Самостійне проведення виховного заходу №2

Тема:  "Чого нас вчать бабусі й дідусі"

Оцінка: _______________

До проведення заняття допускаю__________________

Мета: розповісти про необхідність шанобливого ставлення до літніх людей; виховувати любов і турботливе ставлення до людей похилого віку; виробляти в своєму характері мотиваційну установку на обов’язковість допомоги людям шанобливого віку.

Обладнання: тексти казок, прислів’я, фотографії, слова на дошці.

Форма проведення: Бесіда

План заняття:

1. Вступне слово вчителя.
2. Основна частина

1. Легенда
2. Читання й обговорення казки В. Сухомлинського
3. Вправа «Змоделюй ситуацію». Робота у групах.
4. Цікаві факти та історії про свято дідусів та бабусь від ваших однолітків.
5. Робота над віршем « Шана»
6. Тест  "Хвилинка для роздумів”.
7. Гра.
8. Мультфільм «Чи можу я залишитись?»

ІІІ. Підсумок заходу

Хід заняття:

І.  Вступне слово вчителя.

- Добрий день! Сідайте!

ІІ. Основна частина.

1. Послухайте одну легенду та скажіть про кого або про що ми сьогодні поговоримо!

 

Легенда

В одній із країн у минулому був звичай: коли людина старіла, її скидали у прірву, щоб не їла задарма харчів. Та один син надто любив батька, щоб це вчинити. Отож він поселив свого батька на горищі, куди завжди приносив їжу. Та настав у цій країні неврожай. Голод панував серед людей. Бачить батько, що син чимось заклопотаний, чимось зажурений. От він і питає сина: "Що ж ти, любий сину, такий засмучений? Що трапилося в тебе? Ти увесь аж почорнів, напевно, від горя якогось?" Розповів тоді син про своє нещастя та про те, що нічим засіяти поля. А батько порадив: "Зніми снопи з хати, якими вона накрита, та й обмолоти ще раз. Зібраним зерном засій землю." Послухався син і зробив саме так, як велів батько. І вродило збіжжя у них так, як у нікого. Дійшли слухи і до царя про добрий урожай на полі того сина. Покликав він його до себе та питає: "Хто навчив тебе такої мудрості?" Нікуди було діватись тому чоловікові. Розповів цареві всю правду. З того часу старі батьки доживали зі своїми дітьми до старості у шані та повазі."

Про кого ми сьогодні поговоримо?

А в чому суть слів «шануймо», як ви їх розумієте?

Так, правильно наша розмова буде про дідусів та бабусь. Все, чого досягає людина в житті, бере свій початок  в сім'ї. Сім'я – початок життєвої стежки, на яку ступає першим самостійним кроком маля; доріжки – яку торує дитина на шляху до Країни знань, алеї самостійності юних громадян на шляху у виборі майбутньої професії  і, звичайно, стрімкої автостради дорослого самостійного життя. А згодом ця, швидкоплинна траса переходить у невеликий путівець, що веде кожного з нас до тихого й неспокійного старечого «заходу»- стежки за горизонт.

   І яке навчання одержите ви в сім'ї – таким ви пронесете його протягом вашого життя, кинете його зерна і у ваші майбутні сім'ї, де ви будете через декілька років головуючими.

   Кожен рік 1 жовтня відзначається як Міжнародний  день людей похилого віку, проголошений 50 – сесією Генеральної асамблеї ООН. В Україні цю дату відзначають з 1991 року.

 

- Діти, ви всі проживаєте в сім'ї. Хто проживає разом з вами?

- А ви завжди були такі, як ви зараз?

- Звичайно,ні! Ви постійно змінюєтеся, змінюєтеся зовні і ваші дідусі й бабусі з кожним роком, тобто старіють.

  Отже, старіння - це процес згасання організму, а похилий вік  - заключний етап людського життя. Це зріла пора, коли людина, пройшовши довгий шлях у житті, багато знає, вміє та має цінний скарб - життєву мудрість.

•               Сьогодні ми поговоримо про мудрість. Вам знайоме це слово?
•               Як ви вважаєте, що таке мудрість?

Доберіть синонім до слова мудрість. (Життєвий досвід, розум, знання)

•               Яку людину можна назвати мудрою?
•               Де і у кого можна навчитися мудрості?

 

2. Читання й обговорення казки В. Сухомлинського

ДЛЯ ЧОГО ГОВОРЯТЬ «СПАСИБІ»

Лісовою стежкою йшли двоє — дідусь і Хлопчик. Було жарко, захотілося їм пити. Подорожні підійшли до струмка. Тихо дзюрчала прохолодна вода. Вони нахилилися, напилися.

