Тема уроку: Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права…”
Мета: ознайомити здобувачів освіти з жанровими особливостями та ідейно-тематичним змістом твору, розвивати вміння аналізувати, коментувати зміст творів; навички виразного читання; формувати світогляд учнів; виховувати почуття пошани до творчості Г. Сковороди, давньої літератури; любов до книги як скарбниці народної мудрості і пам’яті.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання уроку: підручник, портрет Г. Сковороди, мультимедійна дошка
Епіграф уроку:
Людське життя, подібно до пісні, гарне не тривалістю, а чесністю.
Г. Сковорода
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
1. Рефлексія. «Веселка настрою».
Учитель: Діти, перед вами лежать кольорові смужки. На кожній позначено психологічне наповнення кольору.
Виберіть колір відповідно до власного психологічного стану.
2. Опрацювання епіграфа уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Гра «Правда чи фейк?»
Клас розподіляється на 2 команди, обираються капітани. Впродовж 5–10 хв необхідно підтвердити або спростувати запропоновану думку. Результати правильних відповідей учитель фіксує на дошці. Перемагають ті, хто у визначений час надасть їх найбільше.
Команда І
• Г. Сковорода народився на Черкащині.
• Митець був звільнений з посади викладача Переяславської колегії через звинувачення у вільнодумстві, за новаторство у педагогічній діяльності
• Соціальний стан поета — син коваля.
• М. Ковалинський для Г. Сковороди — улюблений учень і найперший друг.
• Після здобуття початкової освіти майбутній філософ багато подорожує.
• Згідно із власним заповітом видатного митця на його надмогильному камені висічено: «Мір ловил мене, но не поймал».
• Просвітництво Г. Сковороди виявилося в тому, що він написав для селянських дітей «Буквар».
Команда ІІ
• Митець досконало володів латинською, старогрецькою, німецькою, польською мовами.
• У Переяславській колегії Григорій Савич викладав філософію.
• М. Ковалинський написав роман про життя і творчість Г. Сковороди.
• Поет і водночас музикант Григорій Савич близько трьох років був співаком у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети.
• У Харківській колегії митець викладав спочатку поетику, а потім релігієзнавство.
• Останні роки життя Г. Сковорода присвятив служінню Богу.
• У своїй філософії Григорій Савич розмежовував Бога і природу.
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
Вступне слово вчителя.
Людське життя… Що це? Спалах зірки, бурхливе море, велика ковзаниця, тиха гавань чи крута гора… Кожному своє. І тільки від людини залежить, яким воно буде – достойним і щасливим чи складним, повним помилок і розчарувань. Французький поет ХV ст. Франсуа Війон писав:
Я знаю, як кохають до загину,
Я знаю чорне, біле і рябе,
Я знаю, як Господь створив людину,
Я знаю все й не знаю лиш себе.
Пізнання самого себе і для Війона, і для Сковороди було першочерговим життєвим завданням, можливо, воно і для вас стане таким.
Опрацювання твору Г. Сковороди «Всякому місту- звичай і права…».
Виразне читання поезії.
Перегляд відеопоезії.
Обговорення змісту твору. Бесіда за питаннями:
• Чим для кожного із нас є рідне місто? Чи пишаєтесь ви тим, що живете саме в ньому? Відповідь вмотивуйте.
• Чому, на думку Г. Сковороди, кожне місто повинно мати свої «звичаї і права»?
• Що цінує автор твору в людині? (Всяка тримає свій ум голова, / Всякому серцю — любов і тепло)
• Чим стурбований ліричний герой поезії? Що «непокоїть його ум»?
• Хто є мешканцями міста? У чому полягає суть їх життя? Чи можемо ми визначити, до якого соціального прошарку населення вони належать? (Панські Петро для чинів тре кутки, / Федір-купець обдурити прудкий, / Той зводить дім свій на модний манір, / Інший гендлює, візьми перевір! / …Той безперервно стягає поля, / Сей іноземних заводить телят. / Ті на ловецтво готують собак, / В сих дім, як вулик, гуде від гуляк)
• Що висловлює Г. Сковорода у творі? Які негативні риси притаманні мешканцям міста? Відповідь оформіть за допомогою прийому «Доміно».
• Яким, на ваш погляд, хотів бачити місто автор поезії? Що мав на увазі письменник, висловлюючись: «Всякому голову кружить свій дур»?
• Чим пояснити бажання Г. Сковороди померти з «ясним розумом»?
• У чому полягає призначення цієї поезії? Про що це свідчить?
Зміст твору.
Композиція.
Зв’язок з усною народною творчістю.
Для пісні Сковороди характерна простота, народність стилю і мови, які виходять далеко за межі старокнижної поетики. Починається пісня словами, які нагадують старовинні народні прислів’я: «Що не город, то норов», «Що не голова, то розум». Узагалі у творі виразно проступає жива народна мов, особливо в лексиці та фразеології: «трещит голова», «юриста», «манер», «грунта», «Федька-купец», «в свете дума», «наловлю собак», «все жереш», «чистый хрусталь», «всякому горлу», «ты не щадиш», «шумит дом… как кабак» та ін. Близькість за формою до народної пісні та актуальність поезії зробили її дуже популярною серед українців.
Популярність і значення твору.
Пісня «Всякому городу нрав і права» цілком відповідала настроям народу і набула серед них великої популярності. Вона входила до репертуару кобзарів і лірників не тільки у ХVІІІ, але й у ХІХ ст., була відома в багатьох рукописних списках. Своєрідно переробив і використав цю пісню для викриття вищої моралі возних і виборних І. Котляревський в одній із перлин української національної драматургії — п’єсі «Наталка Полтавка». Відгуки цієї пісні також знаходимо у творчості Т. Шевченка.
«Паспорт» твору.
V. Закріплення знань, умінь і навичок.
Тести «На урок» за твором
Завдання (скласти ментальну карту «Образ ліричного героя»)
VІ. Підсумок уроку.
Рефлексія «Веселка настрою»
Вправа «1 речення-3 слова» (діти формулюють враження від уроку)
VІІ. Оцінювання здобувачів освіти
VІІІ. Домашнє завдання.
На вибір
1. Написати есе «Чи можна бути щасливим у несправедливому світі?»
2. Створити ілюстрацію/колаж до твору.
3.Записати відео про моральні цінності у світі