Ключова інформація "ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА"

Про матеріал

Інформаційна картка з ключовими поняттями, характеристиками постатей, основними датами та культурними пам'ятками теми.

Перегляд файлу

Тема 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА. МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА

Ярлик – грамота на князювання, яку видавав монгольський хан руським князям.

Ярлик (від тюркського «наказ, веління») – грамоти ханів Золотої Орди, що надавали право на управління окремими державами чи провінціями, підлеглими татарам. Наданням ярлика хани затверджували руських князів у їхніх удільних князівствах. Це важливі історичні документи, що містять відомості про адмінистративно – територіальний устрій Золотої Орди, види та порядок феодальної залежності.(У 1245 Данило Романович Галицький здійснив подорож до столиці Золотої Орди міста Сарай де отримав ярлик.)

Баскак (від тюркського «представник») – намісник хана Золотої Орди в підвладних країнах у другій половині XIII – на початку XIV ст. Його супроводжували значні військові загони та проводив облік населення і збирав данину в підкореній країні. Часто втручався у взаємовідносини між князями, чинив суд і розправу. Жорстокі дії баскаків призводили до повстань. На поч. XIV ст. хани перестали посилати своїх представників в Україну, зобов’язавши князів самих збирати данину і відвозити її в Золоту Орду.

Роман Мстиславич Видатний політичний, державний і військовий діяч. Син великого князя київського Мстислава Ізяславича й Агнеси, дочки польського князя Болеслава ІІІ Кривоустого. Після смерті батька волинські землі поділені між його синами, він добився домінуючого впливу на всій Волині. 1199 йому вдалося встановити свою владу в Галичі й створити Галицько-Волинську державу. 1202 оволодів Києвом, фактично був великим князем київським. Захищав кордон держави від військ половців, литовців і поляків, установив дружні відносини з Візантією та Німеччиною.

Ініціював проведення реформ так званого «доброго порядку на Русі» згідно якого великого київського князя мали обирати шість найвпливовіших князів, ці реформи мали зупинити процес розпаду Київської держави, але не встиг їх провести. Відзначався особистою хоробрістю, прославився як полководець. Загинув у бою під Завихвостом.

Придушив свавільне Галицьке боярство.

"Не вбивши бджіл, не поласуєш медом"

"Ой Романе, Романе, лихом живеш, Литвою ореш!"

Данило Романович. бл. 1201—1264, Холм, тепер у Польщі) — видатний політичний, державний і військовий діяч. Волинський і галицький князь (з 1238), король (1253—1264). Син засновника Галицько-Волинської держави Романа Мстиславича, брат князя Василька Романовича. Брав участь у битві на р. Калці (1223). 1234 зосередив у своїх руках усі волинські землі. Вів тривалу боротьбу за Галицьке князівство, яке остаточно здобув 1238. У цьому ж році розгромив німецьких лицарів під Дорогичином (тепер у Польщі). Наступного року поширив свою владу на Київ. 1245 здобув разом з братом Васильком перемогу над угорсько-польськими військами під Ярославом (нині у Польщі). Наприкінці цього ж року здійснив поїздку до столиці Золотої Орди, міста Сарай, де добився у хана Батия підтвердження прав на князювання у Галичині та на Волині. 1254-1255 переміг татарського темника Куремсу, але 1259 Бурундай змусив його визнати зверхність Золотої Орди. 1253 коронувався у Дорогичині, сподіваючись на допомогу Західної Європи у боротьбі проти татар. Заснував Холм (1237), Львів (1256) та інші міста, переніс столицю князівства з Галича до Холма.

Лев Данилович (Лев І) 1228 — бл. 1301— політичний, державний і військовий діяч. Син Данила Галицького, галицько-волинський князь (1264-1301). Одружений з дочкою угорського короля Бели IV Констанцією. 1252 допомагав Князеві Данилу воювати з монголо-татарськими військами Куремси. Після смерті батька (1264) успадкував Перемишльське князівство. 1272 переніс столицю держави до Львова. Підтримував дипломатичні зв’язки з сусідніми державами. Приєднав до Галицько-Волинського князівства частину Закарпаття з Мукачевом (близько 1280) і Люблінську землю (близько 1292).

