Мовно-літературна освітня галузь (інтегровані курси) Інтегровані уроки НУШ ШІ

Конспект уроку "Мова гідності"

Онищенко Олена Вікторівна 29 жовтня 9 Відгуки відсутні

Про матеріал

Анотація Тема уроку: Мова гідності. Цільова аудиторія: Учні 2 класу. Предмет: Я досліджую світ / Виховна година ( НУШ). Короткий зміст: Урок спрямований на формування в другокласників первинних уявлень про людську гідність, повагу до себе та інших через призму спілкування. Під час заняття учні в ігровій та інтерактивній формі вчаться розрізняти «ввічливі» та «образливі» слова, усвідомлюють, як мова впливає на емоційний стан людини, та опановують базові правила доброзичливого спілкування. На прикладі життєвих ситуацій та казок діти вчаться висловлювати свої думки та почуття так, щоб не принижувати гідність оточуючих. Ключові компетентності та навички, що розвиваються: • Громадянські та соціальні: розуміння рівності прав, формування культури взаємоповаги та емпатії. • Спілкування державною мовою: збагачення словникового запасу лексикою поваги, розвиток культури мовлення. • Критичне мислення: аналіз власної поведінки та вчинків інших людей у повсякденних ситуаціях. Методи та форми роботи: «мозковий штурм», інтерактивні вправи «Кошик добрих слів», «Словесне дзеркало», робота в парах/групах, аналіз виховних ситуацій, рефлексія «Серце». Очікувані результати: після уроку учні знають, що таке гідність і повага; вміють використовувати у мовленні конструкції, які підтримують та надихають; уникають слів, що ранять; прагнуть будувати доброзичливі стосунки з однокласниками.

Перегляд файлу

Тема уроку: «Мова нашої гідності»

І. Ранкове коло: «Павутинка поваги» (7 хв)

(Діти стають у коло. У вчителя в руках клубок яскравих ниток).

Вчитель: Доброго дня, мої любі хлопчики та дівчатка! Я дуже рада бачити ваші усміхнені обличчя. Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми будемо говорити про таємну суперсилу, яка є в кожному з нас. Але спочатку давайте поділимося теплом.

У мене в руках чарівний клубок. Зараз я тримаю ниточку, називаю ім’я когось із вас і кажу комплімент — щось приємне, за що я поважаю цю людину. Потім кочу клубок їй.

Наприклад: «Марійко, мені дуже подобається, що ти завжди ділишся олівцями».
(Вчитель котить клубок Марійці, вона тримає нитку і котить далі іншому учню, поки всі діти не будуть з’єднані ниткою).

Вчитель: Подивіться на наше коло. Ми утворили міцну павутинку дружби. Що ви відчули, коли чули про себе добрі слова? (Діти відповідають: «Радість», «Тепло»). Кожен із вас зараз відчув, що він — важливий, особливий і цінний для нашого класу.

Ця цінність кожної людини від самого народження називається дуже красивим словом — ГІДНІСТЬ. Повторимо разом: Гід-ність. Мати гідність — це поважати і любити себе, і так само сильно поважати інших. А допомагає нам у цьому мова гідності. Давайте акуратно згорнемо нашу павутинку і сідаємо за парти, щоб дізнатися її секрети.

ІІ. Основна частина: Чарівна казка (10 хв)

Вчитель: Дітки, сідайте рівненько, вушка слухають, оченята дивляться. Я розкажу вам історію про одного хлопчика, який мало не перетворився на лісового звіра через свої слова.

(Вчитель виразно читає «Казку про Колючого Принца та Чарівне Дзеркало»).

Вчитель:
— Діти, чому принц Леон став схожим на їжачка? Що виростало на його мантії? (Діти: «Колючки від грубих слів»).
— Правильно. А як Дзеркало пояснило, що таке мова гідності? (Діти: «Це мова людей, які поважають себе та інших»).
— Що сталося з колючками, коли Леон сказав «Дякую» та «Будь ласка»? (Діти: «Вони впали»).
— Так! Мова гідності врятувала принца.

ІІІ. Фізкультхвилинка «Перетворення принца Леона» (2 хв)

Вчитель: Ой, щось ми засиділися! Давайте покажемо, як принц Леон позбувся своїх колючок. Встаньте біля парт так, щоб нікого не зачепити.

«Колючий їжачок»: Присядьте, стисніться в клубочок, заховайте голову, міцно-міцно обійміть ніжки. Покажіть, яким напруженим і злим був колючий принц!
«Дзеркало Гідності»: А тепер повільно піднімаємося, випрямляємо спинки, стаємо на носочки і тягнемося ручками високо-високо до сонечка. Ми ростемо, стаємо ввічливими та гарними!
«Скидаємо колючки»: Принц сказав «Будь ласка» — потрусіть правою рукою, скиньте колючку! Сказав «Дякую» — потрусіть лівою рукою! Сказав «Вибачте» — потрусіть правою ніжкою, потім лівою! А тепер пострибайте на місці й скиньте всі-всі колючки, що залишилися!
«Королівська постава»: Зупинилися. Зробили глибокий вдих носом... видих ротиком. Розправили плечі. Руки на пояс. Поверніться до сусіда праворуч — посміхніться йому з повагою. Тепер до сусіда ліворуч — посміхніться. Ось це — вигляд людини з гідністю!
«Повернення до праці»: А тепер тихенько, наче королі та королеви, сідаємо на свої місця.

IV. Гра-сортування та Практикум «Перекладачі» (10 хв)

(На дошці прикріплені два великі малюнки: яскраве Сонце та темна Хмаринка).

Вчитель: Подивіться на дошку. У мене є фрази. Якщо фраза несе повагу і гідність — це «слово-сонечко», ми дружно плещемо в долоні. Якщо фраза ображає і колеться — це «слово-хмаринка», ми тихенько тупаємо ніжками. Готові?

«Мені подобається твій малюнок» (Діти плещуть).
«Йди звідси, ти з нами не граєш!» (Діти тупають).
«Дай сюди, це моє!» (Діти тупають).
«Вибач, я випадково тебе штовхнув» (Діти плещуть).

Вчитель: Чудово! А тепер перетворимося на перекладачів. Буває так, що нам щось не подобається, і хочеться крикнути грубість (слово-хмаринку). Але людина з гідністю вміє сказати це впевнено, спокійно і ввічливо (словом-сонечком). Давайте спробуємо.

Ситуація 1: Хтось без дозволу забрав твій олівець. Грубіян би крикнув: «Ану віддав, злодюго!». Як це сказати мовою гідності? (Вчитель допомагає дітям сформулювати): «Будь ласка, поверни мій олівець. Мені неприємно, коли мої речі беруть без дозволу».
Ситуація 2: Ти розповідаєш історію, а тебе перебивають. Замість: «Замовкни, я говорю!», що ми скажемо? (Діти пробують варіанти): «Дослухай мене, будь ласка. Потім я вислухаю тебе».

V. Вправа на емпатію «Пом'яте серце» та підсумок (6 хв)

(Вчитель роздає кожній дитині маленьке паперове червоне сердечко).

Вчитель: Візьміть у руки це сердечко. Уявіть, що це серце дитини, яку сьогодні обізвали в школі, виштовхали з черги або сказали, що вона нічого не вміє. Зімніть це сердечко в кулачку... Міцно-міцно зімніть.

(Діти зминають папір).

Вчитель: А тепер цій дитині стало шкода, вона підійшла і сказала: «Ну вибач». Давайте розгладимо сердечко пальчиками. Постарайтеся зробити його знову рівним.

(Діти розправляють папір).

Вчитель: Подивіться на свої сердечка. Чи стали вони такими ж гладкими, як були спочатку? Ні. На них залишилися лінії, зморшки, тріщинки. Так само і з людьми. Кожне грубе слово залишає такий слід на серці людини, і навіть після вибачення цей слід важко загоїти.

Тому найбільший секрет мови гідності такий: бережіть серця один одного. Говоріть так, щоб після ваших слів людям хотілося посміхатися, а не стискатися від болю.

Наш урок добігає кінця. Давайте по черзі назвемо по одному слову, яке ми візьмемо сьогодні з собою додому. Я почну: Повага. (Діти продовжують: Дякую, Доброта, Усмішка, Допомога тощо).

Дякую вам за урок, ви сьогодні працювали як справжні володарі мови гідності! Сяйте, як сонечка!

Завантажити Зберегти на потім