Конкурсний вірш "Справа усього життя..."

Конкурс «Справа всього мого життя…»

«Моє покликання»

Де тополі шумлять над дорогами,

Де стежина веде у життя,

Там садочок стоїть та пишається,

В тім садочку працюю і я.

Чому саме цей шлях був призначений?

Чому саме вподобав мені?

Чи де в світі знайдеться чарівніша,

необхідніша справа в житті?

Вихователь… Я долею обрана

Нести дітям любов, співчуття,

Дарувати їм радість досягнення, віддавати в велике життя…

…Ця стежинка була лиш доріжкою,

По якій я з дитинства пройшла,

І професію нашу чарівну

Від матусі своєї взяла.

Вже стежинка та стала дорогою,

Що мене до малят  привела

Із захопленням, мрією в краще,

Поринаю  у світ дошкілля.

Моє серце, душа, мої мрії

Вже назавжди в садочку у нас,

Нерозривно  пов`язана з ними,

Тут же прийде зірковий мій час.

Семінари, педради  і тренінги,

Перевірки, заняття…і ось…

Розумію – моє це покликання,

Все омріяне мною збулось!