Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Конспект інтегрованого заняття "Пустотлива хмаринка"

Про матеріал
Тема: «Пустотлива хмаринка» Мета: продовжити вчити дітей пізнавати і називати кольори; розуміти поняття «один-багато»; визначати місцезнаходження предметів у просторі; пояснити причини виникнення дощу; формувати у дітей пізнавальний інтерес до природи; розвивати спостережливість; спонукати дітей до експериментування; розвивати творчі здібності та комунікативні навички дітей; сприяти створенню у дітей радісного емоційного настрою. Хід заняття: Організаційна частина Привітання Вих.: Де ж це діти забарились? Заблукали чи загубились? Ось і двері відчинились Ну, нарешті, вже з’явились. Добрий день, мої малята Мої хлопчики й дівчата, А чому такі сумні? Усміхніться-но мені. І гостям ви посміхніться, Привітайтесь, як годиться. Поверніться до гостей І промовте : «Добрий день!» Діти: Добрий день і в добрий час Раді ми вітати вас! Щиро всіх вітаємо, Щастя вам бажаємо! Основна частина Вих.: По дорозі бігла мишка І несла в торбинці книжку, А у книжці – казочки, Ті, що люблять малюки. Одна казка загубилась, До садочка прикотилась. Вранці я її знайшла, Вам, малята принесла. В:Дітки, сьогодні я хочу запросити вас у казку. Сідайте рівненько і слухайте тихенько казочку «Про неслухняну хмаринку». Високо в небі жила собі хмаринка, гарна і пустотлива ,і любила вона віх передражнювати, перекривляти. Летить вона якось по небу і бачить – зайчик-вуханьчик. Вона гукає: «Зайчику!», а зайчик подивився у небо і побачив великого зайчика з великими довгими вухами і куцим хвостиком, образився зайчик: «Не дражнись ,хмаринко, будь-ласка!». Хмаринка засміялась і полетіла далі. Летить вона, сміється і думає, кого ж мені ще подражнити, а ж бачить цуценятко біжить. «Привіт, цуценятко!». «Привіт, хмаринко!», песик підніс голову догори і побачив такого ж песика як і він сам , але чомусь сумного. «Не дражнись, будь-ласка, хмаринко!»,- сказав песик. А хмаринка посміялась і полетіла далі. І так вона літала по небу ще довго-довго, і всіх кого зустрічала хмаринка передражнювала і насміхалася. А згодом і її вже всі стали називати не хмаринкою, а то зайчиком, то ведмедиком, то квіточкою. А вона все кричала: «Ні, я хмаринка, я хмаринка!».Але ніхто її вже не чув. Тоді хмаринка дуже образилася, засмутилася і заплакала. Вих.: Дітки, скажіть мені ,будь-ласка, а де жила хмаринка? Діти: Вгорі, високо в небі. Вих.:Дітки, а коли хмаринки плачуть, то що буває? Діти:Дощик. Вих.:А що ж таке дощик? Діти:Це краплинки води. Вих.:Правильно, а давайте ми зараз нашу хмаринку спробуємо розвеселити, не дивлячись ,що вона була дуже нечемною. Давайте ми їй розкажемо віршик про дощик. Діти:Дощик, дощик, ти вже злива, Плаче груша, плаче слива. Ти періщить заходився, Соловейко застудився, А тепер лежить під пледом П’є гарячий чай із медом. В:Молодці, гарно розповіли віршики, а зараз вставайте на ніжки, підходьте до мене і ми з вами трішки відпочинемо . Фізкультхвилинка Хто це стукає в віконце? (тук-тук-тук) Дощ на вулиці іде (кап-кап-кап) Мина вулицю підем (туп-туп-туп) І калюжу там знайдем (хлюп- хлюп-хлюп) Я в калюжу не впаду, Я її перестрибну. Вих.:А тепер , дітки, я вас запрошую до нашої дослідницької лабораторії. А ви знаєте, що це таке дослідницька лабораторія? Діти:Це місце де проводять досліди. Вих.: Молодці. Сідайте за столики і зараз ми з вами, за допомогою дослідів, дізнаємося як утворюється дощ. Перед вами стоять тарілочки з водою. Якого кольору ваші тарілочки? Діти: По черзі називають колір своєї тарілочки Вих.: Уявіть собі, що це не просто вода, а справжня річка чи озеро.Скажіть мені, яка вода у ваших уявних річках та озерах? Діти: Чиста та прозора. Вих.:А ще у вас на столах лежать губки. Якого вони кольору і на що схожі? Діти:Сині, схожі на хмаринки. Вих.:Візьміть губку в руки. Яка вона, важка чи легка? Діти:Легка. Вих.:Так, поки що вона легка, як хмаринка. А зараз наберіть в губку ось так трішки води, занурте її у нашу уявну річку. Тепер губка стала важчою? Діти: Так. Вих.:Тепер стисніть губку. Що ми бачимо? Діти:Іде дощ. Вих.: Ось так , дітки, малесенькі краплиночки води з річок, озер, морів та океанів випаровуються, підносяться в небо і утворюють хмаринки. Коли в хмаринках стає дуже багато води, як у наших губках, тоді вона стає темною, важкою і з неї починає капати дощик. Скажіть мені, який буває дощик? Діти:Сильний і дрібний. Вих.:Як називається сильний дощ? Діти:Злива. Вих.:Давайте ми з вами ще раз глянемо на наш дощик. Якщо водичка у наших річках чиста, то дощик капає який? Діти: Чистий. Вих.:Так, молодці. Гляньте, що ще є у нас на столах? Діти:Чорна фарба і пензлик. Вих.:Давайте ми уявимо ,що це не фарба, а бруд, яким погані люди забруднюють водойми. Візьміть на пензлик трішки цього бруду і забрудніть свої річки. Якою стала вода? Діти: Брудною. Вих.:А тепер знову візьміть свої губки-хмаринки і опустіть їх у нашу уявну річку. Який дощик пішов із цієї хмаринки? Діти:Брудний. Вих.:Вам приємно буде гуляти під таким дощем? Ддіти: Ні. Вих.:А як ви думаєте, якщо такий брудний дощик проллється на овочі та фрукти, які ростуть в саду та на городі, їх можна буде їсти? (Пролити брудну воду з губки на муляжі овочів та фруктів) Діти: Ні, томущо вони будуть брудні. Вих.:То який ми можемо зробити висновок? Діти:Не можна забруднювати водойми. Вих.:Молодці, дітки. Ой, ми зовсім забули про нашу хмаринку, вона кудись зникла. Ви хочете ,щоб вона знову з’явилась? Діти:Так. Вих.:А що потрібно для того ,щоб з’явилась хмаринка? Діти:Вода. Вих.:Правильно. Ось у мене є водичка, але вона не проста, а чарівна, і вона допоможе нам відшукати хмаринку. Якого кольору вода? Діти:Синя. Вих.: Ось у нас на столі лежить чистий аркуш паперу і губки. Візьміть губки,легенько вмокніть їх у синю водичку і повністю зафарбуйте чистий аркуш. (Діти зафарбовують аркуш, на якому восковою свічкою нанесено малюнок) Вих.: Що з’явилось на аркуші? Діти:Хмаринка і краплинки. Вих.:Скільки хмаринок? Д: Одна. Вих.:А краплинок скільки? Діти:Багато. Вих.:Давайте порахуємо. Діти:П’ять. Вих.:Чого більше краплинок чи хмаринок? Діти:Краплинок. Заключна частина Вих.:Як ви думаєте, хмаринці сподобалось наше заняття? Який в неї настрій?Як ви здогадалися? Діти:Веселий, тому що вона посміхається. Вих.:Хмаринці вже час вирушати далі,тож давайте ми попрощаємось з хмаринкою і нашими гостями. Прощання Діти: Скінчилося наше заняття, Ось і прощатись пора. Дозвольте усім побажати: Щастя, здоров’я, добра.
Перегляд файлу

