Конспект інтегрованого уроку "Польові рослини України. Соняшник в усній народній творчості та художній літературі"

Тема.  Польові рослини України. Соняшник в усній народній творчості та художній літературі.

 Мета. ознайомити учнів із зовнішньою будовою соняшника, його значенням для людини; з΄ясувати, як соняшник потрапив до України та якого догляду потребує ця рослина; розвивати у дітей почуття краси, прищеплювати любов до усної народної творчості та художньої літератури; розвивати пам'ять, спостережливість, виховувати любов до природи рідного краю.

Матеріали та обладнання: презентації, фізична карта півкуль, штучні суцвіття соняшника, зошити, ручки, підручники, тексти пісень, легенд, загадок та художніх текстів про соняшник.

Тип уроку: засвоєння та поглиблення нових знань.

Вид уроку: бінарний урок (українська література, біологія).

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

Доброго дня, діти! Кожному відомо: найкраще живеться в тому домі, де у господарів панує злагода і хороший настрій. Тож притуліться долонькою до долоньки і промовте добрі слова.

(Учні разом повторюють за вчителем по одній фразі)

Ми – хороші школярі!

Ми – особистості творчі!

Ми – думаємо і замислюємося!

Ми хочемо все знати!

Ми маємо хороший настрій! (роздаємо емблеми уроку)

Погляньмо, чи всі готові до уроку. Перед вами підручники, щоденники та обов΄язково – зошити.

Відкрийте їх і запишіть дату, класна робота.

ІІ. Підготовка до сприйняття матеріалу.

1. Вступне слово вчителя. Сьогоднішній урок буде дещо не схожим на ті, які ми проводили раніше, оскільки його будуть вести два вчителі. Уявімо, що ми дивимося телебачення й перемикаємо канали. Отже, вас вітає телеканал «Природа», і зараз ми у прямому ефірі. Перш за все ми вам пропонуємо відгадати загадку.

Парубійко я вродливий

Дуже гарний, не шкодливий.

І росту собі на волі.

Квіт до сонця повертаю,

За те й назву собі маю,

І в веселий свята час

Дам щось кожному із вас. (Соняшник).

2. Оголошення теми та мети уроку. Сьогодні ми з вами ознайомимося з цією прекрасною рослиною. Запишіть, будь ласка, тему уроку.

Діти, а скажіть, будь ласка, до якої частини мови належить слово соняшник? (це іменник)А як змінюються іменники? (За числами та відмінками) Отже, ми з вами сьогодні змінимо слово соняшник і дізнаємося про нього дуже багато цікавого.

Перед вами стоять штучні соняшники. І зараз з΄ясуємо, про що ж ми повинні дізнатися сьогодні на уроці.

На уроці я дізнаюся:

• Вирощування соняшників.
• Красу людини праці.
• Зовнішню будову соняшника.
• Як соняшник потрапив до нас.
• Як квітка соняшника прикрашає наше життя.
• Значення соняшника для людини.

 

Діти, на що схожа ця рослина? (на сонце)

На сонечко я схожий

І сонечко люблю,

До нього повертаю

Голівоньку свою.

3. Випереджувальне завдання. Перед уроком ви отримали випереджувальне завдання: знайти легенди про соняшник. Зараз надамо слово учням, які готували повідомлення.

Легенди

• 1. Соняшник, згідно з грецькими легендами, не завжди ріс на землі і з'явився завдяки водяній німфі на ім'я Клітія. Одного разу Клітію викинуло хвилею з прохолодних глибин моря на піщаний берег. Русалка, здивована яскравим світлом, немов зачарована спостерігала за золотою кулею, яка переміщалася по небу. Через деякий час зовнішність німфи стала мінятися. Клітія виявилася прикованою до місця, коли її русалочин хвіст пішов у глиб піску. Срібне волосся згорталося в пелюстки навколо обличчя, з рук виростало зелене листя.

Через дев'ять днів свого перебування на землі, Клітія повністю перетворилася на квітку сонця. Відтоді і донині, соняшник завжди наслідує рух золотого сонячного диска, обертаючись в його сторону.

