Дана розробка сценарію допоможе розширити та поглибити знання дітей про Великодні свята. Показати красу і значущість одного з найвеличніших християнських свят. Виховувати повагу до традицій свого народу, любов до рідного краю; ознайомить з історією виникнення писанки , із символікою знаків на писанках.
Славимо Великдень
Мета: розширити та поглибити знання дітей про Великодні свята. Показати красу і значущість одного з найвеличніших християнських свят. Виховувати повагу до традицій свого народу, любов до рідного краю; ознайомити з історією виникнення писанки , із символікою знаків на писанках.
Обладнання: виставка писанок, крашанок, атрибути до інсценівки, ілюстрації із зображенням писанок, презентація.
Хід свята
1-а ведуча
Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі, в Україні, починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані зі стародавніми віруваннями, звичаями.
2-а ведуча Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни — гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Весна — бажаний гість, її закликають дівчата піснями-веснянками.
Пісня « Крапельки»
1-й учень
Прийди до нас, весно,
Із радістю, із великою до нас милістю,
Із житом зернистим,
Із пшеничкою золотою
І вівсом кучерявим,
Із ячменем вусатим,
Із просом і гречкою.
2-й учень
Із калиною-малиною,
Із чорною смородиною,
Із грушами, із яблучками,
Із усілякою садовиною,
Із квітами лазуровими,
Із травою-муравою!
3-й учень
Ой весно, Весняночко!
Іди до нас, наша паняночко!
4-й учень
Ой, Весно, Весняночко
В земній хустинці!
Принеси нам, Весняночко,
Чарівні гостинці.
5-й учень
Дивіться, ось вона,
Весна- красна довгождана,
Люба гостенька бажана.
Весна
Чую! Чую! Іду! Спішу!
Як тільки пісню ,я почула,
На свято одразу ж до вас прибула
Та квітів принесла вам багато.
Тож не будемо більше сумувати,
Бо, як приходить в гості Весна,
Радість з собою приносить вона.
6-й учень
Матінко Весно. Де ти зимувала?
Весняночко паняночко, кого ти привела?
Весна.
Це мої брати – весняні місяці.
Березень
У березні земля
Прощається з торішніми снігами
І пролісок з вологими листками -
В колисці лісу перше немовля.
Березневі струмки - водограї співучі,
Перші діти весняного сонця дзвінкі.
Як же люблять пробуджені верби плакучі.
В тій воді полоскати свої коси тонкі.
Квітень
Весно, весно , перші квіти
Розцвітають на землі.
Сині проліски привітно
Зводять вінчики малі.
Травень
Мати Божа
Білий купіль пряде на покров.
Шиє нитку то жовту то синю,
То червону , як лицарів кров,
Щоб прийняти усю Україну
Під свій материнський чистий покров.
Весна Серед трав зелених і рясних.
Весна красна надходить,
Свої крила підводить
Над полями та гаями, Над вишневими садами,
Над левадами студеними
Віє крилами зеленими
Кажу, земле пробудися
Квітом чистим одягнися!»
1-а ведуча.
З приходом весни все пробуджується у природі. І саме навесні ми святкуємо Великдень.
Які в народу звичаї крилаті!
Який багатий наш духовний світ!
Традиції живуть у кожній хаті,
І їх вивчають діти з юних літ.
2-а ведуча.
Традиції ніколи не вмирали
Їх українці свято берегли
А в світлий час їх з пам’яті дістали.
І, наче стяг, в майбутнє понесли.
Великдень – одне з найбільших свят християн, що святкується навесні в Україні ще з 10 століття і пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, тому й отримало назву Великий день, або Великдень.
7-й учень
Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
8-й учень Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку як усмішку підносить,
Христос Воскрес! Воїстину Воскрес!
9-й учень
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотились між людьми.
Христос воскрес! Воістину воскрес!
10-й учень
Великий день! Великий день!
Ясний Великдень на землі.
Багато радості, пісень
Приніс нам янгол на крилі.
11-й учень
Душа стає в цю днину молодою.
Забувши що слова бувають злі,
І повняться старання добротою
На ранньому скоромному столі.
12-й учень
Народ радій! Христос воскрес!
Встав над правителем Пилатом
У дивнім сяєві небес.
Ця ніч навіки стала святом.
1-а ведуча.
У християнські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну. За народними спостереженнями цього дня і сонце світить якось особливо.
2-а ведуча.
За тиждень до Великодня відзначають Вербну неділю. В цей день жінки, нарізавши вербових гілочок, несли їх до церкви посвятити. Галузки зберігали як оберіг від недуг і грому.
13-й учень
Уся у котиках - пахуча і зелена
В неділю вербну вербочка свячена.
Легенько б’є по плечах, наче мовить:
За тиждень вже Великдень! Чи готові?
14-й учень
На дзвіниці дзвони дзвонять-
Великодні , голосні.
Всюди втіха, всюди гомін,
Всюди радісні пісні.
15-й учень
Христос Воскрес ! Радійте діти!
Біжіть у поле ,і в садок.
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий Хрест вінок.
16-й учень
В церкві гарно ладан пахне.
Світять зоряно свічки.
І співають « Боже Милий!»
Наче янголи,які.
1-а ведуча.
Невід’ємна частина Великоднього свята – писанка. З давніх - давен яйце є символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.
2-а ведуча.
Великодньої суботи жінки та дівчата готували писанки та крашанки. Послухайте казочку. Як з’явилася писанка.
Інсценізація « Великодньої казочки».
Автор
Курка з нашого села-
Гляньте – писанку знесла!
Може не повірить хтось –
Ось вона у мене – ось!
Тут узори, там узори,
А між них високі гори.
Яйце
Я – яєчко невеличке, маю кругле біле личко,
Я сьогодні народилось, у гніздечку опинилось.
Хочу все на світі знати, щоб розумним добрим стати.
Час мені йти погуляти, на подвір’ї покружляти.
Ой – ой – ой дивись під ноги!
Ти мене ледь не розбила!
Серед рівної дороги
Ти на мене наступила.
Лисичка
О! Яєчко? Це цікаво!
Вибач, вибач , будь- ласкаве,
Не кричи поводься тихо,
А то ще накоїш лиха.
Лисичка
Є тут чимось поживитись?
Ну, нема на що дивитись!
Це що маленьке, біленьке,
І з усіх сторін гладеньке?
То яйце таке кругленьке
І, мабуть смачненьке!
Яйце
Ні, не можна, не підходь!
Краще звідси ти виходь!
Лисичка
Ой, злякалась дуже сильно!
Вся тремчу,
Чи бува тебе боятись!
Я тобою наїдатись
Ввечері сьогодні буду!
Адже завтра буде свято,
Треба гостей пригощати.
(Чує гавкіт)
Пес Бровко
Гав – гав – гав! Знов забрела
Ти до нашого села.
Що, вже в когось щось украла
Й під спідницею сховала?
Лисичка
Любий песику , чому
Ображаєш ти куму?
Не беру чужого я
Ні вночі, ні серед дня.
Бровко.
Гав – гав – гав!
Носом чую я брехню,
Я тебе руда зловлю!
Лисичка.
Що ти скоїв , що вчинив!
Ледь Яєчко не розбив!
Бровко.
А! Так ти яйце сховала,
З курника його забрала?
Віддавай його сюди, щоб не сталося біди,
Та тікай собі у ліс, доки цілий в тебе хвіст.
( Лисиця втікає до лісу)
Я – хоробрий пес Бровко, оцей двір охороняю,
Всіх злодюг і крадіїв від оселі проганяю.
Гав – гав – гав! Гавкаю завзято,
Можу навіть покусати. Гав.
Я візьму Яйце біленьке,
Покладу в гніздо тихенько.
Мишка
Сіра мишка шкряботушка
У сивенькому кожушку
Добру маю вдачу, хату ,і город, і дачу.
Семеро дрібненьких діток,
Кожен їсти просить
Просить про запас
Як мені прогодувати?
Їжі стільки не дістать?
Завтра свято , а у мене
В хаті не валявся кіт
Щей у гості зайде кріт
Що робити не відомо…
Що то вигляда з-за дому?
Ба ,то куряче яйце!
Ой яке ж воно смачне!
Яйце
Ні, не можна, не підходь!
Краще звідси ти виходь!
Мишка
Саме так! Я буду слухать
Там якесь мале яйце
Буде вчить воно мене!
Завтра свято гості в хаті,
Як мені тебе минати?
Яйце
Все, настав мій смертний час! Мишенятам з’їсти дасть
Сіра миша мене враз.
Прощавай моя надія,
Не здійсниться моя мрія!
Мишка
Ой, хтось йде, щось шарудить
І травою шелестить!
Хто по стежці теліпає?
Прощавай святкова страво!
Видно не моя це справа-
Щось на вулиці знайти
Та додому принести
Е-хе-хе! Моє ти горе!
Не всміхнулась мені доля!
Катерина
Моя рідна сторона – Україна мила
А звуть мене усі просто: Катерина
Із джерела я води наберуся,
Називають мене лагідно Катруся!
До криниці піду я стежинкою,
Називають мене Катеринкою.
О, на стежині яйце!
Не до сподоби мені це!
Мабуть, курка ряба знесла
І на місце не віднесла!
Треба із собою взяти
Та бабусі показати.
А бабуся спече паску,
Буде в ній добро і ласка.
Ще й з родзинками, й медком,
Буде паска з молоком.
