"Народні свята весняного циклу"

Аракелова Михайлина Юріївна, вчитель початкових класів

 

Конспект уроку «Я і Україна» (3 клас)

Тема. Народні свята весняного циклу. Дослідження змісту свят

Мета: збагатити знання дітей про народні свята весняного циклу; дослідити зміст цих свят; розвивати дослідницькі вміння, зв’язне мовлення, творчі здібності, вміння співпрацювати у групах; виховувати почуття любові і поваги до традицій українського народу, природи рідного краю.

Епіграф до уроку:

                                                        Знов починається весна!... 
                                                                Знов починаються дива...

                                                                               Анатолій Костецький

Обладнання: комп’ютерна техніка, презентація до уроку «Весна іде»

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель. Діти, наш урок ми розпочинаємо із загадки.

Де вона проходить – 
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов’ї співають.
Хто вона? (Весна)

Так, Весна прийшла на нашу Землю.  
Знов починається весна – 
знов починаються дива!.. 
То серед двору із-за снігу 
раптово визирне трава, 
то раптом лагідні веснянки 
засіють щоки та носи 
чи розщебечуться ще зранку 
птахи на сотні голосів! 
А вчора! 
Вчора! 
Що й казати! 
Всі веселилися до сліз: 
Славко – дражнила й задирака! – 
Наталці проліски приніс!.. 
І зовсім це не дивина – 
так починається весна!

Давайте разом помилуємося найгарнішою порою року – весною і тими дивами, які вона дарує світові.

Перегляд презентації «Весна іде» (Учитель декламує поетичні рядки до зображень весняної природи)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обговорення за запитаннями

1. Підніміть руку, у кого весна – улюблена пора року.
2. За що ви любите весну?
3. Як ви гадаєте, чому художники зображують весну гарною і молодою?
4. Чи сподобалось вам, як художники зобразили весну на тих малюнках, які ми тільки-но переглянули?

Учитель. Так, Весна завжди уявлялася людям прекрасною чарівною дівчиною.  З її приходом оживає природа, радістю сповнюються серця людей.

ІІІ. Оголошення теми уроку

Учитель. Сьогодні ми розглянемо з вами весняні народні свята, традиції  їх проведення. Тема нашого уроку «Народні свята весняного циклу. Дослідження змісту свят».

Для того, щоб найкраще познайомитися з весняними святами, ми з вами створили групи «дослідників» різних свят: свята Стрітення, Масляної, Великодня і Вербної неділі, Зелених свят та свята Матері. Гадаю, «дослідники» добре підготувалися і зможуть сьогодні якнайкраще продемонструвати свою роботу. 

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні розпочинається цикл народних весняних свят, пов’язаних зі стародавніми міфами та віруваннями, християнськими традиціями. Ці свята супроводжувалися  піснями, іграми та хороводами.

Першою зустріччю весни можна назвати Стрітення, яке святкується 16 – го лютого. Давайте послухаємо, що нам розкажуть про Стрітення «дослідники» з першої групи.

Презентація досліджень першої групи «дослідників»

Свято «Стрітення»

1-ий учень. У народі кажуть, що 16-го лютого в день свята Стрітення весна із зимою зустрічається. Зима – це стара баба, а весна – молода дівчина. Вони сперечаються. Хто кого переможе в суперечці, той і пануватиме.

2-ий учень. Люди в цей день уважно слідкують за погодою, бо вона віщує прихід весни. Якщо після обіду потепліє, то перемогла весна. Якщо погода видасться холодною, то зима ще довго простоїть, протримаються холоди. Вважається, що після Стрітення починає прокидатися земля і вилітають з вирію птахи, щоб повернутися додому.

3-ій учень. У день Стрітення в церквах святять воду, приносять її додому і пильно бережуть. Цій воді надається магічна сила. В народі її вважають цілющою.

Учитель. Отже, перше весняне свято Стрітення символізує зустріч зими і весни. Давайте, подивимося, як учні першої групи інсценізували зустріч Зими і Весни.

Інсценізація «Зустріч Зими і Весни» («Весна» – гарна, уквітчана; «Зима» -  у негарному вбранні, сива, з порожньою торбою)

«Весна». Боже поможи тобі, Зимонько!

«Зима». Дай Боже здоров’я і тобі, Весно!

       «Весна». Я несу Землі тепло і сонце. Скрізь засіяла ранні квіти і травичку шовкову, м’яку.

«Зима». Ти засіяла квіти? Не поспішай радіти! Я їх вкрию снігами! Даремно ти поспішала, бо моєму царюванню ще не настав край.

«Весна». Яка ж ти люта, сестро! Лютуй не лютуй, а час твій минув. Людям ти вже набридла холодами та морозами. Он як потягнулися до мене діти, хочуть хоч трішки тепла!

«Зима». Неправда, мене теж люблять діти. Вони так раділи моїм новорічним святам, пухкому снігу, свіжому морозу. Із задоволенням ліпила малеча снігових баб, гралась у сніжки, каталась на санчатах.

«Весна». Та поглянь на себе, Зимонько! Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою? Я краща від тебе, бо зі мною людям весело, вони співають і танцюють. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а куди я ступаю, там сонце сяє, все навколо оживає!

Дівчатка співають веснянку.

Учениця

Утікай, утікай, біла Зимонько,

Вже нема, вже нема в тобі силоньки!

Йде Весна, йде Весна-чарівниченька,

Потемніє, почорніє твоє личенько..

«Зима»

Що ж, прощавайте, любі друзі!

Прощавай і ти, Весно красна,

Прощаюсь з вами усіма.

Здорові будьте!

Через рік я знову

Свою вам казку принесу зимову.

«Зима» йде.

Учениця

Весно! Весно! Що ти нам принесла?

«Весна»

Я принесла на дерева – цвіту,

А на поле – жито,

На травичку – росу,

На дівчаток – красу,

А на хлопчиків – силу,

Щоб росли і міцніли!

Учитель. Дякуємо першій групі за цікаве і гарне представлення свята Стрітення.

Фізкультхвилинка

Ось іде до нас весна

Все навколо ожива:

Підсніжники прокидаються,

Проліски посміхаються,

Пташки прилітають,

Діти вибігають,

На луках стрибають.

А тепер слово надаємо другій групі, яка підготувала розповідь про наступне велике свято весняного циклу – Масляну.

Презентація роботи другої групи

Свято Масляна

1-ий «дослідник». Масляна починає весну і закінчує зиму. Триває це свято тиж­день. Традиційно у цей тиждень  печуть ось такі млинці (демонструє млинці). Вони круглої форми і символізують Сонце. 

2-ий «дослідник». У неділю – останній і найважливіший день Масляни – влаштовували проводи зими, водили хорово­ди, дарували одне одному подарунки, розігрували вистави й спалю­вали опудало Масляни.

Ось і ми підготували вам маленьку виставу.

Інсценізування

Перший хлопчик.                     

 Іде, іде дід, дід.

Несе, несе міх, міх.

Отакий дідище, такий холодище!

Перша дівчинка.    

Як розкриє міх, міх – проморозить всіх, всіх.

Не дамо, малята, міх той розкривати.

Міх той розкривати, холод випускати.

Другий хлопчик.                     

Будемо, малята, зиму проганяти!

«Опудало».

Ще лютує зима хуртовинами,

Ще стоять тріскучі морози.

Друга дівчинка.    

Опудало зими хоч і пнеться, дметься,

А пройде Громиця – водою розіллється.

А ну, діти, женіть Опудало.

Будемо Масляну святкувати,

Весну дожидати!

Перша дівчинка. А чи є у вас, хлопці, сірники?

Перший хлопчик. А навіщо?

Друга дівчинка. Опудало підпалити.

Другий хлопчик. Та знайдуться.

«Опудало» тікає, діти – за ним.

Учитель. Дякуємо другій групі за цікаве представлення свята Масляної.

Серед весняних свят українців найбільшим багатством обрядо­вих дій та звичаїв виділяється свято Паски – Великодня, з яким пов'язані звичаї випікання пас­ки, обрядового печива, фарбування яєць, весняні ігри й танці моло­ді, ушанування пам'яті про померлих родичів та інші обряди.

Про традиції свята Великодня та Вербної неділі, яка передувала цьому великому святу, розкажуть нам «дослідники» із третьої групи.

Презентація роботи третьої групи

1-ий учень. Від Верб­ної неділі починають активну підготовку до Великодня: варять яй­ця і розписують писанки, фарбують крашанки, начиняють ковбаси, випікають пас­ки.

У Вербну неділю люди ідуть до церкви і освячують вербу. За легендою, коли Ісус Христос в'їжджав у Єрусалим верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок в Україні немає, то українці святять  гілки із верби.

