Конкурс "Осінні витівки"

« Я знаю четыреста сравнительно честных способов отъема денег у граждан…»

                                               Остап Бендер

«Я знаю чотириста колективних творчих справ, щоб згуртувати учнівський колектив…»

                                       Надія Стьопіна

                       Технологія колективної творчої діяльності (КТД)

           Найбільш плідними в системі додаткової освіти є добре відома технологія І. П. Іванова або «орлятська педагогіка», а також технологія колективної творчої діяльності (КТД).

           Технологія колективно-творчої діяльності - це система філософії, умов, методів, прийомів і організаційних форм виховання, забезпечують формування і творчий розвиток колективу дорослих і дітей на принципах гуманізму. Її мета - розкріпачення особистості, формування громадянської самосвідомості, розвиток його здібностей до соціальної творчості, виховання суспільно-активної творчої особистості, здатної примножити суспільну культуру, зробити внесок у побудову правового демократичного суспільства.

            Принципи технології колективної творчої діяльності:

- вчення без примусу, пріоритет успішності учня («Кожна дитина талановита»);

- мажорність у спілкуванні та навчанні;

- облік суб'єктності   особистості дитини (право дитини на помилку, вільний вибір, власну точку зору);

- поєднання колективного та індивідуального виховання та ін;

- пріоритет етичних цінностей над інформованістю (головні орієнтири: доброта, любов, працьовитість, совість, гідність і т. д.);

- перетворення школи Знання в школу Виховання.

             Можна говорити про деякі принципи організації колективної справи як творчої. Це принципи змагальності, ігри, імпровізації, які працюють тому, що вони спираються на глибокі психологічні підстави: потреби людини в самоствердженні, самовираженні, спілкуванні. Конкретних ж форм КТД безліч. За повідомленням С. А. Шмакова, в Липецькому педагогічному інституті є картотека майже на 1500 назв колективно-творчих справ.          Правда, якщо вдивитися в подібні списки, швидко виявляєш за різними назвами повторювані схеми організації. Назвемо ці схеми методиками - «бій», «захист», «естафета», «подорож», рольова гра.

           Мета КТД - збагатити знання дітей про навколишній світ, виробити погляди на працю як основне джерело радісного життя, виховати прагнення вносити свій внесок у поліпшення дійсності, а також уміння і звичку реально, на ділі піклуватися про близьких і далеких людей, працювати самостійно і творчо.

          Суть  КТД - відкриття світу на радість і користь один одному, близьким і далеким людям. Тут на перший план виступає розвиток у школярів цивільного відношення до таких сторін життя, які недостатньо пізнані, сповнені таємниць, загадок, вимагають свого розкриття в колективному пошуку.

                    Конструктор колективних творчих справ (КТД)

1. Колективне цілепокладання. (Попередня анкета, опитувальник, стартові збори, «жива анкета», «чарівна скринька»).

     На прикладі підготовки до загальношкільного конкурсу композицій із природного матеріалу «Осіння феєрія» розглянемо роботу 8 класу. Спочатку на виховній годині визначилися з тим, яку композицію будемо готувати. Діти вносили найрізноманітніші пропозиції, вислухали всіх, хто хотів щось сказати. Перевагу надали тій пропозиції, де можна було задіяти багатьох учнів, бо кількість бажаючих була чисельна.

(Вирішили зробити жар-птицю).

2. Колективне планування. (Поділ на групи: за інтересами, з використанням емблем, символів, кольорових жетонів. «Мозковий штурм», загальна дискусія, «Дерево ідей», експертна рада, «Банк ідей».)

         Колективно спланували, скільки етапів підготовки потребує робота.

3. Колективна підготовка. (Розподіл групових та індивідуальних доручень (добровільність!): самовизначення, жеребкування, лототрон.)

      Діти добровільно визначились, хто за що буде відповідати. Одні принесли з дому необхідні овочі,інші – кухонний інвентар, бо потрібні були шатківниці, ножі. Інша група дітей побігла до магазину, щоб випросити картонні ящики для залишків і обрізків. Ми заздалегідь подумали про те, що робота буде брудна, і треба зібрати сміття.

4.  Проведення колективної справи.( Поєднання групових (командних) та індивідуальних завдань, конкурсів. Система підведення підсумків (нагороди, дипломи, значки, медалі, вимпели, сувеніри).

           Коли ж визначилися з тим ,  хто що буде робити, почали працювати. Навіть ті діти, які не хотіли брати участі у виготовленні композиції, а обмежились тільки тим, що принесли овочі, в процесі роботи заохотились і активно брали участь у конкурсі. Були й такі діти, які не хотіли взагалі брати участі,  стали фотографувати процес роботи, щоб оформити альбом. А потім усі смакували «залишками виробництва». Які вони були смачні!

5. Колективний аналіз (післядія). (Анкета, розмова в колі, «відкрита трибуна», «вільний мікрофон», «конверт думки», листок самооцінки, кольородіагностіка, незакінчена теза).

        Як наслідок, кожен учень був зацікавлений у результаті. І результат не примусив себе чекати. Ми посіли перше місце у цьому конкурсі .Всім приємно було слухати схвальні відгуки про нашу роботу.

Також у методиці КТД примітна система оцінювання результатів творчості: похвала за ініціативу; публікація роботи; виставка робіт; нагородження грамотами, дипломами, саморобними подарунками; присвоєння звань, статусу та т. п.

        Отже,на практиці доводиться перевага колективних способів виховання, які є потужними оптимальними засобами індивідуального впливу на дітей.