Конспект уроку на тему:Голонасінні

Тема :  Голонасінні.

Мета: сформувати в учнів знання про основні ознаки голонасінних, за якими вони відрізняються від інших відділів вищих насінних рослин.

Обладнання: підручник, таблиці «Послідовний розвиток рослинного і тваринного світу».

Хід роботи

1.Організаційний момент.

- Відгадайте загадку. Всі пани скинули кафтани – один пан не скинув кафтан? (Ялинка в листяному лісі). А які ви знаєте загадки про ялину і сосну?

2. Вивчення нового матеріал.

Розповідь вчителя.

Сьогодні ми познайомимося з рослинами, які мають справжнє насіння. Саме наявність насіння дала можливість рослинам, які отримали назву «Голонасінні», широко розповсюдитись на Землі та мати досить велику чисельність ( порівняно з відділами Мохи, Плауни, Хвощі, Папоротеподібні). Чому саме така назва – «Голонасінні». Тому що насіння цих рослин голе, не оточене оплоднем, як, скажімо, насіння яблуні, вишні, горіха. Сьогодні на уроці ми розглянемо загальну характеристику рослин відділу Голонасінні .

                 План

1. Характеристика змін клімату на Землі на межі палеозойської і мезозойської ер та вплив цих змін на рослинний покрив планети.

2. Загальна характеристика голонасінних рослин.

1. Напевно , ви чули , що весь час існування і розвиток життя на нашій  планеті вчені ділять на так звані ери. Найдавніша ера – архейська, за нею йдуть протерозойська, палеозойська, мезозойська і кайнозойська ( зараз ми живемо в кайнозойській ері). Кожна ера характеризується змінами клімату Землі, виникненням і зникненням різних форм живих організмів. Кожна ера ділиться на періоди.

Наприклад, палеозойська ера складається  з кембрійського, ордовицького, силурійського, кам’яновугільного періоду клімат на Землі став більш сухий і прохолодний. Деревоподібні папороті, Хвощі та Плауни, які панували до цього часу, поступово вимерли. З’явилися перші голонасінні рослини – нащадки давніх папоротеподібних.

Походження голонасінних від давніх папоротеподібних доводять наявність багатьох спільних рис між цими рослинами. Спільні риси прослідковуються в будові органів: стебел, листків, коренів.

Першими  голонасінними рослинами були насіннєві папороті, які згодом повністю вимерли. Насіння у насінних папоротей розвивалось на листках; шишок у цих рослин не було. Насінні папороті мали вигляд дерев, ліан і трав. Від насіннєвих папоротей виникли інші голонасінні рослини. Умови життя на планеті продовжували змінюватись. Там, де клімат ставав більш жорстким, давні голонасінні рослини поступово вимирали, оскільки на зміну їм з’явились більш досконалі рослини – давні хвойні. Потім їх змінили сучасні хвойні голонасінні рослини – сосна, ялина, ялиця (піхта)…

Рослини, які розмножувалися насінням, краще пристосувалися до життя на суші, ніж рослини, що розмножувалися спорами. Особливо чітко це проявилося, коли клімат став менш вологим.

2. Загальна характеристика голонасінних рослин. Голонасінні (близько 600 сучасних видів) –це переважно дерева, рідше чагарники або здерев’янілі ліани. Трав’янистих форм нема. Стебло цих рослин має камбій і здатне до вторинного потовщення, судин у більшості голонасінних немає. За деякими винятками, голонасінні – вічнозелені рослини. За допомогою вітру пилок, який розвивається на мікроспорофілах – чоловічих шишках- потрапляє на жіночі шишки, й згодом відбувається запилення та запліднення. Сучасні голонасінні поширені по всій планеті, але найбільша їхня різноманітність – по периметру Тихого океану , в Австралії і на прилеглих островах.

1. Розгляньте хвою запропонованих вам рослин. Визначте її форму, розміщення на стеблі. Виміряйте довжину. Дані занесіть до таблиці.

Підсумок уроку.

Порівняльна характеристика голонасінних і папоротеподібних