7 клас НУШ
Тема: Збирання даних і перевірка їх достовірності. Факти та фейки. Маніпулятивні повідомлення, мова ворожнечі та пропаганда.
Навчальна: сформувати уявлення про збирання даних, достовірність інформації, факти, фейки, маніпулятивні повідомлення, мову ворожнечі та пропаганду.
Розвивальна: розвивати критичне мислення, уміння аналізувати інформацію, порівнювати різні джерела та робити висновки.
Виховна: формувати відповідальне ставлення до інформації, яку учні отримують і поширюють в Інтернеті.
Комп’ютер, проєктор/інтерактивна дошка, презентація, картки із завданнями.
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.
працювати за комп’ютером лише з дозволу вчителя;
правильно сидіти за робочим місцем;
не торкатися проводів та роз’ємів;
не відкривати невідомі файли та посилання без дозволу;
робити перерви під час тривалої роботи за комп’ютером;
після завершення роботи закрити програми та повідомити вчителя.
Учитель запитує:
— Звідки ви сьогодні вже отримували інформацію?
Можливі відповіді:
телефон;
TikTok;
YouTube;
месенджери;
сайт;
телевізор;
учитель;
батьки;
друзі.
Запитання:
— Чи вся інформація, яку ми отримуємо, є правдивою?
— А якщо повідомлення надіслала людина, якій ми довіряємо?
— Чи може помилятися сайт?
Висновок:
Те, що ми отримали певну інформацію, ще не означає, що вона є правдивою. Інформацію потрібно перевіряти.
Дані — це відомості, які ми отримуємо, збираємо, зберігаємо та опрацьовуємо.
Наприклад:
температура повітря — 18 °C;
у класі 16 учнів;
сьогодні понеділок;
результат опитування;
фотографія;
відео;
Дані можна отримати:
шляхом спостереження;
за допомогою вимірювання;
через опитування;
за допомогою анкетування;
здійснюючи пошук в Інтернеті;
Визначте, як найкраще отримати потрібні дані.
1. Скільки учнів у класі люблять піцу?
а)
вимірювання
б) опитування
в)
спостереження
2. Яка температура повітря на вулиці?
а)
вимірювання
б) опитування
в)
анкетування
3. Який час відправлення потяга?
а)
пошук інформації
б) вимірювання
в)
спостереження
4. Скільки автомобілів проїхало біля школи за 10 хвилин?
а)
спостереження
б) анкетування
в)
пошук
Достовірна інформація — це інформація, якій можна довіряти, тому що її можна підтвердити.
Але як це перевірити?
1. Хто це повідомив?
2. Звідки взялися ці дані?
3. Коли це було опубліковано?
4. Чи є докази?
5. Чи повідомляють про це інші джерела?
6. Чи не намагаються викликати у мене сильні емоції?
Це важливо розрізняти.
Факт — інформація, яку можна перевірити та підтвердити.
Наприклад:
«У нашому класі 16 учнів».
Це можна перевірити.
Судження — це думка людини.
Наприклад:
«Наш клас найкращий у школі».
Це думка, яку неможливо підтвердити як об’єктивний факт.
Припущення — це те, що людина вважає можливим, але не має достатніх доказів.
Наприклад:
«Мабуть, завтра буде дощ».
Визначте: Ф — факт, С — судження, П — припущення.
Київ — столиця України.
Математика — найцікавіший предмет.
Завтра, мабуть, буде холодно.
У нашому класі 16 учнів.
Цей телефон найкращий.
Напевно, сьогодні буде багато людей.
Фейк — це неправдива або вигадана інформація, яку поширюють так, щоб люди сприйняли її за правду.
Фейк може бути:
повністю вигаданим;
створеним на основі неправдивих даних;
старою інформацією, яку видають за нову;
справжньою фотографією, але з неправдивим підписом;
вирваною з контексту інформацією.
Не кожна помилкова інформація є навмисним фейком.
Людина може просто помилитися.
Прочитайте повідомлення.
«Завтра всі школярі України отримають по 1000 гривень від держави. Потрібно лише перейти за посиланням і ввести номер банківської картки».
