Свято на тему:

 

 

           «Книжка знає все навкруг,

       Книжка – наш надійний друг!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ведучий   Дорогі учні, гості, мами й тата!

                    В нас сьогодні книжчине свято!

                    Будемо разом відзначати,

                    Книгу-друга шанувати.

 

2 ведучий   Дружба книгою-це свято.

                    Ні було б його у нас,

                    Ми б не знали так багато

                    Про новий і давній час.

1 ведучий   В кожнім домі, в кожній хаті

                    І у місті, й на селі, -

                    Хто навчився вже читати

                    Має книжку на столі.

 

2 ведучий   Книги дружать з дітворою.

                    Полюби їх у житті –

                    І улюблені герої

                    Будуть друзями в житті.

Фея Мудрості

                    Це просто чудово, що ви прийшли

                    На наше свято. На вас чекає

                    Зустріч з героями казок.

Фея Знань

                   На святі ви дізнаєтесь про

                    Створення книг. Але спочатку

                    Давайте познайомимось. Я – фея Знань               

 

Фея Мудрості

                    Я – фея Мудрості.

Фея Знань  А зараз ми запросимо сюди Королеву Книг з книжковими

                    героями.

                         Заходить Королева Книг

Королева Книг

                    Дорого дня! Як багато дітей прийшло на свято!

                    В палацах і хатах малих

                    мільйони підданих моїх

                    Як по команді «струнко»

                    Стоять, зімкнувши палітурки.

                    Пізнать пустелю, океан,

                    Здолать вогонь і кригу,

                    Зустріти інопланетян

                    Вам допоможе книга.

                    Великий шлях подолала книга, поки набула сучасного

                    вигляду. Про те, як з`явилася книга, ми запрошено розповісти

                    нашого Архіваріуса та фей Мудрості і Знань.

Архіваріус

                    Так, так, ваша величність. Давним – давно на Землі не було

                    таких книжок, як зараз, бо люди не вміли їх виготовляти.

                    «Сторінками» найдавніших книг служила глина, камені, стіни    

                    печер, посуд, кора дерев, шкіри тварин, бамбук, папірус, 

                    шовк.

Фея Мудрості

                    Розмочували глину, робили з неї невеличку пластину, і по

                    вогкій поверхні писали спеціальною паличкою. Потім

                    табличку сушили на сонці, або випалювали на вогні, щоб

                    вона не кришилася.

Фея Знань

                    Та хіба на сторінках – цеглинках багато напишеш? До того ж

                    такі книги були важкими та незручними. Коли б, скажімо,

                    якийсь учень збирався в дорогу і взяв із собою дві такі книги,

                    йому б знадобився віз.

Архіваріус

                    У колишній столиці Єгипту Фівах зберігається кам`яна

                    «книга» , «сторінки» якої сягають у ширину сорок метрів.

Фея Мудрості

                    Першу книгу із телячої шкіри виготовили у старовинному

                    грецькому місті Тергама. Через те папір із шкіри й назвали

                    пергаментом . Ці книги були дуже дорогі, адже на      

                    1 знадобилося б використати цілу череду телят. Отож люди

                    шукали більш дешевий та зручний спосіб виготовлення книг.

Фея Знань

                    В Африці вздовж річок є густі зарості болотяної рослини –

                    папірус. Люди додумалися так обробляти волокна цієї

                    рослини , що з них виходив папір. Відтоді й з`явилися книги,

                    а точніше, сувої папірусу. Писати на його стебла було зручно,

                    однак через кілька років такі книги пересихали, ламалися й

                    розсипалися.

Архіваріус

                    Найпоширенішим матеріалом для написання книг у Київській

                    Русі був берест – тонкий лист березової кори. Кістяними або

                    мідними стрижнями наносили літери. Звичайно, такі книги

                    теж швидко ламалися й розсипалися.

