Князь Святослав і його походи (практичне заняття)

Клас: 7

Курс: Історія України

Тема: Князь Святослав і його походи (практичне заняття)

Мета:

освітня: з’ясувати особливості зовнішньої і внутрішньої політики князя Святослава, дати об’єктивну оцінку діяльності Святослава, визначити його роль в історії Київської держави користуючись історичними документами та науковими роботами вчених-істориків;

розвивальна: формувати навички роботи з історичною картою (атласом) та історичними джерелами, розвивати хронологічні та просторові компетенції.

виховна: виховувати повагу до історичного минулого свого народу та стійкий  інтерес до історії

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: практичне заняття.

Обладнання: Історія України - підручник для 7 класу, фрагменти історичних джерел, карта «Київська держава в ІХ- на початку ХІ ст., атласи, контурні карти.

 План

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Контроль, корекція та актуалізація знань учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Особистість князя Святослава
2. Походи князя Святослава та його внутрішня політика
3. Оцінка діяльності Святослава

V. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

VІ. Коментоване пояснення домашнього завдання

VІІ. Підведення підсумків уроку

ХІД УРОКУ

І. Організація навчальної діяльності (1-2 хв)

(привітання, оголошення теми, мети уроку)

ІІ. Контроль, корекція та актуалізація знань учнів (5-7 хв)

(перевірка домашнього завдання)

Інтерактивна вправа «Навчаємося разом»

(вчитель ділить клас на дві групи)

Група 1. «Князь Ігор».

Група 2. «Княгиня Ольга».

Завдання учням

Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику князів. (Учитель аналізує відповіді учнів.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв)

             Сина Ольги та Ігоря — Святослава — багато істориків уважають одним із найбільш виразних і характерних особистостей  серед  давніх руських князів.  Інші називають його войовничим ватажком, далекоглядним політиком, мудрим державним діячем, щирим полководцем.

 Ким же він був насправді? Чому на його черепі печенізький князь викарбував такі слова: «Чужої землі шукаючи, свою втратив»? На сьогоднішньому уроці ми спробуємо знайти відповідь на ці  питання.

ІV. Вивчення нового матеріалу (25 хв)

1. Особистість князя Святослава (5хв)

Святославу Ігоревичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя.

Робота з фрагментами історичних джерел (с.39)

Що відомо з історичних джерел про зовнішність (1ряд) і характер (2 ряд) князя Святослава?

(відповіді учнів методом «Мікрофону»)

2. Походи князя Святослава та його внутрішня політика ( 15 хв)

(розповідь учителя супроводжується демонстрацією на карті «Київська держава в ІХ- на початку ХІ ст.»)

Східні походи Святослава

У 964 р. Святослав здійснив перший похід до межиріччя Оки й Волги, де підкорив в’ятичів і через їхню землю вирушив на Волзьку Булгарію.

Він захопив її столицю, приборкавши місцеві племена, та навесні 965 р. вступив на територію Хозарського каганату.

У головній битві на березі Волги, біля столиці каганату, міста Ітиля, Святослав спільно із союзними печенігами переміг хозар і повів військо вздовж берега Каспійського моря до узбережжя Азовського моря, через землі Північного Кавказу. Війська Святослава пройшли з боями, підкоривши місцеве населення. У гирлі річки Дон у 965 році війська Святослава захопили хозарське місто-фортецю Саркел, що контролювало перетин сухопутних і річкових торговельних шляхів з Азії в Європу. Після захоплення місто перейшло під владу Русі й стало називатися Біла Вежа.

У 966 р. Святослав від Саркела знову вийшов на землі в’ятичів, остаточно підкорив їх і наклав данину. Проте розгін Хозарії відкрив шлях на Русь наступу печенігів.

Балканські походи Святослава

(складання учнями таблиці «Балканські походи Святослава» на основі розповіді вчителя)

Перший Балканський похід 968 р.

 У 968 р. на запрошення візантійського імператора допомогти воювати з Болгарією військо Святослава суходолом і човнами рушило до Дунаю на державу болгар. Його поява була несподіваною, і перша битва з болгарським військом принесла перемогу руській зброї. Русичі розгромили болгар під Доростолом і захопили 80 міст. Князь Святослав на підкорених землях зробив столицею місто Переяславець на Дунаї, де розмістилася «середина» його землі.

У той час у Києві перебували княгиня Ольга і троє синів Святослава. Навесні 969 р. степові кочовики печеніги вперше підійшли до Києва й осадили місто. Осадженим вдалося послати звістку про це в Переяславець. Святослав швидко зібрав військо і стрімко рушив до Києва. Печеніги не чекали цього і відступили.

Другий балканський похід 970-971 рр.

У 969—970-х pp. Святослав вирушив у новий похід проти болгар і завоював землі та міста у Фракії та Македонії. Коли Святослав попередив візантійців, що йде на Константинополь, проти нього постало велике імперське військо. Саме за цих обставин і була проголошена князем промова до дружини, що увійшла в літопис.

Робота з історичним джерелом

Промова Святослава з «Повісті временних літ»

«Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді самі подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».

Які думки, почуття викликає у вас промова Святослава? Як характеризує Святослава його поведінка?

У 971 р. основні події війни розгорнулися під містом Доростолом. Обложені імператорським військом Іоана Цимісхія, дружинники Святослава вперто оборонялися. Але сили русичів танули, у Доростолі розпочався голод. Святослав вивів військо на генеральну битву, на початку

якої русичі перемагали. Але візантійська важка кіннота змусила Святослава відступити за мури міста і почати переговори.

Між Святославом та імператором було укладено мир, за умовами якого Русь втратила завойовані землі в Подунав’ї і позбавлялася претензій на Крим. Імператор випустив військо Святослава з Доростолу зі зброєю і надав все необхідне на зворотний шлях. Разом з тим у табір печенігів прибув візантійський посол, який попередив ворогів Святослава про його наближення. Навесні 972 р. печеніги напали на загін русичів біля порогів Дніпра. У цьому бою Святослав загинув.

Робота зі стрічкою часу

(учні малюють лінію часу, позначають роки правління князя Святослава, роки його походів, визначають століття.)

Робота з контурною картою.

На карті учні позначають:

1. Територію Київської держави на початок князювання Святослава.
2. Підпишіть назви східнослов’янських союзів племен, які на 972 р. не входили до Русі-України.
3. Заштрихуйте території, приєднані до Київської держави за правління князя Святослава.
4. Позначте стрілками напрямки військових походів Святослава. Вкажіть поряд роки, коли вони відбулися. Позначте місця найголовніших боїв.

Внутрішня політика

Робота з історичним джерелом

(учні читають уривок з «Повісті минулих літ» на с.43)

Обговорення документу:

В чому полягає суть змін у державі, які проводив Святослав?

З цього можемо зробити висновок про внутрішню політику князя Святослава:

•   Сприяв зміцненню центральної влади і її зосередженню в руках великого князя.
•   Здійснив адміністративну реформу, посадивши своїх синів намісниками в Києві (Ярополка), стольному граді деревлян Овручі (Олега) та Новгороді (Володимира).
•   Збирався перенести столицю своєї держави до міста Переяславця на Дунаї.
•   Був прихильником язичництва. За його правління було зруйновано християнські храми, християн піддавали переслідуванням.

3. Оцінка діяльності Святослава (5хв)

Історики по різному оцінюють діяльність Святослава. Прочитайте як її оцінювали різні історики.

1) М. Грушевський: «Святослав належить до найбільш виразних і характеристичних фігур між давніми руськими князями. ... Роль князя-правителя, голови держави, зовсім сходить на другий план перед войовничим ватажком. Це чистий запорожець на київському престолі...».

2) Є. Голубинський: Святослав «не думав анітрохи про державу і, абсолютно покинувши її напризволяще, він мріяв тільки про те, щоб зрівнятися у славі із своїми норманськими предками, щоб шукати єдино військових пригод і військових доблестей».

3) М. Котляр: «...Князь за допомогою воєнних походів розв’язував життєво важливі для Русі справи взаємин з агресивними сусідами. У цьому він відрізнявся від інших середньовічних князів і королів хіба що тим, що був більш удачливим у війні. Та й про рідну землю Святослав турбувався не менше від своїх попередників».

-З яким з тверджень ви найбільше погоджуєтесь? Чому?

-Сформулюйте власне ставлення щдо князювання Святослава.

V. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу (5-6 хв)

Метод «Коротше, коротше»

«Постать князя Святослава в історії України» Учень робить розлогий висновок, наступний учень почутий висновок скорочує до 1-2 речень, третій учень – 2-3-4 слова.

Рефлексія

Завершіть твердження:

« Сьогодні я дізнався (дізналась)...»

« На цьому уроці я навчився (навчилась)...»

« Тепер я думаю, що...»

VІ. Коментоване пояснення домашнього завдання (1-2 хв)

1. Опрацювати матеріал §6.
2. Внести в таблицю «Правителі Київської держави» інформацію про Святослава
3. . Підготуватись до уроку узагальнення.

VІІ. Підведення підсумків уроку (1-2 хв)

(оцінювання роботи учнів на уроці, індивідуальні рекомендації)

Література

1. Бойко О. Історія України: Навчальний посібник/ Олександр Бойко,. - 3-тє вид., випр., доп.. - К.: Академвидав, 2007. - 687 с.
2. Історія України. 7 клас : Плани-конспекти уроків / О.М. Ковальчук. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2013. — 136 с.
3. Історія України. 7 клас : розробки уроків / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — X. : Вид-во «Ранок», 2015. — 288 с. — (Серія «Сучасний майстер-клас»).
4. Історія України: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. Закладів / Н. М. Гупан, І. І. Смагін, О. І Пометун. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2016. — 224 с.
5. Повість минулих літ. Літопис / Переказ В. Близнеця. —К.: Веселка, 1989р. — 224 с.
6. Филипчук М. О. Святослав Ігорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 487