Конспект+Презентація 7 клас інтегров.урок "КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ КІНЦЯ Х – ПОЧАТКУ ХІ СТ."

Картка №1

Значного розвитку в Київській Русі досягла освіта. За часів правління Ярослава Мудрого поширюється книгарство. Він не тільки зі­брав бібліотеку в 960 книжок, але й сам займався перекладами з грецької.

Важливе місце серед різноманітних книжок того часу посідали літописи (історичні твори, в яких розповіді про події та факти подаються за роками).

Вони особливо поширилися, починаючи з X ст. після прийняття християн­ства. Авторами літописів переважно були представники духовенства.

У літописах відбилися найважливіші події в житті Київської Русі. Тому опрацювання текстів літописів має непересічне значення для дослід­ження минулого нашого народу. Літописи складали не лише у Києві, а й у інших містах Київської Русі: Чернігові, Переяславі, Новгороді, Пскові, Суздалі, Галичі тощо.

Запитання:

1. Скільки книжок налічувала бібліотека Ярослава Мудрого?
2. Що таке літописи?
3. Хто був авторами літописів?
4. У яких містах складали літописи?

Картка №2

Завдання: списати текст.

Першим історичним твором, можливо був «Літопис Аскольда», створений ще в 60-80-х роках ІХ ст. Анастас Корсунянин в 996 р. укладає в Десятинній церкві перший літописний звід, що дістав назву «Найдавніший Київський звід». Митрополит Київський Іларіон написав знаменитий твір «Слово про закон і благодать», присвячений Володимиру Великому. Ігумен Печерського монастиря Никон у 1078 р. створив самостійний літописний звід з 1039 по 1078 р.

Найбільш відомою серед літописних творів є «Повість минулих літ» Нестора - одне з унікальних творінь середньовіччя.

Інтегрований урок з історії України та української літератури у 7 класі

ТЕМА: КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ КІНЦЯ Х – ПОЧАТКУ ХІ СТ.

Мета: дати уявлення про розвиток писемності та рівень освіченості населення Київської Русі; ознайомити з найвизначнішими пам’ятками цього періоду; охарактеризувати розвиток мистецтва; формувати навички самостійної роботи, розвивати вміння аналізувати, висловлювати власну думку, працювати з різноманітними історичними джерелами; виховувати в учнів любов і повагу до книги, до митців далекого минулого, шанобливе ставлення до культурних здобутків українського народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань та умінь; інтегрований урок: історія України та українська література.

Навчально-методичне забезпечення: підручники, навчальні посібники, робочі зошити, картки, дидактичні матеріали, картки з завданнями для гри, «Цікавинка - торбинка», комп’ютер та мультимедійний проектор з презентацією.

Поняття: культура, билина, мозаїка, фреска, ікона, графіті, літопис.

Хід уроку

СЛАЙД №1

І. Організаційна частина уроку.

Добрий день, діти! Сьогодні 4 грудня  і ми проводимо з вами інтегрований урок, тобто історії та української літератури. Відкриймо зошити і запишімо число, класна робота.

Прийом “Гарний настрій” - Побажання творчості, гарного настрою.

- Урок ми плануємо провести насичений та змістовний. Тож я бажаю вам виявити всі свої знання, показати творчі здібності, щоб з уроку ми пішли з добрим настроєм, гарними оцінками, а головне, з запасом корисних знань.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Ми помандруємо до столиці України — Києва. Яким це місто було тисячу років тому? Як жили його мешканці? Чим уславилося воно за часів правління Ярослава Мудрого? Що залишили нам наші пращури у спадщину? Якою була культура Київської Русі? Для того, щоб отримати відповіді на ці запитання, нам знадобляться знання, які ви отримали раніше.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Ви вже об’єдналися в групи. І ми будемо працювати  в них впродовж всього уроку. Для ефективної роботи вам потрібно обрати керівника групи, який протягом уроку буде скоординовувати ваші дії.

Зараз ми попрацюємо в групах, а деякі учні – індивідуально.

Гра « Скринька літератора».

Про минуле нашої країни ми з вами знаємо з історії та творів українських письменників, які намагалися збагнути долю нашого багатостраждального народу. Зі сторінок художніх творів дихає старовина, постає життя наших предків, миготять у стрімкому бігу коні, схрещуються списи, дзвенять шаблі гартовані об шоломи…

Знайдіть у себе на партах «Картку №1». На ній – уривки віршів, присвячені видатним постатям української історії.

Ваше завдання: впізнати персонажа й створити словесний історичний портрет за схемою (схема проектується).

СЛАЙД №2  Метод «Прес»

1. Ми, порадившись у своїй групі, вважаємо, що у вірші йдеться про..

2. Тому що…

3. Отже, ми вважаємо…

Вірші О.Олеся, Ю.Шкрумеляка , І. Франка про князів. (Олег, Святослав, Ігор, Ольга).

І група

І, коня свого спинивши,

Він говорить: «Вояки!»

Хай же матір’ю нам стане

Славний Київ на віки!

На воротях Царгорода

Князь… свій щит прибив.

На воротях Царгорода

Український щит висів!

СЛАЙД №3           ІІ група

І на Царград, і на Кавказ

Господар цей ходив не раз

Збирав полюддя із древлян,

Все більші норми вимагав,

Орел. Та кляті вороги

Роздерли князя на шматки.

СЛАЙД №4  ІІІ група

Що за дівчина – краса!

Заговорить: думка – сонце;

Очі – сині небеса.

……….

Князювала дуже мудро

Й зміцнила державу,

І древлянам відплатила

За мужа поправу…

СЛАЙД №5           ІV група

Усе життя провів в походах.

На битву, як на свято, йшов.

Та на дніпровських на порогах

Свою геройську смерть знайшов.

Хан з його черепа зробив –

І золотом прикрасив чашу.

Якого хана князь розбив?

Чекаю відповідь я вашу.

Запитання й завдання.

1.  Згадайте, що таке «культура». СЛАЙД №6

К у л ь т у р а (лат. Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних, духовних і нематеріальних цінностей, створених людством протягом його історії.

2. Які галузі включає в себе це поняття? (Освіта та наука, музика, література, театр, архітектура, образотворче мистецтво, декоративно-прикладне мистецтво тощо)

ІV. Оголошення теми та мети уроку.

 Ви вже зрозуміли, що сьогодні ми будемо говорити про культуру.

СЛАЙД №7 Тож тема нашого уроку «КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ КІНЦЯ Х – ПОЧАТКУ ХІ СТ.» Запишіть її в зошити.

На уроці ви дізнаєтеся про розвиток писемності та рівень освіченості населення Київської Русі; ознайомимося з найвизначнішими пам’ятками цього періоду; схарактеризуємо розвиток мистецтва; з пошаною будемо ставитися до минулого нашого народу.

V. Вивчення нового матеріалу

1. Усна народна творчість, літописання і література Київської Русі кінця Х – поч. ХІ ст.    СЛАЙД №8

Учитель літератури.

Репродуктивна бесіда за запитаннями.

Краще зрозуміти духовне життя східних слов’ян дозволяє усна народна творчість доби Київської держави.

¿ - До речі, що таке народна творчість?

СЛАЙД №9 Усна народна творчість цього періоду надзвичайно різноманітна: билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки. У билинах оспівувалися військові перемоги київських князів та їхніх дружин.

СЛАЙД №10 До найдавніших належить група билин про князя Володимира Красне Сонечко, який разом із богатирями Іллею Муромцем, Альошею Поповичем та Добринею Микитичем захищає Русь від ворогів.

- Зверніть увагу, що ж таке билина? На це питання ви знайдете відповідь у підручнику С.71. Знайдіть визначення та запишіть його в зошит.

Робота в зошиті.

СЛАЙД №11  Робота з термінами і поняттями

Б и л и н а — староруська епічна пісня-сказання про знаменні події з життя народу і героїчні подвиги богатирів.

¿ - Що символізують в казках Змій Горинич та інші злі сили?

(СЛАЙД №12 У казках неодноразово відзначився подвійний символ змії. З одного боку людина, яка з’їла серце змія, зможе пізнати мову тваринного і рослинного світу. Тож вони асоціювалися мудрістю і знаннями.

СЛАЙД №13 З іншого боку, знаменитий змій Горинич виступає в ролі підступного лиходія, з яким змушені ризикуючи життям боротися відважні богатирі. Перемога ж над ним означає те, що абсолютне торжество добра над злом. )

СЛАЙД №14  Імена героїв казок часто допомагають зрозуміти, якими були їхні вчинки в уявленні русичів. Зокрема, ім’я відомого казкового персонажа Кощія Безсмертного походить від руського слова «кощій», яке на Русі було синонімом слова «кочівник».

Найдавнішими серед східнослов’янських народних пісень є обрядові, які виникли ще в дохристиянські часи. Вони були пов’язані зі святкуванням настання весни і нового року, відзначенням свят урожаю і сонця, обрядами весілля і похорону.

• Які ви знаєте календарно – обрядові пісні? СЛАЙД № 15

Так от, діти, підсумовуючи вище сказане, що усна народна творчість – справжній скарб народу. Нація, яка забуває це, втрачає своє коріння і духовно бідніє.

Учитель історії.

Пізніше, за часів правління Ярослава Мудрого, поширюється книгарство. Він не тільки зібрав бібліотеку в 960 книжок, але й сам займався перекладами з грецької. Важливе місце серед різноманітних книжок того часу посідали л і т о п и с и (історичні твори, в яких розповіді про події та факти подаються за роками). Вони особливо поширилися, починаючи з X ст. після прийняття християнства. Авторами літописів переважно були представники духовенства.

Учитель літератури

СЛАЙД №16  Найбільш відомою серед літописних творів є «Повість минулих літ» Нестора-літописця –  одне з унікальних творінь середньовіччя.

¿ - А що ви знаєте про Нестора - літописця?

Нестора часто називають літописцем. Це так, він справді вів літопис, але правильніше його називати письменником та істориком. Не просто першим професійним істориком Русі, а батьком усієї нашої історії.

Нестор-літописець стояв біля витоків української писемності, збирав відомості про походження свого рідного Києва, його засновників, розповідав про події, що відбувалися на його очах.

Втім, літопис - не лише історичний твір, а й частково художній.

Зараз ми з вами спробуємо визначити особливості літописів, що стосуються літератури й ті, що стосуються історії, зібравши їх у два разки намиста.

Знайдіть на партах «намистинки», ознайомтеся з їх змістом і розташуйте у відповідні місця.

(Розподілити ознаки, записані на кружечках жовтого і синього кольорів, зібравши їх у два разки намиста: особливості, що стосуються історії й літератури окремо)

•                   збереження хронологічного порядку; - І,Л

•                   синтаксис складний; - Л
•                   включення легенд, переказів; - І,Л
•                   короткі речення; - Л
•                   використання алітерацій; - Л
•                   використання символів; - Л
•                   ритмічність тексту; - Л
•                   використання реплік дійових осіб; - Л
•                   називання справжніх імен(князів) учасників; - І
•                   змалювання реальних подій. – І

Підведення підсумків роботи, презентація «разків намиста».

ХВИЛИНКА ВІДПОЧИНКУ: “Зустріч з князем”

   Чи хочете ви подивитися на княжий двір та побачити, як живе князь Ярослав Мудрий?

Спершу потрібно дістатись до Києва. Сідлаємо коня, сідаємо верхи. Поїхали. Нарешті вдалині ми щось побачили (учні приставляють долоню до очей). Та це ж мури міста де живе Ярослав. Під’їжджаємо до Золотих Воріт та стукаємо у браму. Ми в’їжджаємо до Києва, мандруємо до княжого двору. Як же тут гарно з подивом розглядаємо ми будинки та храми. Ось нарешті і приїхали, треба зупинитися. Злізаємо з коня і прямуємо до княжого дому. А нам на зустріч сам князь з дружиною, обговорюють як Русь від ворога захистити. Ми підходимо до князя низько вклоняємось.  Зустрів нас князь тепло і привітно і запрошував приїздити ще.

2. Розвиток архітектури й образотворчого мистецтва  СЛАЙД №17

Учитель історії.

Археологічні та літописні знахідки свідчать про високий рівень розвитку архітектури Русі. Зокрема, кожен із великих руських «градів» мав досить складну для свого часу систему оборонних укріплень. Вони складалися з валів, оточених глибоким ровом. На валах споруджувалися дерев’яні стіни з оборонними вежами.

У багатьох народів світу є архітектурно-історичні пам'ятки, що є їх гордістю. Це –  собор Паризької богоматері у Парижі, храм св. Петра у Римі, храм св. Марка у Венеції та інші. Саме до таких пам'яток належить і Софія Київська – скарбниця давньоруської культури.

Деякі учні отримали індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про найвизначніші пам’ятки архітектури часів Київської Русі. Послухаємо повідомлення про Десятинну церкву.

Повідомлення учнів про Десятинну церкву та Софійський собор

СЛАЙД №18

Десятинна церква

Найбільша мурована церква Києва – Десятинна, була збудована в 989 – 996 роках. Вона відома ще з літописів і археологічних досліджень. Князь Володимир виділив на її побудову та утримання десяту частину своїх прибутків – десятину, звідси й походить назва церкви. Десятинна церква мала один купол, була прикрашена фресками, мозаїками, мармуром з мистецькою різьбою. Ікони, хрести та церковний посуд було привезено з Корсуня. У Десятинній церкві містилася княжа усипальниця, де поховано князя Володимира Святославича та його дружину – візантійську царівну Анну. Сюди було перенесено з Вишгорода прах княгині Ольги. Церкву кілька разів грабували. А знищили її монголо-татари під час навали в 1240 р.

СЛАЙД №19

Софійський собор

За князя Ярослава Мудрого будувалось багато пишних храмів. Але перлиною українського мистецтва був і залишається храм святої Софії. Він збудований на честь перемоги руського війська над печенігами в 1037 р. Цей храм має тринадцять куполів. Як більшість церков того часу, вона мала грубі мури, в яких великі квадратні цеглини чергувалися з каменями, і все це було скріплене вапном. Всередині стіни були вкриті мозаїками і фресками.

У мозаїках Софійського собору руські майстри використали смальту (кольорове скло) 177 відтінків. Близько 3000 м² у соборі займали фрески. Особливістю Софійського собору стало те, що його прикрашають одночасно мозаїки і фрески: за візантійською традицією, їх не поєднували в одному храмі. Найбільш відомими є мозаїка Христа-Вседержителя та Марії-Оранти (Заступниці).

Храм  - одна з небагатьох уцілілих споруд часів Русі. Пам’ятка української архітектури та монументального живопису ХІ – ХVІІІ століть. Віднесений до об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО з 1990 року.

Робота з термінами і поняттями

Із повідомлень ви почули такі слова як мозаїка, фрески, графіті, ікони. І зараз ми про них поговоримо. СЛАЙД №20

Однією з особливостей соборів часів Київської Русі є використання мозаїк та фресок.

М о з а ї к а — зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців тощо.

Ф р е с к а — картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.

На стінах Софійського собору досі залишилися написи та малюнки, залишені священиками та відвідувачами собору. Ці написи та малюнки мають  загальноприйняту назву – графіті. На сьогодні виявлено понад 7000 графіті. Кількість свідчить про високий рівень писемності в Русі-Україні.

Г р а ф і т і — стародавні написи та малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посуді, стінах тощо.

До яскравих і неповторних явищ образотворчого мистецтва Київської держави, крім мозаїк і фресок, належить іконопис.

Спочатку ікони завозилися з Візантії та Болгарії, але згодом на Русі сформувалися місцеві традиції іконопису. Руські майстри завжди дотримувалися візантійського канону (твердо встановленого правила, що було зразком) іконопису, який оберігався православною церквою, але ніколи не копіювали візантійські ікони. На Русі ікони писалися на дошках.

І к о н а — у православ'ї та католицизмі живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Христа, Богородиці, святих і подій зі Святого Письма, якому поклоняються віруючі.

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Ось і добігає кінця наш урок.  А чи всі були уважними під час уроку? Ми зараз перевіримо. Проведемо графічний диктант. СЛАЙД №21

1.     Билини, перекази, пісні, загадки, прислів’я, приказки, казки відносять до усної народної творчості. (Так).
2.     Софійський собор найстаріший мурований храм на Русі. (Ні).
3.     Мозаїка — картина, написана фарбами на свіжій вогкій штукатурці. (Ні).
4.     Фреска — картина, написана фарбами на свіжій вогкій штукатурці. (Так).
5.     Автором «Повісті минулих літ» є митрополит Іларіон. (Ні).
6.     Зображення Христа, Богородиці, святих і подій зі Святого Письма називають іконою. (Так).
7.     У мозаїках Софійського собору використано 177 відтінків смальти. (Так).
8.     Десятинна церква була збудована в 1037 році. (Ні).
9.     Староруська епічні пісні про знаменні події з життя народу і героїчні подвиги богатирів називають літописами. (Ні).
10. Нестора-літописця можна сміливо назвати батьком вітчизняної історії. (Так).

VІІ. Підсумки уроку

Учитель історії:

Протягом уроку кожен із вас мав нагоду поповнити свої знання з теми «Культура Русі - України». Висловіть свої емоції й почуття.

СЛАЙД №22

Метод «Відкритого мікрофона»

Я дізнався ...

Я навчився ...

Мені сподобалося ...

Для мене стало новим ...

Мене здивувало ...

СЛАЙД №23

VІІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал §9, С.69-75
2. Підготувати розповідь про одну з архітектурних пам’яток Київської Русі.
3. Складіть перелік літературно-мистецьких творів про Київ (за бажанням)
4. Підготуватися до тематичного оцінювання, повторивши §§6 – 9.

Г р а ф і т і

І к о н а

М о з а ї к а

Ф р е с к а

Л і т о п и с

Б и л и н а

К у л ь т у р а