Фея Мудрості

                    Сучасними матеріал для книжок – папір – винайшли в Китаї

                    ще 2000 років тому. І в багатьох країнах почали писати саме

                    на ньому. Книги були рукописними й одну книгу

                    переписували, бувало, по кілька років.

Фея Знань

                    Зовсім нове життя у книг почалося, коли винайшли

                    дукарський верстат. «Батьком» книгодрукування

                    вважається німецький майстер Йоган Гутенберг. Зробив він

                    винахід 1450 року. Його книги стали дешевшими та

                    зручнішими.

Архіваріус

                    В Україні першодрукарем був Іван Федоров зі Львова.

                    Понад 400 років тому в старовинному місті Острозі було

                    надруковано перший вітчизняний «Буквар»

Фея Мудрості

                    У книгах зібрано всі знання, надбані людством за часи його

                    існування. Без книги не можна ніким стати, набути професію,

                    побудувати дім, виростити дерево чи гарні овочі. Усе

                    робитиме краще, якщо візьмете собі в помічники книгу,

                    досвіт інших людей. Книга потрібна людині. Як повітря, як

                    світло. З нею цікавіше і змістовніше жити.

Королева Знань

                    Дякую, вельмишановні, за ваші цікаві розповіді про історію

                    створення книг. Я сьогодні на свято запросила ваших

                    улюблених казкових героїв. Але кого – не скажу. Він самі

                    повинні їх впізнати. Ой! Здається перша гостя уже прийшла.

                    Давайте її зустрінемо.

Попелюшка

                    Добрий день, мої діти! Я прийшла до вас на одну хвилинку. Я

                    дуже поспішаю на королівський бал. Дуже суворо наказала

                    моя добра фея повернутися до півночі. А якщо я запізнююсь

                    хоч на хвилинку, моя карета знову перетвориться на гарбуз,

                    коні – на маленьких мишок, а моя святкова сукня знову стане

                    старенькою. Та ви не хвилюйтеся, у мене в запасі є ще кілька

                    хвилин. І я хочу виконати вам свою улюблену пісеньку.

                           (Виконує пісню)

                    До побачення, друзі! Сподіваюся, що ви виростите гарними,

                    працелюбними дітьми, і в цьому допоможуть вам ваші добрі

                    друзі – книги! За дверима чути вигуки «Допоможіть!

                    Рятуйте!»

                           Вбігає Незнайко.

Незнайко

                    Ой! Насилу врятувався!

Фея Мудрості

                    У нас з`явився несподіваний гість. Ви впізнали його! Так,

                    правильно! Це Незнайко. Здраствуй, Незнайко!

Незнайко

                    Добрий день!

Фея Знань

                     А чому це ти так репетував?

Незнайко

                    То я від злодія втікав.

Фея Мудрості

                    Від злодія? Від якого злодія?

Незнайко

                    Від звичайнісінького злодія. Такий собі звичайнісінький

                    злодій, хотів вкрасти в мене капелюх.

Фея Знань

                    Твій капелюх? А навіщо він йому?

Незнайко

                    Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим

                    розумніша голова!

Королева

                    Ой! Незнайку, не сміши! Розумна голова! Та ти ж нічого не

                    знаєш. Тому тебе й прозвали Незнайком! Ти ж зовсім книжок

                    читати не вмієш.

Незнайко

                    Хто, я? Я?! Та я всі на світі книжки давним – давно

                    перечитав!

              (починає співати)

Незнайко

                    Хто придумав, що Незнайко

                    Не читає зовсім книг?

                    Це неправда, так і знайте

                    Жить не можу я без них

                    Я читаю без зупинки

                    П`єси, вірші та казки

                    Від картинки до картинки

                    Ну, а потім навпаки!  

                    Я про дідуся Мазая

                    Пам`ятаю назубок

                    Він, заходячи в трамваї.

                    Забув купити квиток!

                    Д ` Артаньян ганяв ворону,

                    Колобок спав в норі,

                    І збирали шампіньйони

                    Тридцять три богатирі.

                    Бармалей спіймав дельфіна,

                    Чорномор замерз в снігу,

                    А кирпатий Буратіно

                    Покохав Бабу Ягу!

                    Я читав без зупинки

                    П`єси, вірші і казки

                    Від картинки до картинки,

                    Ну, а потім навпаки!

Фея Знань

                    Ну й Незнайко! Ну й насмішив! Ти ж усе переплутав!

Незнайко

                    Ну от, знову ви з мене смієтеся.

Королева Книг

                    Годі сперечатися! Зустрічайте ще одного гостя!

                          (Виходить Котигорошок)

Котигорошок

                    З`їла мати горошину

                    Згодом народила сина.

                    Виріс, як з води хлопчина,

                    Захищати пішов родину.

                    Бився з змієм булавою

                    Врятував братів з сестрою

                    Дайте подумати, тільки трошки:

                    Як же звуть мене?

                    Здраствуйте, діти,

                    Зустрілись ми знову,

                    Щоб нагадати казки вам чудові.

                    Побавитись на святі герої книг прийшли.

                    І завдяки для вас

                    З собою принесли!

                (Дістає із торбинки загадки)                                                                                   1                  У цьому предметі знаходиться життєва сила персонажа (яйце)

                                                                                                                             2                  За допомогою цього предмета можна було сховатися так, що

                ніхто не знайде і не побачить (шапка – невидимка)                                                                                                                         3                  А в цьому предметі сховалося багато лісових звірів

                (рукавичка)

 

                    Молодці! Зразу видно читаєте багато книг!

Архіваріус

                    А он до нас поспішає ще один гість! Зустрічайте його!

Фея Мудрості

                    До школи прямує хлопчик дерев`яний, та потрапляє чомусь у

                    цирк полотняний. Про кого йде мова?

                            Діти: Про Буратіно!

                            (до зали заходить Буратіно)

Буратіно

                    Доброго дня! Я дуже поспішав до вас на свято. І приніс

                    цілий оберемок порад:

                    Ви ніколи не вмивайте

                    руки, шию, щоки й ніс.

                    Назавжди ви зрозумійте,

                    що заняття ці дурні.

                    Знову руки забрудняться,

                    шия, вуха та лице.

                    Час – не гайте,

                    Сил – не тратьте,

                    нащо вам усе оце?

                    Стригтись також непотрібно.

                    Марні гроші і слова.

                    В старості сама собою

                    Облисіє голова.

Фея Знань

                    Ти, Буратіно, ніби Незнайко, все переплутав.

Буратіно

                    Та ні, не переплутав. Це жартівливі поради письменника

                     Григорія Остера. А я від себе хотів додати:

                     Щоб ви не дивились похмуро і косо,

                     Ніколи, ніколи вішайте носа!

                     А ще я хочу познайомити

                     всіх вас зі чудовим

                     другом – Букварем.

                         (Заходить Буквар, співає)

                    Я – веселий Буквар,

                    Веселе свято в школі

                    Я сьогодні маю.

                    Здрастуйте, любі друзі! Я дуже радий що допоміг вам

                    навчитися читати. І на цьому святі я всім вам бажаю гарних

                    у навчанні, щоб всі ви подружилася з кращими друзями у

                    світі – з книжками. Вони вам допоможуть краще жить і все

                    на світі розуміть.

Всі:

                    Спасибі , любий Букварику,

                    За те, що нас навчив

                    І таємниці свої

                    В навчанні нам розкрив!

              До зали, наспівувуючи, заходить Червона Шапочка

Червона Шапочка

                    Якщо довго, довго, довго

                    Якщо довго по доріжці

                    Якщо довго по стежинці

                    Бігать, тупать і стрибать

                    То напевно, то напевно,

                    То звичайно, то звичайно,

                    Можна в школу нам прийти.

                    А -  а – знань їм багато дають вчителі

                    А – а – там навчаються читати

                    А – а – і писати, й рахувати,

                    А – а – там цікаво всім завжди.

