Конспект інтегрованого інтерактивного заняття у 2 класі (НУШ)

Тема дня: «Осінь змінює все навколо»

Мета

• Читання: формувати навички свідомого, виразного читання; вчити визначати персонажів, головну думку казки, знаходити в тексті слова, що передають звуки осені.

• Українська мова: дати поняття про слово як назву предмета; вчити ставити питання хто? що? до слів-назв предметів і знаходити їх у тексті.

• ЯДС: пояснити, чому змінюються пори року (рух Землі навколо Сонця, нахил земної осі); встановлювати зв’язки між змінами в неживій і живій природі восени.

• Трудове навчання: вчити виготовляти фігурку з пластиліну за покроковою інструкцією; розвивати дрібну моторику, акуратність.

• Виховна: виховувати любов і дбайливе ставлення до природи, вміння працювати в парах і групах.

Очікувані результати

Учень / учениця:

• читає казку вголос і мовчки, відповідає на запитання за змістом, називає персонажів і звуки осені з тексту;

• розпізнає слова — назви предметів, ставить до них питання хто? або що?;

• пояснює, чому влітку тепло, а взимку холодно; наводить приклади, як тварини готуються до зими;

• виготовляє жабку з пластиліну й розповідає, як змінюється її поведінка з настанням холодів.

Обладнання

• підручник «Я досліджую світ» (с. 15–16), підручник з читання (казка «Осінній концерт»);

• настільна лампа та глобус (для досліду);

• картки зі словами з казки, кошик, паперові осінні листочки трьох кольорів;

• аудіозапис звуків осені (дощ, вітер, шелест листя) — за можливості;

• пластилін (зелений, білий, чорний), стеки, дощечки, вологі серветки.

Інтерактивні методи

«Ранкове коло», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Детективи», «Звуковий оркестр», робота в парах і групах, «Ланцюжок», гра «Хто? Що?», «Кошик осені», «Дерево настрою».

Структура уроку

Час орієнтовний: етапи можна розподілити на кілька уроків протягом дня. Між етапами — фізкультхвилинки.

Хід уроку

I. Ранкове коло (10 хв)

1. Привітання. Діти стають у коло й промовляють разом:

Сонце встало, засіяло,

Нам усмішку дарувало.

Всім здоров’я побажаєм —

І урок наш починаєм!

2. Обмін новинами. Метод «Мікрофон»: «Що осіннього я побачив / побачила сьогодні дорогою до школи?»

3. Календар природи. Діти визначають день тижня, число, місяць, пору року, погоду. Запитання: «Яка зараз пора року? Які її ознаки ви помічаєте?»

4. Мотивація. Учитель: «Сьогодні ми станемо дослідниками осені: дізнаємося, чому змінюється природа, побуваємо на лісовому концерті, зберемо осінній кошик слів і зліпимо гостю, яка скоро засне до весни.»

II. Я досліджую світ. Зміни навколо нас (35 хв)

1. Вправа «Детективи» (завдання 1, с. 15). Колько помітив, що в лісі дещо змінилося. Діти розглядають фото й розповідають, які зміни бачать: достигли ягоди горобини, пожовкло й червоніє листя, з’явилися гриби. Запитання: «Як ви думаєте, чому це відбувається?»

2. Робота з малюнком (завдання 2, с. 15). Їжачок пригадав, як Жирафа Жирафівна показувала рух Землі навколо Сонця. Діти розглядають схему, а вчитель читає довідку з підручника.

Висновок разом з учнями: уявна вісь Землі нахилена й не змінює напряму. Коли Земля рухається навколо Сонця, промені більше нагрівають то одну її півкулю, то іншу. Де промені падають прямо, там літо, а де лише «ковзають» по поверхні — зима.

3. Дослід із лампою та глобусом (завдання 3, с. 15). Робота в групах під керівництвом учителя:

1. Увімкнути лампу («Сонце») і поставити глобус на відстані 30–40 см.

2. Повільно провести глобус по колу навколо лампи, не змінюючи нахилу його осі.

3. Спостерегти: яка частина глобуса освітлена найяскравіше? Де промені падають прямо, а де навскіс?

4. Діти торкаються долонею освітлених частин глобуса й порівнюють, де тепліше.

5. Зробити висновок: де промені падають прямо — тепліше (літо), де навскіс — холодніше (зима).

Безпека: лампа нагрівається — тримати руки на відстані, торкатися лише глобуса.

Фізкультхвилинка «Земля і Сонце». Одна дитина — «Сонце» в центрі, інші — «планети Земля», які обходять коло й водночас повільно обертаються навколо себе.

4. Гра «Хто міг би так сказати?» (завдання 4, с. 16). Учитель читає висловлювання, діти показують картку з твариною: їжак, лелека чи миша.

5. «Ланцюжок причин» (завдання 5, с. 16). Робота в парах: діти складають ланцюжок зі стрілочок, як пов’язані зміни в неживій і живій природі восени.

Сонце світить менше, стає холодніше → жовтіє й опадає листя, в’януть трави → зникають комахи → птахи відлітають у вирій, їжак залягає в сплячку → миша робить запаси.

Запитання: «Що змінюється спочатку — в неживій чи в живій природі? Чому?»

III. Читання. Оксана Чорновіл «Осінній концерт» (35 хв)

1. Звукова розминка «Звуковий оркестр». Клас ділиться на 6 груп, кожна «озвучує» осінь:

• 1 група — каштани: «стук-стук»;

• 2 група — листя: «ш-ш-ш»;

• 3 група — вітер: «д-у-у-у»;

• 4 група — дерева: «скрип-скрип»;

• 5 група — кленові літачки: «тррр-тррр»;

• 6 група — дощ: «кап-кап-кап».

Учитель-«диригент» по черзі вказує на групи, а потім на всі разом. Запитання: «Як ви думаєте, хто може влаштувати такий концерт у лісі?»

2. Словникова робота. Пояснити значення слів перед читанням:

3. Первинне читання. Казку читає вчитель. Після читання — запитання на сприймання: «Чи сподобалася вам казка? Який настрій вона викликала?»

4. Аналіз змісту. Бесіда:

1. Хто головний герой казки? (Їжачок.)

2. Коли відбуваються події? Як ви про це здогадалися? (Восени: каштани, золоте листя, грибочки.)

3. Що вирішив зробити Їжачок і чому? (Подарунок Осені — концерт, щоб віддячити за блискучі каштани, золоте листя і смачні грибочки.)

4. Де стояв Їжачок і що він робив? (Забрався на пеньок і, мов диригент, змахнув гілочками.)

5. Що трапилося посеред концерту? (Пішов дощ.)

6. Чому Їжачок спочатку засмутився, а потім зрадів? (Подумав, що дощ зашкодив концерту, а потім здогадався, що це Осінь йому аплодує.)

7. Куди попрямував Їжачок після концерту? (До своєї домівки.)

5. Будова казки. Діти знаходять у тексті зачин (Їжачок вирішує зробити подарунок), основну частину (концерт) і кінцівку (дощ-оплески, Їжачок біжить додому).

6. Робота в парах «Хто на чому грав?». Діти заповнюють таблицю, знаходячи відповіді в тексті:

7. «Що можна побачити, а що почути?». Усно: побачити — блискучі каштани, золоте листя, грибочки, пеньок, кленові літачки; почути — звуки з таблиці.

8. Читання «Ланцюжком» і в особах. Учні по черзі читають казку по одному реченню. Потім — читання в особах: Автор, Їжачок, каштани, листячко, вітер, дерева, кленові літачки, дощові крапельки (звуки «озвучують» групи зі «Звукового оркестру»).

9. Визначення головної думки. Метод «Мозковий штурм»: «Чого нас вчить казка?» (Бути вдячними, помічати красу осені, дарувати радість іншим, не засмучуватися через дрібниці.)

10. Творче завдання. «Придумай свій інструмент для осіннього концерту»: хто ще з лісових мешканців міг би грати і на чому? Як би звучав цей інструмент?

11. Міні-тест (усно або на картках):

1. Про кого ця казка? а) Білочку; б) Їжачка; в) Лисичку.

2. Коли відбувалася подія? а) влітку; б) взимку; в) восени.

3. Що вирішив влаштувати Їжачок для Осені? а) майстер-клас; б) виставу; в) концерт.

4. «Стук-стук», — застукотіли каштани, уявивши, що грають на… а) піаніно; б) барабанах; в) цимбалах.

5. Хто співав, дмухаючи у свою дудку? а) вітер; б) грім; в) дятел.

6. Куди попрямував Їжачок після концерту? а) до лісу; б) до домівки; в) на галявину.

IV. Українська мова. Слова — назви предметів (35 хв)

1. Мовна розминка. Учитель показує предмети з «осіннього кошика» (каштан, листок, гриб-іграшку). Діти називають їх. Запитання: «Що ми зараз робили? Як ми називаємо предмети?» (Словами.)

2. Поняття. Висновок на дошці:

В українській мові є слова - назви предметів, які відповідають на питання хто? що?. Це іменники.

Пояснення: на питання хто? відповідають назви людей і тварин (Їжачок, дударик), на питання що? — назви неживих предметів і явищ (каштан, вітер, дощ).

3. Гра «Хто? Що?». Учитель називає слова з казки «Осінній концерт», діти показують картку «хто?» або «що?».

4. Пошукова робота в парах. Діти знаходять слова — назви предметів у реченнях з казки й ставлять до них питання:

5. Гра «Кошик осені». Кожна дитина отримує паперовий листочок зі словом. Якщо слово називає предмет — кладе листочок у «кошик», якщо ні — залишає на парті.

Слова для гри: каштани, застукотіли, листячко, зашелестіло, вітер, заспівав, дудка, дерева, заграли, крапельки, зашуміли, пеньок, концерт.

Перевірка: «Чому слова застукотіли, зашелестіло, заспівав, заграли, зашуміли не потрапили до кошика?» (Вони не називають предмет, а відповідають на питання що зробили? що зробив?)

6. «Четвертий зайвий». Знайди зайве слово й поясни чому:

• каштан, листок, шелестить, гриб (шелестить — не назва предмета);

• Їжачок, лелека, миша, дощ (дощ — відповідає на питання що?).

7. Письмо. Записати в зошит 3 слова — назви предметів, що стосуються осені. Підкреслити їх і поставити питання.

V. Трудове навчання. Жабка з пластиліну (30 хв)

1. Мотивація (зв’язок з ЯДС, завдання 6, с. 16). Загадка:

Скаче, квакає в ставку, / Зелена шубка на бочку. / Комарів у траві ловить, / Хто це? Хто відповість? (Жабка)

Запитання: «Як змінюється поведінка жабки з настанням холодів?» (Восени, коли зникають комахи й холоднішає вода, жаби ховаються в мул на дні водойм або в нори й засинають до весни.)

2. Правила безпеки. Пластилін не брати до рота; стекою працювати обережно, на дощечці; після роботи витерти руки серветкою.

3. Покрокове виготовлення (за малюнками на с. 16):

1. Підготувати деталі: скачати із зеленого пластиліну кульки різного розміру — великі для лапок і тулуба, менші для очей; з білого й чорного — маленькі кульки для зіниць.

2. Скачати ковбаски для лапок і сформувати тулуб у формі дуги.

3. З’єднати тулуб з лапками, прикріпити зверху зелені кульки-очі, на них білі й чорні кульки.

4. Сплющити кінчики лапок, стекою намалювати пальчики й усмішку. Жабка готова!

4. Самостійна робота дітей. Учитель допомагає, звертає увагу на акуратність і пропорції.

5. Виставка «Жаб’яче болото». Діти ставлять жабок на спільну «галявину» з паперових листочків і розповідають, де їхня жабка зимуватиме.

VI. Підсумок і рефлексія (10 хв)

1. Бліц-опитування «Мікрофон»:

1. Чому восени стає холодніше?

2. Як тварини готуються до зими? Наведіть 3 приклади.

3. Хто влаштував осінній концерт і для кого?

4. На які питання відповідають слова — назви предметів?

2. «Дерево настрою». Діти прикріплюють на намальоване дерево листочок свого кольору:

• жовтий — «Мені все вдалося, я задоволений / задоволена»;

• помаранчевий — «Було цікаво, але дещо складно»;

• коричневий — «Мені потрібна допомога».

3. Домашнє завдання (на вибір):

• переказати казку «Осінній концерт» рідним;

• спостерігати за природою й записати 2–3 осінні зміни;

• намалювати свій осінній оркестр і підписати 3 слова — назви предметів.

Ключ відповідей для вчителя