Комп'ютерне моделювання об'єктів і процесів_Комп'ютерний експеримент
Про матеріал
Завдання для роботи в укритті, якщо немає можливості працювати з комп'ютером.Інформатика 10 клас
Комп'ютерне моделювання об'єктів і процесів. Комп'ютерний експеримент
Завдання 1
Імітаційне моделювання: «Прогнозування запасів життєзабезпечення»
Оцініть, на скільки часу вистачить заряду акамулятора в укритті, якщо щогодини трапляються різні непередбачувані ситуації (дехто заряжає телефон, десь увімкнули обігрівач тощо). Оскільки передбачити це неможливо, для імітації випадковості кидаємо звичайний гральний кубик від 1 до 6 (або підкидання монети).
Завдання виконуємо в зошиті.
Хід роботи:
Початковий заряд нашого акумулятора = 100%.
Створіть таблицю на 5 годин в укритті.
Для кожної години кидаємо кубик. Значення кубика визначає «випадкову подію» та витрату енергії:
1 або 2 — працюють лише лампи (енергії витрачається небагато - 10% заряду).
3 або 4 —підзарядка телефонів (витрата -20% заряду).
5 або 6 — увімкнули обігрівач або потужну вентиляцію (витрата -30% заряду).
Записуємо значення в таблицю і щоразу віднімаємо витрату від попереднього залишку заряду.
Висновок: Чи вистачило заряду на акумулятора 5 годин, чи він розрядився раніше.
Завдання 2
Таблична модель: «Моделювання мікроклімату (Тепловий баланс)»
Змоделювати, як змінюється температура в закритому невеликому укритті, коли там заходяться люди (адже кожна людина виділяє тепло).
Хід роботи:
Початкова температура в укритті = 15°C.
Головні правила моделі: кожні 10 хвилин 50 людей нагрівають приміщення на +2°C, але вентиляція трохи рятує ситуацію і знижує температуру на -1°C (маємо чистий приріст +1°C за кожні 10 хвилин). Але є нюанс, щойно температура досягає 25°C, люди відчиняють внутрішні двері. Від цього вентиляція починає працювати сильніше і знижує температуру вже на -3°C, тобто приріст стає від'ємним: 2 - 3 = -1°C).
Побудуйте в зошиті таблицю зміни температури з кроком в 10 хвилин – від 0 до 120 хвилин.
Яка температура буде через годину. На якій саме хвилині температура припинить рости й стабілізується?
Завдання 3
Інтерактивна розминка «Вірю — не вірю»
Твердження: Комп'ютерна модель на всі 100% повторює реальний об'єкт з усіма його дрібницями.
Правильна відповідь: Не вірю.
Пояснення для зошита: Будь-яка модель виділяє лише найголовніше для конкретного дослідження, відкидаючи все зайве. Ідеальних копій реальності не буває.
Твердження: Щоб провести комп'ютерний експеримент, обов'язково треба бути програмістом і знати Python чи C++.
Правильна відповідь: Не вірю.
Пояснення для зошита: Експерименти й розрахунки можна спокійно робити у звичайних програмах, наприклад, налаштувавши формули в електронних таблицях (Excel).
Твердження: Моделювати евакуацію людей на комп'ютері набагато безпечніше і простіше, ніж влаштовувати щодня тренувальні забіги для всієї школи.
Правильна відповідь: Вірю.
Пояснення для зошита: Віртуальний експеримент дозволяє прорахувати будь-які ризики (наприклад, тисняву чи заблоковані виходи) без жодної загрози для життя людей.
Твердження: Якщо результати комп'ютерного розрахунку виглядають дико й суперечать законам фізики, значить, у самому реальному світі щось змінилося.
Правильна відповідь: Не вірю.
Пояснення для зошита: Це означає, що ми просто десь накосячили в розрахунках, формулах або початкових даних. Програма рахує лише те, що в неї заклали.
Твердження: Перш ніж натиснути кнопку «запустити» в комп'ютерній моделі, треба чітко розписати план експерименту: що саме міняємо і за чим стежимо.
Правильна відповідь: Вірю.
Пояснення для зошита: Без чіткого плану це буде просто хаотичне тикання кнопок, яке не дасть жодного наукового результату.
Твердження: Звичайна схема укриття в зошиті та крутий 3D-макет будівлі в комп'ютері — це по суті одне й те саме, тобто знакові графічні моделі.
Правильна відповідь: Вірю.
Пояснення для зошита: І креслення на папері, і тривимірна візуалізація на екрані належать до одного класу — візуальних (графічних) інформаційних моделей.