20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Колективне свято "Прощавай, початкова школо!"

Про матеріал
Колективне свято проводиться в кінці 4 класу після закінчення дітьми початкової школи.
Перегляд файлу

 

 

 

Колективне свято

 «Прощавай, початкова школо!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: готувати учнів до переходу у середню ланку навчання. Розвивати старанність, допитливість, бажання вчитися. Виховувати інтерес до навчання.

Зала, де проводиться свято, прикрашена дитячими малюнками, квітами, кольоровими кульками, плакатами з веселими побажаннями для дітей: «Учись, читай, світ пізнавай! «Чого не навчивсь Івасик, того Іван не буде знати!», «Учись, доки малий і лоб не такий твердий!», «Чого навчився, того за плечима не носити!», «Знання — найлегша ноша у житті!» та ін.

Звучить святкова музика.

Лунають фанфари.

 

1учень. Слухайте!

2 учень. Слухайте!

1учень.І не кажіть, що ви не чули!

2учень. І не кажіть, що ви не бачили!

1 учень. Сьогодні в нашому шкільному королівстві – свято!

2 учень. Свято? А з якої нагоди?

1учень. З нагоди закінчення початкової школи.

2 учень. Ну що ж, тоді зустрічайте випускників – героїв цієї події.

1 учень. Злинь же, музико, в небо гучніше,

 В добру пору лунай, в добрий час!

 Вище голови! Йдіть веселіше,

 Бо усі вже чекають на вас.

 

Діти заходять до залу під музику та оплески батьків. (Шикуються на сцені)

 

Учитель. Знайомтеся! Якщо ви, звісно, не знайомі.

Діти ( по черзі).     - Веселий!

  • Дружний!
  • Пустотливий!
  • Трішечки галасливий!
  • Але вже такий, що успішно опанував всі науки початкової школи.
  • 4 клас!

 

3 учень.   Добрий день, шановні гості!

 Раді вас вітати!

 Всім бажаємо здоровя

 Й щастя повну хату!

4учень.    Дорогі мами, тата, бабусі і дідусі!

 Ми сьогодні зустрілись в тіснім нашім крузі

                  На радісне свято – веселе, чудове, -

 Ваші діти закінчили початкову школу!

5 учень.   Хай пісня тут лине!

 Хай сміх скрізь лунає!

 У кожного радісна усмішка сяє!

 Всі дружні, веселі – радійте за нас!

 Ми всі перейшли у 5 клас!

Учитель. Сьогодні свято – це для вас!

 Лунає музика – для вас!

 В садах бузок зацвів – для вас!

 І сонця промінь – теж для вас!

Учитель. Дорогі діти, шановні батьки, гості! Сьогодні у нас незвичайний день – прощання з початковою школою. Чотири роки ми разом піднімалися першими найважчими східцями країни Знань. Училися читати, писати, рахувати, дружити, жити за правилами рідного шкільного дому. Непростими були чотири перші шкільні вершини. Хтось стрімко і рвучко піднімався до них, хтось довго і невпевнено долав перешкоди на шляху, відчуваючи чиюсь допомогу. Та найголовніше, що ми це робили разом, - допомагаючи один одному. Правда, було і таке, що невдачі ми поливали гіркими сльозами. Проте радість була спільною на всіх, і тоді з класну лунало гучне «Ура!». І ось сьогодні вас називають таким словом – випускники. І ніякі неприємності не засмутять нас.

 

Діти виконують пісню «Навіть неприємність не засмутить нас.»

(Під музику діти сідають на свої місця)

 

Учитель. Наші діти такі винахідливі, такі розумні, вони збудували машину часу, але вклали в неї: розум, знання, силу, творчість, дружбу, повагу, любов. Давайте перевіримо, як вона працює.

                До запуску в 5 клас готові? ( Так.) Пристебнули ремні.

                Рахуємо  4,3,2,1…Пуск!

 

Лунає бій годинника, стрілка вказує на 1 клас.

 

Учитель. Мабуть перенавантаження. Ну що ж, давайте повернемось у минуле.

6 учень.   А що, згадаємо давайте

 Чотири роки нелегких!

 Нехай почують мами й тата,

 Що ми робили тут без них.

7 учень.   Згадаємо разом чотири радісних роки,

 Веселі перерви, цікаві уроки…

8 учень.   Зовсім, зовсім недавно – чотири роки тому,

 Ми, маленькі зернятка, прийшли в школу свою.

