До розіграшу
залишилось:
17 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

ПРОЕКТ"Екологічна стежка – важливий вид діяльності учнів в позаурочний час".

Про матеріал

ПРОЕКТ"Екологічна стежка – важливий вид діяльності учнів в позаурочний час".

Вступ

Навчальні предметні програми передбачають не лише засвоєння матеріалів, а й формування істинних уявлень про життя живих організмів, знайомство з об'єктами природи. Для цього потрібно проводити навчально – дослідну роботу як на уроках, так і в позаурочний час. Це дає можливість ознайомити учнів із живими організмами як цілісними системами, спостерігати за розвитком природних об'єктів, досліджувати взаємозв'язок між різними ланками навколишнього середовища, проводити екологічну роботу, спрямовану на збереження природних багатств нашого краю. Навчально – дослідна робота спонукає учнів не лише до одержання готових знань, а йдо пізнавальної діяльності, самостійного творчого пошуку.

До нових форм і методів екологічного виховання належить організація екологічної стежки, яка поєднує освіту і природоохоронне виховання учнів, ознайомлення з рідною природою, формування екологічно грамотної поведінки людини в навколишньому природному середовищі.

Для того щоб краще дізнатися про природу Міжгірщини, її унікальні куточки, національні традиції, навчитися проводити спостереження у природі, формувати естетичні стосунки людини і природи, підвищувати екологічну свідомість учнів, виховувати любов до природи ми з учнями створили екологічну стежку, яка складається з двох маршрутів. На першому і другому маршруті є різні зупинки. Довжина першого маршруту – 5 км., а другого – 4 км..

Ми використовуємо ці маршрути для вивчення природи рідного краю, фізико – географічних особливостей місцевості, вивчаємо флору та фауну,здійснюємо туристичні походи, екскурсії, проводимо дослідну, пошукову та проектну роботи.

Екологічна освіта та виховання охоплюють усі форми організації навчально – виховного процесу, які спрямовані на свідоме розуміння явищ, що відбуваються в природі в результаті людської діяльності.

Екологічна стежка – різновид організаційного маршруту на місцевості задля пропаганди охорони довкілля, виховання екологічної культури.

Навчання й активний відпочинок – це поєднання освітнього й виховного компонентів. Екологічна стежка поєднує ділянки екологічного практикуму і природоохоронної діяльності. Спостереження, дослідження, проектування природоохоронної діяльності, пропагування раціональної поведінки в природі – це не повний перелік учнівських справ.

Головне завдання екологічної стежки – навчити учнів упізнавати в природі найбільш поширені живі об'єкти , бачити ознаки їх пристосування до умов середовища, залучити учнів до пізнання, збереження і відродження краси природи рідного краю.

Перегляд файлу

ПРОЕКТ"Екологічна стежка – важливий вид діяльності учнів в позаурочний час".

 

Вступ

       Навчальні предметні програми передбачають не лише засвоєння матеріалів, а й формування істинних уявлень про життя живих організмів, знайомство з об’єктами природи. Для цього потрібно проводити навчально – дослідну роботу як на уроках, так і в позаурочний час. Це дає можливість ознайомити учнів із живими організмами як цілісними системами, спостерігати за розвитком природних об’єктів, досліджувати взаємозв’язок між різними ланками навколишнього середовища, проводити екологічну роботу, спрямовану на збереження природних багатств нашого краю. Навчально – дослідна робота спонукає учнів не лише до одержання готових знань, а йдо пізнавальної діяльності, самостійного творчого пошуку.

 До нових форм і методів екологічного виховання належить організація екологічної стежки, яка поєднує освіту і природоохоронне виховання учнів, ознайомлення з рідною природою, формування екологічно грамотної поведінки людини в навколишньому природному середовищі.

