"Комп'ютер: друг чи ворог?" (віршований сценарій-казка)

 

КАЗКА ПРО КОМП’ЮТЕР.

автор: Демків Марія, вчитель музики Жовківської ЗОШ №1.

пісні до казки: Марії Демків, Ігоря Корнелюка ( на слова Демків.)

 

                                          І ДІЯ

 

Школярик: Казок на світі різних є багато,

                     Читаєм змалку їх ми всі завзято:

                     Про Колобка і Ріпку, Сніжну Королеву,

                     Про Рибку Золоту і царя Сімбу-Лева,

                     І про Русалку, гидке Каченя,

                     Гортаєм книжки ми щодня.

                     Так хочеться чогось нового,

                     Чогось сучасного такого…

                     Ну, може, в космос полетіти,

                     Чи в інтернеті   «повисіти»,

                     Попасти  на круту тусовку,

                     Прославитися на всю Жовкву…

 

Дід Казкар:

Якщо так хочете—тоді, будь-ласка,

Сідайте й слухайте сучасну казку:

«Жили собі батьки і був в них син,

Не по роках розумний ріс,

Улюблений, мов Принц, один,

Татусь і мама для синочка все на світі

Хочуть і можуть догодити і зробити.

 

( на сцені  за  столом  сидить хлопчик,

 і про щось мріє)

 

Хлопчик:   Я—учитися лінуюсь… Але як тут бути?

                   Тато й мама обіцяють купити комп’ютер!

                   Та обіцянка здійсниться тільки в разі тому,

                   Як буде лише 12 в щоденнику моєму.

                   От і думаю, як бути, не можу заснути,

                   А з вітрини магазину моргає комп’ютер…

 

Комп’ютер: Мене треба, юний друже, собі заслужити!

 

Хлопчик: Що ж піду сьогодні в школу і буду учитись!

 

                                               ІІ ДІЯ

( батьки приносять новенький комп’ютер і дарують хлопцеві)

 

Дід Казкар: І ось воно, прогресу чудо—у кімнаті,

                     татусь віддав за нього три зарплати.

 

Татусь:      Учись, синочку, вийдуть з тебе люди,

                    Тобою вся сім’я гордитись буде.

                    Ось тобі, хлопче, принтер і дискети,

                    Круглодобовий  доступ в інтернеті…

 

Хлопчик:   От тепер насправді я «крутий»!

                    В мене є комп’ютер дорогий,

                    Класний монітор, клавіатура,

                    Заживу тепер «прикольно» я, «в натурі»!

                    В мене—супер-ігри на підхваті,

                    Лише встигай  дискети поміняти.

 

( Хлопчик весь час проводить за іграми на комп’ютері. батьки з жахом беруться за голову. Виходить Королева Знань)

 

Королева:   А комп’ютер як купили—хлопця підмінили,

Знань           Він, як зомбі, в монітор втупиться щосили.

                     І сидить так цілий день, тільки ігри грає,

                     Школу зовсім занедбав, уроків не знає.

                     Радості багато в хлопця, ще більше азарту,

                     Але вже не хочеться сідати за парту.

                     Вже забув і про футбол, про книжки художні,

                     Не іде до друзів зовсім. Ну, хіба ж так можна?

 

( раптом комп’ютер починає «хворіти»: блимати, кашляти, підхопив «Вірус»)

 

Комп’ютер: Що зі мною сталося—не знаю,

                      Так себе погано почуваю…

                      В мікросхеми дивлюсь-заглядаю,

                      Хоч якісь пояснення шукаю.

                      А! Ось! Хлопець «скачав» чужу дискету,

                      І заразив нас вірус з інтернету.

                      Тепер-от, мушу я хворіти,

                      Не знаю, як же лікуватись, діти?

 

( хлопець намагається самотужки полагодити комп’ютер, але йому не вдається. Він дивується)

 

Хлопець: Чому—не можу я збагнути—

                 Щось занедужав мій комп’ютер…

                 Я різні кнопки натискаю,

                 А він все не відповідає.

                 Його полагодити я не вмію,

                 Бо нічогісінько не розумію.

                 Якби ж-то в школі гарно вчився,

                 То в техніці б я розумівся.

 

( звучить музика, хлопець починає співати пісню)

 

                            «ТИ УЧИСЬ»

слова М. Демків, музика з пісні І. Корнелюка «Дожди»

                                    1.

                  Тато й мама казали мені:

                  На п’ятірки ми вчились одні,

                  А ти контрольну списав,

                  Параграф не дочитав,

                  Задачі не розв’язав….

                  Я ж вчусь, не співаю на сцені,

                  І комп’ютер сміється із мене:

                  «Ти ж ігри граєш завжди,

                  А ти програму склади,

                  Чи щось потрібне знайди, знайди, знайди….

                                приспів

                  Ти учись, учись, учись,

                  І у книжку частіше дивись,

                  Бо для учнів важливе завдання:

                  Читання, читання.

 

Хакер:    В пригоді можу я вам стати,

                Бо я—крутий жовківський хакер!

                Закінчив на відмінно я два інститути,

                І швидко порятую і хлопця, і комп’ютер.

                Почистимо його всі файли вправно,

                І антивірусну введем програму.

                Тобі б порадив, хлопче, схаменутись,

                І до науки швидше повернутись.

                Так, комп’ютер—річ сучасна, і дуже потрібна,

                В цьому я з тобою, друже, сто відсотків згідний.

                Та на ньому треба вчитись програми складати,

                Інформацію важливу в файлах зберігати.

                Реферат надрукувати, уроки учити,

                Вчитись гарно малювати, музику включити.

                А ти—лише ігри граєш, тратиш час намарно,

                Розум же не розвиваєш, говориш негарно.

                Як з комп’ютером серйозно хочеш працювати—

                Відповідну підготовку в знаннях треба мати.

                Вчити правила, вірші, вчити теореми,

                Тоді в тебе з технікою не буде проблеми.

                Графіку бери малюй, чи малюй ромашки,

                Або сам складай чи ігри, чи якісь мультяшки…

 

 

 

 

Королева: Але ти , звичайно, мусиш розуміти:

Знань         Не може комп’ютер книжки замінити.

                   А театр, кіно, футбол—всім також потрібні,

                   Танці, музика—для тебе, бо ж ти хлопець здібний.

                   Не лінуйся, й завжди зможеш усюди встигати,

                   Відпочити і навчатись, батькам помагати.

                   І якщо ці правила можеш сам збагнути,

                   То найкращим другом стане тобі твій комп’ютер.

                   Правила усі прості, час запам’ятати:

                   Ігри, спорт, навчання, друже, умій поєднати.

 

Книжка:    Я—книжка наукова і художня,

                  Живу зазвичай у квартирі кожній.

                  В бібліотеках, школах—всюди,

                  Мене читають мудрі люди.

                  Допомагаю людям я здобуть освіту,

                  Розповідаю їм про все—про все на світі:

                  Історію, культуру, педагогіку,

                  Любов і спорт, фольклор, і навіть логіку,

                  Учу вірші з дітьми, казки я і співаю,

                  Чомучкам на питання всі-всі-всі відповідаю.

 

Дід Казкар: Мораль у казки є проста, ти мусиш знати:

                     Вмій відпочити, і умій учитись й працювати!

 

                      «ТРУД УСЬОМУ ГОЛОВА»

                       слова і музика Марії Демків

                                             І

                   Ми учитись будемо і працювати,

                   Так просили нас удома мама й тато,

                   Так навчала нас учителька у школі:

                   Лінуватися—не будемо ніколи!

                                       Приспів

                   Бо труд завжди усьому голова!

                   Це наш девіз! Це не лише слова!

                   Бо прикрашають праця й труд людину,

                   Гордиться трударями Україна.

                                              ІІ

                   Клас наш дружний і веселий, роботящий,

                   Меншим дітям приклад подаєм найкращий.

                   До науки і до праці ми завзяті,

                   Хоча трішки, тільки трішки хвалькуваті.

                                       Приспів