Клімат Жовківського району (зараз Львівський), як джерело вивчення рідного краю

Клімат Жовківського району (зараз Львівський), як джерело вивчення рідного краю

Навіщо вивчати клімат?

Як кліматичні чинники впливають на клімат Жовківського (Львівського) району?

Які ізотерми січня і липня характерні для даної місцевості?

Чому континентальність клімату у нашому районі зростає з північного заходу на південний схід?

Ознайомлення з порами року, графіком річного ходу температур найважливіших міст району. Все це ми можемо дізнатись із матеріалів клімату Жовківщини.

Цей матеріал пропоную використати на засіданням краєзнавчого гуртка, на уроках, при вивченні теми «Клімат», на факультативах та курсах за вибором.

КЛІМАТ

Територія Жовківського району розташована у помірному кліматичному поясі північної півкулі.

Клімат Жовківського району помірно континентальний. Він формується під впливом багатьох кліматотворних чинників. Основними з яких є – сонячна радіація, циркуляція атмосфери і характер підстилаючої поверхні.

Район знаходиться у лісостеповій зоні. Має значну протяжність з північного заходу на південний схід.

Територія району характеризується м’якістю клімату, що проявляється у незначних різницях температур літа і зими, а також високою зволоженістю території, що зменшується з північного заходу на південний схід.

У кліматі Жовківського району чітко виражені чотири пори року. Територія району протягом року отримує різну кількість сонячного тепла, що пов’язано із зміною полудневої висоти Сонця і різною тривалістю дня.

КЛІМАТИЧНА КАРТА ЖОВКІВСЬКОГО РАЙОНУ

Так, середньорічні температури у липні – +18° С, а у січні +37,2 C, a становлять -4° С. Максимальні температури липня – +37,2° С, а мінімальні січня становлять -32° С.

У 1994 р. і в 1995 р. відзначено довготривалий бездощовий період влітку (засуха). У 1995 р. 13 лютого зареєстровано найвищу температуру за останні 100 років +10,3°C.

Географічне положення району в межах 50° 46' пн. ш. 1 48' 45 пн. ш. зумовлює найбільшу тривалість дня у червні 16 год. 22 хв., а найменшу – у грудні 8 год. 04 хв.

З довжиною дня пов’язана кількість сонячного освітлення поверхні. Найменше годин сонячного освітлення припадає на зиму – 4 год.

Територія району отримує за рік 92,4 ккал/см² тепла. Проте, значна частина його розсіюється в атмосфері і поглинається хмарами, так і не попавши на поверхню.

У районі налічується понад 150 похмурих днів і близько 100 з перемінною хмарністю. З сонячною радіацією пов’язаний вегетаційний період рослинності.

Важливе значення у формуванні клімату району має циркуляція атмосфери. Вона проявляється у перенесенні різних типів повітряних мас. Зміна повітряних мас над нашою місцевістю супроводжується зміною погоди на території району.

Повітряні маси, що переважають постійно в той, чи інший сезон року, визначають тип клімату нашої місцевості. На території Жовківського району переважають повітряні маси помірних широт. Морські та континентальні взимку пом’якшують морози, спричиняють снігопади і відлиги, іноді похмуру погоду з туманами і дощами. Влітку – зменшують спеку, підвищують вологість і приносять опади, часом зливового характеру.

Крім повітряних мас помірних широт, сюди проникає арктичне повітря, що знижує температуру повітря і взимку, і влітку, а також тропічне, яке зумовлює тут найвищі температури повітря влітку.

Зміну в погоду району вносять циклони і антициклони, що переміщуються над територією району протягом року.

У результаті складної взаємодії описаних чинників, на території Жовківщини сформувався помірно континентальний клімат з довгою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою.

Значний вплив на клімат має характер підстилаючої поверхні. Це пояснюється різноманітністю рельєфу Жовківщини, розташування її в трьох фізико-географічних районах: Розточчя, Малого Полісся і Грядового Побужжя.

Для характеристики клімату району використано багаторічні кліматичні дані метеостанцій: Рава-Руська (Розточчя), Дубляни (Грядове Побужжя) і Жовква (Мале Полісся).

3 циркуляцією атмосфери тісно пов’язаний вітровий режим. У районі переважають вітри західних напрямків: північно-західні, південно-західні і західні. Це добре видно із таблиці № 1.

Таблиця 1

Повторюваність вітрів (м/с)

(дані метеостанцій у Дублянах)

Швидкість вітру значною мірою залежить від підстилаючої поверхні. Підвищення Розточчя і Грядового Побужжя сповільнюють рух повітряних мас.

