Русь-Україна за Володимира Святославича (Великого, 980–1015)

1. Загальна характеристика князювання Володимира Великого

Володимир Святославич – син князя Святослава Ігоревича, правнук княгині Ольги, онук Ігоря Рюриковича.

Князювання: з 980 до 1015 року.

Столиця – Київ.

Основні напрями правління:
- Об’єднання і зміцнення держави.
- Реформи управління та війська.
- Прийняття християнства як державної релігії.

2. Зовнішня політика

Боротьба за київський престол із братом Ярополком.

Союзи і війни:
- Успішні походи проти польського князя Мешка І — приєднання Червенських міст.
- Стримування нападів печенігів.
- Дипломатичні зв’язки з Візантією — одруження з візантійською принцесою Анною.
- Поширення впливу на північ і захід.

3. Внутрішня політика

Адміністративна реформа:
- Призначення намісників (синів) у важливі міста.
- Централізація влади.

Мілітарна реформа:
- Зміцнення оборони держави.
- Будівництво укріплень уздовж кордонів.

Спроба релігійної реформи (перша):
- Запровадження пантеону язичницьких богів (980 р.) — невдала спроба об’єднання під єдиною релігією.

4. Хрещення Русі (988 р.)

Причини:
- Потреба в єдиній державній релігії.
- Посилення авторитету князя.
- Зміцнення міжнародного статусу Русі.

Процес хрещення:
- Особисте хрещення Володимира у Херсонесі.
- Хрещення киян у Дніпрі.

Наслідки:
- Поширення писемності, культури, освіти.
- Зміцнення влади князя.
- Входження Русі до християнського світу Європи.
- Створення першої церковної організації.

5. Культурний розвиток

Освіта і писемність:
- Початок розвитку школи, перекладів релігійних книг.

Архітектура:
- Будівництво перших кам’яних храмів: Десятинна церква.

Моральна реформа:
- Заборона людських жертвоприношень.
- Захист бідних, сиріт, вдів.

6. Значення князювання Володимира Великого

Зробив Русь християнською державою.

Створив підвалини єдиної централізованої держави.

Зміцнив міжнародний авторитет Київської Русі.

Канонізований церквою як святий рівноапостольний.