Конспект уроку "Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.)."

Всесвітня історія  8 клас

Урок № _______                                                                                               Дата _____

Тема. Економічний занепад та політична криза в Речі Посполитій (друга половина XVII – XVIIІ ст.).

Мета: сформувати уявлення учнів про Польщу у XVI-XVII ст.; створити умови для розуміння характерних рис державного устрою Речі Посполитої; розглянути напрямки зовнішньої політики,сформувати уявлення про поділи Речі Посполитої та їх суть.

Очікувані результати: учні навчаться: характеризувати становище Речі Посполитої в кінці XVII-XVIII ст.., аналізувати причини політичної кризи та залежності Речі Посполитої від іноземних держав, розуміти суть поділів Речі Посполитої., причини і наслідки.

Компетентності, які формуються:

1. Спілкування державною мовою.
2. Уміння вчитися впродовж життя.
3. Соціальна й громадянська компетентності.

Наскрізна лінія: громадська відповідальність.

Тип уроку: розвиток компетентностей.

Хід уроку

Вступна частина

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Завдання:

Основна частина

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Економічний занепад і соціальні проблеми.

2. Політична криза і посилення зовнішньої залежності

3. Поділи Речі Посполитої.

 1. Економічний розвиток. Соціальні відносини

Учитель. У той час, як інші країни Європи вступили на шлях мануфактурного розвитку виробництва, Річ Посполита залишалася аграрною країною.

Протягом XVI ст. тут  відбувається посилення кріпосного гніту.

У цей час почали падати ціни на польське зерно. Зменшення доходів від зовнішньої торгівлі завдало удару господарствам шляхти. Заможні магнати змогли пережити падіння доходів, і багато шляхтичів прийшли до них на службу. Великі феодали скористалися слабкістю королівської влади й захопили величезні земельні володіння в Україні. Недарма землі деяких магнатів називали «королівствами», багато з них мали власні армії.

Значно посилився вплив магнатів на сейм, часто шляхтичі голосували за наказом своїх сеньйорів. Саме в інтересах великих феодалів уперше було застосоване право «liberum veto».

У своїх володіннях магнати мали повну владу над кріпаками. Особливо важкими були селянські повинності в Україні, що безупинно зростали. Права козаків постійно порушувалися. Це призвело до великих козацько-селянських повстань.

Магнати й шляхта продовжували впливати на зовнішню політику. Саме магнати втягли Річ Посполиту в боротьбу за московський престол у Смутний час. У 1617-1629 рр. Річ Посполита воювала зі Швецією, але сейм відмовлявся давати гроші на ведення війни. Шляхта побоювалася, що король, збільшивши армію, посилить свою владу. Підсумком війни стала втрата частини Лівонії та встановлення шведського контролю над найбільшим польським морським портом - Гданськом. У 1620 р. почалася війна з Туреччиною, на яку сейм спочатку також відмовився виділяти кошти. Лише після того як польські війська зазнали поразки під Цецорою, сейм став готуватися до війни й покликав на допомогу козаків. Турків вдалося зупинити тільки в Хотинській битві 1621 р., причому вирішальну роль у ній відіграли українські козаки. Однак замість вдячності сейм знову почав наступ на права козацтва.

Політика магнатів і шляхти на українських землях призвела до Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Кількаразова поразка польських військ у цій війні продемонструвала всю слабкість Речі Посполитої і стала початком занепаду «шляхетської республіки». Безперервні війни другої половини XVII ст. супроводжувалися великими територіальними втратами. І хоча Польщі вдалося зупинити вторгнення шведських військ та турецьку навалу біля Відня, країна все більше потрапляла в залежність до сусідніх країн. Так, у першій половині XVIII ст. у Речі Посполитій значно посилився вплив Російської імперії.

У XVII-XVIII ст. політика польського сейму послаблювала Річ Посполиту.

У другій половині XVII ст. розпочався економічний занепад Речі Посполитої. Торгівля зерном не сприяла розвитку техніки, промисловості й рухливості населення. До того ж, попит на польське зерно в Західній Європі знизився. У Нідерландах, Франції і Східній Англії осушили великі простори, що стали придатні для вирощування хліба. Та головною передумовою економічного занепаду була війна, що тривала з 1648 р. на українських землях і спричинила зменшення виробництва й послаблення торговельних зв’язків.  Унаслідок загальної соціально-економічної кризи майже зупинився розвиток міст. Більшість із них була невеличкими адміністративними центрами з населенням близько 750 осіб, які жили переважно із сільського господарства. Виграли від ситуації тільки магнати, які не мали конкурентів і продовжували нагромаджувати величезні земельні володіння. Незаможні селяни й зубожіла шляхта були нездатні забезпечити

попит на промислові вироби й сприяти зростанню мануфактур .А їхня неспроможність сплачувати податки перешкоджала забезпеченню ефективної оборони держави від зовнішніх загроз.

