Конспект уроку на тему:"Республіка Корея"

                                              Республіка Корея.

Мета уроку:

Освітня: сформувати у здобувачів освіти поняття  про основні ознаки ЕГП,  природи, населення і господарства Республіки Кореї, визначити роль НТР в економіці країни; з’ясувати місце та роль держави в світовому господарстві;

Розвиваюча:  розвивати  інтерес до вивчення географії, вводячи в урок елементи cамостійного отримання знань та  форми групової роботи. Розвивати логічне мислення, вміння обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння. Розвивати вміння  вільно користуватися різними джерелами географічних знань, аналізувати та зіставляти їх;

Виховна: сприяти формуванню світоглядних ідей про взаємозв’язки державної системи та рівня життя в країні.  Виховувати шанобливе ставлення  до інших народів, їх культури та мови.

Ключові компетентності:спілкування державною мовою, математична, інформаційно-цифрова, уміння вчитися впродовж життя, ініціативність і підприємливість, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та самовираження у сфері культури.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу;

Обладнання: політична карта світу, комп’ютерна презентація, роздатковий матеріал.

 

ХІД УРОКУ

І Організація класу

Вчитель: Доброго дня. Рада зустрічі з вами. Сьогодні  нас чекає  захоплююча подорож до однієї із азіатських країн, але перш ніж ми вирушимо, ви поділитеся з яким настроєм ви прийшли на урок. До вашої уваги чотири стихії, які мають певні характеристики. Оберіть ту, яка вам на разі найбільше підходить. Парти в класі розташовані під чотири стихії.

ВОДА – чутливість, спокій, відповідальність. гармонія, завзятість.

ЗЕМЛЯ – діяльність, працелюбність, витривалість, терплячість.

ПОВІТРЯ – легкість, захоплення, товариськість, оптимізм.

ВОГОНЬ: активність, рух, творча енергія, внутрішня сила.

(діти обирають)

Вчитель: Я обираю Повітря. Сподіваюся, що урок пройде з легкістю, захопившись навчальним матеріалом в дружній атмосфері ми попрацюємо.

 

ІІ Актуалізація опорних знань

До вашої уваги, я пропоную самостійно визначити, яку країну ми будемо вивчати. Отже, «Географічний пазл». Діти складають пазл та за допомогою атласу визначають країну.

Діти озвучують свої висновки, яка країна.

Вчитель: так, сьогодні ми познайомимося із країною, яка є однією з розвинутих  азійських держав. Розташована вона  поряд з могутнім Китаєм та економічно розвиненою Японією також   найбільш закритою державою світу Північною Кореєю. Саме повітря, земля, вогонь та вода зображені на прапорі цієї країни. (демонстрація державних символів)

Повідомлення теми та мети уроку

 

ІІІ Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Перегляд відео. https://www.youtube.com/watch?v=9rTKhM03UZA

Вчитель: ми переглянули відео, давайте поділимося думками, які зявилися під час перегляду. (Діти висловлюють свої думки)

Між Україною та Кореєю є певні спільні риси, зокрема Корея як і Україна має агресивного сусіда (Пн.Корею), який в 1947 році напав на сусіда і за три дні захопив Сеул. За ініціативи  США  та підтримки ООН країна звільнилася від окупації і на сьогодні досягла значного рівня розвитку. Я вірю і знаю, що нам варто перейняти досвід по розбудові вільного демократичного суспільства та потужної економіки саме у Республіки Корея. Тож давайте, більш детально знайомитися з цією державою.

 

IV Вивчення нового матеріалу

(робота в групах)

Вчитель: Ви отримали інформаційні картки з якими попрацюєте та ознайомите своїх колег із тією інформацією, яку опрацювали. В процесі  створите флеш карту у вигляді таблиці.

РЕСПУБЛІКА КОРЕЯ

1	Візитівка країни
2	Фізико – географічні особливості
3	Населення
4	Первинний сектор економіки
5	Вторинний сектор економіки
6	Третинний сектор економіки
7	Зовнішні економічні зв’язки

Діти отримують картки для роботи. Опрацьовують матеріал (10 - 15хв).

Виступи груп, які супроводжуються роботою з таблицею.

 

Вчитель: Зовнішні економічні зв'язки(розповідь)

Статті експорт:

•   Сталь; реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої,  їх частини;
•   Нафтохімія, пластмаси, полiмернi матерiали та вироби з них;
•   Автомобілі;
•   Телекомунікаційне обладнання, комп'ютери, електроніка,  побутова техніка, напівпровідники;
•  Продукція легкої промисловості.

Статті імпорт:

•   Залізна руда;
•   Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні, хірургічні;
•   Електричні машини і обладнання;
•   Нафта, нафтопродукти, природний газ, вугілля ;
•   Мінеральні добрива;
•   Продукція лісової та деревообробної промисловості;
•   Продукти харчування.

Торгівельні  партнери:  США, Японія, Саудівська Аравія,  країни Південно-Східної Азії.

Економічні реформи Кореї

1. Ставка на основний потенціал – людину. Корейці мають лише один вихідний на тиждень. Щоденно працюють по 10 годин. А 90% службовців вищої і середньої ланки взагалі працюють понаднормово та без доплати. Цікаво, що під час післявоєнного економічного зростання у корейських працівників було 1-2 вихідні на місяць. У 90-ті роки кількість вихідних у Південні Кореї збільшилася до 4-5 днів за місяць. А нині корейців уже змушують менше працювати навіть на законодавчому рівні.
2. Інвестиції в науку 
3. Корейські олігархи інвестували в державну промисловість

 

Підсумок. Сьогодні Південна Корея – високорозвинена країна, член “Великої двадцятки”; посідає 12-те місце в рейтингу економік світу; п’яте місце у світі за експортом високотехнологічної продукції, поступається лише Китаю, Німеччині, США та Сінгапуру. Корейські суднобудівні компанії контролюють 40% світових замовлень на будівництво морських суден. За легкістю ведення бізнесу країна посідає п’яте місце у світі (згідно з рейтингом Doing Business). А у рейтингу Глобального індексу інновацій країна на 14-му місці.

Україна та Південна Корея мають перспективні торгові стосунки: товарообіг між ними становив 680,4 млн. дол. В Україні все активніше продаються автомобілі корейських фірм, корпорація «Деу» навіть намагалася налагодити сумісне виробництво автомобілів на базі корпорації «АвтоЗАЗ-Деу», чому завадили нестабільне економічне становище в Україні і банкрутство самої фірми «Деу» в Кореї.

 

V Закріплення нового матеріалу

«Географічний пазл» Діти встановлюють відповідність.

Державний лад	Унітарна держава
Форма адміністративно-територіального устрою	Президентська республіка
Столиця	Сеул
Грошова одиниця	Південнокорейська вона
На півдні Корея  омивається водами	Східнокитайського моря
На півночі межує із країнами	Північна Корея
В країні переважає релігія	Християнство та буддизм, але здебільшого атеїсти
Найбільший морський порт	Пусан
Корея  є першою країною, яка	Запровадила електронне урядування
Випускає такі марки автомобілів	«Хюндаї», «Ссан Йонг», «Рено Самсунг»
У сільському господарстві країни провідне місце займає	Рослинництво, зокрема вирощування рису
Найвідоміші музичні гурти	U-KISS, LABOUM, BTS

 

Вчитель: Чи не виникає у вас запитань по даному завданню? (очікую запитання про електронне урядування) Пояснення.

Електронне урядування  — спосіб організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, що забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними

 громадян, юридичних осіб, неурядових організацій. Головною складовою електронного урядування є електронний уряд — єдина інфраструктура міжвідомчої автоматизованої інформаційної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадянами та суб'єктами господарювання.

Вчитель: У мене до вас також є запитання щодо музичних гуртів, можливо хтось може ще назвати якісь. А що ви знаєте про їх внески в економіку країни?

(відповіді дітей)

 

VІ. Узагальнення і систематизація знань

Вчитель: Отже, кожна група  має можливість висловитися по три речення, що найбільше вразило при вивченні цієї країни…

 

VІІ. Підведення підсумків та рефлексія

Вчитель:Годинник показує, що наш урок добігає кінця і головне, що я хочу сказати – ви молодці, дякую вам за роботу. Сьогодні на уроці ми познайомилися із цікавою країною, яка за  досить короткий проміжок часу досягла значного економічного розвитку.

• Головне, що я хочу сказати... (діти висловлюють власні думки)

 

VІІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати флеш карту.
2. Подумати, які економічні реформи Республіки Кореї можуть бути       застосовані в Україні для прискорення її економічного розвитку?
3. Попрацювати над дослідженням «Значення цифрових технологій в економічному розвитку Республіки Корея».
4. Переглянути відео https://www.youtube.com/watch?v=GZbncn7w53w

(за бажанням) 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1.

 

 

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА

І група.  Загальні відомості про країну

Південна Корея розташована у південній частині Корейського п-ова (південніше 38-ої паралелі), до неї належать також кілька островів, найбільший з яких — о. Чеджудо. На заході країна омивається водами Жовтого моря, на сході — Японського, на півдні — Корейської протоки. Площа країни — 98,4 тис. км².

Офіційна назва — Республіка Корея. Столиця — Сеул.

Населення міста налічує приблизно 11 млн. мешканців. Площа міста — 613 км². Сеул розташований на судноплавній р. Ханган, у 90 км від її впадіння до затоки Канхваман Жовтого моря, на висоті 29 м. Клімат — мусонний; зима суха, середня температура січня сягає +6,2°С, літо вологе, жарке, з частими зливами, середня температура липня становить +24,7°С. Опадів випадає до 1200 мм на рік.

Місто виникло у ранньому середньовіччі як військова фортеця і до кінця XIV ст. було невеликим; при династії Лі (1392—1910) стало столицею. Після встановлення японського протекторату над Кореєю (1905) Сеул був місцеперебуванням японського генерал-губернатора.

Разом із важливим морським аванпортом Інчхоном Сеул утворює основний економічний район країни (до 1/2 промислового виробництва). В місті розвиваються галузі важкої промисловості — металургія, машинобудування, хімічна промисловість. Сеул — великий центр текстильної і харчової промисловості. Тут знаходяться підприємства гумової, шкіряної, поліграфічної, паперової, порцеляно-фаянсової галузей. Діють міжнародний аеропорт і метрополітен.

Визначними архітектурними пам’ятками є трьохярусна пагода Хьонмьотхан храму Топчхонса (1085), фортечна стіна Ханьянсон (збереглася частково, 1392— 1446) з воротами Намдемун (1395) на півдні і Тондемун (1396) на сході, великий комплекс палацу Кьонбоккун (1394, зруйнований у 1592, відновлений у XIX ст.), палац Чхандок (1404, зруйнований у 1592, відновлений у XVII ст.), пагода храму Вонгакса (1467), Чангьон (XV— XVII ст.), Доксу (XVI ст.) і будівля Музею образотворчих мистецтв.

Південна Корея — парламентська республіка з президентською формою правління. Президент є главою держави та головнокомандуючим збройними силами країни, обирається на загальних виборах на 5 років, без права переобрання. При ньому функціонує Державна рада, до якої входять члени уряду та парламенту. Законодавча влада належить однопалатному парламенту — Національним зборам (273 депутати, які обираються на 4 роки). Уряд очолює прем’єр-міністр (призначається президентом за згодою депутатів).

Країну поділено на 9 адміністративних провінцій і6 міст прямого підпорядкування (у т. ч. статус провінції має Сеул).

Кордони. Південна Корея на півночі межує лише з КНДР, з якою знаходиться в стані війни з 1950року. Загальна довжина кордону — 238 км. Територіальні води — 12 морських миль.

 

Природні умови і ресурси

Південна Корея має мальовничу природу, але обмежені природні ресурси.

Рельєф. Значну частину території займають гори, на заході розташовані пагорбкуваті рівнини. Головний гірський ланцюг — Східно-Корейські гори, які на сході тягнуться паралельно узбережжю. На півдні розташований невеликий ланцюг Південно-Корейських гір. Долини здебільшого зосереджені уздовж західного узбережжя.

Клімат. Для Кореї характерний помірний, мусонний, на півдні — субтропічний клімат. Взимку переважає холодна і суха погода, влітку — жарка і дощова. Температура січня становить від -21°С на півночі до +4°С на півдні, в липні, — відповідно, від +22°С до +26°С. Опадів випадає від 900 до 1500 мм на рік. Восени проходять тайфуни (2—3 на рік) із зливами та шквальним вітром.

Річки й озера. Корея має розгалужену річкову систему, однак більшість рік короткі з невеликими водозбірними басейнами, хоча мають високу водність. Річкова система розташована переважно на заході та півдні півострова і належить до басейнів Жовтого моря та Корейської протоки. Найбільші ріки — Нактонган (515 км), Ханган (514 км), Кімган (401 км) тощо. На великих ріках розвинуте судноплавство.

Мінеральні ресурси. Країна бідна на корисні копалини. Поблизу м. Самчхок видобувають кам’яне вугілля (запаси1,6 млрд. т), вольфрамові і поліметалеві руди, магнезит. Поліметалеві руди мають високий вміст свинцю та цинку (Су- вон). Наявні мідні (Косон, Чінхе), марганцеві (Понхва), нікелеві та молібденові руди. Видобувають також золото й срібло, розробляються поклади каоліну, тальку, вапняку. На Корейському півострові знаходяться найбільші в світі родовища графіту.

Рослинні і тваринні ресурси. На території країни домінують змішані хвойні і широколистяні ліси (сосна, ялина, клен, тополя, в’яз, корейська ялиця). На півночі їх змінюють вічнозелені субтропічні ліси. У прибережних зонах переважають лавр, вічнозелений дуб, чагарники бамбука.

Тваринний світ представлений тиграми, леопардами, ведмедями, рисями, кількість яких останнім часом значно зменшилася через вирубку лісів та браконьєрство.

Рекреаційні ресурси. З метою охорони рідкісних видів тварин і птахів статус «природних пам’яток» отримали 23 представники тваринного світу, зокрема амурський горал, мускусний олень, дика собака чіндоке, кілька видів чапель, сов, яструбів тощо. Створена система охоронних зон і заповідників, які в поєднанні з пам’ятками культури є важливим рекреаційним ресурсом.

 

 

 

 

 

 

 

Населення

Для Республіки Корея характерна національна однорідність населення, яке є нащадком племен, що мешкали в районі Алтаю та Центральної Азії.

Чисельність населення. Мови. У країні проживають48,4 млн. осіб (2004). Понад 4 млн. корейців живуть за кордоном, в тому числі в КНР (до 2 млн.), США (1 млн.), Японії (700 тис.), країнах колишнього СРСР (приблизно 500 тис.).

Державною мовою визнано корейську. Незважаючи на невеликі розміри країни, тут розмовляють на шістьох діалектах з різною вимовою, слововживанням, деякими граматичними формами. Із середини XX ст. тексти стали писати не зверху вниз, а горизонтально (зліва направо). Майже половину корейських слів запозичено із китайської мови.

Демографічні особливості. Чисельність населення країни 2015 року становила 49,115 млн осіб (28-ме місце у світі). Чисельність корейців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 8,19 ‰ (220-те місце у світі), смертність — 6,75 ‰ (139-те місце у світі), природний приріст — 0,14 % (186-те місце у світі). Середня тривалість життя збільшилася до 72,1 року у чоловіків та 79,6 року у жінок. Співвідношення між чоловіками та жінками становить 101,7:100. Унаслідок високого рівня народжуваності переважають діти та молодь віком до 14 років (19,5%), частка людей похилого віку становить 8,6%.

