Конспект Першого уроку "З Україною в серці" 2 клас

Конспект першого уроку «З  УКРАЇНОЮ  В СЕРЦІ»

Фраза – напуття: «Тепло моїх долонь і розуму , і серця

Я Україні милій віддаю.»

Мета уроку:  формувати компетентності: ключові (уміння вчитися  –

самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії, працювати згідно з правилами роботи в групі; загальнокультурна  –  дотримуватись норм

мовленнєвої культури; здоров’язбережувальна  –  дотримуватись правильної

постави за партою; предметні  –  поглибити знання учнів про нашу Україну;

розвивати творчі задатки школярів, цікавість до рідного краю; виховувати

патріотів держави, повагу до її символів, бажання стати гордістю своєї

Батьківщини.

Обладнання: карта України, ілюстрації Державних символів України, плакат до Дня Знань, ілюстрації Журавлика, колоска, Корабля Знань.

                                            Хід уроку

І. Організація учнів до уроку.

1. Привітання вчителя.

Пролетіло тепле літо,

В школу повернулись діти.

Відпочили всі нівроку.

Із новим навчальним роком!

- Дорогі діти, шановні батьки. Сонячним зайчиком добігло до свого кінця дзвінкоголосе літо, закінчилися літні канікули. І знову срібний голос шкільного дзвоника покликав  усіх школярів знову сісти за парти і продовжити навчання.

Наші учні вже стали другокласниками, а це означає набагато дорослішими. Сподіваюсь, що не забули ще читати. Писати, розв’язувати приклади і задачі. Я знаю , що вам ще трішечки шкода, що закінчилися канікули, але у школі на вас чекають друзі,вчителі.

На вас чекає багато нового, незвіданого і цікавого у шкільній Країні знань.

Бажаю вам. Мої дорогі другокласники. Найперше бути здоровими увесь навчальний рік, хай легко. Сходинка за сходинкою проходить навчання          у 2 класі, тож успіхів вам у навчанні.

А вам, шановні батьки, злагоди у ваших сім’ях, взаєморозуміння між сім’єю і школою і всіх земних благ.

Наші літні дороги й стежини

Повернули до школи, у клас.

Білі айстри, червоні жоржини

Зустрічають у вересні нас!

 

Пахнуть фарбою класи просторі,

Ой, як хочеться нам до книжок!

Ми від лісу, від степу і моря

Всі злетілись на перший дзвінок.

 

Радість зустрічі, сміх і розмови -

Скільки спогадів буде у нас!

До навчання дзвінок кличе знову,

За знаннями рушати нам час.

 

II. Повідомлення теми і мети уроку.

-  А зараз , діти, уважно послухайте загадку. Якщо ви її відгадаєте, то дізнаєтеся , про що піде мова на сьогоднішньому уроці.

На землі великій є одна країна: 

Гарна, неповторна, красна, як калина. 

І живуть тут люди добрі, працьовиті 

І скажу, до речі, ще й талановиті. 

Землю засівають і пісні співають, 

На бандурі грають і вірші складають 

Про ліси і гори, і про синє море, 

Про людей і квіти. То скажіть же, діти, 

Що це за країна?

Всі діти: — Наша  Україна! 

Тож давайте всі разом прочитаємо з дошки тему першого уроку.

 

III. Розповідь вчителя про Україну.

- Кожна людина завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промовила перше слово, зробила свій перший крок, де промайнуло її дитинство, де вона виросла і змужніла. Це маленька батьківщина людини. Її не вибирають за бажанням чи смаками, як не вибирають рідну маму. Вона тільки одна. Це найкраще місце на землі, найрідніший наш куточок.

А як називається наше місто, де більшість із вас народилися, де ви ходите до школи? Отже, Мостиська – наша маленька батьківщина.

Моє містечко тихе й невеличке,

Та скільки в ньому доброти й тепла!

Я не забуду батьківського краю,

Хоч де б я була, хоч би де жила.

Бо тут для мене все рідне й близьке

Як мама й тато, бабуся й дід.

Люблю я дуже свої Мостиська,

Прославить хочу, як піду в світ.

- Діти, а якщо зібрати докупи, так як ви сладаєте пазли, усі такі куточки, такі маленькі батьківщини наших людей з міст і сіл, що утвориться?

Так, це наша велика держава – Україна – наша Батьківщина.

- Я знаю, діти, що ви любите казки хочу запропонувати вам послухати казку, яка так і називається «Казка про рідний край»

III. «Казка про рідний край»

Немає в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилася, землі, на якій виросла, неба , під яким змужніла. Не тільки людина – навіть птахи й звірі тужать за рідним краєм.