 

Тема: «Пустотлива хмаринка»

Мета: продовжити вчити дітей пізнавати і називати кольори; розуміти поняття «один-багато»; визначати місцезнаходження предметів у просторі; пояснити причини виникнення дощу;  формувати у дітей пізнавальний інтерес до природи; розвивати спостережливість; спонукати дітей до експериментування; розвивати творчі здібності та комунікативні навички дітей; сприяти створенню у дітей радісного емоційного настрою.

Хід заняття:

Організаційна частина

Привітання

 Вих.: Де ж це діти забарились?

           Заблукали чи загубились?

           Ось і двері відчинились

           Ну, нарешті, вже з’явились.

           Добрий день, мої малята

           Мої хлопчики й дівчата,

           А чому такі сумні?

           Усміхніться-но мені.

            І гостям ви посміхніться,

            Привітайтесь, як годиться.

            Поверніться до гостей

            І промовте : «Добрий день!»

Діти: Добрий день і в добрий час 

           Раді ми вітати вас!

           Щиро всіх вітаємо,

           Щастя вам бажаємо!     

Основна частина  

  Вих.:  По дорозі бігла мишка

              І несла в торбинці книжку,

              А у книжці – казочки,

              Ті, що люблять малюки.

              Одна казка загубилась,

              До садочка прикотилась.

               Вранці я її знайшла,

               Вам, малята принесла.                                                                                 

       В:Дітки, сьогодні я хочу запросити вас у казку. Сідайте рівненько і слухайте тихенько казочку «Про неслухняну хмаринку».

    Високо в небі жила собі хмаринка, гарна і пустотлива ,і любила вона віх передражнювати, перекривляти. Летить вона якось по небу і бачить –  зайчик-вуханьчик. Вона гукає: «Зайчику!», а зайчик подивився у небо і побачив великого зайчика з великими довгими вухами і куцим хвостиком, образився зайчик: «Не дражнись ,хмаринко, будь-ласка!». Хмаринка засміялась і полетіла далі. Летить вона, сміється і думає, кого ж мені ще подражнити, а ж бачить цуценятко біжить. «Привіт, цуценятко!». «Привіт, хмаринко!», песик підніс голову догори і побачив такого ж песика як і він сам , але чомусь сумного. «Не дражнись, будь-ласка, хмаринко!»,- сказав песик. А хмаринка посміялась і полетіла далі. І так вона літала по небу ще довго-довго, і всіх кого зустрічала хмаринка передражнювала і насміхалася. А згодом і її вже всі стали називати не хмаринкою, а то зайчиком, то ведмедиком, то квіточкою. А вона все кричала: «Ні, я хмаринка, я хмаринка!».Але ніхто її вже не чув. Тоді хмаринка дуже образилася, засмутилася і заплакала.

Вих.: Дітки, скажіть мені ,будь-ласка, а де жила хмаринка?

Діти:  Вгорі, високо в небі.

Вих.:Дітки, а коли хмаринки плачуть, то що буває?

Діти:Дощик.

Вих.:А що ж таке дощик?

Діти:Це краплинки води.

Вих.:Правильно, а давайте ми зараз нашу хмаринку спробуємо розвеселити, не дивлячись ,що вона була дуже нечемною. Давайте ми їй розкажемо віршик про дощик.

Діти:Дощик, дощик, ти вже злива,

          Плаче груша, плаче слива.

          Ти періщить заходився,

         Соловейко застудився,

          А тепер лежить під пледом

           П’є гарячий чай із медом.

В:Молодці, гарно розповіли віршики, а зараз вставайте на ніжки, підходьте до мене і ми з вами трішки відпочинемо .

Фізкультхвилинка

  Хто це стукає в віконце? (тук-тук-тук)

  Дощ на вулиці іде (кап-кап-кап)

  Мина вулицю підем (туп-туп-туп)

  І калюжу там знайдем (хлюп- хлюп-хлюп)

  Я в калюжу не впаду,

  Я її перестрибну.

Вих.:А тепер , дітки, я вас запрошую до нашої дослідницької лабораторії. А ви знаєте, що це таке дослідницька лабораторія?

Діти:Це місце де проводять досліди.

Вих.: Молодці. Сідайте за столики і зараз ми з вами, за допомогою дослідів, дізнаємося як утворюється дощ. Перед вами стоять тарілочки з водою. Якого кольору  ваші тарілочки? 