 

9 учень.   Хвилювався, як ніколи!

 Хвилювався я весь час!

 Бо тоді я йшов до школи

 Перший раз у перший клас!

 

Пісня «Цветные сны» у виконанні учениці.

 

Учитель. В школі швидко всі освоїлись,

                  Із класом ознайомились.

                  Отак все починалось святково і бентежно,

                  Тоді настали будні: уроки і обмеження.

 

 Наступає в нас перерва -

 Хлопчаки на килимі,

 Хтось вилазить он на стелю,

 Хтось скотився по стіні,

 Хтось під партою щось шукає,

 Хтось шукає свій пенал,

 Але все це означає,

 Що наш клас на вуха став.

 

Сценка « На перерві»

 

Учитель. Перерва наша – дуже велика,

 Бо перевтілення різні виникають

 Там, де був Роман і Сашка,

                   Скачуть Нінзі – черепашки.

 Із-за шафи хтось он виліз,

 То здається Брюс Уілліс.

 Хтось в коридорі промчався, як рокер?

 То на завдання мчиться Уокер.

(Лунає дзвоник.)

                  Ось дзвоник лунає,

 До навчання всіх скликає,

 Входить учитель в клас.

  • Вторгнення на наш клас було?
  • Ні!
  • Можливо клас не наш!
  • Ні!
  • Можливо корпус не наш?
  • Наш! Просто була перерва!
  • Дуже рада! Я даремно хвилювалась.

 

Учитель.  Літера перша і перше слово,

 З книгою перша серйозна розмова…

 Читати навчився наш дружний клас,

 Настала пора перейти у 2-й клас.

 

Лунає бій годинника, стрілка машини часу показує на 2-й клас.

 

10 учень. Другий клас. Пішла таблиця.

                  І ночами стала сниться.

                  Ми її вчимо, вчимо -

                  На уроках «горимо»!

11 учень. Різні дії як насіли –

 Розібрати немає сили!

 Додавання, віднімання,

 Жарти, мінімум старання,

 А от множити, ділити –

 Годі, браття й говорити.

12 учень. Стали в ряд частини мови

 Як багато, чесне слово!

 Як би тут не розгубиться

                   І хоча б чогось навчиться.

13 учень. Ми трудились що є сили,

 Цінне все, чого навчили

 Всю програму вже пройшли,

                   Другу висоту взяли!

 

Заставка «Джентльмен-шоу»

 Вихід джентльменів.

 1. Панове, невже у нас випускний?

 2. Так, сер, чотири роки - це не жарти.

  3. А пам’ятаєте, які бої ми витримували з Тамарою Іванівною? Мені її жаль.

 4. Так, сер, і не кажіть, є  що пригадати. А пам’ятаєте, який бал у нас був на Новий рік?

 5. А пам’ятаєте, панове, якими малюками прийшли в 1 клас, нічого не вміли.

 6. Так, сер, цілком вірно, я ось, наприклад, не вмів шнурки зав’язувати, я і зараз не вмію. Але нічого, у мене попереду ще сім шкільних років. Навчусь.

 7. А може і не сім, подивимося, що вирішить міністр освіти.

 6. Тим паче все попереду.

 8. А от я довго не міг навчитися вимовляти букву « р», а тепер запросто – « риба».

 9. А я так довго плакав за дитячим садком.

 10. А тепер?

  11. А тепер довго буде плакати за початковою школою.

 12. А яка у вас, сер, заповітна мрія?

 13. Я, панове, навчився красиво малювати і мрію стати художником.

14. А я буду закрійником.

15. Що будеш відкривати і закривати двері?

14. Ну що ви, сер, я мрію кроїти і шити зручний і модний одяг.

16. А я хочу стати солістом.

17. Невже, сер, ви співаєте, як Басков?

 16. Ну що ви, сер, я просто мрію солити огірки і помідори. Хочу створити свою фірму, як « Чумак» чи « Верес».

 18. Я вам чесно скажу : життя в школі нашій чудове, яскраве і дуже цікаве. І мрію я давно, про життя таке зняти кіно.

19. Кіно?

  20. А що, панове, цікава ідея.

 21. Отже, досить розмовляти.

 Увага, час прийшов мотор включати.

 

 

Лунає бій годинника, стрілка машини часу показує на 3-й клас.

 

Учитель. На порозі третій клас

                 Теж порадував він нас!

                 Творчі звіти і уроки,

                 Жарти, пустощі і сміх,

                 Праця, радість і успіх.

 

Діти співають частівки.

 

На екрані заставка "Ералаш" і музичний супровід.

 

Віка   : Дівчата і хлоп'ята,

А також мами з татами!

Веселії історії

Ми раді розказати вам.

Артем:Нам дуже-дуже хочеться

Підняти настрій ваш.

Отож, смішні історії!

Дивіться «Єралаш»!

МІНІАТЮРА «У ЛІКАРЯ»  (    Настя , Даня    )

На сцені стоїть стіл, два стільці. До столу прикріплено напис «Кабінет лікаря». До краю сцени виходить Сергійко з портфе­лем, хапається за голову.

Сергійко. Що робити? Зараз буде контрольна робота з математики, а я нічогісінько не знаю, домашньо­го завдання не зробив. Як би мені уникнути того математичного, лиха у вигляді контрольної? Вигадав! Піду до лікаря. Нехай він мені звільнен­ня дасть.

Сергійко знімає з шиї шарф, обмотує ним голову. Потім проходить по сцені в один бік, потім в другий. Тим часом до столу сідає лікар у білому халаті. Сергійко під­ходить до столу.

Сергійко. Добрий день! Лікарю, можна до Вас?

Лікар.  Добрий день! Будь ласка. Проходь, сідай. На що скаржимо­ся, друже?     

Сергійко  На контрольну. Ой! Тобто, я дуже погано почуваю себе.

Лікар   Де болить? 

Сергійко  У грудях. Серце колотиться, як скажене. Мабуть, тиск ви­сокий, як у. моєї бабусі. Погано чую та нічого не пам'ятаю, як мій дідусь.

Лікар   Температура є?

Сергійко   Є! Висока! Тредцять вісім і вісім.

Лікар.  Ну, то не така вже й ви­сока!

Сергійко. Ой! Піднімається! Все вища та вища. Вже сорок чотири та чотири!

Лікар  Дійсно, кепські справи.

Сергійко. Ось і я так гадаю, не можна мені на урок. На контрольну з математики.

Лікар Чому?

Сергійко. Я нічого не пам'ятаю. Мені тільки довідочка потрібна. Про звільнення.

Лікар Кому ж я її дам?

Сергійко  Та я ж хворий! Ви що, забули?

Лікар   Назви хоча б своє ім.’я.

Сергійко.  Забув. Я ж Вам кажу, що дуже-дуже хворий.

Лікар   Ну, добре. Відкрий рота. Скажи: «А-а-арифметика!»

 

Сергійко витріщає очі та з кислим перекривленим, як від лимону, обличчям, відповідає лікареві.             

Сергійко  А-а-

Лікар.  Все зрозуміло. Тяжкий ви­падок. Доведеться два тижні вдома просидіти.

Сергійко (зраділо) Вдома?

Лікар  Так. З усіх ознак маємо унікальний випадок -- перевтомлення наукою. Треба частіше бувати На свіжому по­вітрі, гуляти. Можна відпочивати із книгою на дивані, дивитися телеві­зор. Але жодних уроків! Забороняю! А насамперед з математики.

Сергійко.  А з англійської можна?

Лікар (замахав руками) Ні!

Сергійко.  А з природознав­ства? 

Лікар.  У жодному випадку!

Сергійко  А з української?

Лікар (категорично). Жодної вправи!

Сергійко (розмотує зі своєї голови шарф). А на комп'ютері погратися?

Лікар.  А хіба я не сказав? Обов'яз­ково! Два рази на день: три години іранку та по обіді ще три години, якщо на вулиці дощ й у футбола ніде поганяти, то тоді я увечері ще три години.

Сергійко (зраділо підскакує зі стільця). Дуже дякую,  лікаре!

Лікар.  Нема за що. Бувай здоровий, Сергійко Колокручень Можеш іти.

Сергійко. Як іти? А довідка?

Лікар.  Яка?

Сергійко. Звільнення від школи.

Лікар.  А як же я можу й тобі дати? На чиє ім'я я її випишу, якщо ти своє ім'я забув?

Сергійко (знову сідає). Ой! Здаєть­ся, починаю пригадувати. Мене звуть Сергійко. Прізвище Колокручень.

Лікар.  Дуже добре. Тепер прига­дай, у якому класі ти вчишся. У пер­шому?

Сергійко. Що Ви, лікарю! Хіба ж я малий? Я в четвертому «А» вчуся,

Лікар.  Це у тому четвертому «А», у якому зараз контрольна з матема­тики буде?

Сергійко. Точнісінько! Звідкі­ля Ви знаєте?

Лікар.  Розклад уроків на стіні біля кабінету висить. Тим більше, що в 4-А почалася епідемія на запален­ня хитрощів.

Сергійко. Яке запалення?

Лікар.  Не лякайся, з віком минеть­ся. Але як згадуватимеш, довго смі­ятися будеш. А зараз, якщо пам'ять до тебе повернулася, прямуй до кла­су. Ось-ось дзвінок буде.

 

 

 

Лунає бій годинника, стрілка машини часу показує на 4-й клас.

 

Учитель. Ось четвертий рік у школі,

                 А сюрпризів ще доволі –

14 учень. Ми дорослими вже стали,

 Будемо точними надалі –

 Не спізнимось на урок,

 Все робитимемо в строк.

15 учень. Ми всі старались добро творити

                  Цілих довгих чотири роки,

                  І в наших серцях назавжди

                  Зостануться добра уроки.

Учитель. І ось сьогодні вас називають таким вагомим словом – випускники. Хочу повідомити, що всі учні четвертого класу стали пятикласниками. На підтвердження цього  вручаємо вам дипломи та медалі про закінчення початкової школи.

 

Вручення дипломів та медалей.

 

16 учень. Наші любі мами й тата,

                   Ми вам будемо звітувати,

                   Що ми вже навчились в школі,

                   Щоб потішить вас доволі.

17 учень. Матусю кохана, ти лагідна, мила,

                  Тепло всім даруєш і радість щодня,

                  Мене народила, в любові зростила,

                  За це щиро вдячна, безцінна моя!

 

18 учень. Татку, татусеньку,таточку,тату,

                   Кращого в світі немає навкруг.

                  Він наш порадник, заступник і друг.

19 учень. Низький уклін вам, любі наші,

                   За вашу витримку, за мужність вашу.

                   Ви віддали нам тепло душі вашої,

                   І ось ми вже які, вже учні пятого класу.

 

 

Пісня «Мама».

 

Учитель. Настав час дати клятву пятикласника.(Учні встають)

 

  • Ми, учні четвертого класу, переходячи до 5-го, клянемось:
  • Прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості;
  • З вовчим апетитом поглинати всі знання і завойовувати їх;
  • Клянемось підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів;
  • Біля дошки стояти, як кращий воротар, не пропускаючи повз вуха жодного питання;
  • Не доводити вчителів до температури кипіння;
  • Бути швидким, але не підвищувати швидкість до 60 км/год під час пересування шкільними коридорами;
  • Витягувати з учителів не жили, а міцні знання;
  • Плавати тільки на «добре» і «відмінно» у морі знань, пірнати до самих глибин;
  • Бути гідним звання старшокласник;
  • Обіцяємо! Обіцяємо! Обіцяємо!

 

Ведучий:  До нашої машини часу  завітала іноземна делегація, щоб зустрітися з новим класним керівником. А щоб всі було зрозуміло ми запросили перекладача.

Текст

Текст:  О, бриліанто, ticher!

Переклад :  О, дорога наша вчителько!

Текст:  Емансипація зробинто  з тебе трудяга.

Переклад : Ти прекрасна, мов троянда на Південному березі Криму!

Текст: Язик на плечі: кухара, прара, уроки-мороки, дитята нянчара, мужа стрічара.

Переклад :  Руки твої білосніжні, мов крила райської птахи.

Текст:  О, бриліанто, ticher!

Переклад :  О, дорога наша вчителько!

Текст: О, уно-моменто раз на рік.

Переклад :  Кожного року ми даруватимемо тобі радість.

Текст:  Ізумрудо, алмазо, рубіно, бамбіно бандіто.

Переклад :  Учні твої слухняні, мов янголятка.

Текст: Палацо, фонтано – дві кімнати й ванна.

Переклад :   Будинок твій величний і просторий.

Текст:  Еники-беники, нема вареники, гречко, картопелє, делікатно макароне.

Переклад :   Страви на твоєму столі  вишукані й розкішні: полуниця з вершками, ананаси в шампанському.

Текст:  О, бриліанто, ticher! 

Переклад :  О, дорога наша вчителько!

Текст: Секрето фантасто, як умудрето красно буто.

Переклад :  Ну як не бути прекрасною з таким життям?

Текст: Желанто!

Переклад :  Що побажати тобі?

Текст: Зарплато виплато, сили прибуванто, терпіння вистачанто, учні слухняно, чоловік помаганто, здоров`я, щастя і фортуне.  Дякуванто за вислуханто!

Переклад :    Без перекладу.

Учитель. Смуток торкається серця –

 Нам вже прощатися час…

                  Дзвоник останній покличе,

                  В старшу вже школу всіх вас.

                  Скільки проведено разом

                  Ранків, уроків, годин!

                  Про початкову школу залишиться

                  Тепер лиш спомин один.

                  За вимогливість мою пробачте,-

                  Вона знадобиться в житті.

                  Коли ви були необачні,

                  Сумно ставало мені.

                  Крила у вас підростають,

                  Учитесь всі літати…

                  Чотири роки для цього навчались

                   Думать, читать, рахувать.

                  Сонце хай завжди вам сяє,

                   Бог вам здоровя дає,

                    Хай стежка, прокладена в школі,

                    В щасливу путь вас веде.

Учитель. Але перед тим, як піти, ви залишите напамять про себе гарні спогади, теплі зустрічі, райдужні мрії. Кожен з вас записав свою мрію-секрет і поклав в чарівну шкатулку, і те, що ми її довіримо, обовязково збудеться. Через 7 років, у 11класі ви пригадаєте далекий рік прощання з початковою школою.

 

Діти по черзі кладуть стрічки-бажання до шкатулки.

 

Сценка «Зустріч з першокласником»

  • Привіт, Настусю! Ти я бачу молодець, будеш йти до школи.
  • Так. А чого вчать у школі?
  • Читати!
  • А ще?
  • Писати!
  • А ще?
  • Лічити!
  • А ще? А ще? А ще?
  • Ось слухай!

 

Пісня «Чого вчать у школі»

Наші перші кроки, сходинки чудові,
Ми пройшли успішно в радості й теплі.
Ласкою зігріті, сповнені любові,
Що найкраще може бути на Землі?

Ми писати вчились, вчились малювати,
З піснею дружити, друзів завели.
Ми усі навчились з сонечком вставати,
В початковій школі весело жили.

7

Нас навчила вчителька рідний край любити,
Берегти природу, ріки і поля.
Нам у ріднім краю на землі цій жити,
І тому найкраща всім — рідная земля!

8

В початкових класах дуже ми трудились,
Але ж це початок тільки у житті.
Хоч було нам важко, але ми учились
Труднощі долати на своїм путі.

9

Нас привчала вчителька працю поважати,
З добротою в серці завжди йшла до нас.
Нас вона навчала розуміти жарти
І тоді сміявся весело весь клас.

10

Ще ми полюбляли, коли в школі свято,
Кожен був артистом, говорив слова.
Готувались діти весело й завзято,
А в душі звучала музика жива.

11

А у вікна школи заглядали весни,
Всі ми підростали аж на цілий рік.
В початковій школі так було чудесно,
Дням у ній цікавим не вели ми лік.

Хлопчик 1

Вже канікули — любе літечко!
Відпочинок прийшов до нас.
На лугах різнобарвні квіточки.
До водички усім нам час.

Дівчинка 1

Кличе поле, проміння сонячне,
В сад черешенька кличе мене.
Головою киває соняшник,
Все прекрасне і чарівне!

Хлопчик 2

Йдуть канікули — відпочинемо!
Наберемося сили ми.
А у вересні в школу прилинемо,
І дорослими станем людьми.

Дівчинка 2

Не дорослими, просто більшими.
До дорослих далеко нам!
Та, звичайно, вже трішки іншими.
Підростем, розумієш сам!

 

Учитель. Ось і закінчується наша зустріч.

                 Нехай буде безхмарним ваше

                 Життя, навчання – легким, доля –

                 Щасливою на своїй квітучій землі,

                 Поміж рідних людей!

 

 

docx
Додано
22 липня
Переглядів
46
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку