Конкурс художнього виконання віршів на тему «Душа болить… За Україну»

Виховний захід: – Конкурс  художнього виконання віршів на тему

 

 

 

Підготувала: Плис А.А. та учні

 

 

2018

 

МЕТА: вшанування Героїв України; формування ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави, що виявляється в таких якостях, як патріотизм, національна свідомість, самосвідомість, до українського народу;

розвивати любов до рідного слова, уміння доносити до слухача авторську думку поезій; лаконічність, чіткість мовлення, культуру використання позамовних засобів.

виховувати любові до батьківщини, національну самосвідомість й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу,

Дидактичне забезпечення: електроні презентації, відеоролик, музичний супровід, листи оцінювання,

Матеріально-технічне забезпечення:  ПК, проектор, екран.

 

 

Хід заходу

 

 

 

Патріотизм – переконання,

                                                                                     що твоя країна краща за інші

                                                                           тому, що саме ти в ній  народився.

Бернард Шоу

Ведучі

Україна – це назва нашої держави, яка вперше згадується у літописі 1187 року, історія нашого народу сягає сивої давнини. Були у неї періоди злету і падіння, була Київська Русь і період занепаду під Річчю Посполитою. Був Богдан Хмельницький, який виборов незалежність України від Польщі, і була Переяславська рада, яка обіцяла підтримку з боку Московії, але наша Батьківщина з одної недолі потрапила в іншу...

 

Україна!.. Це слово з глибокою шаною і гордістю промовляють справжні громадяни України. Україна – це Софія Київська і Золоті ворота, ласкаве Чорне море і бурхливі потоки, що із срібним передзвоном мчать з гір на долини, пшеничні лани і блакитне небо, розкішні каштани і сумні верби, це краса зелених Карпат.

Комусь хвилюють душу неповторні українські пісні, хтось побачить перед собою козацькі полки, що ідуть у похід. Перед кимось постануть слова мужньої Лесі Українки; присвячені великому Кобзареві:

 

«Ми, як ти, минати будем
Чужії пороги, 
Орати будем свої ниви,
Рідні перелоги».

Сотні років українці виборювали права жити у мирі і злагоді зі своїми сусідами на заході та на сході. Але навіть зараз робити це дуже важко, на Україну намагаються впливати різні країни і з різними намірами. І тому  для нашої держави тепер нелегкі часи.

Але, незважаючи на те, як важко живеться сьогодні українському народові, хочеться сподіватись, що ми вистоїмо, бо ми – гордий, мужній, витривалий народ. Свiдомiсть українцiв постiйно змiцнюється, люди не перестають боротися за свої права, а наша держава  зростає i розвивається.

Україні і сьогодні доводиться нелегко: чорнобильська катастрофа, екологічна небезпека, економічна криза, безробіття. В суспільстві процвітають злочинність, байдужість, підлість, рідкістю стає великодушність, чесність, милосердя.

Але разом з тим не все так погано в нашій країні. Сучасна молодь вже не соромиться говорити українською мовою, вивчає історію України та традиції українського народу. З естради звучать українські пісні, які глибоко западають в душу. А  на нашому заході будуть звучати аматорські вірші наших учнів присвячених подіям які останнім часом стали надзвичайно актуальні для нас.

Не завжди легко жилося українському народу, та завжди справжнi люди свого народу любили неньку-Україну. Треба бути відданим Україні серцем i  самовіддано працювати, на благо держави. І це залежить від кожного з нас

В. Симоненка:

Можеш вибирати друзів і дружину, 
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна все на світі вибирати, сину, 
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Сьогодні ми проведемо захід у вигляді конкурсу. Для участі у конкурсі потрібно прочитати напам’ять будь-який вірш про Україну, який би розкривав мужність і героїзм нашого народу у ці буремні часи, а також змалював незламну волю і патріотичне виховання .

Патріотизм виявляється у тому, що те, що робить людина, приносить благо її Батьківщині. Це й розумні політики, і талановиті вчені, і видатні митці та спортсмени, а також кожен з нас. Ми вчимося, працюємо, будуємо, винаходимо, творимо, прикрашаємо, перемагаємо. Досягаючи успіху в життя, ми тим самим створюємо успіх цілої країни.

Тож, на мою думку, патріотичні почуття є в кожного з нас, і ми маємо прагнути зробити щось важливе для своєї Батьківщини. Проте такі прагнення мають цінуватися. Людина має відчувати, що потрібна своїй країні, тоді вона захоче й зможе посприяти її процвітанню.

Своє патріотичне бачення ми хочемо донести до Вас шановні члени журі, та гості.

Наше художнє читання буде оцінювати журі за допомогою бланків оцінювання . Буде враховуватися технічне мовлення, логіка читання, інтонаційне забарвлення, а також всі позамовні засоби, які допомагають вам розкрити ідею вірша та глибину почуттів ваших до автора

 

Не хвилюйтеся, тому що головне у сьогоднішньому конкурсі – це душа українського народу, його прагнення до Перемоги

А тепер розпочнемо

 

Т.Г .Шевченко «Любіть Україну»

            Любіть Україну

Краплиночку раю,

Любіть її мову

Чудову, благаю.

До вас я звертаюсь,

Нове покоління,

Ви наше майбутнє,

А ваше коріння,

 

В землі, що полита,

Козацькою кров’ю.

Живе Україна

Героїв любов’ю.

 

Любіть її гори,

Поля та долини,

Дніпро сивочолий

І гроно калини.

 

Любіть її мову,

Таку солов’їну,

І пісню любіть,

Бережіть Україну!

 

 

 СонячНа «Сестра»

 

Була сестрою ти мені,

не рідною але сестрою,

любила , поважала я тебе ...

все краще дарувала я тобі.

вважала я тебе сім’єю...

людиною ріднішою для мене...

А зараз ти знущаєшся із мене,

ти їздиш танками,

по моїх нивах золотавих,

а в небі пулі вже гудуть з гармат твоїх ...

не чути спів пташок моїх...

Скажи ж мені ,

за що ти так зі мною?

можливо заздрість,

привела тебе до цього.?

У мене ж ниви завжди золотіші ,

і в небі хмарки є біліші,

але ж чому?.скажи чому?

я всім ділилася з тобою...

Ти знаєш я війни з тобою , не хотіла,

та захищатись якось мала я .

Хто ж міг подумать ,

що сестра почне у серце ,

мені отруйні стріли пускать.....

Хоч старша ти сестра була мені ,

та на коліна , тобі мене ніколи не поставить,...

і як би важко не було мені ,

я все переживу, здолаю....

і на своїй землі

нікому не дозволю панувати,

бо я єдина можу її зхищати,

хоч як не мучили б мене,

не здамся я ніколи.

Бо я є сильна ,

Я є Україна ,

і скоро знову запанує мир,

а в небі знов лелеки закружляють…

 

 

 

 

 

В. Сосюра «УКРАЇНА»

 

Дужчим і дужчим кругом

Пісня гримить солов’я.

Гори мовчать над Дніпром

 Це – Україна моя.

 

В небі шумять літаки.

Коні залізні – в полях

Гордим розливом ріки

Цвіт весняний по садах.

 

Світлі ідуть матері,

Зір їх красою сія.

Сонце і пісня вгорі,

Це – Україна моя

 

Олена Страль «Мої герої!»

 

Рідненькі, любі ви мої!

Я щиро вдячна вам, єдині!

Що стоїте на цій землі,

В той час коли ворожі хвилі

Прийшли у дім нам, навесні.

 

Ви захистите Батьківщину,

Для нас усіх, як мати, рідну

Вона існує завдяки любові,

Я вірю в вас, мої військові!

 

Ви гордість нашої країни,

Всі патріоти України.

Ви лиш вертайтесь всі здорові,

Я вдячна вам, Мої  Герої!

 

«Не плач за мною мамо, я вернусь!»

 

Не знаю, як назвати почуття …

Як передати  що в мені бринить,

Коли у тебе на очах життя,

Що може обірватись  в кожну мить.

 

Він вже зібрався … Завтра на війну …

Невдалий жарт, мовляв востаннє бачу …

Переживання … Знову ніч без сну …

Сестра і мати, стомлені від плачу …

 

І що тут зробиш? Все. Вже треба йти

-Постій синочку … Хрест візьми священний!

Він тебе зможе всюди зберегти.

Вертайся лиш додому мій стражденний …

 

-Всі по місцях! – Прощай матуся люба …

О скільки їх, обікраних матусь …

І линув плач. Скупий та навіть грубий.

-Не плач за мною мамо, я вернусь!

 

О. Василенко  «Я – УКРАЇНКА»

 

Я - українка! 
Горджуся й радію, 
Що рідною мовою 
Я володію,
 

Шевченковим словом 
Умію писати 
Слова мелодійні 
І вірші складати.
 

Я - українка! 
Живу в Україні, 
На вільній, єдиній 
Моїй Батьківщині,
 

Де все мені в радість: 
Ліси і садки. 
Озера й річки,
І глибокі ставки,
 

Лани неосяжні, 
І гори, й долини, 
Цвіт білосніжний 
У лузі калини. 
 

В душі моїй солодко 
Грає сопілка, 
Бо я з України, 
Бо я - українка!
 

          Соломійка Рибка «Блакитне небо»

 

Блакитне небо і пшеничнії поля

І запах свіжоспеченого хліба

І мальви під вікном – оце моя земля

Я з гордістю сказу – це Україна.

 

В одному слові – Україна – це любов.

Це пам'ять, це традиції, минуле

Її історія, її пролита кров

Це незалежність, й міць яку здобула

 

Отож складімо дяку й шану тому

Що в серці скаже патріот

Яки не зрадить, а молитись буде

За рідну землю, і за рідний наш народ

 

Бо Україна – джерело життя

То наша гордість, невід’ємна сила

Вона – це пісна. Щира й гомінка

Яка у світі є лише єдина!

 

 

 Метельської  Ніни Іванівни     «Я – Україна!»

 

Я – Україна! вільна країна

В калиновім гроні, в терновім вінку,

Вклонюся доземно народу своєму

За мужність і велич і подвиг його.

 

Я – Україна, велика країна!

Для діток своїх життя оберіг.

Захід і Схід будуть єдині !

Крим стане сином на отчий поріг!

 

Рветься душа моя з болю і печалі,

Свічки на майдані наче зорі горять

Сини, соколята що стали до бою

  Небесними сотнями в небо летять.

 

Спиніться! Прошу вас, за що убивають?

Ті найманці, звірі  синочків моїх.

Благаю вас люди, весь світ закликаю!

Не треба нам горя, не треба війни.

 

Бо я – Україна!  як сонце єдина

Народ свій величний в віках збережу.

Хай буде щаслива кожна родина!

Молю тебе Боже, всім серцем молю.

 

Надін Буре  «Вишневу кров ви п'єте України»

 

Вишневу кров ви п'єте України

Вона кипить і бродить від руїнів

Мов той вишняк тече по скроні ниви

Та хміль руйнує серце України

 

Ми спалим у вогні обличчя сірі

Мов тих щурів в кайдани смерті кинем

Нам лиш підняти в гору очі сині

І кров вишнева серцем грізно плине

 

На нивах тих де кров твоя проллється

Вишневий сад, калина усміхнеться

І забуяє Україна мила

Своїх синів у гідності зростила

 

 

Лілія Соха «Ще не встигло зійти сонце»

 

Ще не встигло зійти сонце,

А земля вже розорена «градами»,

Мати молиться край віконця

За своїми синами – солдатами.

 

Щодня плаче, сумує і чекає

Вірить, будуть вони живими,

Але, мабуть, вона ще не знає,

Що солдатські стоять вже могили. 

 

Шелест вітру сколихує квіти,

На гербі закарбована воля,

Вони були ще зовсім дітьми,

Але певно, така їх доля

 

Осіннє листя стелиться й кружляє,

Й летить, летить, летить в далечину,

Сива матір синочка чекає,

А солдат не побачить вже матір свою

АВТОРСЬКІ ВІРШІ УЧНІВ

Микола Галінський  «Моя країна»

 

Моя країна – прекрасний гай,

Це поля, ріки, моря – безмежний край!

Люби, захищай, поважай свою Батьківщину,

Адже ніхто не повинен ображати неньку Україну

 

Наш близький брат  зробив  багато горя,

але ми будемо боротись, бо така наша доля.

Ми стоятимемо там,  де гармати шумлять,

Будемо країну нашу захищать.

 

Наші сотники стояли на Майдані,

Боронили свій край, мов козаки на Кургані!

Нас били, розганяли  і дух нам ламали,

Але волю до свободи ми не втрачали.

 

          Вставайте, брати, за нашу країну!

          Давайте гуртом захистим Україну!

 І з вірою в серці, з надією миру,

Залишим нащадкам Батьківщину миру!

 

 

Гилюк Мар’яна  «Серце знову завмирає»

 

Серце знову завмирає від зриву гранати.

Усмішок дітей не має, не кличе їх мати

Навіщо Бог мене послав ,

В тяжку годину жити,

Здіймати руки догори та миру просити?

Я  - мати, жінка, дівчина, дружина.

Зі мною разом плаче Україна…

Ми просим неба: « Поверни дітей,

Сини твої обпалені війною,

Живим щитом обороняли нас».

Багато з них, поклали головою

Я  - мати, жінка, дівчина, ,

Разом із зі мною плаче Україна….

 

 

 

 

 

Білик Ання  «Україна»

 

Україна - наша мати,

Знаю, нас не подолати!

Україна  - наша вільна,

Не здолає ворог сильний.

 

Додому мати жде живим.

Сльози з очей. Солдате мій,

Кому ж потрібна ця війна?

Герой віддасть своє життя.

 

Не плач. Матусю, я на небі.

Не плач рідненька, я живий.

Ти знай, Герої не вмирають

Вони назавжди в серденьку твоїм!

 

 

Фірчук Іван  «Люблю Україну»

 

І я люблю неньку Україну

Захищаючи її,  життя я віддаю

Принижують фальшивою провиною

І не питайте, її не продаю!

 

Україну хочуть забрати в нас війною,

Але хто сказав, що віддамо  її без бою!

Моя ненька, буду я з тобою

Весною, літом, восени й зимою

 

І я люблю, всім серцем я кохаю

Й іншої долі я не хочу, я не знаю

І ви любіть, будьте українськими солдатами.

Ворогів своїх винищуйте – руками автоматами.

 

 

Ведучі:

 

Дякуємо всім. Поки журі визначає переможців пропоную переглянути презентацію «Душа болить… За Україну »

 

 

Слово надається журі.

Оголошення та нагородження переможців.

 

ЛИСТ ОЦІНЮВАННЯ

 

 

 

№ п/п	№ групи	Призвіще, ім’я учасника конкурсу	Критерії оцінювання
			Техніка мовлення (дихання, голос, дикція)	Логіка читання інтонація пауза, наголос, мелодика, емоційніть	Позамовні засоби (поза, жести, міміка)	Всього балів