Конспект уроку "Агрегатні стани речовини. Властивості тіл у різних агрегатних станах"

Конспект  уроку з фізики у

               8 класі.

                   Тема.

Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних  агрегатних

станах.

                          Вчитель:Кохан Наталія

                                          Дмитрівна

Тема.  Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах. Кристалічні та аморфні тіла.

Мета уроку: сформувати уявлення про агрегатні стани речовини, порівняти фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах, ознайомити з кристалічними й аморфними тілами

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: вода в колбі, лід, пальник, скляна пластина для конденсації пари, комп’ютер.

План уроку:

1. Актуалізація знань учнів.

2. Агрегатні стани речовини.

3. Будова газів, рідин, твердих тіл.

4. Кристалічні та аморфні тіла.

   Зміст уроку

1. Організація учнів до уроку.

2.Актуалізація знань учнів.

Тест 1.      Слайд 2-3

Калюжа, що утворилася після дощу невдовзі висохла. Виберіть правильне твердження.

А. Відстані між молекулами води зменшилися.

Б. Молекули води зникли.

В. Вода перейшла з рідкого стану твердий.

Г. Вода перетворилася на пару.

Тест 2.      Слайд 3-4

Якщо взимку  озеро повністю вкриється льдом, риба в озері може загинути. Визначте, які з наведених тверджень  правильні.

А. Риба дихає киснем, що утворюється з молекул води.

Б. Повітря потрапляє у воду завдяки явищу дифузії.

В. Це відбувається через брак кисню.

Г. Це відбувається через переохолодження води.

Тест 3      Слайд 5-6

Чи правильно, що:

А. Поширення запаху один з видів дифузії.

Б. Траєкторії руху молекул ─ прямі лінії.

В. Молекули пахучих речовин рухаються повільно через притягання до молекул повітря.

Г. Молекули пахучих речовин проходять набагато більший шлях, ніж відстань, на яку поширюється запах.

Тест 4   Слайд 7-8

Між молекулами речовини…

А.  існує тільки взаємне притягання.

Б. існує тільки взаємне відштовхування.

В. існують проміжки.

Г. існує взаємне притягання та відштовхування.

3. Вивчення нового матеріалу       Слайд 15

Які агрегатні стани речовини відомі вам з курсу природознавства?

Розглянемо три агрегатні стани речовини: тверде тіло, рідина і газ. Ми звикли, що залізо тверде, ртуть рідка, а кисень газоподібний. Проте всім вам добре відома речовина, яку за звичних для нас умов можна спостерігати відразу в трьох агрегатних станах.

Що ж це за речовина?

Зрозуміло, це вода. А її стани мають свої спеціальні назви: лід, вода та пара.

Треба розуміти, що будь-яка речовина за певних умов може перебувати в будь-якому з трьох агрегатних станів.       Слайд  16-18

Як ви гадаєте, яка відома вам величина найбільш помітно впливає на агрегатний стан речовини?

Це температура. Внаслідок нагрівання речовина може переходити з твердого агрегатного стану в рідкий, а потім у газоподібний. А при охолодженні всі процеси йдуть у зворотному напрямі. Як і чому це відбувається, ми розглянемо з вами пізніше. Наведемо кілька прикладів. Всі знають, що метали можна розплавити, тобто перетворити на рідину. Для більшості металів це відбувається при температурі в кілька тисяч градусів. всередині лампи невелика кількість вольфраму існує в газоподібному стані? А Для плавлення вольфраму, з якого виготовляють нитки розжарювання електричних ламп, потрібна температура понад 3000 °C. А чи знаєте ви, що під час роботи електричної лампи вольфрам потроху випаровується, тобто якщо сильно охолодити азот чи кисень, з яких в основному складається повітря, можна перетворити їх не лише на рідину, а й на тверде тіло!

Результати порівняння можна оформити як таблицю про властивості речовин (Як можна змінити форму твердого тіла, рідини, газу?

В яких агрегатних станах, на вашу думку, речовина зберігає свою форму?

Тільки у твердому стані. Рідина приймає форму тієї посудини, в якій вона міститься. Гази займають весь наданий їм простір.

В яких агрегатних станах речовина зберігає свій об’єм?

Демонстрація (спроби стиснути металевий важок, заповнену водою закриту пластикову пляшку, не дуже сильно надуту повітряну кульку).

Демонстрація стисливості газів за допомогою поршневого насосу.

Отже, речовина зберігає об’єм у твердому та рідкому станах. Газ, як ми вже помітили, займає весь наданий простір (тобто може розширюватися). Його можна і стиснути відносно легко, це можна перевірити навіть за допомогою шприца без голки. А от помітного стискання рідин і твердих тіл не спостерігається. Це зовсім не значить, що їх взагалі неможливо стиснути. Просто навіть невелике стискання рідин або твердих тіл потребує величезних зусиль.

Чому ж так відрізняються властивості речовини в різних станах?

Адже і рідка вода, і лід, і водяна пара складаються з одних і тих самих молекул! Відмінності обумовлені характером розташування, руху та взаємодії молекул.

Результати порівняння можна оформити як таблицю про молекулярну будову речовин      слайд19-20

У газах відстані між молекулами значно більші, ніж розміри молекул. Молекули хаотично рухаються, відносно рідко зазнають зіткнень одна з одною. Отже, вони слабо взаємодіють одна з одною. Коли ми стискаємо газ, молекули не зазнають змін: зменшуються лише відстані між ними. Молекули рідини розташовані досить щільно, відстані між ними невеликі. Якщо уявити, що молекули – це кульки, то ці кульки торкаються одна одної. Молекули й тут перебувають у невпинному русі, проте характер руху вже інший: майже весь час молекули коливаються (немовби дрижать), і лише інколи протискуються між найближчими сусідами та трохи змінюють своє місце. Певного порядку в розташуванні молекул немає. Це дуже нагадує розташування та рух людей у густому натовпі під час якихось видовищ. Що ж до твердого тіла, то розташування молекул більше нагадує парадну військову шеренгу (таке розташування називають кристалічною решіткою). Рух молекул зводиться до коливань поблизу «свого місця в шерензі».

Можливо, учні під час своїх відповідей підказуватимуть «незручні» речовини для обговорення агрегатних станів. А це означає, що саме час поговорити про кристалічні й аморфні тіла. Цей матеріал можна давати на даному етапі без особливих подробиць. Існують такі тіла, які за більшістю ознак ми відносимо до твердих, але за розташуванням молекул вони більше нагадують рідину (в таких тілах відсутня кристалічна решітка). Такі тіла називають аморфними. Це скло, смола, пластмаси тощо. Якщо їх нагрівати, то не можна визначити температуру плавлення: їх перетворення на «звичайну» рідину відбувається поступово, вони ніби стають м’якшими.

Тверді тіла бувають кристалічні й аморфні.

А чи змінюються властивості твердих тіл, якщо їх нагрівати не так сильно, щоб вони перетворилися на рідину? Виявляється, змінюються: тверді тіла, як і рідини і гази, внаслідок нагрівання розширюються.

Дослід з кулькою та кільцем (або з монетою, яка проходить між цвяхами).

Теплове розширення спричиняє збільшення всіх лінійних розмірів тіла (довжини, ширини, висоти) в однакову кількість разів. Зміна довжини Δl тіла залежить від коефіцієнт (температурний коефіцієнт лінійного розширення) відрізняється для різних речовин, його можна знайти у спеціальних таблицях.

Конспект учня        слайд  27-28

Тема: Агрегатні стани речовини.

Слайд29-30

Тверді тіла бувають кристалічні й аморфні.

Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу   Слайд 31

Бесіда за питаннями

1. За якими ознаками можна відрізнити рідину від твердого тіла?

2. Недосвідчений електрик натягнув тонкий електричний провід між двома стовпами практично горизонтально. Що може статися, якщо температура різко зменшиться?

3. Чому дифузія в газах протікає в багато разів швидше, ніж у рідинах або твердих тілах?

Розв’язування вправ.

Вправа 1-3  ст.99.

Домашнє завдання    Слайд 32

Прочитати теоретичний матеріал за підручником, вивчити матеріал за конспектом.

Виконати вправу 10(1,2)