Незвичайний урок «Народний календар. Зимові свята та обряди в Україні».

                                      Міжгірська ЗОШ І-ІІІ ст №1

 

 

 Незвичайний   урок

 «Народний календар. Зимові свята та обряди в Україні».

 

Мета: Розширити знання учнів про давні звичаї, традиції, обряди українського народу. Розвивати бажання відтворювати їх у сьогоднішньому житті, виховувати повагу до культурної спадщини минулих поколінь, любов до рідної землі.

                                                        Хід уроку.  

І. Організаційний  момент.

 

• Діти, як ми готувалися до цього проекту? Чи цікаво вам було? Для чого це нам потрібно?
• Девіз сьогоднішнього уроку:

             Земля ти наша, краю мій коханий!

             До болю рідний нам і дорогий.

             Яким ти був колись7

             Якими йшов шляхами?   

             Словами правди з нами поділись!

- Сьогодні ми з вами будемо говорити про зимові свята. А що ви знаєте про них, ми дізнаємось прямо зараз.

- Як називається вечір напередодні Різдва? (Святвечір)

- Скільки страв повинна приготувати господиня на Святвечір? (7, 9 або 12)

- Як називався популярний пересувний ляльковий театр, з яким виступали на ярмарках, міських та сільських майданах? (Вертеп)

- Коли святкуємо Старий Новий рік? (14 січня)

- Як по іншому називається свято Старого Нового року? (Василя)

- Як називається новорічний обряд із використанням масок? (Маланна)

- Який святий має для слухняних дітей подарунки, а для непослухів – різочку? (Миколай)

- Коли кусають калиту? (на Андрія, 13 грудня)

- Як називається обрядовий хліб, який використовують під час усіх Новорічних свят? (Калачі)

- Як називається традиційний атрибут різдвяного обряду колядування? (Зірка)

- Яке свято ми святкуємо 7 січня?

Поділ дітей на групи. Проводиться гра «Щидорувальник».

І група.

- Як називається свято, яке пов’язане з народженням Ісуса Христа? (Різдво)

 ІІ група.

- Як називається сніп із жита, пшениці, який за звичаєм ставили на покуті на Святвечір? (Дідух)

 ІІІ група

- Як називається в Україні давній звичай із використанням величально-поздоровчих пісень взимку? (Колядування)

IV група

- Як називались традиційні учасники народних свят і обрядів, що змінювали свій зовнішній вигляд за допомогою масок? (ряджені)

.Вчитель

- Переддень Різдва – Святвечір – припадав на піст. Але, незважаючи на це, вечерю називали Щедрою, бо на стіл слід було подати 7, 9, 12 страв. І серед цих страв була одна обов’язковою. Як називається ця страва? (Кутя) А хто знає, як її готувати?

- Діти, готуючись до цього уроку, ви багато про що дізналися. Вивчили колядки, щедрівки, виготовляли маски. Я пропоную закінчити наш урок вертепним дійством.

Учні обирають Козу, Звіздаря, Міхоношу, Ряджених і починається дійство, основане на колядках, щедрівках, що відшукали учні.

 Святково прибрана оселя. На столі – кутя, узвар, вареники…

Господиня: Старий, злазь уже з печі, бо скоро колядники прийдуть.  

Чути стукіт у двері.

- Пане господарю, пусти нас до хати,

  ми там будемо українську колядку співати.

   Засвіти нам свічку, постав на віконці.

   Хай засяє Україна, як роса на сонці.

 

- Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?

   Щедрий вечір, добрий вечір,

   Пан-господар вдома.

   Ой нема, ой нема, та й поїхав до млина

   Та й муки спетлювать.

   Меду-пива купувать.

   Щедрий вечір, добрий вечір

   Меду-пива купувать.

   Меду-пива купувать, колядників частувать

   Щедрий вечір, добрий вечір колядників частувать

   Добрий вечір!!! (кричать діти)

   З Різдвом Христовим, будьте здорові!   

- Дозвольте колядувати!

- Заходьте, заходьте до хати, колядуйте, порадуйте нас.

  Добрий вечір тобі, пане господарю!

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Застеляйте столи, та все килимами.

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

Бо прийдуть до тебе три празники в гості

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

А той перший празник – Рождество Христове,

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

А той другий празник – святого Василя,

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

А той третій празник – святе Водохреща,

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

А що перший празник зішле тобі втіху,

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

А що другий празник зішле тобі щастя,

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився1

А що третій празник зішле всім нам долю,

Радуйся, ой радуйся, земле,

Син Божий народився!

- Ми не самі прийшли, ми й козу привели. (Коза виходить наперед, пританцьовує)

Го-го-го, коза, го-го сірая,

Го-го кудлата, го-го рогата.

Ой розходися, розвеселися,

По сьому дому, по веселому-у-у.

Козо-небого, поскавчи немного.

Де коза ходить, там жито родить,

Де не буває, там вилягає.

Де коза ногою, там жито стогом.

 

В нашому сільці  всі хлопці стрільці

Встрелилили козу в правеє вушко, в саме сердушко-о-о.

Упала коза, стала нежива,

Протягла ніжки, витягла ріжки.

А міхоноша бере дудочку надима козі

Та й у жилочку-у-у.

Козо-козуню, ти пробудися,

Та господарям низько вклонися.

Уставай, коза, вставай сірая, господар іде,

Ковбасу несе. Ковбасу несе  та ще й голубців

На цьому кінець.

Дай, Боже, добрий вечір!

Господарі пригощають колядників.

 

                                                                                                                       Додаток.

1. Підберіть спільнокореневі слова до слова родина – рід, рідня, народ, родичі, народжується.

   2.Прикмети.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ ПРО ПОГОДУ

З давнiх-давен люди не в ладу з погодою, бо ж дощ, як правило, йде не тодi, коли просять, а коли косять: i тепло й холод настають не в пору. І влiтку траплялося кожух одягати: нiби все наперекiр людинi. Ослiпленi яскравою блискавкою, приголомшенi громовицею, нашi далекi предки у вiдчайдушному поривi кидали в небо списи, стрiли. Пробували небесний вогонь “залякати” вогнем земним – запалювали лiси. Напротязі тисячі рокiв їм був конче потрiбен “прогноз” на завтра, на мiсяць, на рiк: i люди помiтили, що природа сама пiдказує, коли яка буде погода. За тисячолiття скарбниця народної мудростi поповнилася перевiреними досвiдом прикметами, що мають не лише практичну, а й наукову цiннiсть.
____________________________________________________________________________________________
С І Ч Е Н Ь

• Якщо січень холодний, то липень – сухий і спекотний.
• Глибокий сніг у січні – будуть дощі влітку.
• Якщо січень сухий, морозяний, то буде сухе спекотне літо.
• Вечірній зіркопад – на нічний мороз.
• У вечері в ясну погоду дроти виграють, наче струни – на негоду.
• Взимку ліс без вітру шумить – бути хуртовині.
• Якщо вдень свійська птиця відсиджується в курнику – неодмінно збільшиться мороз.
• Якщо у січні часто будуть снігопади та завірюхи, то в липні часто йтимуть дощі.
• Місяць яскравий – до ясної погоди, а блідий, покритий туманцем – до снігу.
• Сіра ворона при заході сонця самотиною сидить на верхівці найвищого дерева – чекай лютого морозу.
• Якщо дерева в січні часто покриваються інеєм – на щедрий врожай.
• З’являються коло сонця чи місяця райдужні кола – в найближчу добу погода погіршиться.
• Якщо січень мокрий та з відлигами – жди холодного літа.
• Снігур заспівав – на хуртовину.
• Сорока під стріху лізе – на хуртовину.
• Яскраві присмерки – до холоднечі.
• Пес на снігу згортається калачиком – на мороз
____________________________________________________________________________________________
Л Ю Т И Й

• Лютий багатий снігом – квітень буде щедрий на воду.
• Ворона під крило ніс ховає – до холоду.
• Тяга сильна в печі – на мороз, слабка – на вологу погоду.
• Притихли кімнатні птахи – на мороз.
• Снігурі туляться до оселі – на великий снігопад.
• Вранці сорока стрибає з гілки на гілку – на відлигу.
• Якщо вербові двері туго відчиняються – чекай відлиги.
• Сонце сходить червоне і в червоній зорі – чекати хуртовини.
• Корова п’є багато води – на мороз.
• Віконниці риплять – на мороз.
• Свиня рохкає, хоч і сита – на мороз.
• Зимовий туман стелеться по землі – на відлигу.
• Глибокий сніг узимку – на дощове літо.
• Півень хвоста волочить – буде снігопад
3. Розібрати слово колядка за будовою, дібрати споріднені . (Коляда, колядники, колядування, коляди…)

 

Прикмети, пов’язані з Водохрещем:

На водохрещі день теплий – буде хліб темний.

 

Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.

 

Йде лапатий сніг – на врожай.

 

Якщо зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди.

 

 Зимові народі свята.

13 грудня – свято Калити (Святого Андрія Первозванного).

17 грудня – День Варвари Великомучениці.

19 грудня – Святого Миколая.

6 січня – Святвечір.

7 січня – Різдво Христове.

13 січня – День Маланки.

14 січня – Святого Василя, перший день Нового року за старим стилем.

19 січня – закінчувався дванадцятиденний період святок -  Водохреща.

Останній тиждень перед Великоднім постом – Масляна.

(07 грудня – Катерини, 18 грудня – Сави, 22 грудня – Ганни, 25 грудня – Спиридона, 2 січня – Гната, 4 січня – Анастасії.)