•               Спасибі, тобі, струмок, — сказав дідусь. Хлопчик засміявся.
•               Ви навіщо сказали струмку «спасибі»? — запитав він дідуся. — Адже струмок не живий, не почує ваших слів, не зрозуміє вашої вдячності.
•               Це так. Якби напився вовк, він би «спасибі» не сказав. А ми не вовки, ми — люди. Чи знаєш ти, для чого людина говорить «спасибі»? Подумай, кому потрібне це слово?

Хлопчик замислився. Часу в нього було багато. Шлях був довгий...

•               Уявіть, що разом із дідусем — героєм казки — ви гуляєте лісом. Поміркуйте і розкажіть, чого вас може навчити мудрий дідусь.
•               Як ви гадаєте, яке життя прожив дідусь з казки? Ким він працював?
•               Як ваші бабусі і дідусі учать вас бути вдячними? (Діти розповідають про своє спілкування з бабусями і дідусями).

 

3.  Вправа «Змоделюй ситуацію». Робота у групах.

•               Я поводитимуся  так  у ситуаціях:

1.                 Група - бабуся або дідусь потрапили до лікарні;
2.                 Група  бабуся і дідусь живуть в іншому місті;
3.                 Група - у бабусі або дідуся день народження;

•                   Ви, напевно, чули такі слова: «Молодим — скрізь у нас дорога, людям похилого віку — скрізь у нас шана!».

•               Чому так говорять?

 

4. Цікаві факти та історії про свято дідусів та бабусь від ваших однолітків.

•               А чи знаєте ви, що 21 січня жителі Польщі відзначають День бабусі, а 22 січня - День дідуся? В ці дні онуки приходять у гості до своїх бабусь і дідусів, аби привітати їх. Таке свято збирає воєдино різні покоління однієї родини. І це прекрасно.
  Мабуть, у кожного дорослого залишилися чудові спогади з дитинства про зустрічі з бабусями і дідусями. Все життя ми пам'ятатимемо прогулянки за ручку, цікаві казочки, гру в шахи, теплі слова, ласку і любов, яку вони нам дарували.
  Напередодні 21 січня «Деснянка» запитувала у бабусь, дідусів і онуків, як найчастіше вони проводять час разом.
  Вітя, с. Семенівка Менського району:
  - У мене є бабуся Надя, бабуся Оля і дідусь Володя. На вихідних та на канікулах приходжу до них у гості, а, буває, що й вони до мене. Допомагаю їм виконувати деяку домашню роботу, наприклад, якось разом вибирали картоплю. Я дуже люблю своїх бабусь і дідуся!
  Ірина, Чернігів:
  - Маю бабусю Аріну та Марію, дідуся Івана. їжджу
  до них у гості не так часто, як того б хотілося, але коли є можливість, завжди провідую їх, допомагаю. Інколи й вони до нас приїздять. Мій дідусь живе в Седневі. Коли я була маленькою, він часто водив мене на прогулянки, щоб я милувалася пейзажами, також розповідав про історичну цінність того місця, куди ходили. А бабуся, незважаючи на свій поганий зір, дуже гарно вишиває. У мене є чимало її вишитих подушок, рушничків. Мої бабусі й дідусь багато чому мене навчили.
  Ірина, Чернігів:
  - На жаль, нині в мене вже немає ні бабусі, ні дідуся. Мамин тато, дідусь Яків Андрійович, воював, бабуся Катерина потрапила в полон до німців під час Великої Вітчизняної. Я її навіть не знала. Інша бабуся - Галина Мойсеївна до мене ставилася дуже добре. В дитинстві я сідала на маленький стільчик, а вона розповідала казки. Особливо мені подобалася «Про Котика і Півника».
  Віталій Олексійович,Чернігів:
  - У мене є онуки Валерій та Сергій. Вони вже виросли, а коли були маленькі, то ми з ними проводили час по-різному. Було, що й на роботу мені доводилося їх із собою брати і казочки їм читав, і на футбол разом ходили. Також часто прогулювалися по площі, водив їх у Міський парк культури та відпочинку. 
  Лідія Василівна, Чернігів:
  - Поки що не маю внуків, але б дуже хотіла. Я б їм читала книжки. У мене є вже доросла донька. Вона заміжня, тож надіюся, що невдовзі моє бажання здійсниться. Про День бабусь і дідусів чую вперше. Цікаве свято.
  Катерина Петрівна з онуком Вадимом, Чернігів:
  - Онук у мене вже дорослий! До третього класу ходить. Я часто допомагаю йому вчити уроки, зокрема українську мову, математику, читання. Тоді й оцінки він отримує хороші.
  - Я теж дечому навчаю свою бабусю, наприклад, грати в «Монополію». 

5.  Робота над віршем « Шана»

"ШАНА"

Неправда — все мов, продається:

Давай готівку — і неси

А як людське гаряче серце

Ти покладеш на терези?

Не все, не все міняти можна —

Спинись, задумайся на мить.

Є заповідь одвічна Божа,

Що краще золота блищить.

Шануймо батька, шануймо матір,

І нам воздасьться теж добром.

Хай буде шана в кожній хаті

І дух родини за столом.

Шануймо батька, шануймо матір —

Нам каже Біблія свята, —

І щастям будем ми багаті

На всі часи, на всі літа.

Слова ті треба повторяти,

Бо в них основа доброти.

Коли б не батько і не мати,

Чи був би на цім світі ти?

Слова ці треба змалку вчити;

В' них світить істина стара: 

Коли в добрі батьки і діти —

Тоді всім вистачить добра.

•                   "Шанувати" - означає виражати пошану та повагу до літніх людей, надавати їм посильну допомогу.
•                   Похилий вік   неминуче окреслює навколо людини коло самотності... І тоді єдиним сенсом життя стає спілкування з близькими людьми: дочками, синами, онуками.
•                   Літні люди люблять давати поради.
•                   Хочеш, я навчу тебе швидко рахувати подумки? - запитує дідусь, щасливий можливістю бути потрібним.
•                   Для чого? - дивується внук, - у мене є калькулятор...

• Чи правильно поступив хлопчик?
• Ніколи  не слід відмовлятися від щирої допомоги старої людини.

• А  у вас були подібні ситуації?
• А  ви допомагаєте своїм бабусям і дідусям? (Учні розповідають.)
• Чого ви можете в них навчитися? (Школярі дають відповідь)

 

6.  Тест  "Хвилинка для роздумів”.

Якщо хочете знати про те, як ви ставитеся до людей похилого віку та чи виховані ви діти, досить дати відповідь "так" чи "ні" на запропоновані запитання. Якщо "так" — поставте (+), якщо "ні" — (-).

•               Чи знаєте ви день народження своїх дідуся і бабусі?
•               Чи вітаєте своїх дідусів і бабусь із днем народження?
•               Чи соромитеся ви вдома, у гостях, у театрі подавати бабусі пальто, дати руку, коли виходите з транспорту?
•               Батьки пригощають тебе тістечком, шоколадкою. Чи завжди ти ділишся з своїми дідусем і бабусею?
•               Чи допомагаєш своїм дідусеві та бабусі у господарській роботі?
•               Чи хоч раз допомагав стареньким перейти дорогу, донести кошик чи підняти якусь річ?
•               Якщо ти дуже гарний онук чи гарна онучка, знаки повинні стояти в такій послідовності: ( + + - + + + ). Якщо картина вийшла зовсім протилежна, ти повинен серйозно задуматись над тим, якою людиною ростеш. Якщо ж тільки дещо не співпадає, не засмучуйся. Справу можна виправити, будь тільки уважним до своїх близьких.

Життя вже не раз доводило, що найкращі ліки - доброта. Вона відроджує надію, зміцнює віру, зціляє душу.

Говорити  про милосердя можна багато, а можна реально творити добро своїми повсякденними справами. Усім потрібно берегти літніх людей і піклуватися про їх добре життя на схилі літ.

7.  Гра.

  Умови гри: якщо людина повинна робити те, що називає вчитель, то учні піднімають дві руки, а якщо ні, то одну.

• Бути милосердним, щирим.
• Насміхатися з чужого горя.
• Допомагати людям похилого віку.
• Захищати слабкого.
• Бути завжди ввічливим.
• Ображати інших.
• Піклуватися про тварин.
• Шанувати працю інших людей.
• Хвалитися, коли зробив добрий вчинок.
• Шанувати батьків.

• Діти, а як ви розумієте поняття « допомога», «співчуття», «милосердя»?
• Подивіться мультфільм. Іскажіть чого саме вас може навчити дане відео!

8. Мультфільм «Чи можу я залишитись?»

Цей мультфільм навчить дітей завжди сподіватися на краще, допомагати іншим та не шкодувати зусиль для того, щоб підтримати близьких. Це надзвичайно важливо, адже міцна родина тримається саме на таких цінностях.

ІІІ. Підсумок заходу

- Поясніть прислів’я: «І старість не страшна, коли молоді допоможуть».

- Подумайте, чим молоді люди можуть допомогти старим, а старі - моло­дим. (Наприклад: старі люди можуть дати мудру раду, навчити терпіння тощо. Молоді люди можуть подарувати людям похилого віку увагу, турботу, добре слово тощо).

- Тож даруйте своїм рідним, сусідам, людям похилого віку радість і турботу, доброту й милосердя.