Комбінований - урок. Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про Віруси

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЖИТТЯ  (на  прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій).  Поняття про Віруси.

Мета. Ознайомити учнів з кількістю видів на планеті; ввести поняття “систематика”;розглянути основні одиниці класифікації; сформувати знання про віруси як неклітинні форми життя та внутрішньоклітинні паразити; розглянути особливості будови, життєві цикли та різноманітність вірусів, а також можливі шляхи появи вірусів на планеті; ознайомити із різноманітністю вірусних інфекцій людини і тварин; розкрити поняття «епідемія», «пандемія», «патогенність»;розкрити принципи поділу організмів на Царства живої природи і дати їм стислу характеристику.  Розвивати уміння порівнювати тіла природи; уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння логічно мислити та робити висновки.Розвивати уміння учнів порівнювати неклітинні та клітинні форми життя, порівнювати віруси з рослинними і тваринними організмами. Виховувати бережливе ставлення до живої природи планети; виховувати екологічне мислення.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Комбінована.

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

 Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, презентація «Різноманітність органічного світу».

Основні поняття та терміни: систематика, систематична категорія, таксон, царство, вид, віруси, еволюція. 

 

ХІД  УРОКУ  

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. 

З’ясувати знання учнів про біологію як науку про живі організми та суттєві відмінності живого і неживого. 

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. 

 

 

Поставити проблемне завдання: Давньоіндійська легенда розповідає, що учитель послав свого учня до лісу принести кілька зовсім некорисних рослин. Повернувшись із лісу той сказав: “Учителю, я три дні ходив лісом і не знайшов жодної некорисної рослини”. 

А як на вашу думку, вірно це чи ні?

Повідомити тему, мету та завдання уроку. 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

З давніх-давен і до ХVІІІ ст.. вважалося, що на планеті є лише дві групи живих організмів – це рослини і тварини. Але з часом люди, які займалися наукою переконалися, що існують ще й інші живі організми, тобто щоб описати різноманітність проявів життя на планеті рослин і тварин зовсім недостатньо. Так було з’ясовано, що у нас наявні ще і гриби, які поєднують ознаки рослин і тварин, а також невидимий світ мікроскопічних організмів, які невидимі оком людини. Тому в другій половині ХХ ст. вченими-біологами було виділено чотири групи живих організмів – рослини, тварини, гриби та мікроскопічний світ бактерій. 

Розповідь про Царства природи та кількість живих організмів на планеті. 

Нині відомо понад 100 тисяч видів грибів, 500 тисяч видів рослин і понад 1,5 млн. видів тварин. Клітини їх мають ядро, тому і входять до групи надцарство ядерних організмів – Еукаріоти. Бактерій відомо десь 30 тис. видів. В їхніх клітинах відсутнє ядро, тому їх називають Прокаріоти.

Крім клітинних існують і неклітинні форми життя – віруси. Вони не виявляють ознак життя поза межами організму хазяїна, але, проникнувши в нього, починають рости і розмножуватися. 

Разом рослини, тварини, гриби, бактерії і віруси становлять світ живої природи. Кількість видів живих організмів є наслідком тривалого історичного розвитку життя на нашій планеті, під час якого одні види організмів утворювалися, інші вимирали або перетворювалися на інших. І цей процес носить назву еволюція.

Розповідь про систематику та категорії. Основна одиниця систематики – вид – це група організмів, подібних за будовою та процесами життєдіяльності, які вільно схрещуються і дають плідне потомство.

Нікому не є таємницею, що на кожному клаптику Землі хтось живе. Живі організми населяють досить різноманітні середовища і живуть у різних умовах: солоних і прісних водах, у лісах, пустелях, снігах…

Розповідь про середовища існування організмів – частина природи, яка оточує живі організми, з якою вони взаємодіють:

- водне – ставки, озера, річки, моря;

- наземне – ліси, степи, долини, пагорби, пустелі, луки, гори, болота;

- підземне – грунт;

- організми – паразити.

Кожен живий організм чи групи організмів мають певне значення на планеті, яке може бути не лише корисним, а й шкідливим чи нейтральним. Прослухати думки учнів про значення живих організмів і обговорення легенди, про яку було згадано на початку уроку. 

Наприклад, у залежності від використання рослини діляться на:

1.Їстівні та кормові: хлібні злаки, овочеві, бобові, олійні, плодоягідні, цукрові, кормові трави.

2.Технічні рослини: прядильні (льон, бавовник, кенаф); дубильні (дуб, ялина, верба); ефіроолійні для фармацевтичної, кондитерської, парфумерної пр-сті та миловарення (коріандр, тмин, аніс, роза, лаванда; каучукові (ваточник, кендир); красильні (дуб, барбарис, береза, бузина, плаун, спориш).

3.Лікарські рослини.