Запитання:
— Чи варто одразу переходити за посиланням?
— Що потрібно перевірити?
Висновок: повідомлення викликає підозру. Необхідно перевірити інформацію на офіційних джерелах. Не можна вводити дані банківської картки на невідомих сайтах.
«Дослідники повідомили, що регулярний сон допомагає організму відновлюватися».
Запитання:
— Чи достатньо просто прочитати це повідомлення?
— Де можна перевірити таку інформацію?
Висновок: потрібно знайти першоджерело або надійні джерела, які підтверджують інформацію.
Маніпуляція — це вплив на людину, щоб змусити її думати або діяти певним чином.
Маніпулятивне повідомлення часто:
викликає сильний страх;
змушує обуритися;
створює відчуття паніки;
змушує поспішати;
подає лише одну сторону ситуації;
перебільшує проблему.
А:
>
«У магазині змінилася ціна на товар».
Б:
>
«ШОК! ЦІНИ ЗНОВУ ЗЛЕТІЛИ! ВИ НЕ ПОВІРИТЕ,
ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ!»
Яке повідомлення більше намагається вплинути на емоції?
Відповідь: Б.
Прочитайте заголовки.
Завдання:
Визначте заголовки, які можуть бути маніпулятивними.
Підказка: звертайте увагу на слова:
«шок», «терміново», «неймовірно», «всі», «ніхто», «ви не повірите», «катастрофа».
Мова ворожнечі — це висловлювання, які принижують, ображають або закликають до ворожості щодо людини чи групи людей через певну ознаку.
Наприклад, небезпечною є ситуація, коли людину принижують через:
походження;
мову;
зовнішність;
інвалідність;
стать;
інші особливості.
Критика вчинку ≠ мова ворожнечі.
Наприклад: «Ти неправильно виконав завдання».
Це критика дії.
А: «Такі люди, як ти, взагалі нічого не можуть нормально зробити».
Це вже принизливе узагальнення.
Замініть образливе повідомлення на нормальне.
Було: «Ти нічого не розумієш, навіщо взагалі пишеш?»
Можна сказати: «Я не погоджуюся з твоєю думкою. Спробуй пояснити, чому ти так вважаєш».
Пропаганда — це систематичне поширення інформації та ідей для впливу на думки, погляди або поведінку людей.
Для пропаганди можуть використовувати:
повторення однієї й тієї самої думки;
сильні емоції;
страх;
образ ворога;
перебільшення;
замовчування частини інформації;
яскраві картинки та гасла.
Пропаганда не обов’язково означає, що все повідомлення є неправдою.
Іноді використовують реальні факти, але подають їх вибірково, щоб сформувати потрібне ставлення.
Уявіть, що ви побачили в соціальній мережі повідомлення:
«Усі учні, які користуються телефоном більше 3 годин на день, втратять пам’ять! Учені вже це довели. Пошир це повідомлення, щоб попередити друзів!»
Проаналізуйте його за планом.
☐
можна
одразу поширювати
☐ потрібно
перевірити
☐ повідомлення викликає
підозру
Записуємо короткий алгоритм:
Не поспішай вірити та поширювати.
Знайди джерело інформації.
Перевір, що повідомляють інші надійні джерела.
Зверни увагу на факти, докази та емоційні вислови.
Якщо інформація не перевірена — не поширюй її.
Учитель ставить запитання.
Закінчіть речення:
Сьогодні я дізнався/дізналася…
Тепер, коли я побачу підозріле повідомлення, я…
Найважливішим для мене було…
1
— б) опитування
2 — а) вимірювання
3
— а) пошук інформації
4 — а) спостереження
1
— Ф
2 — С
3 — П
4 — Ф
5 — С
6
— П
Маніпулятивними можуть бути 2 і 4.
Повідомлення має ознаки сумнівного/маніпулятивного повідомлення, оскільки:
немає конкретного джерела;
не вказано авторів дослідження;
немає посилання на дослідження;
використовується категоричне твердження;
викликається страх;
є заклик поширити повідомлення.
Правильний висновок: інформацію потрібно перевірити, а повідомлення не слід поширювати без перевірки.