Конспект уроку "Кодування повідомлень"

Про матеріал

Розробка уроку для сьомого класу з теми "Кодування повідомлень". Учні знайомляться з основними поняттями з теми та працюють з ребусами.

Перегляд файлу

Тема: Кодування повідомлень( 7-й клас).

Мета уроку:

Навчальна: сформувати в учнів поняття про кодування, перетворення інформації, як інформація потрапляє в комп’ютер, познайомити учнів з ребусами.

Розвиваюча: розвинути процес зорового сприймання чіткості, уваги, уявлення, розвивати творчі здібності, фантазію, спостережливість, старанність, охайність при виконанні роботи, зорової та моторної координації.

Виховна: виховувати в дітей повагу до своєї праці, виховувати старанність, терплячість та охайність у роботі, формування навичок зібраності, уважності.

Матеріально-технічне забезпечення уроку: зошит, ручка, олівець, комп’ютер.

Дидактичне забезпечення уроку: Картки «Кодування інформації», «Ребуси», картки із завданнями.

Між предметні зв’язки: образотворче мистецтво, логіка, українська мова, математика.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

1. Організаційна частина

Мета діяльності: привітання, перевірка наявності учнів в класі і готовність до уроку, правильність організації робочого місця для теоретичної частини роботи, призначення чергових, зосередження уваги на сприйняття нового матеріалу.

Форма організації: фронтальна.

Методи навчання: за джерелом знань (бесіда).

2. Актуалізація опорних знань

Мета діяльності: перевірка вчителем підготовленості учнів до сприйняття нових знань з метою аналізу стану знань, умінь і навичок набутих раніше із власного життєвого досвіду.

Форма організації: фронтальна.

Методи навчання: за джерелом знань (бесіда).

1. Що таке інформація?

Орієнтовна відповідь: Це повідомлення, відомості про оточуючий світ, про явища, що відбуваються в ньому і сприймаються людьми або спеціальними технічними пристроями.

2.Те що відбувається з інформацією, майже завжди тісно пов’язане з інформаційними процесами, які ви знаєте інформаційні процеси?

Орієнтовна відповідь: пошук, збір, обробка, збереження, передача.

3.Мотивація навчальної діяльності

Мета діяльності: заохочення учнів до сприйняття навчального матеріалу.

Форма організації: фронтальна.

Методи навчання: за джерелом знань (розповідь).

Діти, інформація як відомості про об’єкт або явище завжди пов’язана з інформаційними процесами і відображається у вигляді конкретних даних, що представлені у різних формах: буквено-цифровій, числовій, текстовій, звуковій, графічній або іншій зафіксованій формі.

Давайте повернемось у далеке минуле, спочатку людина навчилась складати із звуків слова, із слів речення. Пізніше вона придумала букви для позначення на письмі звуків. За допомогою букв можна було записувати слова. Можна сказати, що букви є певним кодом звуків.

4. Пояснення нового матеріалу

Мета діяльності: навчальна.

Форма організації: фронтальна.

Методи навчання: за джерелом знань (пояснення).

Інформацію (повідомлення) можна виразити в різноманітних формах: від природних для людини сигналів (звуків, жестів) до їх письмових позначень. Наочним прикладом перетворення інформації може бути переклад з однієї природної мови спілкування на іншу. При цьому одна й та сама інформація може бути закодована по-різному: українською, російською, англійською… Для запису слів використовується алфавіт – набір символів, що дозволяє кожному слову поставити у відповідність визначену послідовність символів – літер, тобто можна сказати, що кожне слово кодується. Китайські та японські ієрогліфи є символами, якими кодується буква або слово і навіть речення.

Одне і теж повідомлення можна кодувати по-різному.

Можна кодувати і звуки. Однією з таких систем кодування є ноти.

Зберігати можна не тільки текстову та звукову інформацію. У вигляді кодів зберігаються і зображення. Якщо розглянути газетний малюнок через збільшувальне скло, то можна побачити, що він складається із точок.

На Сході кілька століть тому народилась мова квітів – селам. Її придумали жінки гарему для спілкування з зовнішнім світом. Гарем – це місце у палаці, де мешкали дружини правителя. Воно охоронялося. Жінкам не дозволялося виходити з гарему. Квіти приносили звістку, розповідали про почуття, вказували на час зустрічі, повідомляли про розлуку тощо. За допомогою квітів кодували інформацію. Даруючи рожеву чи білу гвоздику парубку, дівчина хоче сказати мовою квітки, що дарує йому свою ніжність. А жовті хризантеми приносять звістку про розлуку, барвінок – вічна любов і пам'ять, пролісок – стійкість, доброта, червона троянда – символ кохання.