Завдання:

Робота з документом

2. Політична криза і посилення зовнішньої залежності

Економічному відродженню перешкоджала й децентралізована структура польсько-литовської держави. 17 червня 1696 р. помер Ян ІІІ Собеський, і на королівський престол знову обирали іноземного монарха. Ним став герцог Саксонії Фрі-

Дріх Август з Династії Веттинів, який у 1697 р. коронувався як польський король

Август ІІ Сильний. Однак помилкою нового короля було

втягнення у Північну війну 1700-1721 рр. на боці Росії. У травні 1702 р. шведське

військо ввійшло до Польщі й взяло Варшаву. У 1704 р. під тиском шведів королем

був обраний познанський воєвода Станіслав Лещинський, а Річ Посполиту було фактично підпорядковано Швеції. За цих умов Петро І вирішив підтримати Августа ІІ, і на Правобережну Україну вторглися російські війська. Після розгрому українсько-шведських сил під Полтавою в 1709 р. Августа ІІ було поновлено

на престолі. Лещинський втік до Франції, а спротив його прихильників був придушений.

Робота з документом:

Робота з документом:

3. Поділи Речі Посполитої.

Причини поділів Речі Посполитої

Розповідь вчителя

       Серед причин поділів Речі Посполитої можна виділити кілька основних.

       Внутрішньополітичні. Боротьба за польський трон часто призводила до збройного протистояння між союзами магнатів і шляхти. Шляхта обирала нового короля, а обравши - жорстко контролювала через рішення сейму. Вольності шляхетські у XVIII ст. дійшли до того, що кожен шляхтич-депутат у сеймі мав право «вето» — одноосібного скасування будь-якої постанови. Це робило державу слабкою і майже некерованою.

        Економічні. Починаючи з Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, в Речі Посполитій почався економічний спад. Наступні війни та повстання завдавали величезних розорень і господарських втрат. Ні сейм, ні король не підтримували вітчизняне виробництво: за кордон вивозилась сировина, а завозилися готові вироби. Річ Посполита програвала Росії у конкурентній торгівлі на Балтійському морі. До того ж шляхетська республіка не мала ефективної податкової системи та дієздатної армії.

        Зовнішньополітичні. З ослабленням Речі Посполитої, зросло втручання Франції, Швеції, Австрії, Росії у її внутрішні справи через підтримку різних угрупувань шляхти. 1717 р. Московське царство виступило «замирювачем» між королем і шляхтою. Під загрозою військ Петра І сейм 1717 р. прийняв усі умови договору, продиктовані Росією, та увійшов в історію як «Німий сейм». Російський вплив на польську політику зростав і надалі. Останні польські королі фактично були ставлениками російських імператорів. Водночас набирали потуги сусідні Австрія та Пруссія. Ослаблена Річ Посполита стала ідеальним об’єктом для розчленування.

Поділи Речі Посполитої.

РОБОТА З КАРТОЮ

      Перший поділ Речі Посполитої відбувся у 1772 р. Австрія приєднала Галичину, частину Волині і Поділля, а також землі на південь і схід від Кракова. До Росії відійшла Східна Білорусія і частина Лівонії. До Пруссії - північно-західна Польща з Ґданськом. За Другим поділом 1793 р., до Росії увійшли Київщина, Брацлавщина, Поділля, частина Волині та центральна Білорусія. Пруссія забрала собі західні польські землі. До перемовин про перші два поділи залучали польського короля і за них навіть голосував сейм.

      У результаті Третього поділу 1795 р. Росія поширила владу на Західну Волинь і Західну Білорусію та Литву. До Пруссії відійшла Центральна Польща з Варшавою, до Австрії - Люблін і Краків з прилеглими землями. До Петербурга було вивезено всі польські та литовські державні архіви. Так 1795 р. Річ Посполита припинила своє існування.

       По завершенню російсько-турецької війни 1768- 1774 років Османська імперія була ослаблена. Скориставшись цим, Австрія 1775 р. приєднала Буковину до своїх володінь. А оскільки Закарпаття потрапило під її владу ще в XVII ст., то наприкінці XVIII ст. усі українські землі опинилися у складі двох імперій — Російської та Австрійської.

I поділ Речі Посполитої (1772 р.)

II поділ Речі Посполитої (1793 р.)

III поділ Речі Посполитої (1795 р.)

Підсумкова частина

VI. РЕФЛЕКСІЯ

Сенкан – це вірш, що складається з п’яти рядків.

Слово »сенкан» походить від французького слова «п’ять» і означає вірш у п’ять рядків.

Перший рядок – тема (іменник).

Другий – опис теми (два прикметники).

Третій – називає дію, пов’язану з темою, складається з трьох дієслів.

Четвертий рядок – фраза, переважно з 4-х слів, висловлює ставлення до теми, почуття.

Останній рядок – одне слово – синонім до слова(теми), ніби висновок вірша.

Зразок:

• 1.Країна.
• 2. Розділена, розорена.
• 3. Застерігає, навчає, попереджає.
• 4. Поділи Речі Посполитої між державами.
• 5. Зникнення країни

VІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

Отже, Річ Посполита - це унікальне явище в європейському суспільстві. Держава, що ґрунтувалася на фільварково-панщинній системі господарства та перемозі Контрреформації, на поневоленні земель інших народів, спробувала встановити свій лад шляхом об’єднання релігій та ста ново-представницької монархії.

VІI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитати § 23.

2. Письмово виконати завдання  зі стор. 135, блок ІІ, № 1,3,4.