                    Привіт усім! Я дуже рада, що мене запросили на свято.

                    Але крім вітання, у мене є для вас сюрприз! Відгадайте, що в

                    Моєму кошику?

 

                                  

 

Незнайко    

                    Звісно, пиріжки несеш для бабусі.

Червона Шапочка

                    А от і не вгадав! Ніякі там не пиріжки, а загадки для школярів

Незнайко

                    О, як так люблю відгадувати загадки! Це для мене дрібниці.

                    Я сам всі твої загадки відгадаю!

Червона Шапочка

                    Гаразд, але слухай уважно! Загадка перша.

1                  Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита. Не людина, а

                    розмовляє.

Незнайко

                    Що ж це таке? А, здогадався. Не кущ, значить дерево. Так,

                    на дереві. Що ж там на дереві? А, на дереві торбинка, зшита з

                    клаптиків, а в торбинці. О, а в торбинці – радіоприймач!

                    Точно! Говорить! Ну, як я вгадав? Правда ж, я молодець?

Червона Шапочка

                    Ой, Незнайку! Ну й нагородив! Діти, що це?

                           (Діти відповідають: «Книга»)

Незнайко

                    Ти диви, і правда! А можна ще одну?

Червона Шапочка

                    Добре. Слухайте всі

2                  Невеличкий мокрий птах

                    Ходить дзьобом по грядках.

                    Де носом проведе –

                    Там слід залишить.

Незнайко

                    Знаю! Знаю! Це сусідчине курча після дощу черв`яків на

                    городі шукає.

Червона Шапочка

                    Ні, неправильно. Що це діти?

                               (Діти відповідають)

                    Правильно, ручка. Ти, Незнайко, краще помовч та послухай,

                як діти відгадують загадки.

3                  Білий зайчик стрибає по чорному полю.(крейда на дошці)

4                  Тіло жовте, серце чорне

                    Тіло мовчить, а серце говорить.(олівець)

5                  Стоїть дім: увідеш в нього сліпим, а вийдеш зрячим. (школа)

Незнайко

                    Ой, які молодці! Які розумні діти! І звідки вони все знають?

Червона Шапочка

                    Це тому, Незнайку, що вони люблять читати книжки.

             На сцені з`являться пустунчик Карлсон

Карлсон

                    Тільки прилетів зі школи,

                    Миттю – в кухню і до столу,

                    Бо голодний був, як вовк

                    Я в обідах знаю толк!

                    З`їв борщу я пів каструлі,

                    Сала, хліба та цибулі,

                    З`їв тарілку вінегрету,

                    І сметанку на додачу.

                    З`їв п`ять тістечок із кремом,

                    Потім булочку із джемом.

                    З`їв із сиром три ватрушки,

                    Й дві солодкі стиглі грушки,

                    Чаю, врешті, я попив.

                    А варенням закусив

                    Пообідав так як слід

                    Гарний маю апетит!

 

                    Любі друзі! Ви всі мене впізнали. Так, я веселий пустун

                    Карлсон, який живе на даху! І хочу вам сьогодні сказати, що

                    Книжка – добрий, мудрий друг,

                    Книжка знає все навкруг

                    Усе, чим ви цікавитись,

                    Ви знайдете в книжках,

                    На всі питання – відповіді

                    На їхніх сторінках.

Фея Мудрості

                    А хто це до нас іще поспішає? А, та це ж листоноша Пєчкін.

                    Що трапилось?

Листоноша

                    Я дуже поспішав до вас на свято. Боявся запізнитись. У мене

                    в сумці телеграми від героїв, які не змогли прибути на свято.

                    Але на немає підписів. Допоможіть розібратись.