Діти:  По черзі називають колір своєї тарілочки

Вих.:  Уявіть собі, що це не просто вода, а справжня річка чи озеро.Скажіть мені, яка вода у ваших уявних річках та озерах?

Діти: Чиста та прозора.

Вих.:А ще у вас на столах лежать губки. Якого вони кольору і на що схожі?

Діти:Сині, схожі на хмаринки.

Вих.:Візьміть губку в руки. Яка вона, важка чи легка?

Діти:Легка.

Вих.:Так, поки що вона легка, як хмаринка. А зараз наберіть в губку ось так трішки води, занурте її у нашу уявну річку. Тепер губка стала важчою?

Діти: Так.

Вих.:Тепер стисніть губку. Що ми бачимо?

Діти:Іде дощ.

Вих.: Ось так , дітки, малесенькі краплиночки води з річок, озер, морів та океанів випаровуються, підносяться в небо і утворюють хмаринки. Коли в хмаринках стає дуже багато води, як у наших губках, тоді вона стає темною, важкою і з неї починає капати дощик. Скажіть мені, який буває дощик?

Діти:Сильний і дрібний.

Вих.:Як називається сильний дощ?

Діти:Злива.

Вих.:Давайте ми з вами ще раз глянемо на наш дощик. Якщо водичка у наших річках чиста, то дощик капає який?

Діти: Чистий.

Вих.:Так, молодці. Гляньте, що ще є у нас на столах?

Діти:Чорна фарба і пензлик.

Вих.:Давайте ми уявимо ,що це не фарба, а бруд, яким погані люди забруднюють водойми. Візьміть на пензлик трішки цього бруду і забрудніть свої річки. Якою стала вода?

Діти: Брудною.

Вих.:А тепер знову візьміть свої губки-хмаринки і опустіть їх у нашу уявну річку. Який дощик пішов із цієї хмаринки?

Діти:Брудний.

Вих.:Вам приємно буде гуляти під таким дощем?

Ддіти: Ні.

Вих.:А як ви думаєте, якщо такий брудний дощик проллється на овочі та фрукти, які ростуть в саду та на городі, їх можна буде їсти?

(Пролити брудну воду з губки на муляжі овочів та фруктів)

Діти: Ні, томущо вони будуть брудні.

Вих.:То який ми можемо зробити висновок?

Діти:Не можна забруднювати водойми.

Вих.:Молодці, дітки. Ой, ми зовсім забули про нашу хмаринку, вона кудись зникла. Ви хочете ,щоб вона знову з’явилась?

Діти:Так.

Вих.:А що потрібно для того ,щоб з’явилась хмаринка?

Діти:Вода.

Вих.:Правильно. Ось у мене є водичка, але вона не проста, а чарівна, і вона допоможе нам відшукати хмаринку. Якого кольору вода?

Діти:Синя.

Вих.: Ось у нас на столі лежить чистий аркуш паперу і губки. Візьміть губки,легенько вмокніть їх у синю водичку і повністю зафарбуйте чистий аркуш.

(Діти зафарбовують аркуш, на якому восковою свічкою нанесено малюнок)

Вих.: Що з’явилось на аркуші?

Діти:Хмаринка і краплинки.

Вих.:Скільки хмаринок?

Д: Одна.

Вих.:А краплинок скільки?

Діти:Багато.

Вих.:Давайте порахуємо.

Діти:П’ять.

Вих.:Чого більше краплинок чи хмаринок?

Діти:Краплинок.

Заключна частина

Вих.:Як ви думаєте, хмаринці сподобалось наше заняття? Який в неї настрій?Як ви здогадалися?

Діти:Веселий, тому що вона посміхається.

Вих.:Хмаринці вже час вирушати далі,тож давайте ми попрощаємось  з хмаринкою і нашими гостями.

Прощання

Діти: Скінчилося наше заняття,

          Ось і прощатись пора.

          Дозвольте усім побажати:

          Щастя, здоров’я, добра.

 

 

docx
Додано
22 листопада 2020
Переглядів
1058
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку