Конспект уроку "Козацьке минуле в повісті Володимира Рутківського «Джури козака Швайки»"
Про матеріал
Матеріал покликаний ознайомити шестикласників із постаттю Володимира Рутківського та історичною основою повісті «Джури козака Швайки»; розкрити особливості зображення козацького минулого, зародження українського козацтва; охарактеризувати образи козака Швайки, Санька та Грицика. Розвивати вміння аналізувати прозовий пригодницько-історичний твір, знаходити в тексті історичні реалії та художній вимисел, порівнювати героїв, аргументувати власну думку, формувати навички критичного мислення. Виховувати патріотизм, повагу до героїчного минулого українського народу, почуття дружби, взаємовиручки, сміливості та відповідальності за рідну землю.Тема: Козацьке минуле в повісті Володимира Рутківського «Джури козака Швайки»
Мета уроку (навчальна): ознайомити шестикласників із постаттю Володимира Рутківського та історичною основою повісті «Джури козака Швайки»; розкрити особливості зображення козацького минулого, зародження українського козацтва; охарактеризувати образи козака Швайки, Санька та Грицика.
Розвивальна мета: розвивати вміння аналізувати прозовий пригодницько-історичний твір, знаходити в тексті історичні реалії та художній вимисел, порівнювати героїв, аргументувати власну думку, формувати навички критичного мислення.
Виховна мета: виховувати патріотизм, повагу до героїчного минулого українського народу, почуття дружби, взаємовиручки, сміливості та відповідальності за рідну землю.
Очікувані результати (НУШ): учень/учениця пояснює історичне тло твору; розкриває значення слова «джура»; характеризує козака Швайку та його юних помічників; підтверджує власні судження цитатами з тексту.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з елементами історико-літературного дослідження.
Обладнання та матеріали: портрет В. Рутківського, видання трилогії «Джури», карта українських земель кінця XV століття (Дике Поле), ілюстрації Максима Паленка до книги, маршрутні листи для роботи в групах.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент (2хв)
Привітання вчителя. Перевірка присутності та готовності учнів до уроку.
Слово вчителя: «Вітаю вас, юні дослідники рідного слова! Сьогодні ми вирушаємо у захопливу мандрівку в минуле — у сиві степи Дикого Поля, де зароджувалося славетне українське козацтво. Будьте уважними, сміливими й кмітливими, як справжні козацькі джури!»
ІІ. Актуалізація опорних знань (5хв)
1. Інтерактивна розминка «Історичний міст»
Хто такі козаки? Де виникло українське козацтво?
Чому в XV–XVI століттях українські землі потерпали від постійних нападів кримських татар і ногайців?
Які риси характеру були притаманні українським козакам?
Чи доводилося вам чути слово «джура»? Як ви розумієте його значення?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети уроку (3хв)
Слово вчителя: «Історія оживає тоді, коли її розповідають через долі живих людей — відважних воїнів і звичайних підлітків. Саме так написав свою славетну повість “Джури козака Швайки” український письменник Володимир Рутківський. Сьогодні ми з’ясуємо, як у творі відображено козацьке минуле України, чому безмежний степ називали Диким Полем і як звичайні сільські хлопці ставали справжніми захисниками рідного краю».
Запис дати та теми уроку в зошити.
ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу (17хв)
1. Короткі відомості про письменника та історію створення повісті
Володимир Григорович Рутківський (1937–2021) – видатний український дитячий письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2012) за історичну тетралогію «Джури». Роботу над першою книгою («Джури козака Швайки») автор розпочав ще в 1990-х роках, прагнучи показати історію зародження козацтва не як сухий перелік дат, а як живу, динамічну пригоду, сповнену гумору, таємниць і справжньої дружби.
2. Словникова робота (запис у зошити)
Джура — у козацькому війську XVI–XVIII ст. — зброєносець, помічник, учень козацької старшини або досвідченого козака.
Дике Поле — історична назва малозаселених причорноморських та приазовських степів у XV–XVII ст., що межували з володіннями Кримського ханства.
Чамбул — татарський військовий загін, який здійснював грабіжницькі набіги на українські землі для захоплення здобичі та полонених (ясиру).