4.Дерев’янисті, з яких використовують деревину.

5.Декоративні.

На початку ХХ ст. виникла вірусологія – наука про неклітинні форми життя віруси. Вважають, що ці організми стоять на межі живого і неживого. Їх відомо 10 тис. видів.

З вивченого раніше ми знаємо, що тіло живих організмів складається із однієї або багатьох клітин, що функціонально взаємодіють і утворюють єдине ціле. Але в процесі еволюції з’явились структури, що можуть перебувати поза клітиною, не виявляючи жодних властивостей живого. Потрапляючи в клітину, ці структури використовують її органели і молекули для здійснення процесу власного розмноження. Нові частини, опинившись у навколишньому середовищі, знову не виявляють жодних властивостей живого. Такими організмами є віруси. Вони становлять окреме царство живої природи – царство Віра – Vira, що означає – отрута. Після відкриття вірусів Д.Івановським, вчених тривалий час вони не привертали до уваги із-за труднощів у вивченні. Але успіхи молекулярної біології привели до того, що таємниці вірусів було відкрито.

!Повідомлення (у вигляді слайдів) про історію відкриття вірусів, про науку вірусологію. Розповідь з використанням слайдів про будову вірусів, про поділ на прості та складні віруси.

На основі багаторічних досліджень визначені такі властивості вірусів:

-неклітинна будова;

-облігатний паразитизм у прокаріотичних та еукаріотичних клітинах, тобто паразит здатний жити лише в певних умовах;

-використання органел клітини-хазяїна для синтезу нових вірусних частин;

-відсутність власного обміну речовин;

-відсутність проявів життєдіяльності поза клітиною-хазяїном;

-відсутність росту;

-здатність до кристалізації. 

Багато властивостей вірусів не притаманні іншим організмам. Ще одна важлива відмінність вірусів від клітин полягає в їхньому унікальному способі утворювати віріони внаслідок самозбирання, утворюючи симетричні структури. Залежно від виду вірусу, віріони можуть мати ікосаедричний, спіральний або змішаний типи симетрії.  

Пристосування вірусів до паразитизму проявляються в різноманітності способів ефективного зараження хазяїв. Збудники потрапляють через органи дихання, органи травлення, покриви тіла, слизові оболонки. Переносниками збудників є членистоногі: кліщі, комарі. Зараження можливе також при недотриманні санітарних норм при переливанні крові або хірургічних операцій, при статевих контактах, у наркоманів при використанні одного шприца. Але не завжди потрапляння вірусу до організму призводить до розвитку хвороби. Це залежить від чутливості хазяїна, стану його імунної системи, концентрації вірусних частинок та їхньої патогенності. 

!Повідомлення учнів про епідемії та пандемії на планеті у минулі століття.

Надійного захисту від більшості вірусних хвороб поки що немає. Антибіотики не завжди діють, тому вірусні хвороби посідають основне місце – 75% в інфекційній патології людини і тварин.

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 

Робота з роздатковим матеріалом за розділами:

-віруси рослин;

-віруси тварин;

-віруси людини;

-віруси бактерій – бактеріофаги.

Повторення ознак життєдіяльності вірусів. 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі. 

Гра: “Знайти пару”.

Учні в парах пригадують рослини своєї місцевості різних середовищ існування. Один називає середовище, а інший рослину цього середовища. Найкращі записують у зошит. Наприклад:

-мішаний ліс – підсніжник звичайний;

-болото – аїр тростинний;

-лука – конюшина;

-ставок – латаття біле;

-хвойний ліс – сосна звичайна. 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 

 

VІ. Підведення підсумків уроку. 

Підніміть ліву руку вгору. Правою рукою візьміться за вказівний палець лівої – нехай він символізує царство Рослини. Уявіть свою улюблену квітку, яка виросла і зацвіла на вашому вказівному пальці.

Середній палець буде уособлювати царство Тварини. Уявіть, як на нього вистрибнула ваша улюблена тварина і говорить до вас. 

А зараз візьміться за безіменний палець. Нехай він представляє царство Гриби. Уявіть, що цей палець перетворився на гриб (опеньок, білий…).

Потім торкніться до мізинця. Він найменший і тому символізує мікроорганізми (бактерії), які входять до царства Дроб’янок (від дрібний, маленький).

Залишається великий палець, який направлений вбік від інших – нехай він позначає царство Віра (віруси) – неклітинні форми життя. 

Щоб краще все запам’ятати, складіть кулак і побачите, що чотири пальці символізують рослин, тварин, грибів і бактерії (організми клітинної будови), бо вони тримаються разом, а великий - віруси (мають неклітинну будову), окремо, лише торкається до них.  

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Поміркувати над таким запитанням:

-Чи може планета Земля справитися із вірусами та знищити їх назавжди?