Кольоровий тиждень у початковій школі

КОЛЬОРОВИЙ ТИЖДЕНЬ

Підготувала вчитель початкових класів

Антонівської ЗОШ І ступеня

Михайловська М.М.

Кожний день тижня відповідає певному кольору. Усі учні і вчитель приходить в тому кольорі, якому відповідає день. Ми виконуємо різноманітні завдання, виготовляємо вироби та розважаємось.

Понеділок – червоний.

Колір радості й лшюбові.

-До вас завітав гість, якого ви всі знаєте. І він приніс вам завдання для цього дня.

1. Значення кольору:

ЧЕРВОНИЙ

Червоний-символ крові й вогню, бо це – гарячий колір. У ньому – всі сторони життя: з однієї – повнота життя, свобода та енергія; з іншої – ворожнеча, помста й агресивність.

З однієї сторони – це символ любові, а з іншої – символ страждань.

Червоний колір – символ Божої любові до людей, до людського роду, бо Син Божий заради спасіння людства пролив свою святу кров, а після нього – інші мученики за віру Христову.

В ризах червоного кольору правлять священики Службу Божу на Великдень і на честь святих великомучеників….

Стихія червоного кольору – вогонь, а планета – Марс, планета бога війни, для кого проливати червону кров – звичайне явище. Його день – вівторок, бо тоді треба багато енергії для початку і звершення нових справ. А також і четвер, бо цього дня було видано Ісуса Христа на хресні страждання…

Він – колір гарячий, тому його сторона світу – Південь, а пора року – літо, пора доби – день, навіть полудень, а напрям -тільки вверх і вправо, тобто – за палюче-спекотним Сонцем. Туди, де гаряче, де грає-кипить кров…

(Причіпаємо на дошку аркуш паперу із рисами характеру, які відповідають цьому кольору)

 

Любов

Успіх

Сміливість

Товариськість

Сила волі

2. Асоціативний кущ до слова «Червоний»

 

Червон

3. Виготовлення «Червоного плакату овочів і фруктів»

                  

   

 

4. Виготовлення загального великого серця із маленьких сердечок.

5. Гра «Їстівне – не їстівне» (називаємо предмети даного кольору)
6. Надуваємо шаріки червоного кольору і малюємо на них усмішки.

 

                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вівторок – синій,

День миру в Україні.

-До вас знову завітав гість, і приніс вам завдання для цього дня.

                                                                               

1. Значення кольору

СИНІЙ

Синій – символ вірності, довір’я і безконечності. Як безконечними бачиться морська далечінь і небесна глибина. Він настільки серйозний, що аж холодний. Його серйозна холодність зближується з Божественною Істиною, яка вічна і непорушна. Як і голубий, він символізує Святі Небеса, людську праведність і чисту духовну відданість людини своєму Творцю і Судді, Владиці Небес і Світу.

…Його стихія – вода, котра не тільки сама синя, але й змикається із синім небом… В ньому – і фарби моря, і прохолода землі. То його стихії – і вода, і земля. Його сторона світу – Захід, бо там Сонце перестає бути спекотним; пора року – осінь, бо саме вона припиняє «ненависну» червону спеку; пора доби – вечір, коли синьо-сиві тумани вистуджують нагріту протягом дня землю; а напрям – назад, до неквапливого спокою…

Завзятість

Твердість

Відданість

Мир

Покірність

2. Асоціативний кущ до слова «Синій»

 

Синій

 

3. Виготовлення голубів миру із стрічками прапора України.

4. Виготовлення плакату із капітошок, де діти написали свої побажання для України та воїнів АТО.

                   

 

5. Гра  «Знайди свій колір»

6. Надуваємо шаріки синього кольору.

 

                                          

 

 

 

 

 

 

 

Середа – зелений.

День природи, приємний.

-До вас завітав гість, якого ви всі знаєте. І він приніс вам завдання для цього дня.

                                                      

1. Значення кольору.

ЗЕЛЕНИЙ

Зелений – символ природи і молодості; він –«міст» між двома протилежними кольорами веселкового спектру -гарячим червоним і холодним синім. А тому виступає кольором надії на злагоду, мир і спокій.

Однак його перебування на межі протилежних кольорів свідчить також і про його недовершеність, недозрілість. Але це – вже плюси та мінуси молодості…

… Сам він – це синтез жовтого і голубого, через які на ньому сходяться червоний і синій. Через це саме в зелених ризах правлять Службу священики на честь праведників, котрі здійснили подвиги в ім’я Господа, віри і церкви, а також на Вербну Неділю і на Трійцю.

…Зеленим кольором, як поєднанням жовтого і голубого, стверджується, що людська вірність і відданість Богу (жовтий колір) підносить людину до Небес (голубий колір), що приносить в її душу спокій (зелений колір).

…Його дні – понеділок і субота, які так сходяться до неділі, як протилежні спектрові кольори – до зеленого. Його стихії — вода і повітря, без яких не буває зеленого світу і зеленого кольору…

Він – колір «компромісний», тобто колір злагоди між «червоним» теплом та «синім» холодом. Зелений колір опановує широкий простір між спекотним Півднем та прохолодним Заходом, а в часі – від весни до осені, коли поступається жовто-золотим барвам осіннього листя…

Впевненість

Врівноваження

Старанність

Турботливість

Щедрість

2. Асоціативний кущ дослова «Зелений»

 

        Зелений

 

3. Розгадування кросворду

1.Перша квітка весняна,

Тихо під сніжком росла.

Дмухнув вітерець легенький,

І з’явився цвіт біленький.  (Підсніжник)

 

2. Сам жовтенький, соковитий,

Достигає серед літа.

Він у джемі, у варенні

І солодкий, і приємний.  (Абрикос)

 

3.В неї гарні, пишні віти,

І колючок не злічити…

Не байдужа до прикрас,

На свята спішить до нас.  (Ялинка)

 

4.Я на сонце дуже схожа,

Золотиста, ніжна, гожа.

Я щоранку розквітаю.

Промінцями всіх вітаю,

Відгадати всім не важко.

Що за квітка я?   (Ромашка)

 

5.На порічку дуже схожа:

Круглолиця і пригожа.

Вітамінами багата,

Чорношкіра і пузата.  (Смородина)

 

6.Чималеньким виростає,

Міць з роками набуває.

Може жити сотні літ,

Має величезний рід.   (Дуб)

 

7.І червона, й соковита,

Та гірка вона все літо.

Припече мороз – вона,

Стала добра і смачна.  (Калина)

4. Виготовлення масок звіряток.

5. Гра «По доріжці лісовій»
6. Надування шаріків зеленого кольору.

 

           

 

Четвер – день фіолетовий,

Колір дружний, упевнений.

-До вас знову завітав гість, і приніс вам завдання для цього дня.

    

1. Значення кольору

ФІОЛЕТОВИЙ

Фіолетовий – особливий символ, бо поєднує в собі два протилежних кольори – гарячий червоний і холодний синій. Червоний – символ Христової крові й

Воскресіння; синій – символ Небес. В загальному: пролита на розп’ятті червона кров відкриває шлях до праведних Небес.

Саме тому Службу Божу, приурочену Хресту Господньому, правлять священики у фіолетових ризах…

Свобода

Спостережливість

Мрійливість

Інтелектуальність

Творчість

2. Асоціативний кущ до слова «Фіолетовий»

              

                        Фіолетовий

 

3. Слухання казок про дружбу та допомогу.

Ця казка почалася блакитним літнім днем. Йшло лісовою стежкою в гості Порося. Раптом все навколо потемніло і почався проливний дощ. А Порося свою парасольку вдома залишило. Заховалося воно під великим деревом. Стоїть, хвилюється. Адже так і в гості спізнитися можна!

Чує Порося — хтось іде по дорозі, хтось великий. Тупотить, чалапає по калюжах, дощу не боїться. А це — Слоненя, ось хто. Іде та пісню співає:

Я під дощем гуляю
Калюжами блукаю.
Дощ вуха поливає,
І я як гриб зростаю!

Подивилося на великі слонячі вуха Порося. І здалося йому, що Слоненя схожий на парасольку!

— Хочеш зі мною подружитися? — спитало Порося.

— Хочу, — зніяковівши відповіло Слоненя.

— Друг для друга зробить все, — сказало Порося. — Хочеш, я для тебе польку-метелика станцюю?

Порося танцювало і стрибало під деревом. І Слоненяті здавалося, що це танцює товстий рожевий метелик із п'ятачком.

— А чи можу я теж для тебе щось зробити? — несміливо спитало Слоненя.

— Можеш! Давай! — зраділо Порося. — Сховай мене від дощу. І ми підемо в гості.

Поросятко залізло під слоняче вухо, і йому справді здалося, що він йде під великою Парасолькою.

Так вони і йшли разом до самого будинку Кролика — в гості.

— Хто це? — здивувався Кролик побачивши Слоненя. — Що за дивак? Здається, я його не запрошував.

— А це моя нова парасолька. Вона мене від дощу ховає, — відповіло Порося.

— Ну, як так, — розсудив господар, — постав свою парасольку в куток.

— Постій, будь ласка, трошки в кутку, заради мене, — попросило Слоненя Порося.

— Давайте грати в «потяг», — запропонував Кролик.

Всі причепилися один за одним. Поїхали! Всім було так весело.

Порося дуділо, пихтіло. Воно було паровозом.

Раптом потяг зупинився, навіть трохи позадкував. Дорогу їм перегородило Слоненя.

— Можна, я буду паровозом? — попросило воно.

— Але ж паровоз —  це я?! — вигукнуло Порося.

— Але ж я більше схожий на паровоз, — заперечило Слоненя.

Воно задерло хобот і задуділо: «Ту-туу!» І всі побачили, що Слоненя, дійсно, дуже схожий на паровоз.

— Ти хто? Ти що? — захвилювалося Порося. — Ти — моя парасолька! А парасольки мають стояти в кутку.

Слоненя образилося і пішло. Всім чомусь одразу стало нудно, і всі поспішили додому.

— Ну і нехай, — сказало Порося. — Нехай іде. Дощик все одно закінчився, мені більше не потрібна парасолька. Прошу завтра всіх-всіх до мене в гості.

А на другий день була жахлива спека. Вийшло Порося на ґаночок і побачило, що квіти на його клумбі зовсім зів'яли.

— Бідні мої квіточки! — забідкалося Порося. — Треба вас швидше напоїти.

І побігло до свого колодязя. Але він так поспішав, що трапилася біда. Впало відро у колодязь. Що робити?

І тут воно побачило — йде Слоненя. Повний хобот води набрав і сам себе поливає. Та це ж справжня лійка!

— Будь другом, — попросило Порося, — полий мої квіточки. Бачиш, зовсім зів'яли.

Шкода стало Слоненяткові квіти. Підняло воно вгору хобот і перетворилося на фонтан. Відразу ожили квіти.

— Дивіться всі, яка в мене чудова лійка! — хвалилося Порося перед гостями. — Самополивальна!

Всі почали знову грати в цікаву гру «потяг». І Слоненя знову захотіло бути паровозом.

— Ти хто? Ти що? — розхвилювалося Порося. — Ти — лійка! А де лійки мають стояти? У сараї.

Слоненя образилося і пішло. Назавжди.

— Де ж Слоненя? — спитав Кролик.

— Він образився, — відповіла Білочка.

— Ну й нехай, — сказало Порося. — Все одно квіти вже политі.

— Що? — здивувався Кролик.

— А ми думали, це твій друг, — сказала Білочка. — До побачення.

І тут Порося почервоніло. Йому стало дуже соромно.

Сиділо Порося на ґаночку і нудьгувало. І вдома негаразд, і в гості щось не хочеться. Згадалося йому Слоненя. Який він був добрий. Справжній друг. А він взяв і образив його. Що ж робити, якщо ти образив друга?.. Дуже просто. До друга треба йти. Звичайно, до друга треба йти.

А Слоненя сиділо на зеленому пагорбі і віршувало:

У спеку, в дощ, вночі і вдень,
Я так люблю гуляти.
А у думках моїх лише...
Рожеві поросята.

Як Порося в мою пісню потрапило? Хіба я хочу його бачити? — здивувалося Слоненя. І зітхнуло.

І тут із гущавини вибігло Порося. І зупинилося.

— Ура, знайшов! — сказало Порося і відвернулося.

— Ура, прийшов! — сказало Слоненя і теж відвернулося. — Ти чого прийшов? — спитало воно.

— Просто так, — сказало Порося. — А можна, я для тебе теж кимось буду? Барабаном, наприклад.

— Тоді я буду трубою! — зраділо Слоненя.

І вони засурмили та забарабанили. І стали разом танцювати польку-метелика. На зеленій ромашковій галявині.

Урок дружби

Жили два горобця: Чік і Чірик. Одного разу Чіку прийшла посилка від бабусі. Цілий ящик пшона. Але Чік про це ані слова не сказав своєму приятелеві.

"Якщо я пшоно роздаватиму, то мені нічого не залишиться", - подумав він. Так і склював всі зернятка сам. А коли ящик викидав, то кілька зерняток все ж випало на землю.

Знайшов ці зернятка Чірик, зібрав в пакетик акуратно і полетів до свого приятеля Чіка.

- Здрастуй, Чіку! Я сьогодні знайшов десять зерняток пшона. Давай їх поділимо порівну і склюємо.

- Не треба... Навіщо?.. - став відмахуватися крильцями Чік. - Ти знайшов - ти й їж!

- Але ж ми з тобою друзі, - сказав Чірик. - А друзі всі повинні ділитися. Хіба ж не так?

- Ти, мабуть, правий, - відповів Чік. Йому стало дуже соромно. Адже він сам склював цілий ящик пшона і не поділився з другом, не дав йому жодної зернини. А зараз відмовитися від подарунка приятеля - це означає образити його. Взяв Чік п'ять зерняток і сказав:

- Спасибі тобі, Чірик! І за зернятка, і за урок... дружби...

 

-Складання своєї казочки про дружбу і виготовлення міні – книжечки із них.

 4.  Виготовлення букету квітів із сторінок старих журналів.

5.Надування шаріків фіолетового кольору.

 

              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П’ятниця – день жовтий,

Колір добрий, сонячний, солодкий.

-До вас завітав гість, якого ви всі знаєте. І він приніс вам завдання для цього дня.

                                                 

1. Значення кольору

ЖОВТИЙ

Жовтий – символ тепла, радощів і поваги. Це – колір золота і стиглого колоса, через які він уособлює Сонячне світло.

Він – колір Божественної величі та слави, тому в жовтих або золотих ризах правлять Службу Божу не тільки по неділях, але й в дні, приурочені пророкам, апостолам і великим святим.

Його стихія – земля, бо на землі він золотить хлібні лани для блага і достатку людей і над Землею піднімає палахке Сонце, як знак Божественної турботи про людей. Його планета – Венера, а день – п’ятниця, бо цього дня від великої любові до людей помер на хресті Син Божий і Людський – Христос, котрого зрадили і віддали на страждання. Так через Венеру і п’ятницю переплелись любов і страждання, зрада і розлука – в усьому цьому проглядається жовтий фон…

Він може мати і суперечливе значення: з однієї сторони, це – колір Сонця і золота, як застиглого сонячного променя, а з другої – колір опалого листя та достиглих хлібів, що означає завершення, кінець, а інколи і загибель. Тому, знаходячись біля золотого кольору, він разом з ним посідає центр світу, але схиляється до Заходу, де осінь; його напрям – вверх, як кольору Сонця, і, водночас, вниз і назад, як кольору стиглості; його стихія – вогонь, як кольору Сонця і золота, і, разом з тим, земля, як основа стиглих хлібів.

Мудрість

Оптимізм

Допитливість

Уважність

Доброта

2. Асоціативний кущ до слова «Жовтий»

 

                            Жовтий

 

 

 

 

3. Зачитування віршів про сонечко та складання прислів’їв про добро.

Сонце

Ось сонечко з’явилося над світом,

І стало видно, тепло — скрізь краса!

Все заквітчалось зеленню та цвітом,

На травах срібно виграє роса.

З’явилось сонечко і все живе радіє

І ніжиться в приємному теплі.

А Сонце промінці гарячі сіє

І стало весело і радісно Землі.

Земля співає і радіють люди,

Рослини, звірі і пташки малі.

Як Сонце є, тепло і світло буде.

Життя цвістиме на усій Землі.

Тепло і світло. Як без цього жити?

Без світла і тепла життя нема.

І доки буде Сонечко світити,

Мине нас холод і страшна пітьма.

 

Гріє землю сонечко,

Ніжно примовляє:

- Прокидайтесь, квіточки,

День весну стрічає!

Просинайся, річечко,

Посміхнись, струмочку,

Затанцюй нам гопака

Дощику – дзвіночку!

Розливайся радісно

По землі, проміння!

Хай же радує людей

Весняне цвітіння!

 

Розпустило коси сонце,

Загляда до всіх в віконце:

Хто ще щічки не помив?

Хто зарядку не робив?

Хто не слухається маму?

Хто не склав свою піжаму?

Хто в цю пору іще спить?!

Будем сплюшку цю будить!

Тихо сонечко котилось,

Миле сонечко втомилось,

Склало ручки, склало лапки,

Лягло сонце спочиватки.

Щоби добре відпочити,

Білий світ теплом зігріти.

Знову сонце золоте,

Та тепер воно не те,

Не яскриться, не блищить, 

Тільки тихо мерехтить.

Промінь кине золотистий,

Не ясний, не урочистий,

Не горить та не іскриться,

Тільки тихо метушиться,

Скаже тихо воно враз:

«Це було останній раз.»

 

Прислів’я

 

Хочеш собі добра, не роби нікому зла.

Хто добре робить, тому зло не шкодить.

Хто не робить добре людям, той і сам себе не любить.

Де є добрі люди, там біди не буде.

Доброго тримайся, поганого цурайся.

4. Виготовлення сонечка. Доповнення його долоньками – промінчиками учнів.

5. Надування шаріків жовтого кольору. Виготовлення з них кольорової квітки.

 

 

 

 

Вражень дуже багато і учням цікаво, вони з нетерпінням очікують нового дня.

Успіхів вам!!!