Богданко (князь Богдан Глинський) — один із перших українських козацьких ватажків, згадуваний в історичних джерелах кінця XV століття (реальна історична постать у повісті).
3. Історичне тло повісті: як показано козацьке минуле у творі
Учитель разом з учнями визначає ключові прикмети епохи, змальовані в перших розділах повісті:
Час дії: Кінець XV століття (приблизно 1480-ті роки) – час, коли козацтво лише зароджувалося як сила, здатна захистити народ від ворожих нападів.
Місце дії: Прикордонне село Воронівка, безкраї степи Дикого Поля, плавні Дніпра, приховані козацькі острови.
Конфлікти доби: Протистояння українського населення та перших козаків-розвідників (пластунів) ворожим татарським загонам (орді), а також сваволі місцевих панів (наприклад, пана Кобильського).
Історична правда і вимисел: Письменник майстерно поєднує реальні історичні факти (діяльність козацьких ватажків, побут степовиків, тактику розвідки) із художнім вимислом та елементами фантастики (надзвичайні здібності Санька-характерника, вірний вовк Барвінок).
4. Аналіз образів козака Швайки та його юних джур
Козак Пилип Швайка: Пилип Швайка — невловимий козацький розвідник, майстер маскування, сміливий і кмітливий воїн, який знає степ як свої п’ять пальців. Він уособлює найкращі риси перших українських козаків: любов до волі, вірність побратимам, готовність пожертвувати собою заради інших.
Санько і Грицик: Дванадцятирічні друзі з села Воронівки, які через загрозу від пана Кобильського змушені тікати в Дике Поле. Санько — спокійний, розважливий, наділений даром характерника (вміє подумки впливати на людей і тварин). Грицик — непосидючий, сміливий, спритний, кмітливий шибеник. Разом вони проходять школу справжнього козацького гарту.
V. Осмислення та закріплення знань. Робота в групах (11хв)
Клас об’єднується у 3 групи. Кожна група отримує маршрутний лист із дослідницьким завданням за текстом повісті:
Завдання для дослідницьких груп:
Група / Напрям дослідження |
Зміст завдання та очікувані висновки |
Група
1. «Історики» |
Знайдіть у прочитаних розділах описи життя та побуту українців кінця XV ст. Як люди рятувалися від татарських набігів? Яку роль відігравали козаки-вивідники в захисті рідної землі? |
Група
2. «Слідопити» |
Доведіть на прикладах із тексту, що Пилип Швайка – справжній майстер козацької розвідки. Які риси характеру допомагають йому перемагати ворогів? Хто його вірні помічники у степу? |
Група
3. «Психологи» |
Порівняйте характери Санька та Грицика. Як змінюються хлопці, потрапивши у небезпечні умови Дикого Поля? Які випробування загартовують їхню дружбу? |
Після 6 хвилин обговорення спікери груп презентують результати роботи.
VІ. Систематизація та узагальнення знань (4хв)
Вправа «Козацький кодекс честі»
Учні разом із учителем формулюють 4-5 правил справжнього козака й джури на основі вчинків героїв повісті Володимира Рутківського:
Бережи і захищай рідну землю та свій народ.
Не зраджуй побратима у скрутну хвилину.
Поєднуй хоробрість із мудрістю, кмітливістю та обережністю.
Поважай старших і вчися в досвідчених наставників.
VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія (2хв)
Інтерактивний прийом «Мікрофон»
Чому повість «Джури козака Швайки» називають історико-пригодницькою?
Який епізод із козацького минулого, описаний у творі, вразив вас найбільше?
Чи хотіли б ви мати такого наставника, як козак Швайка? Чому?
Оцінювання роботи учнів на уроці (активність у групах, знання тексту, точність відповідей).
VІІІ. Домашнє завдання (1хв)
Обов’язкове: Дочитати наступні розділи повісті «Джури козака Швайки»; виписати в зошит 4-5 цитат для характеристики козака Швайки або Санька і Грицика.
Творче (на вибір): Скласти сенкан до образу козака Швайки або написати мінітвір-роздум (5-7 речень) «Чому вчать нас юні джури з повісті В.Рутківського?».