2-ий учень.

Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком...
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не за горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень! (Марія Хоросницька)  

3-ій «учень». Діти жартома били один одного свяченим вербовим гіллям по дорозі із церкви. Ось так, як це покажуть зараз Сашко і Вадим.

Інсценізування

Сашко (легенько б’є вербовою гілочкою Вадима)

Верба б’є, не я б’ю,
За тиждень – Великдень!
Уже недалечко
Червоне яєчко.

Вадим (легенько б’є вербовою гілочкою Сашка):

Лоза б’є, не я б’ю,
За тиждень  - Великдень!
Будь здоровий, як вода,
І багатий, як земля.

Нумо, пензлик, потанцюй,
Гарно писанку малюй.
Буде небо і земля,
І ставочок, і поля.

3-ій «учень». До нашого часу збереглася традиція у Великодній тиждень виготовляти писанки. Часто цим займалися дівчатка, які, розписуючи писанки, купали кожне яєчко у фарбах, розмальовували так, щоб сподобались писанки мамі. Ось ми хочемо продемонструвати ті писанки, які виготовили дівчатка нашої групи.

Представлення юними майстринями виготовлених власноруч писанок.

3-ій учень. А ще писанками грали у різні ігри. Найвідоміша гра з писанкою – «навбитки». Ми покажемо, як грають у цю гру. Діти стають у коло, тримають у руці писанку. Дівчинка розпочинає гру.

Учитель.

Стали діти у кільце,
В кожного в руці яйце.
Галі випало на славу
Розпочати цю забаву —

Дуже милу, престару
Великодню гарну гру.
Ходить дівчинка кільцем
І постукує яйцем.

Що не стукне — «Трісь» та «Ай!»
А в самої ціла — й край.
Бач, яке воно міцне!
Галя далі радо йде,—

«Трісь» та «Трісь»!
Аж раптом «Хрусь»...
Гру продовжує Петрусь.

Учитель. Дуже дякуємо нашій третій групі за цікаве представлення традицій свята Великодня.

У травні святкується День Матері. Мама – найдорожча людина для кожного з нас. В усі часи всі народи пов’язували з нею все найкраще, шанували її, як найбільшу святиню. Мати – берегиня роду людського, корінь життя, тому День Матері і святкується навесні, коли відроджується життя. 

Про свято Матері нам розкажуть «дослідники» із четвертої групи.

Презентація роботи четвертої групи

1-ий учень. Ми дослідили історію виникнення свята – Дня Матері. Молода американка Ганна Джарвіс втратила матір. Смерть її була раптова і передчасна. Ганна боляче переживала трагедію і звернулася до законодавчої влади з пропозицією вшановувати матір один раз на рік, навесні. Вона пов’язувала це святкування з квіткою. Хто мав живу матір, повинен був у цей день приколоти до одягу рожеву квітку, а в кого мати померла, – білу.

2-ий учень. 1914 року Конгрес США прийняв постанову про введення свята – Дня Матері. Цю ідею підхопили в усьому світі. В Україні, на Галичині, День Матері відзначали вперше у 1929 році.

Нині це свято знову повернулося до нас. Воно уособлює в собі три найдорожчих образи: Матері Божої, Матері України і рідної неньки.

3-ій учень.

Молитва

Молю тебе, Мати, щирими словами:

Змилуйся над нами.

Силу і здоров’я дай нам, Боже Мати,

Поможи нам вчитись, чесно працювати.

Щоб була утіха для рідної мами –

Змилуйся над нами.

Дай нам оминути всяку злу пригоду,

Дай рости на користь рідного народу.

4-ий учень. До Дня Матері ми підготували подарунки своїм матусям. Хочемо вам продемонструвати їх.

Учні демонструють малюнки, аплікації, поробки, виготовлені для матусь власноруч. 

Учитель. Діти, ви дуже добре дослідили весняні свята і цікаво представили результати своїх досліджень. Давайте поаплодуємо один одному.

V. Підсумок уроку

Рефлексія

Метод «Мікрофон»

Діти, поділіться своїми враженнями від нашого уроку. Чи сподобався вам наш урок? Що вам найбільше сподобалося, запам’яталося? Яке свято вас найбільше привабило? Про яке свято ви розкажете мамі? Чи сподобалося вам досліджувати?

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал «Зелені свята та Іван Купало», провести індивідуальні дослідження свята.