Конспект першого уроку "Україна - єдина країна" (11 клас)

 

 

Липовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Україна – єдина країна

 

Конспект першого уроку в

11 класі

Класний керівник

МАЙДАНІЙ Т.С.

 

 

 

 

 

 

 

2014

Мета уроку:

• формувати у школярів почуття любові до рідної землі, патріотизм,  ціннісне ставлення до Батьківщини; шанобливість до ратних подвигів співвітчизників;
• розвивати в учнів почуття гордості за славне минуле рідного народу, національну самосвідомість та громадянську активність;
• виховувати патріота, який знає і поважає традиції свого народу, любить свою землю, громадянина, який готовий захищати свою Батьківщину та прагне примножувати своєю працею здобутки українського народу.

 

Очікувані результати:

• формування ціннісного ставлення до держави, українського народу, його мови, звичаїв і традицій;
• розширення знань учнів про історичне минуле України;
• усвідомлення цінності людського життя та тих складових частин, які впливають на нього, роблять його багатогранним, плідним і корисним.

 

Форми заняття:

• філософський діалог;
• полемічна бесіда;
• круглий стіл;
• дискусія.

 

Обладнання до уроку:

Державні символи України; український рушник; композиція з колосся пшениці, китиць  калини, гілок терну та чортополоху; букет осінніх квітів; записи пісень про Україну.

                                                                                                       М. Чернявський

Епіграф уроку:                                              У всіх людей одна святиня –

                                                                          Куди не глянь, де не спитай,

                                                                          Рідніша їм своя пустиня,

                                                                          Аніж земний в чужині рай.

                                                                          Їм красить все їх рідний край!

                                                                          Нема без кореня рослини,

                                                                          А нас, людей, без Батьківщини.

 

Хід уроку:

 

Учитель:  Знову вересень. Мамині очі  

                     Проводжають до школи мене.

                   В них – надія, й недоспані ночі,

                   І тривога над завтрашнім днем…

                   В травах губиться дрібно стежина,

                   І торкається промінь руки,

                   І у щоки цілує калина,

                   І у вирій летять ластівки…

                   Знову вересень. Чисті криниці

                   Неповторну наповнюють мить,

                   Й кожен погляд росою іскриться,

                   Й срібним дзвоником серце бринить…

 

                                Доброго дня вам, дорогі мої одинадцятикласники, шановні

                    вчителі та батьки, гості! Доброго та мирного дня усім, хто завітав

                    сьогодні до нашої світлиці на перший у цьому навчальному році

                    урок. А проходитиме він під гаслом «Україна – єдина країна». У ці

                    непрості для України часи (коли триває не оголошена, але справжня

                    війна) ми мусимо вірити, що наша перемога над російським

                    окупантом буде неминучою, що наша багатостраждальна земля

                    відродиться з руїн, що Україна буде єдиною державою –

                    сильною та могутньою.

 

 

                                /  Звучить запис пісні Т. Петриненка «Україна». На її фоні

                                   демонструються слайди «Українські краєвиди» /    

 

                                                Я єсть народ, якого правди сила

                                               Ніким звойована ще не була!

                                               Яка біда, яка чума мене косила,

                                               А сила знову розцвіла!..

 

Ці слова були написані 71 рік тому геніальним  українським поетом Павлом Тичиною, та як ніколи вони актуальні і сьогодні.

          Нещодавно ми з вами відзначили найбільше свято нашої держави  -  День незалежності.  На святкуванні у Києві  наш Президент Петро Порошенко прирівняв його до Різдва, бо цьогоріч і справді відбувається народження нової країни.

 

                                                                                                                                                                  Україна… як милозвучно звучить саме навіть слово! Багатство рідного краю займає особливе місце в наших серцях. Вона осяяна багатовіковими традиціями, піснями, легендами, оповідями та історією.

Для нас Україна асоціюється з червоною гнучкою калиною, міцними вікопомними дубами, багатющою землею, благословенною та обдарованою Богом, наймилозвучнішою мовою, солов’їним співом та унікально щедрими, гостинними людьми.

 

Учениця:      Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.

          Древня легенда розповідає, що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де опустилися Бог з ангелами, була вельми багатою на сонце,звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив він зі своїми супутниками, всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто сюди навідуватися зі словами:

• Рушаймо у край!

            Кажуть, з того і пішла назва нашої держави – Україна.

 

Учень:                      З історії ми знаємо, що саме Україна була колискою могутньої

                                  держави під назвою Київська Русь, яка сформувалася у другій по-

                                  ловині ІХ ст. Перші назви земель Київської Русі як України  зу-

                                  стрічаються  у літописах за 1187, 1189 рр. Проте офіційною ця на-

                                  зва стає у ІІ пол. ХІІІ ст.

                                        Україна тепер поділяється на такі етнічні регіони: Галичина,

                                  Поділля, Волинь, Полісся, Слобожанщина, Покуття, Бойківщина,

                                  Закарпаття, Буковина, Гуцульщина, Таврія, Запоріжжя.

                                        У державі проживають представники 110 національностей та

                                  народностей. Більшість населення становлять українці і росіяни.

                                        Здавна Україна славилась своїми людьми і своєю природою.

                                  Надзвичайно багата вона на свята та обряди, звичаї та ритуали. Та

                                  з плином часу багато чого забулося, стерлося з пом’яті народної.

                                  І наш сьогоднішній урок є спробою відродити, згадати безцінні

                                  скарби, якими в минулому так славилася Україна.

 

 

    Учень:                        Україна! Наша рідна земля, наша Батьківщина. Вона для всіх, хто

                                    її поважає і любить, вона – колиска найкращих у світі пісень, во-

                                    на – вічна надія на волю і кращу долю.

 

 

                                                        Мені над усе більш нічого не треба:

                                                        Домівка матусі, волошки в житах,

                                                        Вишневий світанок, полив’яне небо,

                                                        І сиза роса на траві при шляхах.

                                                        Таке все тут миле, доступне і гідне –

                                                        Високі тополі і тихе село…

                                                        Таке сокровенне, насущне і рідне,

                                                        Воно в мою душу навіки вросло.

                                                        Коралі калини і мамині очі,

                                                        І доля – з лелечого наче крила…

                                                        Я більшого щастя на світі не хочу,

                                                        Щоб лиш Україна міцніла й цвіла.

                                                                                                      В. Вихрущ

 

                                      Справді, не треба більшого щастя, щоб лиш Україна розвивала-

                                      ся, зміцнювалася, а ми, її громадяни, робили все для того,щоб

                                      вона якнайшвидше стала в ряд з передовими країнами світу.

 

 

 

Учениця:                  У кожної людини є свій рідний куточок на землі. Це – край, місце,

                                   де вона народилася. Це – її маленька батьківщина. З таких малих

                                   рідних куточків і складається наша велика Батьківщина.

 

                                                       Україно, ти – мій край,

                                                       Над усе на світі милий,

                                                       Любов тобі присягаю

                                                       Вірну до могили.

                                                       Не покину твого стягу

                                                       В хвилю небезпечну, -

                                                       Скорше вмру, як ту присягу

                                                       Зломлю я сердечну.

                                                       Не покину твого поля,

                                                       Ні праці, ні труду.

                                                       Хай мене забуде доля,

                                                       Як тебе забуду!

 

Учитель:

       

Наша Україна – це могутня та сильна держава. Її історія і велич творилась віками, людьми, чиї імена викарбувані в серці кожного українця. Наша країна пройшла сходинками еволюції, від хиткої та слабкої до величної та незалежної держави. Ми звикли, що на нашу землю спокон віків посягала рука ворога: не було спокою ані від кочівників, ані від імперських замах ближніх і далеких сусідів. Адже наша країна наділена неоціненними скарбами та багатствами родючих земель, повноводних рік, невимовно відважним народом. Проте, незважаючи на багатовікові посягання, Україна намагалася залишалась неподільною! Хоча це й коштувало їй життя тисячі наших земляків. Українська земля наскрізь просочена кров’ю цих героїв. Їх відвага та відданість рідній землі, подарували нам вільне та незалежне сьогодення.

Ми цінуємо цей подарунок, і наш обов’язок – і сьогодні боронити рідну землю від чвар, розбрату, ганьби, будувати громадянське суспільство для прикладу всім народам у славу добра, справедливості і братерства!

