Конспект уроку па тему Поведінка тварин

План-конспект уроку з біології на тему:

«Поведінка тварин, методи її вивчення»

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «Поведінка тварин, методи її вивчення»

Мета уроку:

• навчальна: сформувати знання учнів про біологічні основи формування поведінки тварин у природі; ознайомити з формами поведінки тварин та методами її вивчення; формувати інформаційну компетентність  вміння самостійно користуватися Інтернетом та додатковою літературою.
• розвивальна: розвивати мислення, увагу, комунікативні здібності, уміння порівнювати, узагальнювати, виділяти головне, співвідносити наукові факти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, спостерігати за живою природою.
• виховна: виховувати допитливість, любов до природи, культуру спілкування; оберігати тварин, які нас оточують.

Основні поняття і терміни: поведінка, природа, методи, спостереження, етологія тощо.

Обладнання та матеріали: таблиці, мультимедійна дошка, Інтернет-ресурси, картки-завдання, випереджувальні завдання, презентація тощо).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

План уроку

1.                Організаційний етап
2.            Актуалізація опорних знань учнів
3.        Мотивація навчальної діяльності
4.         Повідомлення теми і мети уроку
5.            Формування нових знань

VI.     Узагальнення та систематизація знань

VII.    Підведення підсумку уроку

VІІІ. Визначення домашнього завдання

Хід уроку

Чого б ти не навчався,

ти навчаєшся для себе

Петроній (мудрець)

Поведінка – дзеркало, в якому

кожен показує свою подобу.

Йоганн Вольфганг фон Гете

І.   Організаційний етап

Привітання, створення позитивного настрою.

- Доброго дня, діти. Перевірте чи наявні на ваших партах підручники та зошити. Дуже добре. Сьогодні у нас незвичайний урок, а урок змагання. Ми виявимо на уроці учня, який найкраще знає тваринний світ. Упродовж уроку ви будете відповідати на запитання і за правильні відповіді отримувати фішки. Хто набере найбільшу кількість фішок, той отримає винагороду в кінці уроку і титул знавця Зоології.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

«Мозковий штурм»

Чому чим досконаліші органи чуттів, тим рухливішою є тварина?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Фронтальна бесіда

1. Чи можуть тварини спілкуватися між собою?
2. Як окремим із них вдається, не збиваючись зі шляху, переміщатися на великі відстані?
3. Як, на перший погляд, беззахисні тварини захищаються від ворогів?

Давайте переглянемо з вами невеличке відео. Вчитель виводить на екран qr-code.

1.  

2.  

 

3. 

Що ви бачите на відео? Молодці. Дякую за ваші твердження. Правильні відповіді на дані проблемні запитання ми дізнаємося в ході нашого сьогоднішнього уроку.

Відповідь: загалом ці питання здавна цікавлять людей. Частину загадок порівняно нещодавно вже вирішили, проте багато чого залишається таємницею.

Кожен з вас помічав, як кішка потихеньку спостерігає за горобцем, пташки збирають різноманітні матеріали для будівництва свого гнізда, мурашки рухаються однією і тією ж доріжкою. Навіть маленькі діти знають, якщо собака рухає хвостом, значить, вона в гарному настрої, а якщо притискає вуха до голови – краще відійти подалі. Отже, на даних відео показані різні прояви поведінки тварин.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

- А зараз, відкрийте ваші зошити,  запишіть сьогоднішнє число та тему уроку.

V. Формування нових знань

1. Поведінка тварин у природі.

Під поведінкою організмів розуміють їхню здатність змінювати свої дії, реагувати на вплив внутрішніх і зовнішніх факторів.

Поведінка тварин – це сукупність пристосувальних дій, спрямованих на встановлення життєво необхідних зв’язків організму з навколишнім середовищем.

Наука про поведінку тварин називається етологією. Термін «етологія» уведений в 1859 році французьким зоологом І. Жоффруа Сент-Ілером.

Засновники етології (лауреати Нобелівської премії): нідерландський вчений Ніколас Тінберген (1903-1994); австрійські вчені Карл фон Фріш (1886-1982) та Конрад Лоренц (1903-1989).

Етологія займається такими проблеми, як, наприклад, скільки часу й як тварини сплять, як вони будують нори чи гнізда, яким чином спілкуються між собою, здобувають їжу тощо.

Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуттів і нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо (див. табл. 1).

 

Табл.1.

Вчені намагаються знайти відповіді і на такі питання, як, наприклад, чому деяким тваринам є притаманний сильно розвинений материнський інстинкт, а інші залишають своїх дитинчат невдовзі після народження; чому частина тварин занурюється у зимову сплячку, а інші – ні. Тварини переміщаються різними способами – вони можуть бігати, плазувати, стрибати, плавати чи літати. Діяльність спрямовується пізнавальною потребою та потребою в спілкуванні. У тваринному світі ми також на кожному кроці зустрічаємо будівельників, діяльність яких викликає захоплення.

2. Методи вивчення поведінки тварин у природі

«Асоціативний кущ»

1. Спостереження в етології полягає в цілеспрямованому сприйнятті та описі поведінки тварини. Ви також спостерігаєте за домашніми улюбленцями (собаками, кішками, хом’ячками, папугами і т.д.), щоб краще зрозуміти їхні потреби. Учні під час спостереження використовують різноманітні оптичні та цифрові прилади: біноклі, телескопи, фото- та відео-камери.

Стрімкий розвиток технологій в останні десятиліття зробив можливим використання в етології нових методів, наприклад дистанційне спостереження. На тварину чіпляють мініатюрний радіопередавач і за допомогою спеціальних приймачів одержують від нього сигнали. Так, наприклад, можна знайти тварину, яку випустили в дику природу.

Для дослідження міграцій співочих птахів над відкритим океаном учні використовують радари. Окремих особин тварин мітять.

2. Метод мічення

Які види міток використовують під час спостереження за поведінкою тварин? Наведіть приклади (див. мал. 1).

Мал. 1. Приклади міток тварин: 1 – мітка на крилі метелика монарха; 2 – гусак із шийною міткою і супутниковим передавачем; 3 – кільцювання пташеняти кулика; 4 – мічений лосось; 5 – шкіряста черепаха із супутниковим передавачем; 6 – рись із вушною міткою і радіонашийником.

Більшість птахів і кажанів мітять кільцями (на ногу тварини надягають легке кільце з металу чи пластику).

Копитних і хижаків мітять вушними мітками у вигляді затискача, кільця або сережки.

Морських черепах мітять спеціальними кнопками.

Дельфінів мітять спеціальними кнопками, що надягають зазвичай на спинний плавець.

Молюсків мітять написами на мушлі.

Комах мітять мітками з найтоншої кольорової фольги.

Мешканців ґрунту мітять мітками з радіоактивними речовинами.

Для оцінки сприйняття тваринами навколишнього світу надягають тваринам нашийники з відеокамерами (мал. 2).

Мал. 2. Хижий птах із відеокамерою.

3. Експеримент в етології – це метод дослідження поведінки тварин у керованих умовах.

Експеримент використовують для розуміння знакових стимулів, використовуючи моделі (штучні об’єкти, що мають характерні ознаки стимулів). Проводять у природних умовах; наближених до природних (у великих вольєрах); штучних (лабораторіях, проблемних ящиках – тварину поміщають у замкнену клітку, вийти з якої або отримати їжу можна тільки, виконавши певну дію – натиснути на важіль або педаль).

Експеримент відрізняється від спостереження більш активною взаємодією дослідника з твариною.

Як ви вважаєте, чому перед проведенням експерименту бажано провести спостереження за твариною?

Експеримент – це підтвердження деякого спостереження.

Цікаві факти.

Діти, а чи знаєте Ви, що комахи, птахи, тварини – природні синоптики?

Природні умови та їх зміни впливають на поведінку тварин: вони відчувають різні атмосферні явища (зміни атмосферного тиску, вологості повітря, температури, яскравості сонячного світла тощо) ще до того, коли людина їх помітить. Ось деякі «передбачення», які даються тваринами.

•                   Кінь хропе – на негоду, фиркає – на тепло, трусить головою й задирає її догори – на дощ, лягає на землю влітку – буде негода, взимку – сніг.
•                   У який бік спиною лягають тварини, звідки і вітер буде.
•                   Якщо худоба до купи збирається, піде дощ.
•                   Свиня чухається – на тепло, вищить – на негоду.
•                   Собака качається по землі – на дощ або сніг, лежить клубком – на холод, простягненим – на тепло.
•                   Кішка лежить клубком – на мороз, качається – на гарну погоду, міцно спить – на тепло, шкребе пазурами стіну – на негоду.
•                   Бабак свистить – на переміну погоди.
•                   Кроти вилазять з-під землі – чекай дощу.

Зміни погоди позначаються на строках пташиних перельотів – від цього залежить, якою буде зима – ранньою чи пізньою.

Якщо синиці, сороки, сойки влітку рано вмощуються на ночівлю, слід чекати холодної осені.

Регулярне кування зозулі віщує теплу погоду. Взагалі, птахи змінюють свій спів перед зміною погоди. Зяблик, наприклад, дзвінко співає ясного дня, а перед негодою – квилить; іволга коли ясно й тепло – виспівує, немов на флейті грає. Перед сніговицею галки та ворони голосно крячуть.

У Японії розводять в акваріумах рибок, котрі поведінкою сповіщають про наближення шторму. Риба голець, коли ясно, лежить на дні, з наближенням негоди починає метушитися в акваріумі. Медуза та деякі морські водорості перед штормом спускаються на дно, краби зариваються у пісок. За кілька днів до землетрусу змії та ящірки вилазять з нір.

Особливо чутливі до поганих змін комахи. Природно, що комахи змушені бути своєрідними синоптиками: їх існування залежить від умов навколишнього середовища, від температури, вологості повітря тощо. Здатність мурашок, бджіл, жуків точно «передбачити» погодні зміни рятує їх від загибелі.

Наприклад, підмічено, що коли жуки-гнойовики літають низько – на гарну погоду. Вони помиляються рідше, ніж барометри.

Про рівень вологості повітря можна судити, наприклад, стежачи за польотом комах. У вологу погоду вони літають низько, бо крильця, а також волосинки на тільцях, зволожуючись, важчають. Тому ластівки полюють на комах, літають над самісінькою землею.

Павук (боїться сирості та спеки) полює вранці чи в спеку – буде гроза: «хижак» заготовляє харчі на негоду. Якщо ж павук полює ввечері – дощу не буде. Восени у повітрі літає павутиння, воно повільно сідає на дерева, на рослинність. Це ознака теплої й погожої осені. Багато павутини тчуть павуки у спекотний літній полудень, то, мабуть, на грозу і вітер.

Є ще й такі народні прикмети:

       Мурашки ховаються до мурашника – на грозу.

       Бджоли сидять вдома – на дощ; рано вилітають – на ясний день.

       Мошва чи комарі «товчуться» – на ясну погоду.

       Жуки дзижчать – на негоду.

       Коники в полі голосно стрекочуть – на посуху.

       Цвіркун кричить – на погоду, мовчить – на дощ.

Поведінка птахів лягла в основу багатьох народних прикмет:

       Голуби воркочуть – буде тепло.

       Горобці дружно зимою цвірінькають – на відлигу.

       Перепілки кричать – перед дощем.

       Соловей заспівав – вода на спад пішла.

       Журавлі літають високо – на негоду.

       Птахи примовкли – очікуй грому.

       Кури бродять під дощем – він буде довго йти.

       Кури «збираються», стоять і чистять пір’я – на дощ.

       Півні розспівалися – на дощ. Кури кудкудакають – на негоду.

       Гусак лапу піднімає – на холоднечу.

       Гуси і качки під крило дзьоби ховають – на холод.

       Качка лопотить крилами й чиститься – на дощ.

       Індик кричить у холоднечу – подме теплий вітер.

       Чайка з півдня прилетіла – через три дні чекай тепла.

       Ранній приліт жайворонків – на теплу весну.

       Ранній приліт журавлів – рання весна.

       Журавлі восени летять високо, осінь буде довгою.

       Птахи довго не співають – буде похолодання.

Погоду можна передбачити і за такими встановленими прикметами:

•                   Навесні довго не линяють зайці – чекай продовження холодної погоди.
•                   Рано восени почнуть линяти кури – зима буде теплою; птахи в’ють гнізда на сонячному боці дерева – літо буде холодне.
•                   Вхід до кротячої нори з півночі – чекай теплої зими, з півдня – холодної, зі сходу – сухої, з заходу – вологої.
•                   Чим більші під осінь мурашники – тим суворіша зима.
•                   Білка робить великий запас горіхів – чекай холодної зими.
•                   У посушливий період риба у водоймах перестає клювати – перед дощем.
•                   Якщо раки на берег виходять – на негоду.

6. Узагальнення та систематизація знань

Виконати інтерактивну вправу-гру «Методи вивчення поведінки тварин», за посиланням:

URL: https://learningapps.org/view4814718

Експрес-тест

1. Наука, яка вивчає поведінку тварин:

а) екологія, б) етологія, в) ентомологія.

2. В основі поведінки лежить здатність організмів до:

а) подразливості, б) збудженню, в) рефлексів.

3. Найпоширенішим методом дослідження поведінки є:

а) експеримент, б) спостереження, в) моделювання.

4. Поведінкові реакції – це:

а) годування, б) вміння літати птахів, в) линяння;

5. Серед комах найскладніша поведінка спостерігається у:

а) коників, б) метеликів, в) термітів.

6. Чи має поведінка тварин пристосувальне значення?

а) так, б) іноді, в) ні.

Розгадати кросворд

1п

о

д

р

а

з

4е

т

о

л

о

г

і

я

2е

и

3к

і

л

ь

ц

ю

в

а

н

н

я

с

і

п

5с

6п

о

с

т

е

р

е

ж

е

н

н

я

е

о

т

р

в

ь

и

е

м

д

е

і

н

н

т

к

а

1. Здатність організму реагувати на дію подразника (стимулу).
2. Метод дослідження поведінки тварин у керованих умовах. Він відрізняється від спостереження активнішою взаємодією дослідника з твариною. Можуть проводити як у лабораторних умовах, так і в умовах природи.
3. Метод дослідження диких птахів за допомогою прикріплення невеликої металевої або пластмасової індивідуально позначеної і, зазвичай, кільцеподібної мітки до ніг або крил, таким чином, що різні аспекти життя птаха можуть досліджуватися за допомогою можливості знайти та ідентифікувати цього птаха пізніше.
4. Біологічна наука, що вивчає поведінку тварин.
5. Метод цілеспрямованого сприйняття і реєстрація поведінки досліджуваного об’єкта.
6. Здатність організмів змінювати свої дії, реагувати на вплив внутрішніх і зовнішніх факторів.

VІІ .  Підведення підсумків уроку

1.               Отже, яку тему ми сьогодні вивчали на уроці?
2.               Чому ми навчилися на сьогоднішньому занятті?
3.               Що вам найбільше сподобалося на уроці?

А тепер підраховуємо фішки.

Винагорода. Оцінки за письмову роботу будуть оголошені на наступному уроці.

Діти, у нас залишився час, тому ми можемо виконати ще одну вправу.

Інтерактивна вправа «Поведінка тварин»

URL: https://learningapps.org/10523007

VІІІ. Визначення домашнього завдання

•  Вивчити конспект, § 47, сторінка 203-206. Дати відповіді на запитання в кінці параграфа.
• *Переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=CvuBntwNkR0
• **  Підготувати презентацію на тему: «Вроджена поведінка тварин».
• *** Написати оповідання «Мої спостереження за домашніми тваринами»

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток 1

Кросворд

						1
			4
2
3
			5	6

Додаток 2

 

Додаток 3