 Для того щоб краще дізнатися про природу Міжгірщини, її унікальні куточки, національні традиції, навчитися проводити спостереження у природі, формувати естетичні стосунки людини і природи, підвищувати екологічну свідомість учнів, виховувати любов до природи ми з учнями створили екологічну стежку, яка складається з двох маршрутів. На першому і другому маршруті є різні зупинки. Довжина першого маршруту – 5 км., а другого – 4 км..

 Ми використовуємо ці маршрути для вивчення природи рідного краю, фізико – географічних особливостей місцевості, вивчаємо флору та фауну,здійснюємо туристичні походи, екскурсії, проводимо дослідну, пошукову та проектну роботи.

 Екологічна освіта та виховання охоплюють усі форми організації навчально – виховного процесу, які спрямовані на свідоме розуміння явищ, що відбуваються в природі в результаті людської діяльності.

 Екологічна стежка – різновид організаційного маршруту на місцевості задля пропаганди охорони довкілля, виховання екологічної культури.

 Навчання й активний відпочинок – це поєднання освітнього й виховного компонентів. Екологічна стежка поєднує ділянки екологічного практикуму і природоохоронної діяльності. Спостереження, дослідження, проектування природоохоронної діяльності, пропагування раціональної поведінки в природі – це не повний перелік учнівських справ.

 Головне завдання екологічної стежки – навчити учнів упізнавати в природі найбільш поширені живі об’єкти , бачити ознаки їх пристосування до умов середовища, залучити учнів до пізнання, збереження і відродження краси природи рідного краю.

 

Мета даного проекту  -  привернути увагу учнів до екологічних    проблем Міжгірщини, викликати в них почуття відповідальності за майбутнє краю;

  • виховувати прагнення до гармонії, людяності, почуття патріотизму;
  • розвивати ініціативу, творчу активність учнів.

 

 

Відповідно до поставленої мети нами сформульовані наступні завдання:

  • збір легенд про ранньоквітучі рослини Міжгірщини та України;
  • збір даних з газет і журналів про чисельність корисних і шкідливих процесів у природі;
  • збір даних про бджолині продукти;
  • опис природоохоронних територій та мальовничих куточків нашого району, а саме: - національний парк "Синевир";

                             -Синевирське озеро;

                          -водопад "Шипіт";

                          -закинуте село "Кужбеї".

 

 

Маршрут І

1.1.Зупинка "Історична"

Міжгір’я розташоване в центрі Українських Карпат, займає верхні частини річок Ріки та Тереблі, знаходиться далеко від промислових центрів. Долини рік оточують середньовисотні гірські хребти: Полонинський, Вододільний і Привододільних Горганів.

Історія цього краю складна і захоплююча. Перші поселенці назвали мальовничу долину – Волове. За переказами, назва селища повязується з випасом волів, де згодом зявлялися колиби для пастухів, а пізніше невеликі хатинки. Ровесником поселення є дуб, що могутнім велетнем розрісся в Міжгірї. Біля нього виношував свої думи Августин Волошин.

На початку 15 ст. серед високих гір біля річки Ріка виникло село Сойми. Жителі цього села випасали худобу, вівчарили. Випасаючи овець, корів селяни будували колиби, де ночували та захищались від дощу. Пізніше стали будувати невеличкі хати. Покривали ці хати соломою. Селяни жили важко. Сьогодні село поділено на 5 частин а саме: "Поле", "Шекети", "Мані","Чес", "Бобилі". Кожна частина села найпрекрасніша, найцінніша, найрізноманітніша.

В нижній частині села Сойми, яка називається "Поле", побудований санаторій "Верховина" та завод по розливу мінеральної води. Унікальність цієї води велика. Вона має цілющі властивості. Вище санаторію проживає відомий бджоляр Воловець І.І., хату якого не можна обійти не завітавши до нього,а також не попробувавши меду та бджолиних продуктів.

 

1.2. Зупинка "Річка"

Мандруючи далі ми підійшли до наступної зупинкм "Річка". Річка Ріка живила населення Міжгірщини своєю чистою водою. Річкою називається природний водний потік, який протікає у видовжених зниженнях земної кори, в розробленому ним руслі і живиться в основному за рахунок атмосферних опадів.

Дуже прикро дивитися на те, що наша річка забруднюється побутовими відходами та неправильним відношенням до неї місцевих жителів. Йдучи вздовж річки, відчуваємо, що вона ніби плаче:

 

 

 

1.3.  Зупинка "Ліс"

Звивиста стежка веде нас до наступної зупинки "Ліс". Навколо справжнє зелене море. Лісові масиви району займають 77тисяч гектарів. Ліс – наше величезне багатство, яке потрібно берегти і примножувати, а не тільки витрачати. Влітку, далеко в горах, можна зустріти пастухів, які випасають овець та кіз, які забезпечують забезпечують населення Міжгірщини сиром.

На фоні безмежної блакиті голубого неба, стоять стрункі, високі смереки. Рівні,  величаві, вони тягнуться вгору  до сонця. Чарівна краса лісів, що вкрили стрімкі вершини гір Міжгірщини, привертає увагу туристів.

Дивлячись на цю красу, людина стає кращою, щирішою, добрішою.

За останній час,спокій лісу порушений тому, що здійснюється не тільки санітарне вирубування лісу з метою догляду, а й нищівне.

 

1.4.  Зупинка "Мінеральне джерело"

Йдучи далі по маршруту приходимо до зупинки "Мінеральне джерело".

Мінеральне джерело є виходом цілющої води на поверхню Землі. Унікальність цієї води привернула увагу як іноземних, так і вітчизняних компаній. Біля Соймівського джерела побудований санаторій та зовод по розливу цієї цілющої води. Завдяки унікальній мінеральній воді "Сойми" та цілющому гірському повітрю у санаторії "Верховина" можна відпочити та вилікувати багато недуг. Тут лікують шлунково - кишкові захворювання, хронічні гастрити, коліти і ентероколіти, тому що мінеральна вода багата кальцієм, залізом. Місцеві жителі використовують воду цього мінерального джерела як столову.

 Красу та цілющі цінності краю оспівуємо у власних "Коломийках":

 

    Всіх Вас щиро ми вітаєм, в Міжгірському краї

    Там де сині полонини, де високі гори.

    Де трембіти звук лунає, понад полонини

    Де ростуть стрункі смереки, високі ялини.

    Санаторій "Верховина", у гірському краї

    Йдуть у нього звідусюди, лікуватись люди

    Там де стрункі та високі, зелені смереки

    Там лікують всі хвороби, недуги й болячки.

 

Санаторій "Верховина" відкритий у 1957 році.

У 1999 році розпочато розлив мінеральної води. Розпочало цю роботу по розливу води українсько – німецьке  ТОВ та Сойми ЛТД. Мінеральна вода Сойми отримала медаль першого ступеня "Золотий сирин" Москва. Має і диплом дегустаційного конкурсу 2001 р. Київ.

 

1.5.  Зупинка "Пасіка"

Кінцева зупинка нашої подорожі "Пасіка". Село Сойми  славиться не тільки мінеральною водою, а  й бджолиними продуктами. Тут радо зустрінуть гостей  і тригостять гірським медом, розкажуть про якості верховинського меду та бджолині продукти, а саме: мед, пилок, прополіс, маточкове молочко, пергу, бджолину отруту, а також розкажуть і про те, що бджола дає можливість вилікувати всі недуги людини.

 

Бджолині продукти

У природі є мало натуральних продуктів, які могли б зрівнятися з продуктами бджільництва. Вони здавна використовувалися як дієтичні так і лікувально-профілактичні засоби. Цінність продуктів бджільництва обумовлюються тим, що в їх складі багато легкозасвоюваних життєво необхідних для організму людини речовин,що не дають побічних або негативних наслідків.

 

Маточне молочко з медовим наповнювачем

Маточне молочко містить потужні біостимулятори які відновлюють порушені обмінні процеси у клітинах печінки, підшлункової залози та підвищують імунітет і природну протиінфекційну резистентність. Добова потреба становить 20 - 60 мг . А мед має велику   кількість   вуглеводів          (фруктоза, глюкоза ) , амінокислот,    макро - і   мікроелементів, вітамінів (переважно групи В) і ферментів.

Багаторазові    дослідження  маточного  молочка показали, що воно є комплексним і багатим за складом продуктом,   основні   з  яких - білки,   ліпіди,   вуглеводи, мінеральні   солі   вітаміни     (групи    В і С ),   ферменти, незамінні   амінокислоти   ( до   23 ),   біотин, гормони бджіл та ряд інших складових.

 

Личинкове молочко

Личинкове молочко володіє дуже сильною оздоровлюючою і омолоджуючою дією. Його можна рекомендувати абсолютно всім. Це дуже сильний препарат насичений гормонами І вітамінами в ідеальній пропорції, який не являється гормонозамінником і ефективний при лікуванні захворювань  ендокринної системи,     нарушення  гормонального  фону  і жіночого  безпліддя.   Він відновлює функції яєчників і сприяє омоложенню організму.

Личинкове молочко має вузьку напрямленість по відношенню до бджолиного хліба, який використовується для лікування всіх основних систем організму людини, але в цих областях гомогенат трутневого розплоду немає собі рівних.

Гормони, які входять в його склад , не тільки самі діють на органам людини, а і помагають відновлювати органи ендокринної системи, які самі зобов’язані виробляти необхідні гормони, але чомусь не можуть цього робити.

Для більш ефективної дії личинкове молочко приймають з бджолиним хлібом. Бджолиний хліб забезпечує загальне відновлення організму на фоні якого працює трутневий гомогенат. Личинкове молочко рекомендують для підвищення імунітету організму, при захворюваннях авітамінозом, гіповітамінозом як біостимулятори білково-вітамінного обміну для активізації окислювально-обмінних процесів, які омоложують організм, підвищують сексуальну потенцію, впливають на підвищення розумових і фізичних здібностей, суттєво зменшують білково-статеву недостатність у період статевого розвитку у дітей.

Завдяки гамилінової кислоти личинкове молочко (ГТЛ) лікує імпотенцію у чоловіків, а личинкове молочко(ГМЛ) -фригідність, відсутність лібідо у жінок, поліпшують функцію органів відтворення, сприяють нормальній вагітності у жінок.

Личинкове молочко(гомогенат трутневих личинок) приймати 1раз в день, при цьому разова доза не повинна перевищувати 2гр. Приймати потрібно після їди, кладучи під язик і не запиваючи водою чи соками протягом 30хв.

 

 

 

Квітковий пилок

Містить майже всі потрібні організму людини речовини, 20 із 22 амінокислот, 27мікроелементів, вітаміни В1, В2 ,В5, В6 ,С, РР, фолієву кислоту, гормони, ароматичні речовини, антибіотики, стимулятори росту, рутин, що сприяє зміцненню капілярів.

Квітковий пилок використовують:

  • в комплексі профілактики і лікування багатьох серцево-судинних захворювань;
  • при лікуванні гіпертонії, порушень ендокринної і нервової системи;
  • шлунково -кишкових захворювань, недуг печінки, жовчного міхура ;
  • захворювання шлунку та дванадцятипалої кишки;
  • для покращення апетиту, як біологічний стимулятор при передчасному старінні організму;
  • нормалізує артеріальний і венозний кровообіг, підвищує вміст гемоглобіну в крові;
  • відновлює психічну рівновагу, активізує розумову діяльність, знімає головний біль і нормалізує зір;
  • квітковий пилок використовують при лікуванні запальних процесів мозкових оболонок, атеросклероз;
  • чоловікам старшим за 45 років, корисно приймати пилок з метою запобігання аденоми простати, імпотенції;
  • жінкам для лікування безпліддя .

Найпоширенішою в народі залишається рекомендація Н.П. Іойриша - це застосування квіткового пилку з медом у співвідношенні 1:1 або 1: 2. Старанно змішану суміш приймають від 1 чайної до 1 столової ложки 2 — 3 рази на день, за 20 - ЗО хв. до їди протягом 2 — 4 тижнів. Курс прийому квіткового пилку 3 — 4 рази на рік.

Постійно приймати квітковий пилок не можна, оскільки це може призвести до розрідження крові, хоча для хворих на сердечно - судинні хвороби це може бути корисним.

 

Бджолиний хліб

Бджолиний хліб готують дорослі , бджоли і кормлять цим своїх личинок. Дивно те, що готують бджоли цей продукт абсолютно розумно, піклуючись про своїх майбутніх личинок і підбирають їм пилок не одного виду, а створюють новий коктейль із своїм набором мікроелементів. Так , що такий хліб має особливу цінність. Поїдаючи цей корм личинки формують всі необхідні їм системи життєдіяльності. Формування іде по програмі, закладеній бджолами. За три дні маса личинок зростає в 1500разів!

Такої біологічної активності на сьогоднішній день немає ні один продукту світі.

Корм личинок насичений мінеральними елементами - калієм(40%), магнієм(25%), залізом (17%), Кальцієм (17%) і вітамінами А, С, Р, Е.

При цьому калій визначає побудову і функціонування серцевого мяза, обмін речовин і вивід токсинів із організму, магній - побудову і функціонування нервової системи, залізо регулює роботу кровотворної системи, склад крові і активність гемоглобіну, кальцій -"відповідальний" за побудову кісток і їх міцність.

Бджолиний хліб лікує цілий спектр хвороб - анемію, серцеву недостатність, порушення мозкового кровообігу, інфаркти, інсульти, гепатити, гастрити, язви шлунка, алергії, грип, порушення потенції, чоловіче безпліддя, патології вагітності, алкоголізм, наркоманію, черепно-мозкові травми, гінекологічні захворювання.

Разова доза для дорослих : І кофейна ложка 2 рази в день за 30хв. до їди. Держати в ротовій порожнині до повного розсмоктування.

 

Прополіс

Назва цього продукту походить від двох слів латинського і грецького: « про » - вперед,« полис » - місто.

Прополіс представляє собою клейку смолисту речовину, яка являє собою ремонтно -будівельний матеріал. З допомогою прополіса  бджоли склеювали частини свогобудинку, замазували щілини, щоб уникнути протягів, лишньої вологи. При скупченні бджіл заразні хвороби могли б привести до повної загибелі сім'ї. Колір прополісу темно - зелений. При зберіганні темніє.

Прополіс використовується бджолами у вулику в якості антисептичного матеріалу, так як в умовах концентрації набуває властивості захищати сім'ю у вулику від любих вірусів, бактерій, грибів.

 

Теорія походження прополісу

Вчені стверджують, що бджоли збирають прополіс наступним чином: спочатку бджола забирає шматочок смоли, а потім поміщає її в корзинку однієї задньої ніжки. З цим вантажем смоли бджола летить у вулик, де другі бджоли забирають у неї обніжку і використовують за призначенням.

Прополіс - це складний комплекс речовин, які утворювались паралельно з еволюцією бджоли. 

 

Віск

Бджолиний віск - цінний продукт, який з давен - давен широко

використовується в господарській діяльності людини. Джерелом

натурального воску є тільки бджолине гніздо.

Бджолиний віск відноситься до складних речовин. До складу бджолиного воску входить близько 15 хімічних речовин. Він містить в

своєму складі від 70.4 % до 74.9 % складних ефірних кислот, від 12.5 %

до 15.5 % вуглеводів і ароматичних та мінеральних речовин. Чотири століття до нашої ери Аристофан дав бджолиному воску характеристику як цінної і корисної речовини. Деякі народи застосовували віск для бальзамування трупів. Віск володіє консервуючими властивостями. Він придатний для захисту поверхні металів від пошкоджень.

 

Маршрут ІІ

2.1.  Зупинка "Вільшники"

Подорожуючи до природи рідного села та його околиць ми пройшли всього кілька десятків кроків і опинилися біля річки Ріка. Пройшовши через міст, власноруч збудований селянами села Сойми, ми стали йти стежкою вверх. З обох боків стежки росте шиповник та глід колючий. Ці кущі багаті вітамінами. Їх використовують у медицині. Пройшовши вперед,  перед нами зявилося поле з буйними травами та різними квітучими рослинами: дзвониками, ромашками, звіробоєм, м’ятою та золототисячником.

 Це різнотрав’я та квітучі рослини вкривало поле і так пахло, що не можна було відвести подиху.

Цього весняного дня, перед нами два неба: одне над головою, а друге під ногами. Так багато підсніжників, багаторічних травянистих рослин, які рано навесні пробиваються крізь грунт. Цвітуть у березні – квітні, а плодоносять у травні – червні. Розмножуються цибулинками. У нас на Закарпатті їх називають голубоцвіта проліска снігова.

Легенда розповідає про те, що йшов сніг і Єва дуже замерзла. Щоб її зігріти декілька сніжинок перетворились на ніжні квіти підсніжника – провісника тепла.

 

2.2. Зупинка"Посяка – Капливий - Макарів верх"

Йдучи далі стежкою вверх нас манила п’янка магія трав м’яти, чебрецю, звіробою, лісових суниць, деревію, звичайної та лікарської ромашки, мати-й-мачухи, золототисячника, конюшини лучної та конюшини повзучої. З лівої сторони стежки росте вільха, ліщина, де-не-де ожина. Пройшовши "Посяку" ми піднялися до "Капливого". Нас радували ці мальовничі куточки зелені від листя дерев, кущів та кольорові від різнобарвних квітів.

Йдучи далі ми почали відчувати запах хвої, смерек, ялиць, ялівцю. Не доходячи до "Макарового верха" ми подивились вниз. Перед нами зелен - гори Соймів.

Три гори –

три сестри,

Пригорнулись до Ріки

на віки.

Це таке чудове, прекрасне село Сойми в Міжгірському районі Закарпатської області. Зупинка недовга тому, що потрібно йти далі. З обох  боків стежки хвойний ліс. Дихається легко. Хто хоч раз побуває тут, той ніколи не забуде красоти цього краю, красоти чарівних смерекових шат, красоти Соймівського лісу, красоти цих зелен – гір Верховини. Якщо повернути в ліс, то можна назбирати багато грибів лисичок, білих. Але до закинутого села Кужбеї потрібно ще йти. Втоми ніякої тому, що думка одна, як добратись до Кужбеїв, щоб зустрітись з жительками цього села про яких нам розповідали селяни села Сойми.

                        2.3.  Зупинка "Закинуте село Кужбеї"

Вийшовши на галявину ми побачили декілька стареньких хат, зустрілися з жінками, які прийшли у пошуках грибів і ягід. Йдучи далі, ми підійшли до хати, в якій проживають до цього часу дві жінки. Через віддаленість цього села від найближчих сіл, природа тут найнедоторканіша. Лучна рослинність багата лікарськими рослинами. Багато кущів а також ожини, малини, чорниці та суниць. Підійшовши до однієї розваленої хати, ми побачили сімю диких бджіл. Стомившись, ми вирішили вернутись до жительок цього села, які нас запросили переночувати. Вони нам демонстрували лікарські рослини, які зібрали і засушили. Серед них арніка, мати-й-мачуха, звіробій, деревій, лікарська ромашка, суниці лісові. Пригостили нас свіж

Станьте першим, хто оцінить розробку

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
26 грудня 2017
Переглядів
518
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку