"Конспект уроку літератури рідного краю на тему "Високий політ Василя Кобця"

Тема. Урок літератури рідного краю. Високий політ Василя Кобця

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом поета Василя Кобця, його позицією; повторити теорію літератури: віршові розміри, римування; практикувати у художньому аналізі поезії; вчити розуміти зміст його творів; розвивати й розширювати читацькі інтереси школярів; поглиблювати навички виразного читання поезій; сприяти розвитку естетичних і художніх смаків, виховувати шанобливе ставлення до митців рідного краю, до їх творчих доробок, почуття краси і добра, високу моральність людських почуттів.

Цілі: учні знатимуть основні події з життя письменника, значення літературних термінів; учні вмітимуть на основі наведених матеріалів та розповідей створити психологічний портрет митця; аналізувати вірші; учні цінуватимуть красу та силу художнього слова В. Кобця.

Тип уроку: урок літератури рідного краю.

Обладнання: портрет, епіграф, «Літературна карта», грамзапис пісні, відео з виступом В.Кобця, роздатковий матеріал, таблиця «Теорія літератури».

Методи: слово вчителя, «незакінчене речення», бесіда, робота з портретом, робота з епіграфом, робота з «Літературною картою», міні-лекція, виразне читання поезій, слухання грамзапису пісень, робота в парах, метод «Мікрофон», метод «Сторінка ВК».

Епіграф

Прийти в цей світ, прийти і зрозуміти,

Збагнути до травинки, до роси.

Коли згорю, душа моя освітить

Цей  віщий світ тривоги і краси…

В. Кобець (Вінниця, 1986р.)

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

 Незакінчене речення.

- Доброго дня. Пропоную нам розпочати із визначення свого настрою. Доберіть 2-3 епітети і продовжте речення «Сьогодні мій настрій…».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.         

1. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя. Притча

Послухайте притчу:

Змарнований дар

Якось захотів один із архангелів дізнатися, хто є найбільшим полководцем усіх часів і народів. Прийшов до Господа та й просить:

• Покажи мені того, кого ти обдарував щонайбільшим талантом воєначальника.

Бог повів його в гущу одного з базарів. Там на порозі вбогої крамнички сидів швець, який саме латав чобіт.

•              Господи, - здивувався архангел, - але ж цей чоловік ніякого відношення до військової справи немає!
• А я ж про що? – каже Всевишній. – Я про те, що в нього талант, а не про те, я він ним розпорядився.

Сьогодні ми з вами поговоримо про людину з великим талантом, яким він правильно розпорядився. У нас урок літератури рідного краю. Вінниччина – щедра і багата талантами земля. Наше Поділля, за словами М.Стельмаха, вигодувало своїм хлібом цілу плеяду митців. Серед них прозаїки, поети, драматурги, критики, композитори. Всіх не перелічиш. Їхні твори – це велике надбання нації.

ІІІ. Активізація.

1.Бесіда:

•   Назвіть імена та прізвища поетів та письменників Поділля, яких ви вивчали раніше.

2. Робота з «Літературною картою»

• Подивіться на цю карту. Чим вона незвичайна? Так, на ній виділенні не міста найперше, а зображені портрети. Це «Літературна карта Вінниччини», де ми можемо бачити відомих людей; тут портрети і номери, під якими ми знаходимо прізвища письменників. Насправді їх значно більше. По можливості ми будемо доповнювати.  Можливо, колись тут з’явиться і ваше.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу.

1. Слово учителя.

Сьогодні ми з вами познайомимося із життєвим і творчим шляхом нашого поета-земляка Василя Дмитровича Кобця. Познайомимося з корінням його родоводу, заслухаємо поезії; доторкнемось серцем і душею його віршів. Адже, за словами Ліни Костенко: «Поезія –це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».                               

2. Робота з портретом.

•    Погляньмо на портрет. Приємне обличчя, ледь усміхнені, вдумливі й проникливі очі, посріблене сивиною волосся. Мудрістю й простотою віє від нього. Хто ж він? Яким постає поет у вашій увазі, дивлячись на портрет.

Він – член Національної спілки письменників України, голова Конгресу української інтелігенції Вінниччини, Лауреат літературних премій ім. Миколи Трублаїні за першу книгу поезій «Жайворонки в серці» (1974), ім. Михайла Коцюбинського (1986) за роман «Юрський горизонт» та збірку поезій «Свято нашої зустрічі», Всеукраїнської премії ім. Івана Огієнка, премії Івана Богуна за громадську діяльність, ім. М. Стельмаха журналу «Вінницький край» (2012).

3. Демонстрування окремих збірок.

• Деякі із них представлені на виставці. Це «Не остання  любов, не остання…» та «Болить душа», а також збірки, у яких вміщені твори митця.

4. Робота з епіграфом.

Епіграфом до нашого уроку є рядки з вірша В.Кобця «Прийти в цей світ…». Ми сьогодні і спробуємо зрозуміти, для чого прийшов митець у цей світ.

5. Лекція вчителя – учні заповнюють таблицю «Біографічні відомості»

Місця, де поет народився, для нього були дорогими й святими завжди. Де ж коріння долі В.Кобця? Послухайте як він сам визначає: «Де я взявся в цім веселім світі» (Збірка «Не остання любов, не остання…» с. 82)

Погляньте на карту, і назвіть: де ж це місце?

Народився 4 листопада 1943 р. в селі Слободище Іллінецького району Вінницької області у селянській родині. Закінчив у 1960 р. середню школу у сусідньому селі Леухи. Із 10-го класу працював завідувачем клубу в Старому Дашеві та Леухах. У 1962 р. став студентом факультету Вінницького педагогічного інституту, але після двох місяців навчання був призваний на службу у танкові війська. Полігони, тактичні навчання. Проводив танки під водою по дну річки Тетерів, озера Інженерного на Яворівському полігоні.

У 1972 р. заочно закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка. За фахом — журналіст. Ще, будучи студентом, працював у Самборі на Львівщині в газеті «Червоний прапор», а з 1972 р. — в газеті «Трудова слава» в Іллінцях на Вінниччині та в обласній газеті «Вінницька правда».

З 1975 р. — на творчій роботі. Був командиром молодіжного літературно-пошукового десанту, який пройшов шляхами Миколи Трублаїні до Мурманська. Працював у студентському загоні в Заполяр' ї, у геологічній експедиції на Ямалі, на спорудженні Байкало-Амурської магістралі в Сибіру.

У 1993–1994 рр. працював в Греції, де вивчав історію античного світу, сучасне життя країни. Учасник Міжнародної зустрічі (1994) письменників держав Балтійського, Чорного та Егейського морів, делегат двох Всесвітніх форумів українців. Один із фундаторів Конгресу української інтелігенції Вінниччини та його голова з 1996 р.

У 2002–2005 рр. очолював Вінницьку письменницьку організацію. Голова обласного літературно-мистецького об'єднання імені Василя Стуса, головний редактор журналу «Собор». Засновник літературної й громадсько-політичної премії «Патріот України» імені Василя Стуса. Активно працює в Українському козацтві, сповідник і меценат Української православної церкви Київського патріархату. Один з ініціаторів створення на Поділлі пам'ятників І.Огієнку в Брусилові, В.Стусу у Вінниці, М. Стельмаху у Дяківцях, Є. Гуцалу на Оратівщині, кургану-стели на честь В.Перепелюка у Вороновиці.  Одружений з Оксаною Олексіївною, мають двох синів Павла і Тараса.

Послухайте вірш «Про мій родовід», у якому поет визначає ким були його родичі. (Збірка «Не остання любов, не остання…» с. 51)

Щодо Літературна діяльність. Перша публікація — вірш в іллінецькій районній газеті в 1958 р. Перша велика добірка віршів з передмовою В. Юхимовича — в журналі «Україна».

Автор понад сорока поетичних, прозових та публіцистичних книг. Основні з них: поетичні збірки — «Жайворонки в серці» (1974), «Повнозерниця» (1977), «Високе літо» (1980), «Свято нашої зустрічі» (1988), «Не остання любов, не остання…» (2000), «Автограф для Вас» (2004), «Під знаком Скорпіона» (2005), «Болить душа…» (2005), «Свободу не спинити!» (2005), «Поранений птах» (2005), «Любов, любисток, листопад…» (2005), «Прийти в цей світ» (вибрані твори) (2006), «Сім днів до Різдва» (2006), «Почнемо з чистої сторінки» (2006), «Богунський шлях» (2009), «Іллінецький метеорит» (2009), «Що запишу у Книгу Життя?» (2010), «Нехай святиться ім'я твоє…» (2010), «Любити ближнього» (2012), «Благословіть» (2013);

•    романи — про нафтовиків «Юрський горизонт» (1985), «Не осуди свого кохання» (1991);
•    повісті — «Поле моє» (1975), «Джерела б'ють» (1976), «Будень, як свято» (1978), для малих читачів «Осінні дзвони» (1982), «Вересневий день» (1988), «Незвичайна знахідка у старій хаті, або Житіє „індуса“ Тія» (2001), «Пригоди полярних робінзонів» (2010), «Дана, Василько та білий світ» (2010), «Повертаюся в рідний Брусилів» (2010), «Бережи свою фортецю» (2011), «Сини лукавого насіяли кукіль» (2012), мемуарно-публіцистичної про Михайла Стельмаха «Зійдуть сніги, і правда проросте» (2012);
•    «Вибрані твори» у 10-ти томах (2010–2011).

Нариси про людей трудової слави — І. С. Кальницького, Анатолія Пачевського та ін. з польської, грецької, болгарської мов. Укладач і видавець більше десятка збірок Співробітничає з композиторами — окрема книга пісень разом із Віталієм Колотієм. Перекладає і книг молодих авторів, кількох колективних альманахів, серед яких — «З любов'ю в серці», «Подільська пектораль», «17 вересня» (на честь дня народження М. Коцюбинського), «Сторожові вогні над Божою рікою», «Травнева зав'язь» та ін.

Нагороди і почесні звання

Кавалер орденів УПЦ (КП): Св. Архистратига Михаїла, Св. рівноапостольного кн. Володимира Великого, Покрова Пресвятої Богородиці (2013).

Лауреат літературних премій ім. Миколи Трублаїні за першу книгу поезій «Жайворонки в серці» (1974), ім. ім. Михайла Коцюбинського (1986) за роман «Юрський горизонт» та збірку поезій «Свято нашої зустрічі», Всеукраїнської премії ім. Івана Огієнка, премії Івана Богуна за громадську діяльність, ім. М. Стельмаха журналу «Вінницький край» (2012).

Біографічні відомості

Дата	Подія
4 листопада 1943р.
1960 р.
1962 р.
1972 р.
з	Був командиром молодіжного літературно-пошукового десанту, який пройшов шляхами Миколи Трублаїні до Мурманська. Працював у студентському загоні в Заполяр' ї, у геологічній експедиції на Ямалі, на спорудженні Байкало-Амурської магістралі в Сибіру.
1993-1994 рр.
з 1996 р.
2002-2005 рр.

6. Музична хвилинка.

Прослуховування пісні на слова В.Кобця.

V. Перевірка засвоєних знань.

1. Виразне читання поезії.

Сьогодні ми ближче познайомимось з творчістю нашого земляка і розглянемо вірш «Шевченко – наш». По-перше, дана поезія є актуальною і у наш час, по-друге, ми з вами уже вивчали біографію і творчість Тараса Шевченка. І по-третє, зможемо уривок послухати у виконанні автора. Але спершу нам зачитає виразно ______________.

Прослуховування поезії у виконанні автора (відео)

2. Художній аналіз поезії «Шевченко – наш».

• Паспорт вірша. Робота з таблицею-опорою.

Отже, нам з вами потрібно заповнити своєрідний «паспорт» вірша, визначити тему, ідею, віршовий розмір та художні засоби. Тому спершу пригадаємо теорію літератури, що ми вже вивчили (таблиця «Теорія літератури»)

3. Робота в парах: заповнення «паспорта» вірша.

Паспорт вірша:

Автор:

Назва:

Тема:

Ідея:

Віршовий розмір:

Римування:

Художні засоби:

 

Рефрен

Повтор, обрамлення:

Епітети:

Персоніфікація:

Порівняння:

Гіпербола:

4. Перевірка знань.

Заповнити «сторінку в контакті».

VІ. Підсумки уроку.

1. «Мікрофон»

• Я переконався, що…
• Урок приніс мені… (… хвилини радості, вчить доброти, чуйності до людей, родини)
• Мені сподобалось..  (… багатство тем, простота й доступність віршів поета)

2. Слово вчителя.

•    Дякую вам за співпрацю, за змістовні цікаві відповіді. Переконана, що із сьогоднішнього уроку ви почерпнули для себе багато нового. В.Кобець – поет з Божої ласки, він подарував нам свої глибоко задушевні вірші, які вчать нас бути справжніми людьми, вірними синами й доньками нашого чарівного Поділля. Сподіваюсь, що спілкування з поезією митця буде продовжуватися. Бажаю вам плідної праці!

VІІ. Домашнє завдання.

Написати лист В.Кобцю: «Я Вам пишу» або «Мої побажання В. Кобцю».