Конспект інтегрованого заняття з народознавства з елементами дослідницької діяльності "Без верби і калини нема України"

Без верби і калини нема України

Конспект інтегрованого заняття з народознавства з елементами

дослідницької діяльності

Мета. Виховувати інтерес до об’єктів природи, патріотичні почуття на основі знайомства з народними символами України; дати знання про калину та вербу як символи українського народу; шляхом елементарного експериментування ознайомити дітей з особливостями будови цих рослин. Розвивати пізнавальний інтерес до вивчення традицій українського народу, розвивати мовлення, мислення. Виховувати у дітей глибокі почуття любові до рідної землі її культури, побуту, звичаїв, турботливого ставлення до природи.

Матеріали: ілюстрації (слайди), кетяги калини, гілочки і листки верби (плакучої) та калини, біла тканина, дерев’яний кубик, тарілочки, ягоди калини, ложечки, серветки, клейонки, збільшувальне скло, аркуші паперу, простий олівець, склянки з водою.

Хід заняття

Промінчик весняний заглянув до нас

І в коло велике зібрав, друзі, нас.

Давайте з’єднаємо долоньки свої

І радо всміхнемось –

Я – вам, ви – мені.

Виховетель. Діти, давайте почнемо наш день з привітання з рухами:

Україна рідний край, (Крокують.)

Поле, річка, зелен гай. (Розводять руки в сторону.)

Любо стежкою іти, (Крокують.)

Тут живемо я і ти. (Показують руками.)

Вихователь. На землі великій є одна країна: гарна, неповторна, красна як калина. І живуть там люди добрі, працьовиті і скажу до речі, ще й талановиті. Землю засівають і пісні співають. На бандурі грають і вірші складають про ліси і гори, і про синє море, про людей і квіти, то скажіть же діти, що це за країна? (Наша славна Україна.) На цьому тижні ми з вами  вирушимо в цікаву і незвичайну мандрівку рідною Україною. В мандрівку, в якій ознайомимося з народними символами нашої країни, які шанували і шанують українці. В ході подорожі будемо збирати скарби, якими багата наша Україна. Ці скарби незвичайні: їх відчувають люди серцем і душею, а ми з вами побачимо їх та дізнаємося про них багато цікавого. Сьогодні почнемо з рослин-оберегів, а яких саме дізнаємося відгадавши загадку.

У віночку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина.)

Довгі, тонкі віти має,
Золотом кору вкриває,
З гілок кошики плетуть,
В церкву раз на рік несуть. (Верба.)

Вихователь. Верба й калина – одні з найулюбленіших рослин українців. Калинові кущі саджали біля колодязів, щоб вода була здоровою і смачною. Раніше не було в селах такої хати, біля якої не росла б пишна калина. Навесні дівчата прикрашали коси калиновими квітами. А коли достигали калинові ягоди, їх вішали попід стріхою. Йдеш селом, а хати неначе в коралах, червоніють густими намистинками до пізніх заморозків. Вербу ж висаджували на городі та біля ставків. Вона оберігала джерельця та річки від замулювання. У народі казали: «Там, де живе верба, – живуть й річки». Гілочкою верби визначали в якому місці можна копати криницю, рибаки намагалися ловити рибу поблизу місця, де над річкою схилилася верба. (Розповідь супроводжується демонстрацією слайдів.)

• Яка ж вона калина та верба?

Дослідницька діяльність «Якого кольору вбрання у гілок калини та верби?»

Діти, розгляньте гілочки калини і верби та визначить їх колір. Проведіть рукою по гілочках. Які вони на дотик? (Гілочка калина покрита сіро-бурою корою. Верба (плакуча) ж має жовтувато-зелені, блискучі гілки.) А чи знаєте ви, що у кожного дерева на корі, як і у кожної людини на долоньках, є свій малюнок? Прикладіть до гілок аркуші паперу, заштрихуйте їх та порівняйте зображення.

Дослід «Міцність та твердість гілочок»

Візьміть по черзі гілочки та здавіть їх двома долоньками. Чи відбулися під дією сили натискання якісь зміни? (Гілки зберігають той самий розмір і ту ж саму форму.) Яка властивість дала можливість гілкам не втратити форми? (Вислухати пропозиції дітей. Твердість.)

Киньте па підлогу по черзі гілки. Чи змінили вони свою форму? (Гілочки не б’ються, не розбиваються: ці гілки міцні, навіть якщо вони досить тонкі.)

Запропонувати дітям зламати кожну гілочку, попередньо вислухавши думки дітей чи зломаються гілки. (Гілки ламаються. Звернути увагу на те, що гілки верби гнучкі при згинанні.)

Дослід «Гарний плавець»

Діти, як ви вважаєте, чи потонуть гілки в воді? (Припущення.) Опустіть гілки в склянку з водою. Зробіть висновки. (Деревина легка, тому не тоне.)

Діти узагальнюють отримані дослідженням знання: деревина калини та верби тверда, міцна, легка, гнучка (звернути увагу дітей, що не в усіх видах верби гілки гнучкі).

Вихователь. Колиски для немовлят раніше робили з калини. В кожній хаті зберігалася й калинова сопілка, щоб народжувалися в оселях хлопчики. Гілками калини прикрашали столи, весільні короваї. З верби ж робили ясла для худоби, ложки, плели кошики, тарілки, огорожі, виготовляли полоззя для санчат, човники, музичні інструменти – бандури, кобзи. Гілкою верби вітають зі святом Вербної неділі, яку освячують і бережуть весь рік, бо захищає вона від усіх негараздів, у відварі гілочок купали дитину. Ось скільки цікавого пов’язано з вербою та калиною – символами України. (Розповідь супроводжується демонстрацією слайдів.)

Динамічна пауза «Ой, є в лісі калина»

Діти виконують рухи на вибір вихователя під однойменну українську пісеньку.

Дослідницька діяльність «Який ти листочок?»

Діти, розгляньте листок калини та верби визначте їх колір. Які вони на дотик? Роздивіться: чи однакової вони товщини? Яка у них форма? Розгляньте, з допомогою лупи, на листку прожилки. (Листок калини більший за розміром, складається з трьох або п’яти частинок, краї з зубчиками. Зверху темно-зелений, знизу більш світлий та опушений. Листок верби вузький, довгий, має цілісні краї, зверху темно-зелений, знизу світліший.) Перед дощем на листках верби з’являються крапельки, які, часом капають так часто, що під деревами земля стає мокрою. Звідси і пішла назва –«плакуча».

– Діти, як ви гадаєте, а чому листки зелені? (Діти висувають припущення.)

Дослід «Чому листок зелений?»

Дослід демонструє вихователь. Загортає листок в білу тканину і сильно притискає (стукає дерев’яним кубиком чи притискає качалкою).

Подивіться, діти, на тканині з’явилися зелені плями. (Діти розглядають.) Що це на вашу думку? (Припущення дітей). Це зелена барва (учені називають їх хлорофіл), яка надає листку саме такого кольору. У кожному листочку живуть невидимі зернятка: зелені, жовті, червоні. Зелені зернятка люблять тепло і щедре сонячне проміння. І найкраща пора для них – літо. Їх багато, вони граються. І листочки на рослинах зелені. А коли приходить осінь, стає холодно, коротшає день, зелені зернятка перетворюються у жовті і червоні. Якого кольору листки калини та верби восени?

–Діти чи спостерігали ви як опадає листя?

Експеримент «Листя в повітрі кружляє»

Візьміть до рук листочок. Підніміть руки з листком угору і відпустіть його. Поки він падає, уважно стежте за його польотом і запам’ятовуйте, швидко чи повільно він падав, одразу полетів униз чи закружляв. Який листочок швидше впав калини чи верби? Чому, як ви думаєте?

Вихователь. Квітки верби зібрані в колосок або, як ми кажемо, пухнасті котики, схожі на маленьких курчат.  Плід коробочка, в якій достигає волосиста насінина. Білі квіти калини зібрані в віночок, які дають плоди – яскраво-червоні, соковиті, кулясті ягідки. Ягоди калини ростуть разом, дружно. Такий пучечок ягідок називається гроно. (Вихователь показує гроно калини. Звертає увагу як в ньому розміщені ягідки.) 

Дослід «Таємниці ягідок»

Розгляньте ягоди калини. Якого вони кольору? Якої форми? Які на дотик? Розчавіть ложечкою ягоди. Що утворилося? (З ягід вдалося отримати сік.) Якого він кольору? Який на смак? (Кисло-солодкий з гіркуватим присмаком.) Ложечкою спробуйте вийняти насінинку. Яка вона? (Вона не кругла, як у вишні і не овально – плоска, як у сливи, а нагадує маленьке сердечко.) Скільки насінин в одній ягідці?

Мовленнєва вправа «Ягідка калини яка?»

Вихователь. У народі цінують калину й вербу й за їх цілющі властивості від багатьох хвороб. З ягід калини варили кисіль, джем, варення. Про вербу й калину в народі складено чимало казок, легенд, пісень, прислів’їв. Калинові грона вишивали на рушниках, сорочках, скатертинах. (Демонстрація слайдів.) Коли козак вирушав у дорогу, мати неодмінно напувала його калиновим чаєм та давала із собою хліб з калиною.

Діти, шануйте калину та вербу, як шанували її наші пращури, бережіть їх, саджайте, плекайте і вживайте калинові ягідки, щоб бути здоровими та міцними!

Пам’ятайте, що у злих, недобрих людей калина не росте, а тільки у щирих, добрих. Так будьте добрими і чуйними, посадіть біля своїх будинків калину. Бережіть калину, шануйте! Бо калина й верба є символом нашої рідної неньки України. Недарма кажуть: «Без верби і калини нема України».