Згадаймо ж сьогодні їх –  наших з вами сучасників, сивочолих і молодих, зрілих і зовсім-зовсім юних -  майже ваших ровесників -  героїв Майдану, що віддали життя за свою країну, за те, що хотіли бачити свою Україну вільною  і могутньою європейською державою. Згадаймо ці страшні події минулої зими і поклонімось низько героям Небесної Сотні…

 

        / Звучить запис пісні «Небесна сотня білих журавлів» П. Дворського.

          На її фоні демонструються слайди «Феномен Майдану» /

 

 Та на цьому не скінчилися страждання нашої України. Війна – таке коротке і страшне слово! -  сьогодні у кожного на вустах. Події на Сході нашої держави змушують брати до рук зброю справжніх патріотів, оборонців рідної країни , добровольців, усіх тих, кому небайдужа доля України, хто не хоче, щоб його землю топтав московський чобіт.

 Чорне крило війни на Сході України зачепило трагічно і Перемишлянщину.  Одним з таких героїв, що віддали своє життя за нас з вами, за наш мир і спокій, є наш земляк Андрій Костирка із села Брюховичі. Він був ровесником нашої Незалежності - йому було всього 23, стільки, скільки й нашій молодій державі. Він був десантником Львівської 80-ї аеромобільної бригади і загинув від ворожої кулі на аеродромі у Луганську. Загинув геройською смертю, рятуючи товариша. Подарував йому життя, віддавши своє…

               / Звучить запис пісні «Плине кача по Тисині» . На її фоні…  /

                                              ***

                   Довкола ніч… А мав би бути ранок …

                   Яскравий спалах… В грудях так пече…

                  Ні… Не болить вже, лиш страшенна рана

                  І хтось мене торкає за плече.

 

                  То ангел… Від нього стільки світла…

                   І дивина… Я бачу увесь світ…

                   О, як красиво Україна квітне,

                   І я над нею лину у політ…

 

                  Усе як треба… Все-таки це ранок…

                  Он рідний дім… Я так його люблю…

                  Матуся вийшла (в чорному?) на  ґанок…

                  Що сталось, люба? Хто завдав жалю?..

 

                  Невже ото за мною плаче мама?

                  Невже мій батько враз так посивів?

                  Мені ж, рідненькі, не болить та рана…

                  А вижити, пробачте, не зумів.

 

                  І десь позаду там ще клекіт бою,

                  Там знов і знов хтось падає від куль…  

                  Моя країно, скільки ж буде болю?

                  В довірі скільки наб’ємо ще ґуль?...

 

/ Демонструються слайди «Із зони АТО. Разом до перемоги…»

 

 

Учитель:

Справді, скільки ще треба набити ґуль, скільки ще потрібно зусиль і жертв, щоб нарешті запанували на Україні довгождані Мир, Свобода, Правда і Злагода? Скільки ще життів має забрати Зло, щоб ми нарешті відчули себе повноправними  громадянами вільної і сильної держави, в якій шанують традиції, знають правдиву історію свого народу, поважають закони?.. Це питання кожен з нас повинен задати насамперед собі.

                                 Помолимось за тих, що у розлуці

                                 Помруть, відірвані від рідних хат.

                                 Помолимось за тих, що у розпуці

                                 Вночі без мами плачуть і не сплять.

                                 Помолимось за всіх…

                                 Над ними, Господи, в небесній тверді

                                 Відкрий свої долоні милосердні…

                                                                                           Ю. Клен

 

Учениця:  

Н. Крісман

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ

 

До тебе, Господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

Від бездуховності й зневіри

Людців, душею зачерствілих,

Від злої долі та безправ’я,

І тих, які завжди лукавлять,

Від нетерпимості і зради,

Ярма грошей, полону влади,

Від фарисейства лже-героїв

І збайдужілості людської,

Від тих, хто дух вкраїнський нищить,

Забувши все святе та вище,

І наче круків хижа зграя

Вкраїну навпіл розривають,

Розбрату сіючи в нас зерна...

Від всього зла, всієї скверни

Зціли, Всевишній нас Владико,

Щоб вільним став народ великий!

 

 

Учень:                                                                                           М. Сингаївський

МАТИ-УКРАЇНО!

 

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас  –

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

 

Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж у нас одна!

 

Учень:                                                                                                        М. Бакая

У РІДНОМУ КРАЇ

 

Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

 

У рідному краї і серце співає,

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає,

Потоки, потоки, мов струни, течуть.

 

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї.

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

 

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні,

Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.