Середня річна швидкість вітру у нашій місцевості – 2,5 м/с.

Найбільш сильні вітри на території району спостерігаються взимку і весною, в літні місяці вони слабші, про що свідчать дані таблиці № 2.

Таблиця 2

Швидкість вітру (м/с) (дані метеостанція у Дублянах)

У холодну пору року бувають вітри зі швидкістю від 6-10 м/с до 15-20 м/с.

Атмосферна циркуляція має досить великий вплив на температурний режим. Переважаючі західні вітри пом’якшують влітку спеку, а взимку морози.

Температурний режим району прослідкуємо за таблицею № 3.

Таблиця 3

Середньомісячні та річні температури повітря (у градусах)

Найтепліший місяць на території району, як видно із таблиці, - липень (зміна температур від +17,0°С до +18,0°С). Найхолоднішим місяцем зими є січень, середньомісячна температура якого на 2-30 нижча, ніж у грудні. У зимовий період ізотерми січня спрямовані з північного заходу на південний схід.

Спостерігається деяке зниження температури на підвищеннях району (Розточчя, Грядове Побужжя). На Малому Поліссі взимку бувають порівняно високі температури повітря, що пояснюється низьким розміщенням території, куди проникає тепле повітря з Атлантики.

Влітку на підвищеннях (Розточчя, Грядове Побужжя) спостерігається зниження липневих температур до +17°С.

Літній період відзначається середньодобовими температурами, вищими +15°С і триває в середньому до 90 днів.

Осінь характеризується зниженням температури від +15°С до 0°С і триває 84-86 днів.

Зимовий період характеризується датами переходу через 0°С до від’ємної температури і триває 100-105 днів.

Весняний сезон з температурами від 0°С до +15°С триває понад 80 днів.

Морози, в межах району, можливі від вересня до травня. Найпізніший мороз переважно буває у третій декаді травня, найраніший – у другій половині вересня.

Перший сніг випадає приблизно у кінці жовтня – на початку листопада, останній – у кінці березня – на початку квітня.

Тривалість безморозного періоду в середньому – 150 днів, в більш теплі роки – 180 днів, а у холодні роки скорочується до 127 днів.

Середня тривалість вегетаційного періоду 205-213 днів, періоду активної вегетації 156-160 днів.

Негативним явищем для сільськогосподарських культур і садів є ранні і пізні приморозки. Терміни настання приморозків і тривалість безморозного періоду значною мірою залежить від місцевих умов, особливо від рельєфу місцевості. Переважно приморозки спостерігаються в кінці травня – першій декаді червня.

Абсолютна вологість повітря досягає максимуму у липні (15,5 мг/м³), а мінімуму – у січні (3,0 мг/м³).

Висока відносна вологість спостерігається зимою. Максимум її припадає на грудень – 88%, мінімум на травень – 68%, як видно із таблиці 4.

Таблиця 4

Середньомісячна абсолютна і відносна вологість повітря у Раві-Руській (Розточчя)

На піщаних і супіщаних ґрунтах відчувається дефіцит вологи. Хмарних днів на території району найбільше в осінні і зимові місяці, ясних у весняні і літні (у році їх від 60 до 80).

Жовківський район отримує протягом року достатню кількість опадів (див. табл. 5), що пов’язано, передусім, з циклонічною діяльністю.

Таблиця 5

Середньомісячна і річна кількість опадів (у мм)

3 таблиці № 5 видно, що максимальна кількість опадів припадає на літні місяці (червень-липень), а найменша – на зимові (січень-лютий).

На розподіл опадів району впливає розміщення лісових масивів, значна протяжність території і мікрорельєф. Чим далі на північ і північний захід від Львова, кількість опадів збільшується.

Так, у північній, північно-західній і західній частині району (Мале Полісся і Розточчя) опадів більше, а в південній (Грядове Побужжя) – менше.

Основні види опадів у нашій місцевості дощ і сніг. Інколи дощі бувають у вигляді злив, що в південно-західній частині району сприяє розвитку ерозії.

Сніговий покрив нестійкий. Перший сніг може випасти у другій декаді жовтня. Найбільша висота снігового покриву – до 50 см. Сніг починає танути у березні. Винятком була зима 1993-1996 років. Сніг лежав з 5 листопада до початку квітня і сягав великої висоти. Морозна зима 1995-1996 років практично трималася без відлиг.

