомитись. Я — Дєня с пятой школи. А тебя як звати? Можна тебя пригласити на танець? Шчас такий музон класний буде — полний отпад! То шо, підем стряхнемось?

Дівчина. — Вибачте, мені зовсім не хочеться танцювати. Не ображайтесь на мене. Я просто слухаю музику.

Хлопець. — Ти шо гоніш, дєтка? Який слухаю? Погналі, слиш?

Дівчина. — Я ще раз у вас прошу вибачення, але я танцювати не хочу. Та й музика мені ця не до вподоби...

Хлопець. — Класний музон! А ти шо, мєдляк ждеш? Тобі мєдляк наравиться шолі? Ну, ти дайош!

Дівчина. — Ні, вибачте, але я зовсім не хочу танцювати. До побачення. (Дівчина пішла.)

Хлопець. — От, блін, кльова діваха, але шото ламається. І чого?

 2-й ведучий.

І справді, чого? А ви не здогадуєтесь? Хоча могло б бути інакше.

(Звучить музика)

Хлопець. — Привіт! Мене звати Денис. Дозвольте запросити Вас до танцю.

Дівчина. — Будь ласка! Якраз звучить моя улюблена мелодія.

Хлопець. — Ви знаєте, наші смаки цілком збігаються, це так приємно. (Дівчина усміхнулась) Перепрошую, у Вас, мабуть, таке ж чудове ім’я, як і Ваша добра усмішка? Як Вас звати?

Дівчина. — Мене звати Катя.

Хлопець. — Чудове ім’я і Вам дуже личить! (Танцюють) Катю, а Ви не образитесь, якщо я запрошу Вас до наступного танцю?

Дівчина. — Ви, Денисе, такий чемний хлопець, що Вам важко відмовити.

Хлопець. — Дякую.

 1-й ведучий.

       Ось так з чемної мови, за якою чисті помисли, можливо, і зародиться справжня дружба. А хто нехтує культурою рідної мови, потрапляє в жалю­гідне становище, хоча, на жаль, сам цього не усвідомлює.

2-й ведучий.

      Наша мова – це наша гордість. Вона поетична і ніжна, в ній невичерпна

криниця багатства. Скільки б не звертався до неї, а кожного разу відкриваєш щось нове. До вашої уваги вірш  «Самотній сад».

Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток - срібний сніг,
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє,
Сад солодкий спокій снить,
Сонно сиплються сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи,
Срібні співи серенад,
Срібно стеляться сніжинки -
Спить самотній сад.

1-й ведучий. 

Інсценізація усмішки П. Глазового «Кухлик»
Автор. Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші – не мина
Жодної крамниці.
Просить він...
Дід. А покажіть
Кухлик той,
що скраю.
Продавець. Што? Чєво?
Я не понімаю.
Дід. Кухлик, люба, покажіть,
Той, що збоку смужка.
Продавець. Да какой же кухлік здєсь,
Єслі ето кружка!
Автор. Дід у руки кухлик взяв
і насупив брови.
Дід. В Україні живите
Й не знаєте мови...
Автор. Продащиця теж була гостра
та бідова.
Продавець. У мєня єсть свой язик.
Да к чєму мнє мова...
Автор. І сказав їй мудрий дід.
Дід. Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда
В моєї корови:
Має бідна язика
І не знає мови.

2-й ведучий.

Конкурс «Всезнайко»
   Команди виділяють по одному учаснику, які повинні продовжити зачитати вчителем початки прислів’їв.
1) Під лежачий камінь … вода не тече
2) Книга вчить … як на світі жить
3) Хочеш їсти калачі… не лежи на печі
4) Слово не горобець … вилетить не впіймаєш
5) Вчення світ … а невчення тьма
6) Любиш кататися… люби і саночки возити
7) Краще синиця в руках… ніж журавель в небі
8) На дерево дивись, як родить … а на людину, як робить
9) Праця чоловіка годує, а лінь марнує
10) Бережи плаття знову, а честь змолоду.

1-й ведучий.

Конкурс «Редактор»
1)Не сиди на полу (підлозі)
2)Самий кращий малюнок (найкращий)
3)Хрустальний світильник ( кришталевий)
4)Я не получаю газет (я не отримую)
5)Земельний участок (земельна ділянка)
6)Грошовий перевод (грошовий переказ)
7)Тут нема печаті (тут немає печатки)
8)Дошка об’яв (дошка оголошень)
9)Приймати участь (брати участь)
10) Підписка на газети й журнали (передплата)

2-й ведучий.

         Все минається, зникають володарі, держави, будівлі, вмирають рослини, пересихають річки, тільки слово залишається і несе крізь час голос людської душі, це воно пережило століття і покоління.

І саме це засвідчують прислів’я – згустки народної мудрості.

• Мова – душа народу.
• Немає солодшої за рідну мову.
• Мова кожного народу – неповторна і своя.
• Лагідне слово – ключ до серця.
• Слово до слова – зложиться мова.
• Мову іншого народу можна вивчити за кілька років, а рідної мови вчимося все життя.
• Мова – найдорожчий скарб.
•  

1-й ведучий.

     І краса. І багатство рідної мови залежить від кожного з нас, від нашого ставлення до слова, від уміння берегти чистоту живомовної стихії.

2-й ведучий.

    Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ сміявся і плакав рідною мовою.

Тож шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

1-й ведучий.

Ніколи не зупиняйтеся на вивченні рідної мови. Ми були б дуже раді, якщо б від сьогоднішнього свята ви залишили у своєму серці хоча б одну краплинку пошани до української мови, до своєї країни, бо тут наше коріння, без якого не можна жити в світі.

(Учні виконують пісню про мову)