 

Учень:                                                                                            Р. Купчинський

 

МІЙ КРАЙ

 

Україна – край мій рідний

Від Кавказу по Карпати,

І веселий, і свобідний,

І великий, і багатий.

 

Де є в світі кращі ріки,

Як Дністер, Дніпро-Славута?

Хто покине їх навіки,

Тому в серці вічна смута.

 

Де є в світі кращі гори,

Де таке повітря свіже?

Де шумлять так гарно бори

І хвилює спіле збіжжя?

 

Де ясніше сонце світить,

Де гарніше зорі сяють?

Де ж солодше пахнуть квіти –

Як у нашім любім краї!

 

Учень:                                                                                                     П. Осадчук

 

З ТОБОЮ

 

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина.

З тобою всюди, кожну мить

Говорить Україна.

 

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

 

Послухай, як вода шумить –

Дніпро до моря лине, –

З тобою всюди, кожну мить

 Говорить Україна! 

 

 

 

Учитель:

                 Сьогодні ми часто чуємо слова патріот, патріотизм, патріотичність.

       ???    А що означає для вас це слово? Яке поняття вкладаєте в нього ви?

                                               / відповіді учнів /

Словник

Патріотизм (із грец. – співвітчизник, Батьківщина, Вітчизна) – це любов та відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам (Великий тлумачний словник). 

 

Патріотизм – любов до батьківщини, яка включає в себе готовність постати на її захист та діяти в її інтересах. Патріотизм часто плутають з націоналізмом, але патріотизм є значно давнішим поняттям і несе набагато менше теоретичне навантаження. Націоналізм передбачає, що народи існують як реальні і чітко окреслені цілісності; патріотизм же, з іншого боку, може означати просто прив’язаність до певної місцини або способу життя і не потребує ніякої абстрактної ідеї «країни» (Енциклопедія політичної думки).

 

 

Круглий стіл: «Патріотизм – знак запитання чи оклику»

Питання для обговорення:

• Чи можна виховати патріота?
• З якого віку можуть проявлятися патріотичні почуття?
• Як ви можете проявити свої патріотичні почуття, зараз і в майбутньому?
• Чи можна пишатися своєю країною? Чи  відчували ви це почуття?
• Що ТИ можеш зробити, щоб жителі нашої країни частіше відчували гордість за неї?

Полемічна бесіда: «Що таке патріотизм?»

Питання для обговорення:

Патріотизм – це мода чи самосвідомість нації, що прокидається?

 

Теза для першої групи: «Патріотизм – це мода. Зараз стало модно і вигідно (в моральному і матеріальному відношенні) бути патріотом і заявляти про це».

Теза для другої групи: «Патріотизм – природне почуття кожної нормальної людини. Сучасна українська молодь пишається своєю країною».

 

 

 Учитель:

 

               Сьогодні дуже важливо ще раз підкреслити, що будь-яка країна розсиплеться на порох, якщо її громадян не об'єднує прихильність до землі, на якій вони живуть, бажання зробити життя на цій землі кращим.

            Ми звикли пишатися ратними подвигами нашого народу, але перемоги у війнах не завжди роблять країну багатою і щасливою. Ми справедливо пишаємося нашою культурою, але чомусь вона не завжди захищає нас від аморальних кроків, не позбавила нас від хамства, брутальності, і навіть вульгарності.

              Можливо, підстави для нашого патріотизму лежать не тільки в історії, а й сьогоднішній повазі до себе як до вільних і повних творчої енергії людей, розумінні сусідів, які споконвіків  жили і творили поряд з нами, вмінні заради кращого майбутнього спільно будувати громадянське суспільство на ідеях добра, підтримки, чуйності і милосердя.

 

Учениця:                                                                                               Ф. Пантов

 

КРАЇНА МОЯ – УКРАЇНА

 

Мої нескінченні дороги

Сплелися, мов доля моя,

Я знову вернув до порога,

Де батьківська рідна земля.

 

Країно моя – Україно,

Ще пращурів пам'ять жива,

Знайома тут кожна стежина,

І сонце мене зігріва.

 

Хай пісня твоя, Україно,

Злітає, як птах у блакить,

А мова твоя солов'їна

У кожній оселі звучить.

Піду у садочок вишневий,

Послухаю спів солов'я,

Там ранок зустріну рожевий,

Тобі я вклонюся, земля.

 

 

Учень:                                                                                                  Я. Черняк

 

УКРАЇНІ

 

Україно,

Ти – сонце весняне,

Моя рідна, моя золота...

Твої древні задумані храми,

Старовинні чудесні міста –

Ніби в казці, де час зупинився,

Щоб усе, що було, пригадати:

Тихі співи і танці вогнисті,

Щебетання в садку біля хати,

І тумани, і роси краплисті,

І героїв славетних життя, –

І мале босоноге дитя,

Що біжить радо з піснею в поле

І сміється, хоч ніженьки коле!..

 

 

Учень:                           Люблю цей світ за те, що в ньому є діти.

                                        Люблю цей світ за те, що сонце сія.

                                        Люблю цей світ за те, що можу радіти.

                                        Люблю цей світ за те, що в ньому є я.

                                        Люблю цей світ за те, що в ньому є мама.

                                        Люблю цей світ за те, що в ньому є ви.

                                        Любіть і ви! Любіть  цей світ так само –

                                        І буде він любов’ю нашою цвісти!

     Учениця:                                                                               О. Василенко

***

Я – українка!

Горджуся й радію,

Що рідною мовою

Я володію,

Шевченковим словом

Умію писати

Слова мелодійні

І вірші складати.

Я – українка!

Живу в Україні,

На вільній, єдиній

Моїй Батьківщині,

Де все мені в радість:

Ліси і садки.

Озера й річки,

І глибокі ставки,

Лани неосяжні,

І гори, й долини,

Цвіт білосніжний

У лузі калини.

В душі моїй солодко

Грає сопілка,

Бо я з України,

Бо я – українка!

 

 

 

Замість висновків

 

Учитель: Давайте з’ясуємо, як ви знаєте народні прислів’я та крилаті вислови про рідний край. Отож, продовжіть вислів:

 

• Та сторона мила…  (де мати родила)
• Всюди добре…   (а вдома найкраще)
• Людина без Вітчизни…   (як соловей без пісні)
• Без верби і калини…   ( нема України)
• Кожному мила…   (своя сторона)
• Птицю пізнати по пір’ю…   (а людину по мові)
• Жити…   (Вітчизні служити)
• Можна все на світі вибирати,сину, вибрати не можна…   (тільки Батьківщину)

 

 

Учні:                                         Не розчаровуйсь в Україні.

                                                   Немає єдності у нас - 

                                                   То головна наша провина

                                                   За весь неволі довгий час.

                                                   Не розчаровуйсь в Україні,

                                                   А розумій її печаль.

                                                   Що робиш ти для неї нині –

                                                   У себе спершу запитай.

                                                   Не розчаровуйсь в Україні.

                                                   Вона – свята, а грішні – ми.

                                                   В її недолі часто винні

                                                   ЇЇ ж бо дочки і сини.

                                                   Не розчаровуйсь в Україні,

                                                   Ідеї волі певним будь,

                                                   Бо тільки той є справжнім сином,

                                                   Хто вміє неньки біль збагнуть.

                                                   Не розчаровуйсь в Україні,

                                                   Вір, що мине важка пора,

                                                   Розквітне пишний цвіт калини

                                                   В садах достатку і добра!

 

 

Учитель:

Цьогоріч Перший урок є особливим. Як ніколи, його тема та гасло надзвичайно актуальні для сьогодення – «Україна – єдина країна». Ви, випускники, молоде покоління нашої держави, повинні усвідомити, що лише формування у собі патріотизму, плекання мудрості і милосердя, розуміння бути  сильними і єдиними у діях та помислах  - це ключ до успішного життєвого шляху.  Перед нами виникають проблеми, на які сьогодні  шукають відповіді  політики, військові, економісти, юристи, а також і педагоги: яким чином ми можемо вплинути на ситуацію в країні, як виразити солідарність і ще раз показати, що ми є українці – народ єдиний, свідомий, боголюбивий. Кожний із нас не може бути осторонь тих подій, які сьогодні переживає наша рідна земля. Ми – ВЕЛИКИЙ НАРОД, який просто зобов’язаний триматися і підтримувати один одного і не забувати, що в нас у житті єдина Батьківщина – Україна, як мама, як правда, як добро!

 

                                    / Звучить запис пісні Н. Бучинської «Моя Україна» /