У літній період (червень-липень) буває найбільше гроз. Два-три рази в році випадає град. Восени часто бувають тумани. У середньому число днів з туманами – 32, в окремі роки – 50.

Кожна пора року відрізняється своїм кліматом.

Зима. Починається приблизно 25-30 листопада і продовжується 100-105 днів. Кінець зими припадає на середину березня. Зима не дуже холодна, малосніжна, з стійким спадом температур нижче 0°С.

Сніговий покрив частіше затримується на підвищеннях району і не стійкий на рівнинах. Взимку бувають часті відлиги, що призводить до утворення ожеледиць. Часто спостерігаються дощі, що підтверджує нестійкість зими в даній місцевості.

Великі морози були лише в окремі роки (у 1963 р. дорівнювали – 32° С, у 1984 р. – -31° С). Середні температури в зимові місяці коливаються в останні роки від        -3,1° С до 4,6° С. При відлигах 3 і більше днів середня добова температура повітря має додатне значення і в окремих випадках може сягати до +10° С. У період відлиг тривалістю 5 і більше днів, при відсутності і снігового покриву, проходить відновлення вегетації озимих культур. Якщо температура стає знову від’ємною, відбувається їх вимерзання. Це найбільше спостерігається у пониженнях Ратинської рівнини і балках Розточчя, де найбільше збирається вологи. Таке явище завдає шкоди сільському господарству.

Весна. Починається у другій декаді березня і завершується в останніх числах травня (72-85 днів). Сонячні теплі дні бувають вже в другій половині лютого. Тоді починається танення снігу і звільнення річок від криги. Танення снігу в лісах і на болотах відбувається повільніше, ніж на полях, що впливає на підвищення температури повітря.

Часто весна запізнюється, що є причиною проникнення холодних повітряних мас з північно-східних частин європейської території. Наприклад, 17 квітня 1995 року випав сніг висотою 20 см.

Найбільш мінлива погода у березні. У цей час відбувається наростання температури, але, порівнюючи з осінню, весна холодна. Вже на початку літа часто бувають приморозки.

Весняні польові роботи починаються в квітні, коли температура грунту в орному шарі зросте від 8° С до 12° С. З цвітінням акації і бузку весна закінчується.

Літо. Починається в третій декаді травня і триває до середини вересня (90-95 днів). Літо не дуже спекотне і не холодне. У 1994-1995 рр. влітку довгий період були високі температури повітря (вище +30° C).

У жнива часто встановлюється сонячна безвітряна погода, яка змінюється дощами. Влітку випадає до 250 мм опадів. Найтепліший місяць літа – липень. Абсолютні максимальні температури сягають +35° С.

Осінь. З цвітінням вересу починається осінь і триває до останніх днів листопада (84-86 днів). Осінь суха, сонячна і тепла. Це період осінньо-польових робіт. Після «бабиного літа» знижується температура повітря, і починаються приморозки.

Зниження температури повітря обумовлено зменшенням світлової частини доби і продовженням ночі. Збільшується хмарність до 11-13 днів. У другій половині вересня з’являються перші приморозки. Середньодобова температура спадає від 6°С до 5° С. У кінці листопада, або на початку грудня починається зима. Кліматичні умови району сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур.

Висновки

Клімат Жовківщини формується під дією географічного положення району, пануючих повітряних мас, особливо атлантичних та переважаючої рівнинної поверхні території.

Клімат помірно континентальний з порівняно теплою зимою (середня t° січня -4° С), прохолодним літом (середня t° в липня +18°С) і досить великою кількістю опадів. Континентальність зростає з північного заходу на південний схід.

Переважають повітряні маси помірних широт (морські та континентальні), а також арктичні та тропічні маси. Панують вітри західних напрямів.

На території району випадає 650-710 мм опадів, максимум припадає на літо.

Завдання і запитання

1. Під дією яких кліматоутворюючих чинників формується клімат району?

2. Чому континентальність клімату зростає з північного заходу на південний схід?

3. Поясніть причини нестійкості снігового покриву району.

4. За даними таблиці № 3 складіть графік річного ходу температур для таких пунктів:

а) Рава-Руська;  б) Жовква;  в) Дубляни.

5. За даними таблиці № 5 складіть стовпчикову діаграму випадання опадів за рік:

а) Рава-Руська; б) Жовква;  в) Дубляни.

6. Опишіть пори року своєї місцевості, використовуючи дані посіб ника про температуру, опади і вітри.

7. Які прикмети наставання пір року Ви знаєте? Запишіть їх у своїх зошитах.

Марко Уляна Іванівна