Компаративний аналіз повісті-казки Юрія Винничука "Місце для дракона"

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ повісті-казки ЮРІЯ ВИННИЧУКА «МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА» казки КЕННЕТА ГРЕХЕМА «КАЗКА ПРО ДОБРОГО ДРАКОНА» казки САШКА ДЕРМАНСЬКОГО «КАЗКИ ДРАКОНА ОМЕЛЬКА»Підготувала вчитель української мови та літератури Ліцею № 138 міста Дніпра НЄМЦЕВА Ірина Анатоліївна

Слово «дракон» походить від грецького слова «draconta», що означає «спостерігати». Греки вважали драконів звірами, що охороняють скарби. Китайські дракони традиційно вважаються доброзичливими, мудрими і символами імператорської влади, що контрастує із західним поглядом на драконів як на злісних істот. У слов'янській міфології існує дракон, відомий як Змій Горинич, триголовий дракон, який символізує стихії землі, води і неба. За легендою, місто Любляна, Словенія, було засноване Ясоном з аргонавтів після того, як він убив дракона. Святий Георгій, покровитель Англії, відомий своєю легендою про вбивство дракона, що символізує перемогу добра над злом. У багатьох східних культурах дракони часто асоціюються з довголіттям і безсмертям, саме тому вони є популярними мотивами в мистецтві та літературі

Дракони часто використовуються в геральдиці, символізуючи велику силу, мудрість і лютий захист. У баскській міфології драконоподібна істота Херенсуге, за переказами, мала сім голів. У в'єтнамській культурі дракон є символом сільськогосподарського достатку нації, його часто зображують з тілом, вигнутим у формі літери «S», що нагадує рисове поле. Відоме японське народне прислів’я каже: «Як дракон серед хмар», що тотожне нашому «Як риба у воді».

Ми змалечку знаємо, як успішно долає багатоголового Змія Іван Котигорошко, Кирило Кожум’яка, Коваль, Іван-Побиван, Силач-Іван та багато інших мужніх персонажів. В дуже давні часи на території України нібито й мешкали оті дракони – види рептилій, які згодом вимерли.І, що цікавого, вони міцно з тих часів укріпилися, наприклад, в карпатській міфології під назвою Шаркань. Дракони справді лишили в Україні свій помітний слід. Згадати хоча б ті ж Змієві Вали неподалік Києва. Легенда каже, що утворились вони тоді, коли український силач Кирило Кожум’яка, подолавши Змія-Дракона, протягнув його по землі, а той утворив борозну, яка й стала укріпленням для древнього Києва, і цю ідею запозичили згодом й інші міста.

Юрій Винничук: «У мене немає текстів, за які мені було б соромно» Юрій Винничук - поет, письменник, перекладач, упорядник. За гори інформації в голові Юрія Винничука колись назвали "чемоданом". За освітою Юрій вчитель української мови та літератури. Сам скромно називає себе кабінетним журналістом. Перші вірші почав друкувати в 19 років. У власній бібліотеці має понад 2000 збірок казок різними мовами світу. Письменник любить готувати. Визнаний Послом галицької кухні за визначний внесок у популяризацію галицької кулінарії, нагороджений відповідною відзнакою Клубу галицької кухні (2013)Твори Винничука перекладено англійською, німецькою, французькою, хорватською, польською, чеською, болгарською, білоруською, сербською, японською, китайською, есперанто та іншими мовами.«Я нічого ніколи не переосмислюю й не колупаюсь у своєму житті. Просто живу й хочу багато чого написати…»«Мені цікаво відкрити читачам невідоме...»

ЮРІЙ ВИННИЧУК «МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА» (1990)Казкова повість «Місце для дракона», написана у 1990 році (окремою книжкою вийшла 2002 року), витримала 8 перевидань й увійшла до програми з української літератури середньої школи. Про цю книжку письменник написав у дописі на своїй сторінці Фейсбука: «Тяжка доля письменника. Писав я цю повість не для дітей років 40 тому. Тепер її вивчають у школі. А дітки мені пишуть такі листи: «Добрий день, Юрій! Мене не задовольняє кінець вашої казки «Місце для дракона». Чому дракон помер? Це дуже засмучує, моя однокласниця навіть плакала. Чи можна написати фф по цій повість-казці, де дракон живий і в нього все добре?» І що я маю відповісти?»

З’ясуйте, над чим варто замислитися, читаючи твір.

Дракон приходить на світ лихо чинити. За гріхи наші людські мусимо спокутувати, бо така воля господня, і не тобі проти неї йти. Так же й пращури твої чинили, ніхто з них себе не пострамив. А книги добра вчать. Як же ти зло чинитимеш, коли праведним станеш? А це вже не зарікайся. Буває, що й вовка змалечку приручать та при хаті тримають. І що з того? Вовк все їдно в ліс дивиться. Підросте й дремене, а то ще й хазяїна задере. Йди геть від людей! Іди в непролазні хащі, в скелі і в болота! У тебе ж крила! Ти забув про них?.. Злети у небо, тільки подалі від ненаситної юрби! Бо не пише, як бог, хто не терпів, як пес! Зрозумій: коли йде війна — гинуть лише вояки. А коли володар хоче зміцнити владу, — поети гинуть у першу чергу. Молю тебе! Іди звідси! Тікай від цього підступного світу! Живи серед звірів! Звірячі закони — людяніші! Я хочу, щоб ти жив! Я хочу, щоб ти був!Не драконове це діло, книги читати. Я тебе не відраджую, але, хто хоч краплю мудрості зачерпне, довіку ситий не буде. Від многої мудрості много скорбі, і хто примножує знання, примножує печаль.

«Плоть драконяча, а нутро людське. Та що людське? Янгольське!»

Дракон живе у кожному із нас, йому не дай оволодіть собою,бо, милуй Бог, колись настане час –і ти також не вернешся із бою... А бій той буде вже з самим собою Олександр Мачула

САШКО ДЕРМАНСЬКИЙ - дитячий український письменник«КАЗКИ ДРАКОНА ОМЕЛЬКА» (2012)"Улюбленими заняттями в дитинстві було воювати з осами або шершнями, сікти лозинами на городі листя кабачків, блукати в кукурудзяних лабіринтах з дерев’яним автоматом. Ще — ходити поміж бібліотечних полиць у передчутті неймовірної насолоди від нових пригод і подорожей. Любив борюкатися з братами в запахущому сіні й робити в ньому нори. Любив залізти в бабусин малинник, наминати ягоди і задоволено слухати, як усі дивуються: «Де ж це Сашко?». Любив іти з мамою до школи лісовою стежкою й помічати, який довкола прекрасний світ... Любив мріяти. Мріяв навчитися літати не лише уві сні..."  (Сашко Дерманський)

Дракон Омелько — невтомний казкар, що складає безліч казок, але якому завжди бракує слухачів. Адже тільки-но він підкрадається до когось, щоб розповісти казку, як усі одразу верещать: «Дракон!» — і втікають...

Килина ще відучора приндилася на чоловіка, бо він розтоптав квітничок біля їхньої печери — біг розказати нову казочку, перечепився об задню свою лапу та й тюхнувся носом у мальви. Був собі Омелько. І був він драконом. Понад усе на світі, навіть більше за млинці з суницями, любив Омелько вигадувати казки. Мав дракон жінку, драконицю Килину, от вона й вислуховувала всі чоловікові оповідки.—    Килино, а почуй-но, любасю, яку дотепненьку казку я намудрував: «Були собі...»Спочатку Омелько спробував розказати казку самому собі, однак було геть нецікаво слухати те, що знаєш напам’ять. Дракон мало не плакав. Від переживання Омелькові підскочила температура. З пащі так і пашіло вогнем, луска розжарилась майже до червоного, а килимок під ногами вже почав скручуватись у трубочку.«Гай-гай,— подумав Омелько,— зараз ще нароблю в хаті пожежі!»Він вискочив з дому і помчав до річки, щоб сполоснутися й охолонути.

Лосі нажахано перезирнулися і галапом дременули до річки — подалі від дракона, під яким горіла земля - Горопашний я, безталанненький, усі мене бояться, усі від мене сахаються, а в мене душа добресенька, а я ж лише казочку хотів оповісти...Їм було соромно, що злякалися такого доброго дракона, але ж так кортіло скуштувати млинців із суницями

Казка в стилі фентезі написана шотландським письменником, автором всесвітньо відомої повісті «Вітер у вербах» Кеннетом Гремом. Грема взяла на виховання його бабуся, яка мешкала у Беркширі на берегах Темзи. Навчаючись у школі Св. Едварда в Оксфорді, він виявив певні здібності і планував вступити до Оксфордського університету, але його дядько, який опікувався ним, через високу вартість навчання не дозволив йому продовжувати освіту. Натомість у 1879 році Грем вступив на службу до Банку Англії, в якому прослужив до 1907 року. Починаючи з 1880 почав писати есе, деякі з них в 1893 були опубліковані в книзі «Язичницькі записи», публікував оповідання в журналах. Кеннет Грем. Kenneth Grahame

Я не маю жодного ворога на світі, — радісно сказав дракон. - Занадто лінивий, щоб заводити ворогів, почнемо з цього. А якщо я, – що гріха таїти, – і читаю іншим свої вірші, то я завжди готовий і їхні вірші послухати. Ну невже ти не можеш трохи напружитись і зрозуміти, що до чого! Коли решта людей тебе виявить, вони переслідуватимуть тебе з списами та мечами та всім таким іншим. За їхніми поняттями, ти маєш бути знищений, стертий з лиця землі. Ти - шкідливе чудовисько, божа кара, чума!Зізнатися по совісті, я – жахливий ледар!Розумієш, всі інші були такі енергійні і ділові і таке інше – вічно буйствували і бешкетували, вступали в сутички, шурхотіли по пустелях, ходили дозором по берегах морів, переслідували лицарів по всьому білому світу і пожирали дівчат, ну і взагалі погано поводилися, а я любив вчасно поїсти, а потім трохи подрімати, притулившись спиною до скелі, а прокинувшись, подумати про те, як ідуть справи, йдуть своєю чергою, хоч роби що, хоч не роби.

До Святого Георгія дійшли чутки про нашого дракона, і він приїжджає спеціально, щоб вразити це смертоносне чудовисько і позбавити нас від його жахливого ярма. Краса! Бійка буде що треба!За дракона можна бути спокійним. Природжений актор! Дракон лежить навзнак на землі, прибитий списом, а Святий Георгій стоїть у нього на череві. Все виглядало настільки натурально, що Хлопчик кинувся до них на весь дух, сподіваючись все ж таки, що його милий, улюблений дракоша не так уже й сильно поранений. Коли він підбіг, дракон розплющив одне величезне око, урочисто підморгнув йому і знову впав у забуття. Він не міг відірвати від землі шиї, але Святий Георгій потрапив списом точно в обумовлене місце, тож дракону навіть не було лоскітно. Нічний вітерець доніс до села шматки старовинної пісні. Я не можу з упевненістю сказати, хто саме з них співав, але гадаю, що це був дракон!

Метою компаративного аналізу є знаходження у творі відповідностей і відмінностей, тобто здійснення порівняння.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Автор Юрій Винничук Кеннет Грем Сашко Дерманський. Назва твору«Місце для дракона»«Дракон-лежебока»«Казки дракона Омелька»Місце подій. Галичина. Даунські гори. Казковий ліс. Час. Середньовіччя. Давним-давно, може сто, а то і більше років назад. Будь-коли. Дракони. Грицько (добрий, пише вірші, вчиться грамоті, вирощує квіти, бавиться з метеликами, не хоче нікому робити зла)Добрий, пише вірші, лінивий, не бажає людям робити зла. Омелько (душа добресенька, складає казки, полюбляє млинці з суницями та розповідати свої казки)ДрузіПустельник (навчає грамоти, намагається врятувати Грицька, але йому це не вдається): князь (мріє, щоб Грицька вбив лицар)Хлопчик (намагається врятувати дракона)Зайчики, жабки, лосі всі сахаються, але потім потоваришували, стало соромно, що боялися такого доброго дракона. ЛицаріЛаврін. Святий Георгій. Не було. Кінець. Трагічний. Щасливий. Радісний

https://cutt.ly/Hyw. ZSj. J https://learningapps.org/display?v=pn91nuiqt16 Візьміть участь в інтерактивній грі «Цитата-персонаж». Прочитайте запропоновані цитати й визначте, кому вони належать. Виконайте тестування

Уяви, що машина часу переносить нас у час драконів або зміїв. Спираючись на відомості з казок або власний досвід дій у складній ситуації, напиши інструкцію щодо правильного поводження при зустрічі з цими істотами. Але відразу виріши: ти писатимеш жартівливий текст чи серйозний. Починай написання з припущення: «Якщо раптом…». Наведи 3—4 варіанти дій у такій ситуації. Зроби висновок. Використовуй слова «отже», «зрештою», «насамкінець» та ін.

Уяви себе письменником або письменницею. Якщо тобі подобаються більше віршовані твори, то доповни римовані рядки так, щоб вийшов вірш. А якщо більше подобається проза, то спробуй написати невеличку історію, використовуючи ті самі слова, але без дотримання рими._________________________________дракон_________________________________закон_________________________________полювати_________________________________читати _________________________________любив_________________________________убив_________________________________пам’ятати_________________________________шанувати