Національний і релігійний склад. У національному аспекті Південна Корея є однорідною країною, корейці утворюють більшість населення (90%). Серед національних меншин переважають китайці — 20 тис. осіб.

Корейці за релігійним складом сповідують буддизм і християнство. У Південній Кореї мешкають понад 9 млн. протестантів і майже 3 млн. католиків, але в переважній більшості – атеїсти.

Розміщення населення. Республіка Корея є густонаселеною країною Азії: середня густота її населення становить 453 особи/км², а на родючих рівнинах заходу та у дельтах рік вона значно вища.

Економічний прогрес супроводжувався прискореною урбанізацією: частка міського населення збільшилася з 28% у 1960 р. до 79% у 2004 р. При цьому майже 47% населення зосереджено у двох найбільших містах — Сеулі (11 млн. осіб) і Пусані (4 млн.). Містами-«мільйонерами» є також Тегу (2,4 млн. осіб), Інчхон (2,8 млн.), Кванджу і Тед- жон (по 1,2 млн.), а чисельність населення ще 30 міст перевищує 100 тис. осіб.

Трудові ресурси. Загальна кількість працездатного населення — 22,9 млн. осіб. У сільському та лісовому господарстві, рибальстві  задіяно 8% економічно активного населення, у видобувній та обробній промисловості — 19%, інші зайняті у сфері обслуговування. Індустріалізація і розвиток сфери послуг зумовили зменшення безробіття до 3,6%.

 

 

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА

ІІ група.     Характеристика господарства

Республіка Корея — індустріально-аграрна країна, яка посідає одне з провідних місць серед так званих нових індустріальних країн.

Сучасний стан економіки. У 2021 р. ВНП країни становив 1,811 трильйона доларів. Відповідно — 47 770 дол. на душу населення.

  Протягом останніх десятиліть економіка Південної Кореї розвивалася дуже швидкими темпами.

Економічна допомога та позичковий капітал сприяли створенню основних виробничих галузей, підтримці соціальної стабільності. Основними фінансовими донорами були США та Японія. Частка інвестицій стосовно сукупної продукції збільшилася з 15% на початку 60-х років до 40% наприкінці 90-х років XX ст., внаслідок зростання накопичень у країні і притоку коштів із-за кордону.

У розвитку південнокорейської економіки і залученні до країни досягнень НТП помітну роль відіграло запозичення іноземних технологій, що сприяло створенню нових виробництв (особливо у машинобудуванні та атомній енергетиці), зменшенню собівартості і підвищенню якості виробленої продукції.

Південнокорейська економіка базується на принципах приватного підприємництва. У власності держави знаходяться залізниці, зв’язок, будівництво шосейних доріг, виробництво чорних металів, значною мірою енергетика, вуглевидобуток, використання гідроенергоресурсів, морський промисел, меліоративні роботи у сільському господарстві. Спільні підприємства, що створені за участю держави та іноземного капіталу, зайняті виробництвом мінеральних добрив і нафтопродуктів. Державі належала більшість банків, доки не відбулася їх масова приватизація у 80-ті роки.

Велику роль в економіці Південної Кореї відіграють національні фінансово-промислові групи (чеболі), які є сімейно-клановими конгломератами, що мають значні привілеї, і контролюють від 10 до 30 великих компаній, що працюють в різних галузях промисловості, володіють торговими фірмами, банківсько-страховими закладами. Нині в країні діють більше 50 фінансово-промислових груп, частка яких становить понад 1 /4 національного

прибутку, 3/4 продукції і послуг, що виробляються, 1/2 банківського кредиту. Генеральні торгові компанії, які входять до складу чеболі, забезпечують до 50% усіх зовнішньоторговельних постачань. Найбільшими південнокорейськими чеболями є «Самсунг» (електроніка, машинобудування, хімічна промисловість), «Хьонде» (електротехніка, автомобілебудування, суднобудування, будівництво), «LG-electronic» (електротехніка, нафтохімія), «Деу» (автомобіле- і суднобудування, електротехніка), «Санкьон» (нафтохімія, текстильна промисловість, транспорт), «Ханджін» (машинобудування, будівництво), «Лотте» (харчова і хімічна промисловість, транспорт) та ін.

Незважаючи на значні успіхи, економіка Південної Кореї переживає нині кризу. Жорстке економічне планування, урядовий контроль над усіма сферами підприємницької діяльності, зовнішньоторговельний протекціонізм, підтримка державою великих фінансово-промислових груп на шкоду малому і середньому бізнесу стали гальмом на шляху розвитку виробничих відносин. Країна зіткнулася з необхідністю структурної перебудови економіки. Передбачається створення економічної моделі, що орієнтована переважно на задоволення інтересів малого і середнього бізнесу, проведення суттєвих структурних реформ у промисловості, фінансовій сфері, сільському господарстві.

Загальна характеристика промисловості. Південно-корейська промисловість характеризується високим рівнем продуктивності праці, швидким розвитком сучасних наукомістких виробництв.

 

Первинний сектор

Сільське господарство. Для аграрного сектору характерна інтенсивна обробка малих за розмірами землеволодінь. Середнє селянське господарство має приблизно 1 га Ріллі (частка таких господарств сягає 66%). У сільському господарстві швидко відбувається механізація та хімізація.

Агровиробництво забезпечує 3,2% ВНП і через нестачу землі воно не задовольняє потреби корейців у продовольстві.

Рослинництво. Воно є основою сільського господарства, в якому домінує вирощування рису (головна культура країни). Основні райони рисосіяння знаходяться поблизу приморських низовин. Середньорічний збір — 6,3 млн. т — майже повністю задовольняє внутрішні потреби у цій важливій продовольчій культурі. Друге місце серед зернових культур належить ячменю (однак його виробництво зменшується), пшениця та кукурудза вирощуються у незначних обсягах, збільшуються врожаї сої. Зросли посіви технічних культур: коноплі, рами (з лубу якого виробляють грубу тканину), тютюну й олійних, серед яких значущими є кунжут і перілла. Важливий напрям — овочівництво (10,3 млн. т): вирощують китайську капусту, редьку, часник, цибулю. Із 60-х років розвивається спеціалізація господарств на розведенні шовкопрядів та вирощуванні грибів і цитрусових. У країні культивують яблука, груші, персики, виноград, апельсини, японську хурму тощо. Велику частину овочів вирощують в тепличних господарствах у передмістях великих міст.

Тваринництво. Воно має давню історію, однак не є достатньо розвинутим. У країні утримують приблизно 3,5 млн. голів великої рогатої худоби, 6,9 млн. свиней, 56 млн. курей. Також розводять кіз, кроликів і качок. Поголів’я великої рогатої худоби місцевих порід сконцентроване в найбільш густонаселених районах на заході країни. Корейське шовківництво має давні традиції. Основний його ареал — гірські райони на півдні півострова.

Рибальство. Урізноманітнює харчування корейців морський промисел. У прибережних водах водяться анчоуси, ставрида, ремінь-риба, баракуда, горбилеві, минтай, риба- шабля тощо. Корейці споживають також червоного морського лящя, креветок, восьминогів та інших видів молюсків^ їстівні водорості. Загальний вилов риби — 7,7 млн. т. Майже весь видобуток глибоководної фауни експортується.

Лісове господарство. Безконтрольна вирубка лісу і ґрунтова ерозія призвели до виснаження лісових ресурсів. Після закінчення Корейської війни масштаби вирубування лісів були обмежені, і розпочалася кампанія з їх оновлення на гірських схилах, де нині переважають сосни. Тепер Південна Корея має значні площі лісонасаджень, але до 80% потреб країни у діловій деревині покривається за рахунок імпорту. Заготівля промислової деревини становить 1,9 млн. м .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА

ІІІ група.             Вторинний сектор

Паливно-енергетичний комплекс. Паливними ресурсами країна не багата. Основні поклади кам’яного вугілля використовуються переважно як паливо. Нафта й природний газ, які б мали промислове значення, поки що не розвідані. Однак в країні створена потужна електроенергетика, її загальне виробництво становить 322,5 млрд. кВттод. (2004), 61% якої виробляють ТЕС поблизу Сеула, Інчхона, Пусана, Ульсана, Кунсана тощо. Південна Корея володіє майже 1/4 від усіх існуючих на півострові технічно можливих до використання гідроенергоресурсів, але вони використовуються не на всю потужність. Першу АЕС було побудовано в 1977 р., нині вже функціонують 11 атомних блоків потужністю9,1 млн. кВт, які виробляють 38% електроенергії.

Металургія. Чорна металургія сформувалася з огляду на кон’юнктуру міжнародного ринку і майже повністю працює на імпортній сировині. Головним центром галузі є металургійний комбінат у Пхохані. З метою збільшення експорту металу розширений і модернізований металургійний завод в Інчхоні, який також функціонує на імпортному металобрухті. Кольорова металургія (виробництво свинцю, цинку, міді, рідких металів) тривалий час концентрувалася у Чанхані. В Ульсані побудований алюмінієвий комбінат, в Онсані — комбінат з рафінування кольорових металів.

Машинобудування. Великими досягненнями відзначається галузь автомобілебудування (загальне виробництво легкових автомобілів — 2,3 млн.

одиниць), основні центри якого зосереджені в Сеулі, Пусані та Ульсані. Країна є одним із світових лідерів в електронній промисловості, на основі якої розвивається південнокорейська індустрія. На світовий ринок постачають потужні мікросхеми, телевізори (15,3 млн. шт.), морозильники (3,6 млн.), пральні машини (2,2 млн.), відеотехніку, комп’ютери тощо. У суднобудуванні країна посідає друге місце в світі після Японії (спуск на воду суден — 4,1 млн. бр-реєстр. т). Великі верфі розташовані в Ульсані, Пусані, Чанвоні, Окпхо та ін.

Хімічна промисловість. Вона базується на імпортній нафтовій сировині. У нафтопереробній галузі працюють п’ять компаній, що виробляють мазут, дизельне паливо, бензин, гас, реактивне паливо, нафтохімічну сировину. Великі підприємства галузі розташовані в Ульсані (фірма «Юкон»), Йончхоні, Десані тощо. Виробництво хімічних добрив досягає 1 млн. т.

Республіка Корея — потужний виробник синтетичного волокна (1,4 млн. т), причому 3/4 його експортується. Розвинута гумовотехнічна промисловість, зокрема виробництво автошин.

Промисловість будівельних матеріалів. Заводи галузі виробляють цемент, облицювальну плитку, будівельні деталі, сантехніку тощо. Діють понад 250 підприємств з виробництва керамічної продукції. На експорт постачають порцеляну (з давнини відома зеленувата корейська порцеляна).

Легка промисловість. Країна належить до десяти світових виробників текстилю, а за його експортом вона посідає шосте місце. Ця галузь дає 1/4 загального обсягу промислового виробництва. Виробляють майже 477 млн. м²бавовняних тканин. Основні підприємства галузі розташовані у великих містах, центрами є Тегу, Сеул, Пусан. Взуттєва промисловість також є традиційною експортною галуззю (за виробництвом спортивного взуття країна посідає друге місце в світі). Традиційною галуззю є шкіряна промисловість, розвинуті виготовлення хутряних виробів і парфумерна промисловість.

Харчова промисловість. Ця галузь останнім часом підпала під американський і японський вплив. Потужності з виробництва цукру становлять 1,5 млн. т. Корейці люблять пиво (концерн «ОБ»), а останнім часом стали виробляти виноградне вино, різні сорти міцних напоїв за західними рецептами. Відома Корея і великим асортиментом риби та морепродуктів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА

ІV група.       Третинний сектор

Транспорт. У транспортній системі найрозвинутішим є залізничний транспорт. Першу залізницю було побудовано в 1899 р. у напрямку Сеул — Інчхон. Загальна довжина залізниць — 3 460 км (2014), за рік вони обслуговують 500 млн. пасажирів і перевозять понад 60 млн. т вантажів. З 1989 р. розробляються проекти створення високошвидкісної залізничної системи. У великих містах (Сеул і Пусан) функціонують метрополітени.

Швидкими темпами розвивається автомобільний транспорт, з яким пов’язаний розвиток мережі автошляхів, що поєднують усі великі міста країни. Загальна довжина автошляхів — 86,9 тис. км, з яких 1,99 тис. км — сучасні автостради з багаторядним рухом. Особливо вантажонапруженим (до 25 тис. автомобілів на добу) є маршрут Сеул — Пусан. Швидкісні автостради з’єднали столицю із східним і південним узбережжям країни. Початково автопарк формувався переважно з переобладнаних для цивільних потреб військових вантажівок і джипів, нині в країні нараховується 6 млн. сучасних пасажирських і 2,5 млн. вантажних машин.

Південнокорейський торговельний флот значно зріс завдяки спорудженню гігантських верфей в Ульсані, Пусані, Інчхоні. Більша половина флоту — суховантажівки, майже 20% танкери, є також контейнеровози, лісовози та інші види суден. Морський пасажирський транспорт обслуговує жителів узбережжя й островів.

Авіатранспорт представлений національними компаніями «Кореан ейрлайнз», яка здійснює міжнародні польоти, та «Асіана ейр», що обслуговує внутрішні рейси. Повітряні мережі пов’язують Сеул із 25 містами світу.

Соціальна сфера

Культура Республіки Корея («країни ранкової свіжості») є своєрідною і має давні традиції.

Освіта. Початкова освіта є обов’язковою, безкоштовною і контролюється державою. Тільки 70% дітей продовжують навчатися у повній середній школі. Нараховується до 560 університетів (з них 400 приватні), в яких навчаються понад 1,5 млн. студентів. Найбільшими державними університетами є Сеульський, Пусанський, Чхуннам (у Теджоні), Кьонбук (у Тегу) та ін.

Культура і мистецтво. У країні дотримуються традицій. Історія образотворчого мистецтва формувалася під впливом буддизму і зв’язків з Китаєм. Сюжети картин традиційного живопису, як правило, пов’язані з природою (пейзажі, натюрморти, зображення квітів, птахів тощо). Скульптура, як правило, абстрактна. Здавна особливим видом мистецтва є каліграфія, хоча нині її значення зменшується. Музика розвивається у традиційному (кугак) і в сучасному напрямах. Традиційні танці мають столітню історію і поділяються на шаманські, буддійські, придворні, народні і танці у масках. Здавна відомі танці з барабанами, з шаблями (виконуються жінками), танці ченців тощо. В країні знаходяться сім державних музеїв (у т. ч. Національний музей Кореї, Національний музей фольклору, Національний музей сучасного мистецтва тощо), чимало місцевих музеїв у великих містах.

Рекреація і туризм. Туристів Південна Корея приваблює теплим морем і пляжами, пам’ятками буддійської старовини, розвинутою туристською інфраструктурою. Основні історико-культурні пам’ятки зосереджені в Сеулі, який здавна був столицею Кореї. Відомі пам’ятки належать до XI—XVI ст.: ансамбль палацу Кьонбоккун (XIV, XIX ст.), ансамбль Соккурам, католицький собор, пагода Хьонмьот-хан храму Пончхонса тощо. Пусан відомий як великий морський курорт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела:

https://iprosvita.com/pivdenna-koreia-ekonomichne-dyvo-za-odne-pokolinnia/

https://uk.wikipedia.org/wiki/

https://www.youtube.com/watch?v=9rTKhM03UZA

https://www.youtube.com/watch?v=GZbncn7w53w