• 2. У далекі часи сонце було божеством для людей. Йому поклонялися, його вихваляли. І тільки один юнак дивився на сонце і нічого не говорив. А коли Сонце запитало, чому він мовчить, юнак відповів, що він заворожений його красою, сяйвом так, що не може говорити. І найбільше його бажання – бути схожим на сонце. І тоді світило перетворило юнака на величну квітку, прикрашену вінком золотих пелюсток, що весь час дивиться на Сонце.
• 3. Був сонячний ранок. Ішов Господь райською долиною і кожній квітці давав якесь доручення. Нарешті захотів присісти й відпочити. Озирнувся навкруги, а вже соняшник підставив свій міцний стовбур, щоб Господові було до чого прихилити спину, простяг широке листя, щоб зробити холодок. Його велика квітка випнула свої жовті пелюстки, запрошуючи бджіл звеселити Господа бджолиним гудінням – музикою. І нагородив Господь добру рослину за таку увагу:
• Станеш у великій пригоді людям. З твоєї квітки бджоли збиратимуть нектар і перероблятимуть його на мед, а в насіння будеш мати цінну поживу. Для того тебе й вирощуватимуть. Усі тебе любитимуть і шануватимуть.

Загадки

• А я знайшла аж   16 загадок про соняшник. ??????????????
• Золоте решето хатинок повне.
• Стоїть пан на току в зеленому ковпаку, а під тим ковпаком - сімсот козаків.
• Сімсот соколят на одній подушці сплять.
• Стоїть дім, а в ньому - повно зерна.
• Скільки чорних хаток, стільки білих пані-маток.
• Стоїть палиця, на палиці хатинка, а в тій хатинці - повно людей.
• Стоїть дубок - на верху картузок, а в картузку - багато діток.
• Із мішка — на забаву, а з пляшки — на приправу.
• На городі в нас росте Сонце ясне, золоте, Жовте око, жовті вії, Та чомусь воно не гріє.
• Вранці умивається Срібною росою. До сонця повертається Своєю головою.
• Золоте решето хатинок повне. 
• Поверталося до сонця Золоте донце.
• У городі, на доріжці, Під моїм віконцем, Зацвіло сьогодні сонце На тоненькій ніжці.
• Квітка ця на сонце схожа, На олію вона гожа, Жовті пелюсточки має, Їх до сонця повертає.

Дмитро Павличко  Вірш

Дівчинка книжку читала,

І соняшника прохала.

Може, так жартувала:

Посвіти мені, посвіти.

 

А соняшник мовив:

— Ну, що ти? І

Не мав би я вже роботи.

Щоб свої золотисті соти

На дрібниці перевести!..

 

Соняшник дивився на Сонце,

Дуже довго дивився на Сонце,

І здалося йому, що Сонце —

Квітка така ж, як він.

 

І здалося йому, що Сонце

На нього дивиться з неба,

Йому посилає з неба

Від захоплення свій уклін.

 

І здалося йому, що Сонце —

Блідніше й менше за нього,

Що ніжне тепло не від Сонця,

А від нього струмує в світ;

 

І здалося йому, що хата,

Побіля якої він виріс.

Од його неземної вроди

Просяває, немов самоцвіт.

 

І здалося йому, що Сонце

Сходить на землю поволі,

Щоб зблизька його обдивитись,

Намилуватися ним.

 

І справді, Сонце на землю

Спустилось, і вже по стежці

Прямувало до нього й світило

Назустріч вінком золотим.

 

Втім, вийшла дівчинка з хати

І стала Сонце прохати:

— Зайди до нашої хати,

Перепочинь з путі!

 

Сонце — зайшло. І раптом

Все навкруги померкло.

Тільки вікно хатини

Сяяло в темноті.

 

Соняшник здивувався!

Засоромлено пооглядався

І до вікна підкрався.

І що ж він побачив? Дива!

 

Дівчинка книжку читає,

А Сонце перегортає

Сторінки й світло вливає

В літери та в слова.

Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

 

— З яким проханням дівчинка звернулася до соняшника?

— Чому соняшника образило прохання дівчинки?

— Чому соняшник здивувався?

— З чим порівнював себе соняшник?

— Що побачив соняшник у вікно?

— Чи випадково поет в одному вірші пише про сонце як джерело світла, книжку як джерело знань і дівчинку, яка захоплена читанням?

— Чим цей вірш нагадує казку?

 

ІІІ. Сприйняття нового матеріалу.

1. Влітку, коли вся земля буяє соковитою зеленню, а відпочиле від весняних дощів небо сміється синню, на українських полях сходять мільйони сонць. То розквітають соняшники. Яскраві, гарячі пелюстки виграють золотом, милуючи людське око. Ці дивовижні життєрадісні квіти давно стали одним із символів української землі, хоч насправді є гостями з далеких материків. Тепер вони ростуть тут сотнями гектарів, вриваючи влітку поля золотим покривалом надзвичайної краси. Звідки ж з΄явився соняшник. (Хто? що?)

Слово мовознавцям. Helianthus

Грецьке слово Helianthus перекладається як «сонце» та «квітка». Назва цієї рослини більшістю мов означає саме сонце. Сонячною її називають і французи, і італійці, і голландці, і англійці. Соняшник нарікали по-різному: мексиканською квіткою, перуанською хризантемою, індійською золотою квіткою і американською хризантемою. Але поступово ці назви майже у всіх народів були витіснені. Їх замінили слова, коренем яких було «сонце».

 

2. Будова соняшника.(Кого? Чого?)
3. Дослідницька робота.

Ви переконались, яке важливе значення в нашому житті має ця культура. Як же вирощують соняшник? Про це ви дізнаєтесь на телеканалі «Література».

 

4. Новела О. Гончара «Соняшники».

Ми з вами знаємо, що соняшник є основною культурою, яку вирощують на Україні. Ми з вами читали новелу О. Гончара «Соняшники».

Ми вже знаємо, що у колгосп, де вирощували соняшники, приїхав скульптор, щоб виліпити знатну трудівницю Меланію Чобітько. Люди у селі  про неї говорять тільки хороше. Вона золота людина. Скромна, роботяща, справжня патріотка. Але з першого погляду Меланія не сподобалася скульпторові: поводилася вимушено, силувано й незграбно, не могла похвалитися вродою. Меланія була відома скульпторові з газет, але фотографували Меланію тільки у профіль. І саме при зустрічі скульптор зрозумів, чому саме так.

Скульптор вирішив їхати додому, але одразу виїхати з села не вдалося, і скульптор вирушає до Меланії «на постій». Влаштувавши гостя, Меланія іде на роботу, а скульптор, мандруючи селом, продовжує знайомство з Мелашкою.

І ось ранок. Скульптор вирушає додому. Але він відчуває свою провину і вирішує все ж таки попрощатися з Меланією.

Вони разом із головою колгоспу під΄їхали до соняшникового поля і скульпторові перехватило подих від побаченого.

(Презентація про соняшникові поля)

Знайдіть в тексті місце, де голова колгоспу розповідає про вирощування соняшників. (уривок)

Як працюють дівчата? (уривок).

І ось ми повернулися до того, з чого почали: скульптор відкрив для себе неймовірну красу. Красу людини праці! (уривок, картинка).

Що вирішує скульптор? Як ви думаєте, чому Меланія була красивою в цей момент?

Як підсумок, хочу процитувати вам слова Василя Сухомлинського: «Якщо хочеш бути красивим, працюй до самозабуття, працюй так, щоб ти почувався творцем, майстром в улюбленій справі. Працюй так, щоб очі твої виражали одухотвореність великим людським щастям – щастям творчості».

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Соняшник як символ України

Прикрашати своє житло малюнками квітів, дерев, птахів, інших символів – давня українська традиція. Це можна побачити на прикладі старих глиняних чи дерев`яних хат. Розписані стіни світлиць, двері, столи, ліжка, стільці, скрині, колиски, навіть коромисла і вулики. Особливо багато малювали на побутових предметах у козацьку добу. Найчастіше це був саме рослинний орнамент. І серед найрізноманітніших квітів особливо пишно і урочисто завжди виглядав соняшник.

В українській культурі соняшник шанують як особливу квітку. Для українців це один із образів Батьківщини. Кажуть, як квітка тягнеться пелюсточками до Сонця, так і людина своїми думками, словами і справами звернена до рідної Вітчизни. Як Сонце для соняшника – єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина – найвища, єдина, дана Богом цінність.

Символ родючості та процвітання, символізує енергію сонця і здоров’я. 

Символ багатства, єдності та миру 

СОНЯШНИК - символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту

Ми, українці, давно вважаємо соняшник символом нашої країни. Тепер ми й не уявляємо наші пейзажі без соняшника. Золотавого красеня зображують художники, фотографи. Рослина органічно вписується у різні краєвиди. Квітками соняшника оздоблюють посуд, одяг, предмети побуту.

(Презентація про використання зображення соняшника).

V. Підсумок уроку.

Діти, вам сподобався урок? Чи впоралися ви із завданням?

1. Метод незакінчених речень:

• Сьогодні на уроці я дізнався…
• Я зрозумів…
• Я вивчив…
• Я вмію…
• Я збагатився інформацією про…
• Мене зацікавило…
• Я ніколи не чув про…
• Мене вразило…
• Треба відзначити роботу таких учнів…
• Мені не сподобалося…

2. Оцінювання знань учнів.
3. Подяка дітям за активну працю на уроці. Діти отримують солодкий подарунок – халву, яку виготовляють із соняшника.