Бабуся
Моя рідна Катерино
Лагідна моя дитино!
Завтра свято , тож давай
Мені в хаті помагай.
Підмети помий підлогу,
Потім сядем на розлогу
Вербу будем малювати
Свою хату прикрашать
А потім навчу тебе я
Малювати писанки.
Ось поглянь які вони.
Катерина
Я буду вчитись вишивати
І писанки навчусь писати.
Ось принесла свіже яйце
Воно кругленьке мов сонце.
Бабуся
Давай яйце ми зробимо пасхальним
І розмалюємо ми так, щоб словом схвальним
Круг люди говорили нам.
Катерина
Я, згодна рідненька з тобою
За фарбами я з тобою!
Яйце
Здійснилась моя мрія,
Справдилась моя надія.
На майбутнє із сьогодні
Я яйце вже великоднє.
Пісня «Писанка»
Розмалюю писанку, розмалюю
Коника гривастого намалюю
Розмалюю писанку, розмалюю
Соловейка любчика намалюю.
Приспів
Писанка, писанка веселковий цвіт
Писанка, писанка мій дитячий світ.
ІІ- куплет
Розмалюю писанку, розмалюю
Різьблену сопілочку намалюю
А моя сопілочка буде грати
Буде коник весело танцювати.
Не можна собі уявити великодніх свят без барвистих кольорових писанок, крашанок. У жодного народу нема таких прекрасних мальовничих писанок, як в українців. Писанку розписували ще наші пращури, вони відображали у них свої погляди, вірування.
2-га ведуча
Воно символізувало сонце і весну. Яйце відвертало від людей лихі сили, а добрі об’єднувало разом, зміцнювало їх. Наші предки вірили, що писанки мають магічну силу, і тому дарували їх одне одному на свято. Це вірування збереглося і до наших днів, ми теж даруємо їх одне одному.
17-й учень
Гарна писанка у мене,
Мабуть кращої нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала диво - пташку,
Вісім хрестиків дрібних,
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала -
Зіпсувала п’ять яєць,-
Та як шосте закінчила,
Тато мовив : «Молодець».
Я цю писанку напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами, і для тата
Дві ще кращих напишу.
18-й учень
Я з-за столу не вставала,
На яєчку малювала
Роду нашого святиню -
Українську берегиню.
Гарна писанка у мене,
Бо вона для тебе ,нене.
19-й учень
А я писанку витну паперову
На ній зроблю квіточку кольорову
Ще приклею пасочку духм’яненьку
І тендітну гілочку зелененьку.
Потім тонку свічечку витинаю
І її на посочці приєднаю.
20-й учень
В хаті на осонні
Сяду на ослоні
Сяду я скраєчку-
Розпишу яєчко.
Нумо пензлик потанцюй,
Гарно писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочок ,і поля.
Сильний і міцний дубок, А на ньому – яструбок
1-ша ведуча
У п’ятницю чи суботу пекли паску – хліб, який символізує вічність людського життя.
Ох і гарна, ох і гарна пасочка рум’яна!
Ох духмяна, ох духмяна пасочка рум’яна.
Тішиться маленька паска, тішуся і я,
Що тримаю я її в руках, що вона моя.
У Великодню ніч не лягали спати: Бог роздає щастя тим, хто не спить. У церкві відбувався урочистий ритуал- святкова служба, освячення пасок, крашанок , ковбаси.
2-га ведуча.
Повернувшись додому з освяченою паскою, тричі промовляють: « Свята паска у хату, вся нечисть із хати». Їли все свячене, а починали сніданок із крашанки, розрізаної на стільки частин, скільки було членів сім’ї.
1-ша ведуча.
Із залишками святкової їжі поводилися обережно. Бо існує повір’я: якщо миша з’ їсть освяченої паски, то в неї виростуть крила і вона перетвориться на кажана. Тому рештки святкової трапези збирають і закопують у таке місце, де ніхто не ходить, щоб не топтати святого.
21-й учень
Христос Воскрес!
Усе радіє,
Сміється сонечко з небес.
Прозора річечка леліє –
І пролісок тремтить увесь.
Пташки співають у полі, лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розпливалися-
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
22-й учень
Христос Воскрес! – шепочуть квіти,
Несеться шелест їх по лузі.
Христос, Воскрес»! – вкраїнські діти,
Радійте всі , ви наші друзі.
«Христос Воскрес» - щебече дивно
Мала пташина – у гніздечку.
23-й учень
« Христос Воскрес»! – моя родино,
Моя хатино, моя школа.
«Христос Воскрес»! – Дніпро клекоче
Й несе цю вість у Чорне море.
Вкраїно встань, протри вже очі.
Всміхнись, забуть про горе.
«Христос Воскрес»