         Одному східному володареві подарували пташку, яка дуже гарно співала. Їй зробили чудову клітку і гніздечко, призначили наглядача.

         Кожного ранку грізний володар приходив до пташки, щоб послухати її спів. Але вона мовчала. Володар скликав на раду усіх мудреців , та старання виявились марними.

         Тоді володар наказав привести мудреця, якого він узяв у полон в сусідній державі. Мудрець порадив повозити пташку по країні, можливо, вона десь заспіває.

         Три роки мандрував із пташкою володар –і все марно.

         Нарешті дісталися вони одного маленького болітця, навколо нього росли хирляві кущики, а кругом простягалися сумовиті піски. Смердючою вологою віяло від болітця, клумбами над ним роїлася докучлива мошкара. Слуги повісили клітку на суху гілочку деревця, виставили вартового і полягали спати.

         Зарожевіла вранішня зоря. Пташка раптом стрепенулася. Вартовий , побачивши це, розбудив володаря.

         А коли бризнув перший промінь сонця, пташка заспівала пісню журби.

         - Ось звідки моя пташка! Це її рідний край, - замріяно мовив володар. Він згадав свою улюблену столицю, де не був уже три роки.-Відчиніть дверцята клітки і випустіть пташку ,- звелів володар.

         І тоді всі пташки заспівали славу рідному краю, заспівали тисячу й одну пісню волі, любові до вітчизни.

         Ось що таке рідна земля і свобода. Співати можна лише там, де дістав життя.

- Чому пташка не хотіла співати у золотій клітці? Чому вона заспівала біля болота?

 

Слухаючи цю легенду, дійсно хочеться співати.

IV. Пісня Наталії Май «На нашій Україні»

V. Поетична світлиця.

З далекого краю,
З далеких світів
Журавлик на крилах
Додому летів,
Минав океани,
Ліси і моря,
Вдивлявсь крізь тумани:
- Чия це земля,
Чиї це долини,
Чиї це луги,
Чию це калину
Гойдають вітри!
Впізнав батьківщину:
- Моя це земля,
Моє тут гніздечко
Родився тут я.

- Залетів журавлик і до нашого класу, бо почув рідну мову, почув, що ми говоримо про Україну. Він приніс для нас конверт. Цікаво, що в цьому конверті?

 

«Дорогі діти! З усіх куточків України я зібрав ці поетичні рядки про наш рідний край. Але на папері вони німі, а з ваших вуст будуть линути, наче пісня. Читайте їх з любов’ю, бо в них любов до України. З повагою ваш Журавлик.»

 

VI.Поетична світлиця.

Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі?
 

Сонце посміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти,
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!

Є багато країн на землі,
В них озера, річки і долини…
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.

Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має,
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краю.

Є багато пташок голосних,
Любі-милі нам співи пташині,
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідній країні.

І тому найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна –
Дорога нам усім Україна!

Люблю тебе, моя Вітчизно мила,
Твої поля і небо голубе,
Бо ти дала мені малому крила.
То як же не любить мені тебе!

 

Люблю твої ліси, струмки, джерельця
І все-усе, що є в моїм краю!
Тепло долонь, і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю!
 

Люблю тебе я, мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на «відмінно»,
Щоб мною ти пишатися могла!

VII. Подорож картою України.
- А зараз давайте уявимо собі, що ми стали маленькими -маленькими  і перетворилися на  таких самих журавликів. Ми піднімаємося високо у небо над  нашою Україною, над великою картою України.

Зверніть увагу, діти, на контури нашої країни. Вони  теж нагадують птаха, який летить.

Україна – це велика держава у частині світу – Європі. Вона займає велику площу, тобто територію, простори на 604 тис.кв.км.

Якби ми захотіли пройти пішки із кінця в кінець, на це було б потрібно більше 100 днів. Із заходу на схід цей простір простягнувся на 2700 км.

На Україні проживає майже 42 млн. людей. Серед нас є не лише українці, але й росіяни. Білоруси, поляки, чехи, німці, татари, молдавани. Всього майже 110 національностей і народностей. І зі всіма українці живуть дружно. Всі вони знайшли в Україні свою Батьківщину.

- А ось кордони України. Нашими сусідами є  такі держави: Польща, Білорусь, Росія, Чехія, Словаччина, Румунія, Угорщина, Молдова.

 - Яке місто є столицею України? А які ще великі міста ви знаєте?

- А хто знає, які моря омивають Україну?А ще на Україні є більше 71 тис. річок, якими, ніби блакитними  нитками, вишита територія України.

 - А як називається найбільша річка України?А ще є такі великі ріки як Дністер, Дунай, Десна,  Південий Буг.

Також на Україні багато озер. Найбільші – Шацькі озера на Волині.

- А які гори є на Україні?

Перегляд відеоролика «Моя Україна»

VII. Гра «Колосок»

1. Які кольори є на Державному прапорі України і що вони символізують?

 

2. Як називається найголовніша, найурочистіша пісня нашої держави (Поет Павло Чубинський, композитор – Михайло Вербицький)

 

3. Як називається Герб України.

 

4. Доповнити вірш, добираючи останнє слово в рядку:

Фарби дасть мені матуся,
Малювати я …(навчуся).
Намалюю рідний край –
Дім в селі, ставок і …(гай,)
Синє небо, жовте сонце
Заглядає у…( віконце,)
Чорнобривці  в квітниках
Полуниці на грядках,
А хліба вже чималі,
В небі линуть …(журавлі).
Тут і гори, і долини,
Тут річки, моря, рівнини,
Тут тварини і птахи,
Ось струмок сховавсь в мохи.

Мати в аркуш подивилась,
Посмішка в очах з’явилась.
І сказала мати сину:
- Я молюсь за…( Україну!).

 

5.Завдання: - Що б ви зробили для України, якби у ваших руках опинилася чарівна паличка?

- А що ви можете зробити для України вже сьогодні?

VIII.Знання – неоціненний скарб.

1. Гра «Мікрофон «Для чого людині потрібні знання?»
2. Легенда     «Невичерпний  скарб».

Жив один надзвичайно умілий, талановитий лікар, його знання і вміння не раз рятували людям життя, повертали сили, красу, радість. По допомогу до славного цілителя зверталися всі: і бідні, й багаті, навіть королі. Вдячні, вони не шкодували золота та інших дарів, тому лікар був досить заможною людиною.

Мав лікар двох синів. Він намагався передати їм свої знання з медицини, навчити всьому, що вмів. Але старший син не цікавився медициною, йому більше подобалося витрачати батькові гроші на розваги. А молодший уважно придивлявся до всього, що робив батько, переймав його досвід та знання.

Коли лікар постарів та помер, сини поділили спадок. Старший взяв собі все золото й коштовності, а молодшому дісталися книги з медицини та різне лікарське приладдя.  Радів старший брат, що молодшому не спало на думку ділити багатство порівну.  Адже всі гроші дісталися йому, тепер було за що розважатися! І старший брат вирушив подорожувати.

А молодший тим часом багато працював. До знань, отриманих від батька, додався власний досвід, і незабаром слава про молодого талановитого лікаря облетіла весь світ. (

Минуло кілька років. Витративши весь батьків спадок, повернувся з мандрів старший брат. Побачивши, що молодший став не тільки відомим і шанованим, а ще й багатим, він зрозумів, що справжнє багатство – це знання. І цей скарб – невичерпний!

- Чому знання названо невичерпним скарбом?

- Який скарб виявився кращим? Чому?

 3. Вікторина «Споряди корабель Знань у плавання»

- Український народ склав чимало прислів’їв і приказок про знання. Щоб підняти вітрила, треба відгадати, назва якого уроку чи предмета підходить до кожного прислів’я.

- Хто багато читає, той багато знає. (Читання)

- Пишуть не пером, а розумом. (Укр. мова)

- Бджола мала, а й та працює.(Труд.навчання)

- Здобудеш освіту – побачиш більше світу.(Природознавство)

- Музика без язика, а говорить.(Музичне мистецтво)

- Сім раз відмір, а один раз відріж. (Математика)

- Весела думка – половина здоров’я. (Основи здоров’я)

IX. Підсумок уроку.

- Ось і добігає свого кінця наш перший у цьому навчальному році урок.           Я  дуже хочу, щоб ви гарно вчилися, любили нашу країну так, як ви любите своїх маму і тата. Обіцяєте, будете старатися?

Присягаєм наш край рідний 
Над усе любити, 
Рідний народ шанувати 
І для нього жити.

Присягаєм - рідну віру 
Завжди визнавати, 
По-вкраїнськи говорити, 
Молитись, співати.

Щоб цвіла Україна моя,

Ми даємо обіцянку нині:

Вчитись так, щоб набуті слова

Пригодились моїй Україні!

 

- Пам’ятайте, діти, що немає на світі нічого святішого і ріднішого, ніж рідна земля, наша Батьківщина. Будьте горді називатися українцями і несіть у світ лише радість і добро!