Коеволюція.Коадаптація

Коеволюція Коеволюція – це спільна еволюція біологічних видів, які взаємодіють в екосистемі. Ці види поєднані тісним екологічними зв'язками, але не обмінюються генами. Зміни, які відбуваються у ознаках особин одного виду, призводять до змін у ішого виду ( або інших видів). Коеволюція може відбуватися такими шляхами :

Система « хижак – жертва»Система « хижак – жертва» - це адаптації, що виробляють жертви для протидії хижакам, сприяють виробленню у хижаків механізмів подолання цих пристосувань. Тривале спільне існування хижаків та жертв призводить до формування системи взаємодії, за якої обидві групи стало зберігаються на певній території.

Система «фітофаг – рослина» Система «фітофаг – рослина» це адаптації , механізми якої подібні до системи «хижак – жертва» і формуються між фітофагами та рослинами, які вони поїдають. Рослини виробляють пристосування для захисту (отруйність, колючість, жорсткість покривів на листках, тощо), а фітофаги протистоять цьому.

Система «паразит – хазяїн» Система «паразит – хазяїн» - це вид взаємодії між різними видами, за якого один з них ( паразит) певний час використовує іншого (хазяїна) як джерело живлення та середовище існування, частково чи повністю покладає на нього регуляцію своїх взаємовідносин з довкіллям. Відмінність паразитизму від хижацтва полягвє в тому, що фізіологія паразита підпорядкована фізіології хазяїна, його життєвий цикл( саме його існування , або розмноження ) неможливий ( або сильно ускладнений) без отримання від хазяїна необхідних для нього біологічних ресурсів. Організми-хазяї зазвичай в ході еволюції виробляють захисні механізми проти паразитів. Більшість паразитів також еволюційно надбали адаптації для захисту від протидії хазяїв. Черв'як який керує поведінкою господаря. Язикова мокриця

Коадаптація Коадаптація – це спільне та взаємне пристосування до зміни життєвих умов. Приклад : перетворення зуба змії в отруйний зуб, завдяки пристосуванню слинної залози (стає отруйною залозою), зміни у будові зуба ( утворення каналу), пристосування мязів (при закриванні пащі зуб прибирається назад). Інший приклад – пристосування форми квітки до будови ротової частини деяких комах. Наслідки коадаптації грибів та рослин є виникнення мікоризи грибів та водоростей – лишайник.

Багато видів – потенціальних жертв - мають захисне або маскуюче забарвлення, яке ховає їх від хижаків. Приклади : у деяких видів оленів у молодих особин шкіра плямиста і є непомітною на тлі плям світла і тіні. Білих зайців важко помітити на тлі снігу. Довгі тонкі тілі комах паличників також важко помітити, оскільки вони за зовнішнім виглядом нагадують гілочки кущів та дерев. Багатоманітність захисного забарвлення можна розділити на кілька основних груп:*захисне забарвлення;*забарвлення, що розчленовує;*попереджуюче забарвлення;*погрожуюче забарвлення ( та поза). Захисне і застережне забарвлення

Захисне забарвлення. Захисне забарвлення – допомагає організму стати непомітним на тлі середовища, притаманне незахищеним оргагїнізмам.

Забарвлення, що розчленовує Забарвлення, що розчленовує - тіло має яскраві, контрастні смуги та плями, які заважають хижаку розрізнити межі тіла потенційної жертви

Попереджуюче забарвлення Попереджуюче забарвлення - слугує для того, щоб вигляд обєкта зберігся у памяті хижака разом з неприємним відчуттям, притаманне захищеним тваринам.

Погрожуюче забарвлення ( та поза) Зненацька демонструється хижаку, що атакує, з метою дезорієнтувати, притаманне незахищеним організмам.

Мімікрія Наслідування зовнішнього виду одного організму іншим. Іншими словами, це – зовнішня схожість менш захищеного тваринного з більш захищеним, або зливання з оточенням. Мімікрія виникла в ході еволюції деяких істот, як механізм захисту, щоб вижити. Завдяки цьому деякі види можуть повністю зливатися з навколишнім середовищем, а інші беруть зовнішній вигляд хижака, хоча насправді такими не є. Дві форми мімікрії у тварин відкрили англійський ентомолог Г. Бейтс та німецький зоолог Ф. Мюллер.

Умови виникнення мімікрії Той, чию зовнішність копіюють, отримав назву “модель”. Той, кого прагнуть обдурити таким способом, називається оператором. Щоб приклад мімікрії був ефективним, повинні дотримуватися певні умови. Хижак (оператор) повинен мати здатність до розпізнавання і запам’ятовування тварин, не придатних для їжі (несмачних, небезпечних або складних для лову). Оператор повинен бути досить дурний, щоб не помітити імітації і прийняти імітатора за модель. У разі маскування під навколишнє середовище оператор не повинен помітити жертву. Відповідно до існуючої зараз теорії, зв’язок між імітатором і моделлю встановлюється протягом довгого часу.

Камуфляж Камуфляж (маскування) – це приклад мімікрії, при якій імітатор копіює природний фон (листя, каміння, гілки дерев). Моделлю в цьому випадку виступає неживий предмет, тому він зовсім не реагує на імітатора.

Мімікрія Бейтса Мімікрія Бейтса, або бейтсівська мімікрія — форма мімікрії, при якій їстівний вид імітує неїстівний або отруйний.

Мімікрія Бейтса Хоча ці комахи виявляються чотирма дуже схожими на метеликів, вони навіть не належать до одного сімейства:насправді одна з них - моль. Хижаки уникають метелика Ітомоїна, вважаючи його особливо поганим на смак. Метелик Дисморфін та метелик Данаїд і Кастінієва моль отримують захист, імітуючи забарвлення Ітомоїна.

Мюллерівська мімікрія Суть мюллерівської мімікрії полягає в тому, що кілька захищених видів нагадують один одного за забарвленням і формою, утворюючи так зване «кільце»; їхні вороги, виробивши рефлекс відрази до одного з видів «кільця», не чіпають також і інших. Такі кільця утворюють, наприклад, отруйні комахи, що мають попереджувальне червоне з чорними плямами (сонечка, клоп-солдатик) або жовто-чорне (різні види ос, деякі павуки) забарвлення.

Мюллерівська мімікрія