Юрій І Львович Політичний і державний діяч. Син Лева І та Констанції, доньки угорського короля Бели IV. галицько-волинський князь (1301-1308, можливо, 1301-1315). Об’єднав усі землі Волині та Галичини під своєю владою. Переніс столицю до Володимира-Волинського. Втратив Люблінську землю і частину Закарпаття. За його правління був досить швидкий економічний розвиток. У 1303 домігся утворення Галицької митрополії. Наслідуючи свого діда Данила Галицького прийняв титул «короля Русі».

Юрій II Болеслав Політичний і державний діяч. Син мазовецького князя Тройдена II і Марії, дочки Юрія І Львовича. Галицько-Волинський князь (1323-1340). Будучи католиком, прийняв православну віру та був одружений з донькою великого князя Литовського Гедиміна. Вів боротьбу проти бояр, підтримував розселення німецьких колоністів, задумав запровадити католицизм. Бояри організували змову й отруїли його. Зі смертю цього діяча перестала існувати незалежна Галицько-Волинська держава.

Князь Галицько-Волинської держави у 1323—1340 рр., намагався протистояти експансії Польщі й Угорщини, підтримував союзницькі відносини з Тевтонським орденом і Литвою, загинув внаслідок боярської змови, після чого Галицько-Волинське князівство припинило існування як незалежна держава.

1199 р.	Утворення Галицько-Волинської держави. Після припинення династії Ростиславичів у Галицькому князівстві, після смерті сина Ярослава Осмомисла Володимира, волинський князь Роман Мстиславович захопив Галицьке князівство, утворивши єдину Галицько-Волинську державу.
1223 р.	Битва на р. Калка. Русько-половецьке військо зазнало страшної поразки від монголів через неузгодженість дій воєначальників. У бою брав участь і Данило Романович.
1238-1264 р.р.	Правління Данила Романовича. Правив спільно з братом Васильком Романовичем: Данило- в Галичі, Василько-на Волині. У битві під Дорогочином Данило Романович розгромив Добжинський орден хрестоносців,оволодів Перемишлем, Галичем і відновив єдність держави. Заснував Холм та Львів. Столицю держави переніс до Холма. Заснував Галицьку митрополію. Коронований у Дорогочині. Відвоював Люблінську землю у Польщі. Приєднав литовські племена ятвягів. Боровся проти монголо-татар.
1240 р.	Захоплення Києва монголами. Обороною міста керував воєвода Дмитро Єйкович, ставленик Данила Романовича. Облога тривала понад десять тижнів. Населення зменшилося з 50-60 тисяч мешканців до 2 тисяч.
1245 р.	Битва біля мста Ярослав. Відбулась поблизу міста Ярослав, над річкою Сян, між військами Данила і Василька Романовичів й їх спільників половців з одного боку та силами угорців, поляків та галицької боярської опозиції (Ростислав Михайлович, племінник Данила Романовича) з іншого. Боярська опозиція знищена, Ростислав утік до Угорщини. Галичина остаточно була приєднана. Один із наслідків - поїздка Данила Романовича до Золотої Орди («Дай Галич!»)
1245 р.	Укладення Кревської унії. Угода, укладена між Великим князівством Литовським і Польщею у Крево. Передбачала одруження Великого князя литовського Ягайла з польською королевою Ядвігою та отримав титул польського короля; об єднанню Польщі та Литви в єдину державу; Казна Литви передавалася Польщі; у Литві поширювалося католицтво.
1253 р.	Коронування Данила Романовича. Прислав папа послів достойних, що принесли Данилові вінець, і скіпетр,і корону, які означають королівський сан, кажучи: « Сину! Прийми од нас вінець королівства» Данило відповів: «Рать татарська не перестає. Зле вони живуть із нами. Та як можу я прийняти вінець без підмоги твоєї?» Тим часом Опізо, (посол папський), прийшов несучи вінецьі обіцяючи: «Ти матимеш поміч од папи». Коронація відбулась в Дорогочині
1245 р.	Поїздка Данила Романовича до Золотої Орди. Успіх Данила під Ярославлем стурбував Золоту Орду. Монголи вирішили підкорити собі Галицько-Волинське князівство, щоб запобігти його посиленню, і поставили ультиматум: «Дай Галич». Данило не мав сил протистояти ординцям, а тому приїхав у Сарай і визнав сюзеренітет Батия.

1199 р. - Утворення Галицько-Волинської держави
1223 р. - Битва на р. Калка
1238-1264 рр. - Правління Данила Романовича
1240 р. - Захоплення Києва монголами