Конспект ранкової зустрічі для 2 класу "Диво природи - вода"

РАНКОВА  ЗУСТРІЧ

Тема. Диво природи – вода

Мета: формувати уявлення про значення води в природі, цінність її для людей,  перетворення води з одного стану в інший, про участь людей в охороні та збереженні води; формувати вміння висловлювати оцінні судження; виховувати естетичне сприймання природи, прагнення берегти природу, охороняти її, зокрема воду.

ХІД  ЗАНЯТТЯ

I. Привітання

Сонечко прокидається

І з усім вітається:

З пташиною ріднею,

З пахучою землею,

Зі мною, з тобою,

З тихою водою.

- Чи привіталось сонечко сьогодні з вами? Чому?

(Ні, тому що зранку дощить, на небі хмари).

- Недаремно є  народна прикмета «Осінь іде – дощі за собою веде».

- Для чого потрібен дощ?

     Микола Міщенко пише так про воду: «Якби мені дове­лося писати гімн всепланетному життю, неодмінно почав би його з величальної пісні на честь Води, і закінчив би щонайглибшою вдячністю цій живильній рідині». Чому таке поклоніння? Вода — це життя. Саме з води вийш­ли всі живі істоти, тому і ми — діти води. Вона вгамо­вує нашу спрагу, дає життя ланам, зігріває будинки, сте­литься перед кораблями.

- Давайте і ми спробуємо скласти свій гімн воді. Кожен назве ознаку води одним словом.

Наприклад: вода чиста, прозора, життєдайна, гомінка, дзвінкоголоса, шумна, кришталева, смачна тощо.

ІІ. Ранкове повідомлення

 Робота з плакатом, обговорення новин.

ІІІ. Обмін інформацією

Дитина-автор займає місце в «кріслі автора»  та  зачитує казку.

       Ось чисте джерело, що пробивається з-під великого каменя.

— Послухайте-но, ви, маленькі жваві хвильки, розкажіть мені: чому ви так поспішаєте, куди й звідки біжите? Де ви були досі й що робили? — запитав камінь.

— Ми,— сказали перші дві краплі,— були сніжинками...

— Ми були двома градинками,— забелькотіли інші краплі...

— А ми були двома росинками й напоїли спраглу конвалію,— обізва­лися ще дві.

— Ми носили кораблі на морі; ми напоїли спраглого і врятували йому життя; ми обертали млинове колесо, нас спінював пароплав; ми були солодким соком у вишнях, ми — ліками ...— дзвеніли одна за одною прозорі крапельки...

- О, не думай, що ми нічого не робимо,— загомоніли всі краплини разом.

— Ми ніколи не знаємо спокою. Напрацювавшись досхочу і в

хмарах, й у траві, і в місті, напоївши мільйони рослин, тварин і людей, ми поспішаємо в річку, а тоді — у широке безкрає море..:

    Промені сонечка пригрівають нас і перетворюють у легкий туман. Піднявшись високо, ми стаємо хмарами й линемо по небу...

 Запитання до змісту казки:

— Про що розповіли маленькі хвильки?

— Ким були хвильки спочатку?

— Що вони робили?

— Де працювали хвильки?

— Чому хвильки не мали ніколи спокою?

— Куди вони поспішали після роботи?

— Що роблять промені сонечка з маленькими краплинками?

— На що вони перетворюються?

— І куди ж вони подорожують потім?

ІV. Інтерактивна технологія «Мозкова атака»

— Як ви розумієте вислів «Вода — вічна мандрівниця»?

а)  діти висловлюють свої ідеї;

б)  учитель записує їх на плакаті;

в) зібрані ідеї групуються, аналізуються дітьми;

г) вибирають ті ідеї, що, на думку класу, допоможуть відповісти на  питання.

Підсумок: переходячи з одного стану в інший, вода таким чином перебуває в постійному русі, вона може знаходитись і в атмосфері, і на ґрунті, і під землею. Вода – справжня мандрівниця.