                                (Зачитує телеграми)

                    - Дуже засмутилася, ненароком розбила яйце, не просте…

                                (Мишка із казки «Курочка – ряба»)

                    - Все закінчилося погано. Мене побили, а хвіст залишився в

                    ополонці. (Вовк із казки «Лисичка – сестричка і вовк –

                                      панібрат»)

                    - Не полечу з вами! Як була я в лужку, виломила ніжку, а ви

                    полинули, мене покинули.

                                (Кривенька – качечка)

                    - Дорогі гості, вирушайте, павука злодія зарубайте!

                                 («Муха – Цокотуха»)

                    Пєчкін дякує за допомогу

Листоноша

                    Ой! Мало не забув! Карлсоне, тобі посилка!

                     (У посилці зібрані речі різних героїв і прохання передати

                     Загублені речі. Діти відгадують загубив речі з посилки)

Незнайко

                    Ой, хто це? Ой, що це? Краще заховаюсь, а то аж зуби

                    торохтять з переляку .

 

Книга

                    Не бійся мене! Я книга, - тільки дуже хвора. Ох, як боляче

                    моїм сторінкам! Зовсім сили немає. Навіть ходити не можу.

                    Допоможи мені.

Червона Шапочка

                    Бідолашка! Хто ж тебе покалічив? Може, ти з Ведмедиком

                    зустрілась, чи в лапи до вовка потрапила? Ти ж була така

                    гарна, охайна, усім дітям дарувала радість.

Книга

                    Так, тепер я на себе не схожа. Це одна дівчинка – замазура

                    мене подерла. Ох, як вона наді мною знущалася.

                    Обмальовувала, загинала сторінки, не обгортала. Я ледве

                    втекла від неї, а куди тепер іти – не знаю.

Незнайко

                    Не сумуй, книжечко! Ми зараз відведемо тебе до книжної

                    лікарні. Там тобі нададуть першу медичну допомогу.

                     (Підходять до будинку з написом «Книжна лікарня»)

Незнайко

                    Добрий день! Ви нам допоможете?

Лікар

                    Я лікар книжковий, я книги лікую

                    Я хворі сторінки їм ремонтую

                    Мої пацієнти – брудні і з дірками…

                    Кому з вас погано, ходімо із нами

                    Я дам вам сорочку з паперу та клею

                    Щоб книгу зцілити – в лікарні усе є.

Червона Шапочка

                    Я привела до вас книгу, вилікуйте її, будь ласка.

Лікар

                    Що трапилось, книжечко?

                         Книга розповідає сумну історію.

Книга

                    Я в Маринки не в пошані,

                    Звідкіля це на мені –

                    Плями сині та масні.

                    Подивися, ось сторінка,

                    Намальована хатинка,

                    Під хатинкою маля,

                    І написано – «це я»

                    А за дві сторінки далі

                    Дивні звірі небувалі.

                    Сині, жовті та рябі,

                    Що й не снилося тобі.

                    Люди кажуть : «Ой чия ти?

                    Як тебе тепер читати?

                    Скільки ми читали книг,

                    А не бачили таких.»

 

 

 

 

Лікар

                    Ходімо, книжко, до лікарні

                    Там я тебе почищу, і зашию,

                    Бідолашну пожалію,

                    І підклею тебе на славу

                    Одягну нову оправу.

                        (Лікар допомагає Книзі)

Книга

                    Спасибі вам велике! Я хочу звернутися до кожного хлопчика,

                    до кожної дівчинки.

                    Я Книга – товариш твій

                    Користуватись мною вмій.

                    Я чиста, гарна і приємна

                    То ж, дуже, будь зі мною чемний

                    Погані звички забувай

                    Мене нерви не ображай

                    І пальці, прошу, ти не слинь,

                    Коли гортаєш сторінки

                    Я, друже, твій надійний друг,

                    Та тільки для чистеньких рук!

Королева Книг      

                    Кожна книжка – це друг, що веде нас у дивовижний і чудовий

                    світ, знайомить із прекрасними людьми. Читаючи їх, ви самі

                    стаєте добрішими, мудрішими, сильнішими. То ж хіба можна

                    псувати книжку? Кидати,  рвати її, бруднити?

                                       Пісенька про книжку

                    Книжка – добрий , мудрий друг,

                    Книжка знає все навкруг

                    Що, до чого, звідки, як

                    І про що писав Маршак.

 

                    З нею взнаєш 100 країн

                    І сягнеш морських глибин,

                    Долетиш за мить одну

                    В міжпланетну долину

 

                    Друг твій, книжка відповідність,

                    Що верблюд в пустелі їсть,

                    Скільки літ живуть кити, -

                    З неї все узнаєш ти!

Фея Знань

                    До нас на свято завітала сільський бібліотекар Світлана

                    Дмитрівна. То ж надамо їй слово.

                   (Вітає зі святом, запрошує до сільської бібліотеки на виставу,

                    яку підготували учні 2 класу. А також вручає грамоти

                    активним читачам сільської бібліотеки. А також передає

                    цінний подарунок та Почесні грамоти районного та обласного

                    конкурсу юних книголюбів Сорокопуд Анжелі, учениці

                    4 класу.

Королева Книг

                    Слово надаємо нашому шкільному бібліотекарю Малько

                    Валентині Василівні.

                    (Бібліотекар висловлює подяку всім працівникам «Книжкової

                    лікарні», які відремонтували дитячі книжечки, а також

                    кожному класові вручила пам`ятки поводження з книгою.

                                       Любі діти!

                    Книгарія – країна є така,

                    До неї не потрапиш просто так,

                    Спочатку навчився читати

                    Тоді й до нас ти зможеш завітати.

                    Країна наша – чарівна,

                    Багато знань дає вона.

                    Як книжку якусь прочитаєш –

                    Наскільки більше ти вже знаєш!

                    Цікаво й весело у нас:

                    Гостей й приймаємо весь час,

                    Але щоб книжечки читали –

                    Не можна їх нам ображати.

                    Сторінки загинають не слід,

                    На книжку ставати обід.

                    І ручок в неї не кладіть,

                    Ви краще книгу обгорніть –

                    Послужить довше вам вона

                    Та усім іншим дітлахам.

                    Як раптом книжка розірветься,

                    То вам підклеїть доведеться.

                    Цього так, діти, не лишайте, -

                    Книжкам в біді допомагайте!

                    Якщо ці правила прості

                    Засвоїли ви добре всі,

                    В Книгарію ви завітайте

                    І всі книжки тут прочитайте!

Фея Мудрості

                    Тиждень дитячої книжки

                    В березні ми відзначаєм

                    Книжку, хвилюючись трішки,

                    Палко зі святом вітаєм!

                    Бібліотеки чекають

                    Друзів своїх читачів,

                    Стежку до знань відкривають,

                    Безліч даруючи див.

Фея Знань

                    В залах книжки струнко дуже,

                    Ніби солдати стоять,

                    Мовчки запрошують: «Друже,

                    Радимо нас прочитать!»

                    Отже, дні березневі

                    Книжку і ти привітай,

                    Щирої зустрічі з нею

                    Кожної днини чекай!

Королева Книг

                     Любі діти! Бережіть книгу, шануйте книгу!

 

 

Всі

                    Книжка знає все навкруг,

                    Книжка – наш надійний друг!                      

                           Звучить пісня «Книжчин тиждень»

                                Книжчин тиждень

                    Книжчин тиждень так привітно

                    По країні промайне

                    Наче побажання світле

                    Як вітання весняне

                    Книжка сторінки розкрила

                    Нам назустріч з перших літ

                    І несе нас мов на крилах

                    Облітає білий світ

 

                    Під веселим небокраєм

                    Люблять бережно книжки

                    З кожним роком хай зростає

                    Дружба книг і малюків.

                    Ми на ділі доведемо,

                    Що, як добрий чарівник,

                    Книжчин тиждень приведе нам

                    За собою книжчин рік.