Сценарії святкування Дня Європи у школі

 

Сценарій 1.

Пізнавальний експрес "Дорогами Європи"

 

Мета справи формування почуття європейської єдності через поширення знань про Європу, про історію європейського союзу, його структуру, сучасний стан розвитку, цілі та досягнення; ознайомлення з життям людей в інших країнах, їхніми культурами, мовою; підвищення інтелектуального рівня учнів, відкриття нового європейського бачення світу.

 

Організатори

Ініціативною групою по організації цієї справи може стати євроклуб, відповідний орган шкільного самоуправління (рада, парламент, комісія), творча група, окремий клас тощо.

 

Етапи організації справи

 

Розробка проекту. Ініціативна група готує завдання, ведучих, оформлення  для станцій пізнавального експресу і ведення кожної станції. На цьому етапі педагог може використати таку форму колективного планування як "мозкова атака". Назви станцій можуть відповідати назвам інституцій Євросоюзу ("Європарламент", "Рада Європи", "Єврокомісія"), етапам становлення або ініціативам Євросоюзу ("Від співтовариств до Європейського Союзу", "Євросоюз і Україна", "Символи Європейського Союзу") тощо.

 

Підготовка. Учні школи отримують завдання підготуватися до інтелектуального змагання (теми станцій, список конкретних запитань чи навіть видрукувані навчальні тексти).

 

Проведення. Команди учасників - це класи з класними керівниками, окремі групи, якщо справа проводиться на базі одного класу. Команди відвідують станції, де відповідають на запитання, виконують завдання ведучих станції, отримуючи  бали. Час роботи команди на станції 10-15 хвилин. Пересування команд регулюється заздалегідь розробленими маршрутними листами.

Наприклад,

Маршрутно-заліковий лист 8 класу

Назва станції	Місце проведення	Кількість набраних балів	Примітки ведучих
"Історія створення Європейського Союзу"	Кабінет історії	10	Молодці! Працювали дружно.
"Символи Євросоюзу"	Рекреація біля історичного кабінету	7	Попрацюйте ще!
"Франція"
"Мальта"
"Європарламент"
Всього балів

Пізнавальний експрес "Дорогами Європи"

По закінченню експресу підводяться підсумки і урочисте нагородження переможців – класів, які набрали найбільшу кількість балів.

 

 

 

 

 

Зразки запитань станції "Історія створення Європейського Союзу"

 

1. Коли і ким була вперше запропонована ідея Євросоюзу?

(Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман у промові, яку він виголосив  9 травня 1950 року)

2. З якою метою було створено Євросоюз?

(Ідея європейської інтеграції була задумана для того, щоб більше ніколи не повторилися масові вбивства і руйнації, які відбувалися під час Другої світової війни)

3. Коли святкується День Європи?

(9 травня 1950 року став Днем народження Європейського Союзу і щодня святкується як День Європи)

4. Які країни на сьогодні входять до Євросоюзу?

(Бельгія, Німеччина, Угорщина, Франція, Італія, Люксембург,  Нідерланди, Данія, Ірландія, Велика Британія, Греція, Іспанія, Португалія, Австрія, Фінляндія, Швеція, Кіпр, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словакія, Словенія – всього 25 країн)

5. Як називається документ, який зафіксував створення Європейського Союзу у сучасному його вигляді.

(Маастрихтський договір 1992 року (або Договір про Європейський Союз))

 

Сценарій 2.

Європейське містечко

 

Мета справи  поглиблення знань про країни Європи, Європейський Союз, його роль та місце у світі; виховання поваги до національних, духовних, культурних надбань європейських народів, почуття відповідальності за спільне майбутнє й відчуття європейського громадянства.

 

Свято проходить  у форматі "Європейське містечко", де кожна країна ЄС має свій куточок, у якому за допомогою літератури, фотографій, сувенірів, національних  страв, розповідей тощо, має якомога ширше і багатогранніше представити себе.

 

 

Залежно від можливостей школи дійство може відбуватися на шкільному подвір’ї, у спортзалі, в актовій залі – головне, щоб приміщення було достатньо велике.

Попередня робота: між класами жеребкуванням розподіляються країни-члени ЄС, які мають бути представлені на святі. Кожен клас обирає ініціативну групу у складі 6-8 чоловік, які підготують презентацію і  будуть працювати під час самого свята. (Можливий також варіант, коли у підготовці бере участь весь клас, а ініціативна група лише представляє спільний доробок).

 

        Представлення країни включає:

1. Оформлення куточку в стилі відповідної країни (прапор, герб, місце країни на карті Європи і світу)
2. Презентацію національного костюму
3. Виставку краєвидів і фотографій найвідоміших  і найцікавіших місць країни (може бути  у вигляді реклами туристичних агенцій, які запрошують відвідати  саме цю країну)
4. Характеристику суспільства (державні мови, склад населення, політичний устрій тощо)
5. Представлення національного виробника (товари, що йдуть на експорт, ринок послуг, зразки продукції)
6. Знайомство (розповідь) з видатними культурними діячами країни
7. “Родзинки” країни – її ексклюзивні риси, що вирізняють її самобутність і національний колорит (народні танці, музичні інструменти, цікаві традиції, історичні події, кумедні випадки, досягнення у спорті, шедеври національної кухні, музика...)
8. Зв’язки з Україною.

 

В оформленні куточка можуть бути використані столи, стенди, торгівельні намети, вітрини, теле-  і відеотехніка, різноманітні друковані матеріали, сувеніри, прапорці, плакати, гірлянди, вимпели тощо. Територія навколо куточка країни має бути святково прикрашена.

 

Зразок початку свята

Все свято проходить у вигляді випуску новин – спеціального репортажу з місця подій.  Сцена оформлена як телестудія: столи, заставка, мікрофони. Лунає традиційна музика ТСН  і на сцену  виходять диктори.

Д1: Доброго дня, шановні телеглядачі, в ефірі Телевізійна Служба Новин!

 

Д2: Наш випуск присвячено події міжнародного значення, адже саме сьогодні європейське співтовариство святкує День Європи!

 

Д1: Європейський Союз – це сім’я демократичних європейських країн, що спільно працюють заради миру та процвітання. Держави-члени ЄС утворили спільні інституції, яким делегували частину своїх повноважень, таким чином, щоб рішення щодо окремих спільних питань можна було  демократично вирішувати на європейському рівні.

 

Д2: 9 травня 1950 року  Роберт Шуман вніс запропонував створити єдину Європу для того, щоб налагодити мирні взаємо відносини. Після багатьох десятиліть ворожнечі здійснилося мирне об’єднання Європи. Зникли кордони та бар'єри, що розділяли народи Європи. Громадяни країн-членів ЄС можуть вільно пересуватись, навчатись та працювати в будь-яких країнах Союзу.

 

Д1: Розширення принесло мир, стабільність та процвітання країнам ЄС. І саме тому свято Дня Європи сприймається тисячами людей як особисте свято.

 

Д2: Сьогодні наші репортери в …., де святкування набуло особливого розмаху, вони в самому центрі подій і ми передаємо їм слово…

 

Диктори зникають, на сцені під мелодію гімну Євросоюзу 12 учнів з великими зірками в руках створюють композицію, зображену на прапорі ЄС. Потім ці ж учні стають репортерами-екскурсоводами. Вони розподіляються між групами глядачів і проводять їх від країни до країни.

Після огляду куточка клас разом з керівником записує свої враження у книзі відгуків, аналізуючи презентацію за заздалегідь розробленими критеріями. Наприклад: інформативність, творчий підхід, дотримання стилю тощо. По закінченню свята журі за цими записами може підвести підсумки і визначити клас чи групу переможця у певних номінаціях.

У перервах між представленнями  можна організувати аукціон. Лот може бути  символом країни. Отримати його зможе той клас, який найбільше розповість по країну. Для створення настрою можна використати мелодії популярних європейських виконавців різних часів, народні ігри та змагання.

 

 

 

 

 

 

Сценарій 3.

 

Брейн-ринг "Ми знаємо тебе, Європо!"

 

Мета справи: поглиблення знань про країни Європи, Європейський Союз, його роль та місце у світі; розвиток почуття відповідальності за спільне майбутнє й відчуття європейського громадянства.

 

Організатори

Ініціативною групою по організації цієї справи може стати євроклуб, відповідний орган шкільного самоуправління (рада, парламент, комісія), творча група, окремий клас тощо.

 

Етапи організації справи

 

Розробка проекту. Ініціативна група визначає теми інтелектуального змагання: "Країни Європи: економіка, культура, видатні постаті" або "Історія Європейського Союзу", "Головні інституції Європейського Союзу", "Європейський Союз і Україна", "Економічні досягнення Євросоюзу", "Євро – єдина валюта", "Євросоюз – союз задля розвитку", чи будь-які інші.

Заздалегідь роздає теми класам для підготовки 3-5 запитань з кожної теми.

 

Підготовка. Класи готуються до інтелектуального змагання за визначеними темами: вибирають знавців, читають літературу, готують свої запитання. Ініціативна група перевіряє запитання, забезпечуючи відсутність повторень, грамотність та коректність.

 

Проведення. Команди учасників по колу задають запитання команді-суперниці (за годинниковою стрілкою).

 

Наприклад,

Перше коло "Історія Європейського Союзу" – кожна команда може поставити суперниці 3 запитання.

Друге коло "Європейський Союз та Україна" – кожна команда може поставити суперниці 2 запитання.

Третє коло "Символи Європейського Союзу" – кожна команда може поставити суперниці 1 запитання.

 

Час на роздуми – 1 хвилина. Правильна відповідь оцінюється 2 бали. Неповна відповідь – 1 бал. Правильна відповідь іншої команди (по колу) оцінюється додатковим 1 балом. Якщо жодна з команд не дає правильної відповіді, відповідає команда, яка підготувала запитання і отримує додаткові 2 бали.

 

Для проведення необхідні оціночні листи, табло, пісочний годинник або годинник із секундною стрілкою.

 

Організатори справи при проведенні поділяються на ведучих, коментаторів, експертів (до їх складу можуть бути запрошені і вчителі відповідних предметів), статистиків (рахівну комісію).

 

Підведення підсумків, визначення та нагородження команд-переможців.

 

 

 

 

 

 

На допомогу організатору Дня Європи у школі

 

Коротко про найголовніше

 

Історичні витоки Європейського Союзу

Протягом багатьох століть Європа була ареною частих і кривавих воєн. Саме тому в середині минулого століття кілька європейських лідерів дійшли висновку, що єдина можливість забезпечити довготривалий мир між їхніми країнами полягає у їх політичному та економічному об`єднанні.

9 травня 1950 року Міністр закордонних справ Франції Роберт Шуман запропонував ідею створення об`єднаної Європи. Цей день став днем народження європейського союзу, і тепер щороку святкується як День Європи. Ідея європейської інтеграції була задумана для того, щоб ніколи не повторилися масові вбивства та руйнації, що відбувалися під час Другої світової війни.  У тому ж 1950 році Роберт Шуман запропонував об`єднати вуглевидобувну та сталеливарну промисловості Західної Європи. В результаті цього було засновано Європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС), до якого увійшло 6 країн: Бельгія, Італія, Франція, Німеччина, Люксембург та Нідерланди. Право приймати рішення з питань, які стосувалося вугільної та сталеливарної промисловості у цих країнах  було передано Незалежному наднаціональному Верховному Органу, першим президентом якого став Жан Монне. 

 

Від трьох співтовариств до Європейського Союзу

ЄОВС функціонувало настільки успішно, що за кілька років його шість країн-учасниць вирішили піти далі і об'єднати також інші галузі економіки. У 1957 році вони підписали Римські договори, якими було засновано Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом) і Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС).  Країни - учасниці цих товариств домовились про скасування торгівельних бар'єрів між ними та формування спільного ринку.

У 1967 році інституції трьох європейських співтовариств злилися. З того часу почали діяти єдина Комісія, єдина Рада Міністрів і єдиний Європейський Парламент.  Спочатку депутати Європейського Парламенту обиралися національними парламентами, однак у 1979 році були проведені перші прямі вибори до Європейського Парламенту. Відтоді такі вибори проводяться кожні 5 років. Маастрихтський договір 1992 року (або Договір про Європейський Союз) запровадив нові форми співробітництва між урядами країн - членів., зокрема х питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки, а також у  сфері правосуддя та внутрішніх справ. Через доповнення існуючої системи співтовариств такою міжурядовою співпрацею цим договором було засновано Європейський Союз.

 

Інтеграція означає спільну політику

Країни Європейського Союзу розробили спільну політику у дуже широкому спектрі галузей – від сільського господарства до культури, від прав споживачів до умов конкуренції, від охорони довкілля та використання енергії до транспорту та торгівлі. Спочатку головна увага приділялася розробці спільної комерційної політики у вугільній та сталеливарній галузях і сільському господарстві. Згодом, у міру виникнення потреби додавалися й інші галузі. Деякі ключові політичні цілі змінювалися в наслідок обставин. Наприклад, раніше головним завданням  сільськогосподарської політики було виробництво великої кількості дешевої продукції, а нині - підтримка передових методів виробництва нешкідливих для здоров'я і високоякісних продуктів харчування та охорона довкілля. Крім того, сьогодні необхідність захисту природи враховується також у цілому спектрі інших політичних курсів ЄС.

 

Єдиний ринок: подолання бар`єрів

Формально створення єдиного ринку, у межах якого можуть вільно рухатися товари, послуги, люди та капітал було завершено наприкінці 1992 року, однак сьогодні все ще існує потреба його вдосконалення. З 90-х років минулого століття людям стало простіше пересуватися по території Європи, оскільки було скасовано паспортну та митну перевірки на більшості внутрішніх кордонів ЄС. Важливим наслідком цього стало зростання мобільності громадян Європи. Так, з 1987 року за підтримки ЄС більше мільйона молодих європейців змогли навчатися за кордоном.

 

Єдина валюта

У 1992 році було прийнято рішення створити в рамках ЄС Економічно-валютний союз (ЕВС)  і запровадити єдину європейську валюту євро. Єдина європейська валюта стала реальністю з січня 2002 року, коли банкноти та монети євро замінили національну валюту у 12 із 15 країн ЄС (Бельгії, Німеччині, Греції, Іспанії, Франції, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Нідерландах, Австрії, Португалії та Фінляндії).

 

Союз європейських держав зростає

 

В 1973 році до ЄС приєдналися Данія, Ірландія, Велика Британія.

 

В 1981 році до ЄС приєдналась  Греція.

 

В 1986 році до ЄС приєднались Іспанія, Португалія.

 

В 1995 році до ЄС приєднались Австрія, Фінляндія та Швеція.

 

В 2004 році до ЄС приєдналися Чехія, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Угорщина, Мальта, Польща, Словенія, Словаччина.

 

Отже, на сьогодні до Європейського Союзу входять Бельгія, Німеччина, Угорщина, Франція, Італія, Люксембург,  Нідерланди, Данія, Ірландія, Велика Британія, Греція, Іспанія, Португалія, Австрія, Фінляндія, Швеція, Кіпр, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія – всього 25 країн.

 

Євросоюз розвиває спільну зовнішню політику безпеки, що дає країнам ЄС можливість спільно діяти на світовій арені заради  стабільності, співпраці та взаєморозуміння.  Особливо активно ЄС пропагує людські аспекти міжнародних відносин, такі як солідарність, права людини, демократія.

Все це допомогло підвищити життєвий рівень людей, побудувати спільний європейський ринок, запровадити європейську валюту євро, а також зміцнити голос Європи у всьому світі.

 

Прапор ЄС

Історія прапору починається у 1955 році. Тоді Європейський Союз існував лише у вигляді Європейського об`єднання вугілля та сталі, до якого входило 6 країн. Однак існувала окрема організація з ширшим представництвом – Рада Європи, яка була заснована на кілька років раніше для захисту прав людини та пропагування європейської культури.  У той час Рада Європи підбирала собі емблему. Після активних обговорень було прийнято нинішній варіант прапора – коло з 12 золотих зірок на блакитному тлі. Число зірок не має нічого спільного із кількістю країн-членів організації. В різних традиціях "12" є символічним числом, що означає абсолютну досконалість. Це також і кількість місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника, тоді як коло є ще й  символом єдності.

Так народився європейський прапор. НА ньому сяє 12 зірок, як символ довершеності повноти та єдності. Прапор залишається незмінними протягом років, не зважаючи на розширення ЄС.

 

Європейський гімн

У широкому значенні – це гімн не лише Євросоюзу, але й усієї Європи. Музика гімну взята з Дев`ятої симфонії, яку Людвіг Ван Бетховен написав у 1823 році. У фінальній частині своєї симфонії Бетховен поклав на музику "Оду радості", написану у 1785 році Фрідріхом Шиллером. У цьому вірші знайшла відгук ідея братання народів, яку поділяв і Бетховен.

У 1972 році Рада Європи схвалила бетховенську тему "Оди до радості" як свій гімн. Відомому диригенту Герберту фон Караяну було доручено написати три інструментальні аранжування – із соло для фортепіано, для духових інструментів та для симфонічного оркестру. Без слів, універсальною мовою музики, гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа.

У 1985 році гімн було схвалено як офіційний гімн Європейського Союзу. Цей гімн не має на меті замінити існуючі націоналі гімни країн ЄС. Гімн ЄС – це утвердження спільних цінностей та їх єднання в усьому розмаїтті національних відмінностей.

 

Європейський союз і Україна

В Україні затверджено Програму інтеграції до Європейського Союзу. Україна стала першою державою СНД, яка уклала Угоду про партнерство і співробітництво з Європейським Союзом. У 2005 році затверджено План дій "Україна – ЄС". Україна чітко визначила орієнтири входження в освітній та науковий простір Європи, наполегливо працює над практичним приєднанням до Болонського процесу. Під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято Лісабонську конвенцію про  визнання кваліфікацій, які існують у системі вищої освіти Європи. Цю конвенцію підписали 43 країни, в тому числі й Україна.

Відомості про країни Європейського Союзу

(статистичні дані – за даними ООН на 2000 р., чисельність  країн – на середину 2002 р.)

Країна	Загальна площа, км2	Чисельність населення, чол.	Частка міського населен- Ня, %	Коефіцієнт народжува-ності / смертності, ‰	Тривалість життя, роки	ВНП на душу населення, $	Сільсько-господарські угіддя / ліси, км2	Етнічні групи	Релігійний склад населення
Франція   Столиця Париж   Офіційна мова французька	543 965	59 765 983	75	12/9	79	25 400	194 000/149 000	Французи (86,8%), провансальці (2,7%), ельзасці (2,3%), бретонці (1%), каталонці (0,4%), араби (2,7%)	Католики (88%), інші християни (5,7%), мусульмани (5%), іудаїсти (1%)
Німеччина   Столиця Берлін   Офіційна мова німецька	356 978	83 251 851	87	9/10	78	26 200	121 000/107 000	Німці (93,2%), турки (2,3%), югослави (0,9%), італійці (0,8%), за межами країни проживають 10 млн. німців	Протестанти (34%), католики (34%), мусульмани (3,7%), іуда їсти. православні
Італія   Столиця Рим Офіційна мова італійська,	301 308	57 715 625	67	9/10	79	24 300	119 000/68 000	італійці (94,1%), сардинці (2,7%), ретороманці (1,3%),	Католики (98%), протестанти, мусульмани та ін. православні
В. Британія     Столиця Лондон   Офіційні мова англійська	242 516	59 778 002	89	11/10	78	24 700	61 000/24 000	Білі (94%), індійці (1,3%),індіанці (1%), пакистанці (0,7%), китайці (0,2%), африканці (0,2%), бангладешці (0,2%), араби (0,1%)	Англікани (63%), католики (13%), пресвітеріани (4%), методисти(2%),баптисти (1%), мусульмани (3%), іуда їсти (0,8%), індуїсти (0,75%)
Бельгія Столиця Брюссель Офіційні мови У Фландрі – фламандська, у Валлонії – французька, німецька, у Брюсселі – фламандська, французька,	30 528	10 274 595	97	11/10	78	26 100	8 000/ 7 000	Фламандці (55%), валлонці (33%), італійці (2,8%), марокканці (1,1%), французи (1,1%), німці та ін.	Католики (75%), протестанти, мусульмани
Люксембург   Столиця Люксембург   Офіційні мови люксембурзька німецька,, французька	2 586	448 569	91	12/9	77	43 400	1253/886	Люксембуржці(73,8%), португальці (8,1%), італійці (5,5%), французи (3,3%), німці (2,3%), бельгійці (2,3%).	Католики (95%), протестанти (1,3%), іуда їсти (1%)
Нідерланди   Столиця Амстердам   Офіційна мова Голландська	41 526	16 067 754	89	12/9	79	25 800	9 000/ 4 000	Голландці германо-кельт- галльського походження (95%), турки (1%), марокканці (1%), індонезійці та суринамці (1%)	Католики (31%), віруючі Голландської реформістської церкви (21%), інші протестанти (8,4%), іудаїсти
Ірландія   Столиця Дублін   Офіційні мови ірландська, англійська	70 273	3 917 336	59	15/8	77	27 300	9 000/3 000	Ірландці (94%), англійці , шотландці	Католики (91,6%), протестанти (2,5%)
Іспанія     Столиця Мадрид   Офіційна мова Іспанська	504 783	40 077 100	77	9/9	79	18 900	197 000/161 000	Іспанці (73%), каталонці (16%), галісійці (8%), баски (2%)	Католики (94%), протестанти, англікани, баптисти, євангелісти, мормони, свідки Єгови, мусульмани
Португалія   Столиця Лісабон Офіційна мова Португальська	91 831	10 084 245	63	12/10	76	17 300	32 000/33 000	Португальці  (99%), ангольці (0,2%), вихідці з Кабо-Верде (0,2%)	Католики (94%), протестанти (1%), іудаїсти (0,1%)
Швеція   Столиця Стокгольм   Офіційна мова шведська	410 929	8 876 744	83	10/11	80	24 700	28 000/280 000	Шведи  (90%), фіни (3,1%), лапі (саамі, лопарі), турки, поляки, німці, чилійці, іранці, євреї	Католики (2%), протестанти-лютерани (87%), іудаїсти (0,2%), православні. баптисти
Данія   Столиця Копенгаген   Офіційна мова данська	43 094	5 368 854	85	12/11	77	28 000	25 000/4 000	Датчани (97%), турки (0,5%), інші скандинави (0,4%), ліванці, сомалійці	Католики (0,5%), євангелісти-лютерани (95%), іудаїсти (0,1%), лютеранство є державною релігією
Фінляндія Столиця Гельсінкі   Офіційні мови фінська, шведська	338 145	5 194 901	67	11/10	78	25 800	26 000/232 000	Фіни (93,6%), шведи (6,1%), лапі (саамі)	Євангелісти-лютерани (88,9%), віруючі Фінно-грецької православної церкви (1,1%), іудаїсти (0,1%)
Австрія Столиця Відень Офіційна мова Німецька	83 859	8 169 929	65	10/10	78	27 000	15 000/32 000	Австрійці (96%), хорвати, словенці, турки, німці	Католики (78%), протестанти (5%), мусульмани (1%), іудаїсти (1%)
Греція     Столиця Афіни Офіційна мова грецька	131 957	10 645 343	60	10/10	79	17 900	35 000/26 000	Греки (95,5%), македонці (1,5%), турки (0,9%), албанці (0,6%)	Праволавні (98%), католики (0,1%), протестанти (0,1%), мусульмани (0,1%)
Латвія Столиця Рига Офіційна мова латвійська	64 589	2 366 515	69	8/15	69	7 800	17 000/28 000	Латиші (52%), росіяни (35%), білоруси (4%), поляки (2%), українці (2%)	Протестанти-лютерани (близько 50%), католики, првославні
Литва Столиця Вільнюс Офіційна мова литовська	65 301	3 601 138	68	10/13	69	7 600	30 000/20 000	Литовці (80%), росіяни (8,6%), поляки (7,7%), білоруси (3,7%), українці (1%)	Католики (80%), православні, протестанти
Естонія   Столиця Таллін Офіційні мови естонська, російська	45  227	1 415 681	69	9/13	70	2 860	11 000/20 000	Естонці (62%), російськомовні (30%)	Лютерани (40%), православні (40%), методисти та ін.
Польща     Столиця Варшава   Офіційна мова Польська	312 685	38 625 478	65	10/10	74	8 800	147 000/88 000	Поляки (98,7%), українці (0,6%), німці та ін.(0,7%).; за межами країни проживає близько 8 млн. поляків	Католики (95%), іуда їсти, мусульмани, православні, лютерани, свідки Єгови.
Чехія Столиця Прага Офіційна мова чеська	78 864	10 256 760	75	9/11	75	14 400	33 000/26 000	Чехи (94,4%), словаки (3,1%), поляки, німці, мадяри та ін.	Католики (39,3%), протестанти (4,6%), православні (3%)
Угорщина   Столиця Будапешт   Офіційна мова угорська	93 030	10 075 034	64	13/9	72	12 000	50 000/18 000	Мадяри (74%), словаки (8%), румуни (7%), німці (4%), цигани (4%), серби (2%) та ін.	Католики (67,5%), кальвіністи (20%), лютерани (5%), православні (2,5%), іудаїсти (1%)
Словаччина   Столиця Братислава Офіційна мова словацька	49 035	5 422 366	57	10/9	74	11 500	16 000/20 000	Мадяри (10,9%), словаки (86,6%), чехи (1,2%), цигани, поляки	Католики (60,3%), протестанти (8,4%), православні (4,1%) та ін.
Словенія   Столиця Любляна Офіційна мова словенська	20 251	1 948 250	50	9/10	75	16 000	3 000/10 000	Словенці (90%), хорвати	Католики (70,8%), лютерани православні
Мальта   Столиця Валлетта   Офіційні мови мальтійська, англійська	315	397 499	90	13/8	78	15  000	130/	Мальтійці (мішанина арабської, сицилійської, норманської, іспанської, англійської, італійської крові) – 96%, англійці (2%), араби, італійці, французи; за межами країни живуть 100 тис. мальтійців.	Католики (91%), англікани (2%).
Кіпр   Столиця Нікосія Офіційні мови грецька, турецька,	9 251	935 400	56	13/8	77	15 000	2 000/1 000	Греки (78%), турки (18%), вірмени (0,6%) та ін.	Православні (78%), мусульмани-суніти (18%), католики (1%), протестанти (0,4%)
До порівняння  - Україна
Україна   Столиця Київ Офіційна мова українська	603 700	48 416 000	68	10/16	68	4 200	344 000/103 000	Українці (73%), росіяни (22%), молдавани, румуни, поляки, мадяри, кримські татари, словаки, німці, греки, вірмени, цигани; за межами країни проживає понад 8 млн. українців.	Православні (76%), греко-католики (14%), мусульмани (8%), іудаїсти (2%), баптисти, меноніти, протестанти