У наш час мова квітів вже не має такого значення, і лише поети звертаються до неї.

Кольори теж використовують для кодування інформації. Наприклад, білий колір говорить про чистоту і ніжність нареченої, урочистість події. Чорний колір теж характеризує урочистість і ще символізує печаль, траур. Червоний колір – це свобода, життя.

А тепер давайте прослухаємо дуже відому пісню про символіку двох кольорів. ( пісня «Два кольори»)

Що характеризують кольори в цій пісні?

Про кодування інформації за допомогою квітів і кольорів можна ще багато чого розповісти.

А тепер поговоримо про ребуси. Ви не раз розгадували їх. У ребусах теж закодована інформація – це може бути слово, або речення.

Ребус - загадка, в якій слова, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків з літерами та іншими знаками.

Наприклад, намальований «слон», і «во» потрібно читати «слово». Якщо предмети чи літери зображені один в одному, то їх назви читаються з додаванням прийменника «в» або «у».

Наприклад, «в-о-да», «в-і-ї».

Якщо одна фігура чи літера зображена під іншою, або за нею то читати необхідно з додаванням прийменників «на», «над», «під», «за»

Наприклад, «на-та-ша» чи «за-м-ок».

Якщо зображено предмет, а біля нього (чи на ньому) написана, а потім закреслена літера, то це значить, що цю літеру необхідно виключити зі слова, зашифрованого малюнком. Якщо ж над закресленою літерою знаходиться інша, то це значить, що потрібно нею замінити закреслену. Теж саме роблять, коли між двома літерами стоїть знак рівності чи перехідні стрілочки. Закреслені (замінені) літери зазвичай використовують для виключення (заміни) їх із (у) середини слова.

Наприклад, був «кіт», а став «кит», був «ніс», а стала «ніч».

Отже ви бачите що будь-яка інформація є закодованою. А як же комп’ютер сприймає інформацію?

Працюючи за комп’ютером, людина набирає на клавіатурі букви, цифри, інші символи. Ця інформація потрапляє в машину у вигляді кодів і зберігається закодованою. Всі пристрої комп’ютера посилають інформацію один одному у вигляді електричних сигналів.

Сигнали в комп’ютері бувають двох видів: сильний та слабкий. Для зручності позначають сильний сигнал одиничкою, а слабкий нулем. Якщо натиснути клавішу Б на клавіатурі, то сигнал 10000001 піде до системного блоку. Звідти поступить команда монітору засвітити символ з кодом 1000001. На екрані засвітиться буква Б.

Це так само як і у моряків які і досі користуються азбукою Морзе для передачі інформації. З крапок і тире складаються букви, з букв – текст. Так кодується інформація.

В комп’ютері замість крапок – 0, замість тире – 1, і слово буде записане за допомогою двох цифр. Все багатство людських знань, всю світову літературу можна записати за допомогою послідовностей нулів та одиниць.

Пізніше, навчаючись в старших класах, ви детальніше ознайомитесь з тим, як кодується інформація в комп’ютері. А зараз слід розуміти й запам’ятати, що кодування – це перетворення інформації у зручну для передачі форму. Інформація зберігається і передається у вигляді кодів.

5. Закріплення теоретичних знань

Мета діяльності: визначення рівня засвоєння учнями теми.

Форма організації: фронтальна.

Методи навчання: перевірка і оцінювання знань учнів.

1.Що таке ребус?

2.Кодування - це?

3.У чому зберігається інформація?

4.У вигляді яких кодів зберігається інформація в комп’ютері?

6. Практична робота учнів

Виконання практичної роботи організовано індивідуально.

Вступний інструктаж

Повідомлення учням вказівок по виконанню майбутньої роботи:

а)повторення правил безпечної роботи за комп’ютером;

б)послідовність виконання практичної роботи.

Поточний інструктаж

Здійснюється декілька обходів робочих місць учнів.

1-й обхід: перевірка організації робочого місця.

2-й обхід: виявлення труднощів з якими зустрілись учні і здійснення їм допомоги.

3-й обхід: спостереження за виконанням режимів роботи і правил техніки безпечної роботи за комп’ютером, оцінювання дій учнів і результати їх роботи.

Заключний інструктаж

Мета діяльності: підведення підсумків виконаної роботи за визначеними критеріями: швидкість виконання, відповідальне ставлення до правил з безпеки роботи за комп’ютером.